Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив про перемогу своєї партії на парламентських виборах, які вже називають одними з найважливіших для країни за останні десятиліття. Про це повідомляє вірменська службу Радіо Свобода. Попередні офіційні результати свідчать, що його партія «Громадянський договір» здобула майже 50% голосів виборців і з великим відривом випередила головного конкурента — опозиційний блок «Сильна Вірменія». Водночас опозиція не визнає підсумки голосування та вже заявила про можливі порушення під час підрахунку голосів.
Згідно з даними Центральної виборчої комісії Вірменії, після обробки бюлетенів партія Пашиняна отримала 49,81% голосів. Друге місце посіла політична сила «Сильна Вірменія», яку очолює бізнесмен Самвел Карапетян, із результатом 23,29%. Третє місце дісталося блоку «Вірменія» експрезидента Роберта Кочаряна — 9,94%, а партія «Процвітаюча Вірменія» подолала прохідний бар’єр із результатом близько 4%. Решта учасників перегонів не змогли пройти до парламенту.
Ще до завершення підрахунку голосів Нікол Пашинян заявив про «історичну перемогу» своєї політичної сили. За його словами, «Громадянський договір» отримав більшу підтримку громадян, ніж на попередніх виборах 2021 року, а отже — новий мандат довіри на продовження реформ та зовнішньополітичного курсу країни. Прем’єр наголосив, що його партія має достатньо підтримки для формування нового уряду.
Однак ситуація не така однозначна. Формально партія Пашиняна не набрала понад 50% голосів виборців. Водночас виборче законодавство Вірменії передбачає спеціальний механізм забезпечення так званої «стабільної більшості». Якщо переможець виборів не отримує достатньої кількості депутатських мандатів для формування ефективного уряду, закон дозволяє застосовувати механізми додаткового розподілу місць або проведення другого туру, щоб гарантувати формування дієздатної влади. Саме тому експерти прогнозують, що Пашинян збереже контроль над урядом навіть без формального подолання 50-відсоткового бар’єра.
Головний суперник чинного прем’єра Самвел Карапетян уже заявив, що результати виборів викликають серйозні сумніви. Лідер «Сильної Вірменії» звинуватив владу у непрозорому підрахунку голосів та заявив про можливі маніпуляції під час виборчого процесу. Опозиція вимагає детальної перевірки результатів і не виключає подальших політичних протестів. Водночас міжнародні спостерігачі поки не повідомляли про системні порушення, які могли б поставити під сумнів результати голосування.
Вибори стали фактично референдумом щодо майбутнього геополітичного курсу Вірменії. Після поразки у війні за Нагірний Карабах та втрати контролю над регіоном у 2023 році уряд Пашиняна почав активно дистанціюватися від Росії та шукати нових союзників на Заході. За останні роки Єреван заморозив участь у російському військовому блоці ОДКБ, скоротив співпрацю з Москвою у сфері безпеки та значно активізував контакти з Європейським Союзом і США.
Саме ця політика стала головною темою передвиборчої кампанії. Пашинян обіцяв продовжити курс на зближення з Європою, завершити мирні переговори з Азербайджаном та нормалізувати відносини з Туреччиною. Його опоненти, навпаки, виступали за відновлення тісніших зв’язків із Росією та критикували уряд за поступки Баку після втрати Карабаху.
Західні аналітики називають результати виборів серйозною політичною поразкою Кремля. Напередодні голосування російсько-вірменські відносини залишалися напруженими через взаємні звинувачення, економічний тиск та суперечки навколо майбутнього регіону Південного Кавказу. У ЄС та США відкрито підтримували курс Пашиняна на демократичні реформи та мирне врегулювання конфлікту з Азербайджаном.
Явка на виборах виявилася доволі високою — майже 59% громадян, що стало одним із найкращих показників за останні роки. Політологи пояснюють це тим, що значна частина суспільства сприймала голосування як вибір між двома моделями майбутнього країни — продовженням європейського курсу або поверненням до традиційної орбіти впливу Москви.
Попри впевнену перемогу, перед Пашиняном залишаються серйозні виклики. Найголовнішими серед них є завершення мирної угоди з Азербайджаном, врегулювання відносин із Туреччиною, подальша модернізація економіки та балансування між Заходом і Росією. Саме від того, чи зможе новий уряд виконати ці завдання, залежатиме політичне майбутнє прем’єра та напрямок розвитку Вірменії на найближчі роки.
