Аналітики ISW зазначають, що ключовою особливістю поточної стратегії Кремля є відсутність готовності переглядати обсяги фінансування війни, попри дедалі частіші сигнали з боку російських економічних чиновників про те, що військові витрати створюють надмірний тиск на державний бюджет, провокують дисбаланси в цивільних секторах і підвищують довгострокові ризики для економічної стабільності країни. Водночас, за оцінкою експертів, політичне керівництво Росії продовжує пріоритизувати воєнні видатки, розглядаючи їх як інструмент досягнення стратегічних цілей, навіть ціною поступового виснаження економічної бази.
Окрему увагу в ISW звертають на те, що таке рішення може бути пов’язане з викривленим або неповним уявленням Путіна про реальний стан бойових дій. Аналітики нагадують, що раніше вже фіксували ознаки того, що російське військове командування подає керівництву РФ завищені або неповні дані про ситуацію на фронті, зокрема щодо темпів просування російських сил, втрат України та ефективності власних операцій. У результаті, як вважають в ISW, це може формувати у Путіна переконання, що Росія поступово наближається до перемоги, а отже немає необхідності змінювати стратегію або зменшувати інтенсивність війни.
На думку аналітиків, саме така інформаційна асиметрія між реальністю на полі бою та сприйняттям Кремля є одним із ключових факторів, що пояснює наполегливість Росії у збереженні високого рівня воєнних витрат. Путін, ймовірно, розглядає продовження масштабного фінансування армії як критично необхідну умову для утримання ініціативи на фронті та досягнення політичних цілей, тоді як будь-яке скорочення видатків може сприйматися як ризик втрати темпу бойових дій або послаблення позицій російських військ.
Водночас в ISW підкреслюють, що потенційне скорочення оборонного бюджету для Росії несе також і значні військові ризики. У разі зменшення фінансування армії можуть виникнути прогалини у забезпеченні окремих ділянок фронту, особливо на тлі активних дій Сил оборони України та регулярних ударів українських безпілотників і високоточної зброї по тилових військових об’єктах РФ. За таких умов українські сили можуть отримати можливість для локального просування та використання слабких місць у російській обороні, що, у свою чергу, здатне ще більше ускладнити оперативну ситуацію для російської армії.
Аналітики також звертають увагу на загальний економічний контекст, у якому ухвалюються ці рішення. За даними міжнародних спостережень, російська економіка демонструє ознаки уповільнення, що пов’язано з поєднанням тривалої війни, міжнародних санкцій та втрат у ключових секторах, зокрема через удари українських дронів по енергетичній та промисловій інфраструктурі. Згідно з прогнозами, темпи зростання валового внутрішнього продукту Росії у поточному році можуть становити лише близько 0,4%, що фактично наближає економіку до стагнації.
Попри це, Кремль не демонструє ознак зміни курсу, зберігаючи високий рівень військових витрат як один із головних пріоритетів державної політики. Такий підхід, на думку аналітиків, свідчить про те, що політичні та військові рішення в Росії значною мірою визначаються не економічною раціональністю, а стратегічними уявленнями керівництва про перебіг війни та можливість її завершення на вигідних для Москви умовах.
У цьому контексті ISW підсумовує, що поєднання викривленої оцінки ситуації на фронті, інформаційної ізоляції керівництва та політичної залежності від військових успіхів створює умови, за яких Росія продовжує обирати шлях ескалації, а не деескалації конфлікту. Це, своєю чергою, зберігає високий рівень невизначеності щодо подальшого розвитку війни та ускладнює перспективи її швидкого завершення.
