Російський уряд вирішив продовжити заборону на експорт бензину до кінця 2026 року на тлі затяжної паливної кризи, яка загострилася після серії українських ударів по нафтопереробній інфраструктурі країни. Про це повідомив віцепрем’єр РФ Олександр Новак, підтвердивши, що обмеження поширюватимуться як на виробників, так і на трейдерів. Рішення означає, що Кремль фактично визнав: внутрішній ринок пального досі не вдалося стабілізувати, незважаючи на попередні екстрені заходи.
Початково чинні обмеження мали завершитися наприкінці липня. Однак ситуація на паливному ринку виявилася значно складнішою, ніж очікувала російська влада. За словами Новака, хоча в окремих регіонах спостерігається певна стабілізація, у частині країни, насамперед у Сибіру, дефіцит бензину та дизельного пального зберігається. Саме тому уряд ухвалив рішення не лише не скасовувати заборону, а й продовжити її до завершення року.
Головною причиною паливної кризи стали систематичні атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи. Протягом останніх місяців під ударами опинилися одразу кілька великих підприємств, які забезпечували значну частину внутрішнього виробництва бензину та дизельного пального. Через пошкодження заводів Росія була змушена скоротити переробку нафти до найнижчих показників за багато років, що спричинило перебої з постачанням пального в окремих регіонах та зростання цін.
Для стабілізації внутрішнього ринку Кремль уже використав низку надзвичайних заходів. Серед них — максимальне завантаження працюючих НПЗ, перенесення планових ремонтів, використання накопичених резервів, обмеження біржової торгівлі та повна заборона експорту окремих видів пального. За словами Новака, ці рішення дозволили частково покращити ситуацію, однак остаточно подолати дефіцит не вдалося.
Водночас російська влада планує найближчим часом скасувати заборону на експорт дизельного пального. За словами віцепрем’єра, це необхідно для того, щоб уникнути надлишку дизеля на внутрішньому ринку та не допустити скорочення завантаження нафтопереробних підприємств. Таким чином Москва намагається одночасно підтримати роботу НПЗ і не допустити дефіциту бензину, який наразі залишається значно гострішою проблемою.
Незважаючи на офіційні заяви про покращення ситуації, окремі регіони Росії продовжують відчувати нестачу пального. Особливо складною вона залишається в Сибіру, де місцева інфраструктура не здатна швидко компенсувати втрати після скорочення виробництва. Для покриття дефіциту Москва вже вдалася до постачання бензину з Казахстану, а також розглядає можливість збільшення імпорту за потреби. Водночас самі російські чиновники визнають, що можливості Казахстану обмежені й не дозволять повністю закрити потреби російського ринку.
Проблеми з паливом змусили Росію активніше шукати постачальників і за межами пострадянського простору. Раніше Reuters повідомляло, що країна вже почала імпортувати бензин з Індії та звернулася до індійських нафтопереробних компаній із проханням збільшити обсяги поставок. Для держави, яка традиційно входила до числа найбільших світових експортерів нафтопродуктів, такий крок став безпрецедентним і свідчить про масштаб проблем усередині паливної галузі.
Серія обмежень запроваджувалася поступово. У квітні Москва заборонила експорт бензину, у червні — авіаційного гасу, а на початку липня оголосила також про заборону експорту дизельного пального. Тепер заборону на бензин продовжено до кінця року, що демонструє: російська влада не очікує швидкого відновлення нормальної роботи нафтопереробної галузі.
Експерти зазначають, що головною метою цих заходів є стримування цін усередині країни та забезпечення стабільного постачання пального під час високого сезонного попиту. Проте навіть такі рішення не усувають головної причини кризи — втрати виробничих потужностей після атак на НПЗ. Через це уряд змушений одночасно обмежувати експорт, перерозподіляти пальне між регіонами та шукати додаткові джерела імпорту.
Ситуація на російському паливному ринку стала одним із найбільш помітних економічних наслідків української кампанії ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі РФ. Якщо раніше Росія використовувала експорт нафтопродуктів як важливе джерело валютних надходжень, то тепер дедалі більша частина виробленого бензину залишається всередині країни для покриття внутрішнього дефіциту. Це означає скорочення експортних доходів, додатковий тиск на бюджет та необхідність дедалі активніше втручатися в роботу паливного ринку адміністративними методами.
