У селі Мила Бучанського району ввечері 28 серпня детонація після влучання дрона перекрила Житомирську трасу на сімнадцять кілометрів і змусила евакуювати сотні людей. На ранок 29 серпня влада вже говорила про десятки загиблих, серед них — голова сусідньої Дмитрівської громади, який одним із перших виїхав на місце. Пожежа перекинулася на житлові будинки і пансіонат. Прокуратура відкрила провадження не лише за фактом агресивної війни, а й за службовою недбалістю, перевіряють, чи законно на території підприємства поруч із приватною забудовою зберігалися вибухонебезпечні матеріали і чи були на це дозволи.
Прем’єр Сергій Корецький того ж вечора порівняв те, що сталося, з липневою катастрофою у Вишневому, де після удару по складах також почалася вторинна детонація і постраждали майже сто будинків. Тоді з’ясувалося, що одне з підприємств «Укроборонпрому» розмістило боєприпаси поблизу житлової зони. Зараз формулювання майже дослівне: трагедія «не стала уроком». Російська сторона зі свого боку заявила, що ціллю був склад компанії Fire Point із комплектуючими для далекобійних дронів FP-1/FP-2. Українська сторона ці деталі публічно не підтверджувала.
Того ж дня, коли в Бучанському районі горіли ангари, міністр аграрної політики Тарас Висоцький повідомив журналістам іншу цифру щодо складів. За його словами, цілеспрямовані удари знищили до 90 відсотків сучасних потужностей продовольчої логістики торговельних мереж. Системного фізичного дефіциту базових продуктів він не прогнозує: мережі переходять на поставки «з коліс», змінюють маршрути і формати зберігання. Це дорожче, довше і помітно звужує асортимент у конкретних магазинах.
Окремі полиці в київських супермаркетах порожніли вже в середині серпня — уперше з весни 2022 року. Тоді зникали крупи, зелень, частина молочної групи. Зараз експерти окремо попереджають про можливе зростання ціни гречки до 85 гривень за кілограм при новому врожаї понад 80 тисяч тонн: фізичного зникнення крупи не чекають, але логістичний податок уже закладений у цінник.
Два сюжети сходяться в одній точці — вразливості складської інфраструктури в ближньому тилу столиці. Удари по розподільчих центрах ритейлу і по об’єктах, де щонайменше за версією слідства могли бути вибухові речовини, відбуваються в одному районі і з різницею в години. Після Вишневого влада вже казала: боєприпасів біля житла бути не може. Після Мили президент знову нагадав ту саму норму і підтвердив слідство за службову недбалість. Водночас продовольча система перебудовується під постійні втрати холодильників і логістичних хабів.
Міністерство визнає, що компенсація знищених товарів між виробниками, дистриб’юторами і мережами поки не врегульована. Додаткові цікаві дані щодо цих двох тем джерело обіцяє надати вже завтра. Поки картина складається з офіційних заяв, прокурорських формулювань і вже відомих прецедентів. Це вже не два окремі випадки. Тилова логістика, цивільна і та, що опинилася біля житла, б’ється регулярно, а правила зберігання і розподіл ризиків усередині країни не встигають за ударами.
