Інтенсивність російських повітряних ударів по території України могла тимчасово знизитися не через нестачу засобів ураження, а в межах свідомої тактики накопичення ресурсів для подальших масованих атак. Про це попередив очільник відділу оборонної готовності Міністерства оборони Естонії Герт Каю в коментарі для естонського мовника ERR, оцінюючи поточну динаміку російських ударів і можливі подальші сценарії їх розвитку.
За його словами, дані оборонного відомства Естонії свідчать, що протягом минулого тижня Росія застосувала приблизно 900 безпілотників і 12 ракет для атак по Україні. Водночас, як зазначив Каю, це приблизно на 35% менше за кількістю дронів і на 84% менше за кількістю ракет у порівнянні з попередніми періодами. На перший погляд, така динаміка може виглядати як зниження інтенсивності бойових дій у повітрі, однак естонські військові аналітики розглядають її радше як можливу оперативну паузу.
Каю наголосив, що подібні періоди зменшення активності вже спостерігалися раніше і нерідко передували новим хвилям масованих комбінованих атак. За його оцінкою, Росія може цілеспрямовано накопичувати ракети та дрони, щоб у подальшому одночасно застосувати велику кількість засобів повітряного нападу. Така тактика, за його словами, має на меті перевантажити українську систему протиповітряної оборони, ускладнивши перехоплення цілей і підвищивши ймовірність ураження критичної інфраструктури.
Естонський представник звернув увагу, що сучасна російська стратегія повітряних ударів може бути гнучкою і залежати від темпів виробництва озброєнь, логістики, а також від оцінки ефективності української ППО. У цьому контексті навіть тимчасове зменшення інтенсивності ударів не обов’язково означає ослаблення можливостей РФ, а може бути елементом підготовки до більш концентрованого застосування сили в майбутньому.
Окремо Каю прокоментував вплив українських далекобійних ударів по території Росії, зазначивши, що кампанія діпстрайків створює для Кремля складні дилеми у сфері оборони. За його словами, Росія змушена обирати, які об’єкти захищати в першу чергу, оскільки наявні системи протиповітряної оборони не здатні забезпечити одночасне прикриття всіх стратегічно важливих напрямків. Це, як зазначає він, призводить до ситуації, коли частина інфраструктури залишається менш захищеною і потенційно вразливою до ураження.
За оцінкою естонського оборонного відомства, така ситуація змушує російське керівництво розподіляти ресурси між фронтом, глибоким тилом і критичною інфраструктурою, що ускладнює загальну систему оборони. Водночас це створює додатковий тиск на російську військову логістику та змушує ухвалювати рішення про пріоритети захисту в умовах обмежених можливостей.
У ширшому контексті експерти зазначають, що повітряна кампанія Росії проти України залишається динамічною і може змінюватися хвилеподібно — періоди зменшення активності часто змінюються різким зростанням інтенсивності атак. Це робить прогнозування подальших ударів складним, а ситуацію навколо української критичної інфраструктури — вразливою до різких ескалацій.
На тлі цього українські сили продовжують зміцнювати систему протиповітряної оборони та розвивати засоби виявлення і знищення повітряних цілей, одночасно завдаючи ударів по військовій інфраструктурі Росії, що, за оцінками аналітиків, також впливає на розподіл російських ресурсів і темпи підготовки нових атак.
