В Україні помер колишній народний депутат Євген Шаго, який працював у Верховній Раді V та VI скликань, обіймав посаду першого заступника Міністра Кабінету Міністрів України та свого часу працював у керівництві корпорації «Єдині енергетичні системи України». Про смерть політика 14 серпня повідомила Верховна Рада України. Причину смерті парламент у своєму повідомленні не назвав.
Євгену Шаго було 84 роки. За офіційною інформацією Верховної Ради, він народився 23 листопада 1941 року. У парламентській біографії зазначено, що мав вищу освіту та був членом Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина».
Політична кар’єра Шаго була тісно пов’язана з Блоком Юлії Тимошенко. До Верховної Ради V скликання він пройшов за списком БЮТ під номером 94. Депутатських повноважень набув 25 травня 2006 року і працював до 12 червня 2007 року. На момент обрання Шаго очолював один із департаментів виконавчого секретаріату Політичної ради партії «Батьківщина».
У парламенті V скликання він входив до Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Також був членом Національної парламентської групи у Міжпарламентському Союзі та входив до груп міжпарламентських зв’язків зі США, Китаєм, Японією та Саудівською Аравією.
У 2007 році Шаго знову став народним депутатом — цього разу VI скликання. Він ішов під №80 у списку Блоку Юлії Тимошенко і працював у Верховній Раді від 23 листопада 2007 року до завершення каденції 12 грудня 2012-го.
Під час другого депутатського терміну напрям його парламентської роботи змістився до екологічної проблематики. Спочатку Шаго був членом Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а з грудня 2008 року очолив у ньому підкомітет з питань поводження з техногенними родовищами та промисловими відходами. На цій посаді він перебував до завершення VI скликання.
Крім того, упродовж усього VI скликання Євген Шаго був секретарем Лічильної комісії Верховної Ради. Він також входив до української частини Комітету парламентського співробітництва Україна–ЄС та до численних груп міжпарламентських зв’язків — зокрема зі США, Великою Британією, Німеччиною, Францією, Японією, Норвегією та Азербайджаном.
Шаго залишався у фракції БЮТ протягом обох парламентських каденцій. У VI скликанні спочатку був членом фракції «Блок Юлії Тимошенко», а після її переформатування у 2010 році — фракції «Блок Юлії Тимошенко – “Батьківщина”».
Працював у Кабміні та енергетичному бізнесі
До депутатської роботи Євген Шаго мав досвід як у державному управлінні, так і в енергетичному бізнесі.
Верховна Рада у повідомленні про його смерть нагадала, що політик свого часу обіймав посаду першого заступника Міністра Кабінету Міністрів України. Також він працював у керівництві корпорації «Єдині енергетичні системи України».
ЄЕСУ була однією з найвідоміших українських енергетичних компаній 1990-х років. У середині десятиліття корпорація займалася великими поставками природного газу та відігравала помітну роль на українському енергетичному ринку. У 1995–1996 роках вона була одним із найбільших імпортерів газу в Україну.
Шаго згадується у джерелах як один із керівників компанії. «Українська правда» ще у 2005 році називала його колишнім головою правління «Єдиних енергетичних систем України».
Саме робота в ЄЕСУ стала одним із найбільш відомих етапів його біографії до переходу у велику політику.
У 2005 році Шаго також працював першим заступником міністра Кабінету Міністрів України. Після цього він перейшов до партійної роботи у «Батьківщині», а вже наступного року вперше отримав депутатський мандат. На парламентських виборах 2006 року його було включено до списку БЮТ під №94. ЦВК офіційно зареєструвала його кандидатом, а після виборів він став депутатом.
У Раді займався енергетикою та екологією
Дві каденції Шаго у Верховній Раді припали на період серйозних політичних змін в Україні — від парламентської кризи 2006–2007 років до завершення роботи VI скликання у 2012 році.
У першій каденції його парламентська діяльність була безпосередньо пов’язана з енергетикою — галуззю, у якій він до того мав управлінський досвід.
У другій каденції основними напрямами стали екологічна безпека, поводження з промисловими відходами та проблеми техногенно навантажених територій.
Як голова відповідного підкомітету Шаго працював із питаннями техногенних родовищ та промислових відходів. Офіційні матеріали парламенту підтверджують, що він входив до складу профільного екологічного комітету, а з грудня 2008 року очолював один із його семи підкомітетів.
Також Шаго долучався до роботи тимчасових парламентських органів. Зокрема, у 2009–2010 роках був членом Тимчасової слідчої комісії, яка розслідувала можливі порушення посадовцями Київської області під час надання та переоформлення прав на земельні ділянки.
Був членом «Батьківщини»
У політичному житті Шаго тривалий час залишався пов’язаним із командою Юлії Тимошенко.
На виборах 2006 року він балотувався від БЮТ як член «Батьківщини». Такий самий політичний статус зберіг і під час дострокових парламентських виборів 2007 року. Офіційна сторінка Верховної Ради вказує, що під час обрання до VI скликання він був членом партії «Батьківщина».
Після завершення депутатської каденції у 2012 році Шаго вже не повертався до Верховної Ради. На парламентських виборах того року його включали до списку «Батьківщини», однак депутатського мандата він не отримав. Дані виборчої документації ЦВК підтверджують, що тоді він балотувався як член партії.
Останні роки Євген Шаго не перебував у центрі активної парламентської політики.
Причина смерті не повідомляється
Повідомляючи про смерть колишнього депутата, Верховна Рада зосередилася на його державній і парламентській діяльності. Інформацію про обставини або причину смерті у повідомленні не оприлюднили.
Так само станом на 14 серпня немає офіційної інформації про дату та місце прощання.
Євген Шаго прожив 84 роки. Його політична кар’єра охопила роботу в органах виконавчої влади, енергетичній сфері, партійній структурі «Батьківщини» та дві каденції у Верховній Раді.
У парламенті він спочатку працював над питаннями паливно-енергетичного комплексу та ядерної безпеки, а згодом — над екологічною політикою, поводженням із промисловими відходами й проблемами техногенних територій. Окремою сторінкою його біографії залишилася робота у «Єдиних енергетичних системах України» — одній із найвідоміших енергетичних корпорацій України 1990-х років.
14 серпня Верховна Рада офіційно повідомила про смерть свого колишнього колеги.
