Офіс Генерального прокурора спростував інформацію про повідомлення про підозру директору Національного антикорупційного бюро України Семену Кривоносу, яку раніше поширив Руслан Кравченко. У відомстві заявили про відсутність правових підстав для такого процесуального рішення та скасування відповідних відміток у Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Відсторонений генпрокурор продовжує наполягати на законності своїх дій і посилається на поштові документи.
У повідомленні Офісу генпрокурора зазначено, що в межах відповідного кримінального провадження жодній особі, зокрема керівнику антикорупційного органу, не повідомляли про підозру в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Відомство також наголосило, що правових підстав для цього немає. Оприлюдненим заявам про підозру в ОГП дали однозначну оцінку, назвавши їх позбавленими юридичного сенсу.
Саме після цього, за поясненням прокуратури, відмітки про повідомлення про підозру в ЄРДР скасували. Водночас у короткій заяві відомства не наведено докладного обґрунтування щодо кожного документа, який публікував Кравченко. Також повідомлення не містить заяви про закриття всього кримінального провадження: йдеться саме про відмітки, пов’язані з підозрою.
Кравченко зі свого боку стверджує, що документ був складений, особисто підписаний ним та направлений у передбачений законом спосіб. На підтвердження своєї позиції він оприлюднив файли з найменуванням вкладення, сумою оголошеної цінності та квитанцією. Згодом у його Telegram-каналі з’явилося окреме повідомлення про те, що підозра прямує до отримувача.
У дописі з поштовими документами Кравченко також заявив про нібито спробу домогтися скасування підозри через звернення до керівництва Державного бюро розслідувань та Офісу генпрокурора. За його версією, такі дії мали ознаки політичного втручання. Він наполягає, що належно направлений процесуальний документ не може втратити силу через неформальні домовленості.
У цьому повідомленні Кравченко назвав Олександра Абакумова. Поширене в окремих переказах згадування народного депутата Олександра Бакумова не відповідає тексту його допису. Водночас сама заява про тиск залишається твердженням Кравченка: оприлюднення такого звинувачення не є незалежним підтвердженням описаних ним подій.
Публічне протистояння загострилося після ранкової заяви Кравченка 14 вересня. Тоді він повідомив, що підписав підозри директору НАБУ та людині, яку назвав близькою до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Надалі у своєму каналі він розміщував відеозвернення та матеріали, якими обґрунтовував претензії до антикорупційних органів. Керівники НАБУ та САП заявили, що про підозри дізналися з Telegram.
Антикорупційні органи відреагували спільною позицією. У заяві, опублікованій НАБУ, вони розцінили дії генпрокурора як продовження системної атаки на їхню незалежність. На момент оприлюднення повідомлення, за даними Бюро, Семену Кривоносу офіційно не вручили жодної підозри. Заяви Кравченка в НАБУ та САП охарактеризували як публічні, а не процесуальні.
Окремо відомства заперечили твердження щодо нібито вилучення НАБУ кримінальних проваджень, про які говорив генпрокурор. Вони також наголосили, що не вимагають недоторканності для своїх працівників або інших осіб. Таким чином, їхня відповідь стосувалася одночасно процедури повідомлення про підозру, звинувачень у діях із матеріалами справ та ширших заяв про діяльність антикорупційної системи.
На тлі цих подій президент Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генерального прокурора. Відповідний указ №905/2026 датований 14 вересня. У документі зазначено, що рішення ухвалено відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Указ містить рішення саме про відсторонення від посади. Раніше Кравченко повідомив про подання заяви про відставку. Ці обставини важливо розрізняти, адже оприлюднений президентський документ не є текстом рішення про остаточне звільнення. Сам Кравченко заявляє, що кадрові рішення щодо нього не спростовують викладених ним претензій до керівника НАБУ та не звільняють останнього від необхідності відповісти на поставлені запитання.
Конфлікт розгортається на тлі розслідування щодо можливого прикриття шахрайських колцентрів за участю представників прокуратури. Як раніше повідомляла «Ненька інфо», НАБУ та САП оприлюднили аудіозаписи в межах операції «Карфаген». За версією слідства, учасники схеми отримували неправомірну вигоду за неперешкоджання роботі шахрайських колцентрів, а одержані кошти легалізовували через придбання майна та перекази на рахунки інших осіб.
На початку розслідування в інформаційному просторі також з’явилися повідомлення про обшуки безпосередньо у генпрокурора. «Ненька інфо» писала, що Офіс генпрокурора спростував ці повідомлення. У заяві від 5 вересня відомство заперечило проведення обшуків у його робочих кабінетах або за місцем проживання.
Кравченко, зі свого боку, відкинув звинувачення у причетності до прикриття колцентрів та оголосив про внутрішні перевірки. Він заявив, що не давав вказівок сприяти незаконній діяльності, а також повідомив про перевірку профільних підрозділів ОГП та проходження поліграфа працівниками, які займаються справами щодо колцентрів.
Тепер до протистояння додалася суперечка щодо підозри директору НАБУ. Офіс генпрокурора заявляє про відсутність правових підстав для її повідомлення та скасування відповідних відміток у ЄРДР. Кравченко наполягає на законності підписання й направлення документа, тоді як НАБУ у своїй заяві заперечило офіційне вручення підозри Кривоносу.
