Сербія продовжить отримувати російський газ щонайменше до кінця вересня 2026 року. Белград зміг домовитися з російським «Газпромом» про чергове продовження контракту на постачання блакитного палива ще на три місяці після завершення чинної угоди, яка спливає 30 червня. Для сербської влади це рішення стало важливим успіхом, оскільки країна залишається однією з найбільш залежних від російського газу держав Європи.
Про досягнення домовленостей повідомила міністерка гірничої справи та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович після зустрічі з головою правління «Газпрому» Алєксєєм Міллером у Санкт-Петербурзі. За її словами, сторони підтвердили продовження постачання газу ще на три місяці після 30 червня, що дозволить забезпечити стабільність енергетичної системи країни впродовж літнього сезону та підготуватися до наступного опалювального періоду.
Сербська міністерка наголосила, що нова домовленість має стратегічне значення для держави, громадян та економіки. За її словами, російський газ залишається для Сербії одним із найдоступніших за ціною джерел енергії, а також забезпечує необхідні обсяги та гнучкість постачання.
Це вже друге продовження газової угоди між Белградом і Москвою за останні місяці. У березні 2026 року Сербія також отримала тримісячну пролонгацію контракту з Росією. Таким чином, країна фактично продовжує працювати в режимі короткострокових домовленостей, паралельно ведучи переговори щодо майбутнього довгострокового контракту.
Попри активні заяви про диверсифікацію енергетичних джерел, Сербія досі критично залежить від російського газу. За офіційними даними, до 90% внутрішніх потреб країни покриваються саме завдяки імпорту з Росії. Така залежність сформувалася протягом багатьох років через вигідні ціни та розвинену інфраструктуру постачання.
Водночас Белград намагається поступово зменшити залежність від Москви. Сербська влада розвиває співпрацю з Азербайджаном, звідки вже надходять альтернативні обсяги природного газу. Крім того, країна отримала доступ до скрапленого природного газу через грецькі LNG-термінали та інтерконектори з сусідніми державами. Проте поки що ці маршрути не здатні повністю замінити російські поставки.
Під час переговорів у Санкт-Петербурзі сторони також обговорили розширення підземного газового сховища «Банатський Двір», яке є одним із ключових елементів енергетичної безпеки Сербії. Планується збільшення його потужності з 450 до 750 мільйонів кубометрів газу. Це дозволить накопичувати більші резерви перед зимовим сезоном і зменшити ризики можливих перебоїв у постачанні.
Окремою темою переговорів стала ситуація навколо сербської нафтової компанії NIS, яка залишається під санкційним тиском США через російську структуру власності. Компанія контролюється «Газпром нафтою» та «Газпромом», а її діяльність має критичне значення для паливного ринку Сербії. Саме NIS володіє єдиним у країні нафтопереробним заводом у Панчевому та забезпечує більшу частину внутрішнього ринку нафтопродуктів.
Через санкції США вже кілька місяців тривають складні переговори щодо продажу російської частки в NIS угорській компанії MOL. Вашингтон вимагає скорочення російського впливу на стратегічні енергетичні активи Сербії. Наразі MOL прагне отримати додатковий час для завершення переговорів щодо придбання контрольного пакета акцій компанії.
Ситуація навколо російського газу для Сербії демонструє складне становище багатьох країн Балканського регіону. З одного боку, Європейський Союз послідовно реалізує політику скорочення залежності від російських енергоносіїв після початку повномасштабної війни Росії проти України. З іншого боку, держави, які історично були інтегровані в російську енергетичну систему, змушені шукати баланс між політичними вимогами Заходу та власною енергетичною безпекою.
Для Сербії питання газу залишається не лише економічним, а й політичним. Президент Александр Вучич неодноразово заявляв, що країна прагне вступу до Європейського Союзу, однак одночасно підтримує тісні економічні та енергетичні зв’язки з Росією. Саме тому кожне нове продовження контрактів із «Газпромом» привертає увагу як Брюсселя, так і Вашингтона.
Поки Європа намагається остаточно відмовитися від російських енергоресурсів, Белград продовжує обирати прагматичний підхід, роблячи ставку на дешеві поставки з Росії та поступовий розвиток альтернативних маршрутів. Нове продовження контракту до кінця вересня дає Сербії додатковий час для підготовки до складних переговорів про майбутнє енергетичної співпраці та забезпечення стабільності власної економіки.
