Хрещатик

Blog

  • Шлях глави Держвідновлення Івана Федорова від російської гадалки та лікування наркозалежності до корупційних схем

    Шлях глави Держвідновлення Івана Федорова від російської гадалки та лікування наркозалежності до корупційних схем

    На фоні останніх публікацій в ЗМІ про корупційні кейси за участі Івана Федорова, редакція нашого видання вирішила згадати усі скандали за участі чиновника та опублікувати відповідні документи.  

    Що приховує офіційна біографія Івана Федорова

    Іван Сергійович Федоров народився 29 серпня 1988 року в нині окупованому Мелітополі в сім’ї українських лікарів, а точніше чиновників, які були помічені у ряді корупційних схем у Запорізькій області.

    Варто відзначити, що вся сім’я Федорова так чи інакше була інтегрована у владні структури Мелітополя через батька – Сергія Федорова. Федоров-старший мав дружні відносини з тодішнім мером Дмитром Сичовим, за протекції якого зайняв посаду головного лікаря, а згодом став депутатом міської ради Мелітополя. Після депутатства Сергій Федоров стає власником дорогого медичного обладнання, зокрема томографів, які встановлюються на території комунальних та державних медзакладів міста.

    Штучно створена Сергієм Федоровими монополія на послуги медичної діагностики у Мелітополі робить сім’ю Федорових буквально мільйонерами. За допомогою цих грошей та зв’язків у 2010 році Сергій Федоров зміг провести у міськраду Мелітополя свого сина Івана Федорова від Партії Регіонів.

    У квітні 2011 року, 22-річний Іван Федоров разом зі своїм колишнім однокласником Олександром Щербаковим заснували ТОВ “Візард Груп”. Компанія встановила модульні котельні, які поставляли теплову енергію по суттєво завищеним тарифам в медичні та навчальні заклади міста без жодних тендерів. Після відкриття кримінального провадження №12015080140000706 у 2015 році (з матеріалами можна ознайомитись насайті ЄДРСР) Федоров-Щербаков формально відійшли від управління компанією, а справу з часом “зам’яли”.

    Варто відзначити, що Іван Федоров разом з іншим регіоналом Сергієм Мінько контролювали практично всі корупційні потоки в Мелітополі: комунальні підприємства, перевезення, тендери, вивіз відходів. Але більш за все запам’ятався Федоров “комунальним рекетом”, через підконтрольне ТОВ “Тепло-Мелітополь”, яке фактично монополізувало надання послуг з централізованого теплопостачання та встановлювало “драконівські” тарифи для населення.

    Про корупційні схеми, скупку комерційної нерухомості та відмивання коштів родиною Федорових писали місцеві ЗМІ.

    Разом з тим, в контексті нещодавнього призначення Івана Федорова, вважаємо за необхідне нагадати корупційний скандал пов’язаний зі спробою Федорова у 2023 році завищити кошторис на будівництво льодової арени в Мелітополі на 56 мільйонів гривень. Абсурдність ситуації заключалась в тому, що за будівництво льодової арени держава розрахувалась, а кошторис збільшували уже після окупації Мелітополя росіянами.

    По ініціативі Івана Федорова 56 мільйонів гривень з державного бюджету мали перейти на рахунки афілійованого з Федоровим-Мінько ТОВ “Мелсіті”. Після розголосу в ЗМІ Казначейство України заблокувало платіж, а схемою зацікавились компетентні органи.

    Фейковий полон Івана Федорова – та чому український чиновник уникає проходження поліграфа на предмет зв’язків з РФ

    Крім корупційного кейсу, журналістів нашого видання зацікавила історія з “фейковим полоном мера Федорова”. Нагадуємо, що на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, Мелітополь без опору перейшов під окупаційну владу РФ. Мера міста Івана Федорова, по версії яку він сам озвучив, взяли у полон і до обміну 6 діб тримали у місцевому СІЗО.

    Варто відзначити, що аналіз інтерв’ю Івана Федорова відразу після полону показує ряд нестиковок. Перше, це відмінний фізичний стан Федорова: після перегляду відео складається враження, що Федоров імовірніше повернулась з курорту, чим з полону.

    Зокрема, відсутні сліди від кайданок чи мотузок на запястьях. Також Федоров вінтерв’ю українським медіа стверджував, що на обмін його везли «з мішком на голові», але це не завадило йому описати всі деталі дороги, такі як швидкість руху, назви населених пунктів та кількість російських солдат, що супроводжували його на різних етапах обміну.

    Продовжуючи наше розслідування, ми зв’язались з людьми з близького оточення Івана Федорова, яким вдалось виїхати з окупованого Мелітополя на підконтрольні Україні території. На умовах анонімності, нам підтвердили, що Іван Федорів узагалі не був у полоні.

    Після заходу росіян до Мелітополя однією із перших була захоплена будівля мерії. Федоров, разом з невеликою кількістю “наближених”, переїхав у ДК “Шевченко (площа Перемоги, 4), де і знаходився увесь час “полону”. При цьому Федоров мав нормальний діалог з російськими військовими. За словами очевидців вони були частими гостями в його кабінеті. Іван Федоров пробував домовитись залишити собі посаду мера Мелітополя, але посада дісталась проросійській Галині Данильченко. Після чого, за інформацією наших джерел, у Федорова виникла ідея з “полоном”, щоб легітимізувати своє повернення на підконтрольну Україні територію.

    Варто відзначити, що в окупованому Мелітополі росіяни відразу конфісковували нерухомість та бізнес усіх про українських чиновників. При цьому будинок і бізнес Федорова не зачіпали. Більше того, бізнес Федорова, в тому числі томографи, працював у Мелітополі ще біля року (до весни 2023) а дохід від нього переводили Федорову на підконтрольну територію.

    Нагадуємо, історія з “полоном” Федорова відбулась у перші дні війни, коли Україна знаходилась в критичній ситуації, коли співробітники розвідки та контррозвідки були вивезені з Києва, дійсно могла залишитись без уваги історія з “полоном” мера провінційного містечка. Ще цікава деталь, Іван Федоров після полону відмовився проходити поліграф, без пояснення причин відмови.

    Російська гадалка Івана Федорова

    Також в біографії Івана Федорова цікавий кейс “російської гадалки Олени Лоран” (Алена Лоран), послугами якої користувався Федоров.

    Алена Лоран (насправді Олена Дрюцька-Міщанюк) пройшла шлях від дорогої  “депутатської утриманки” до “гадалки під кураторством ФСБ” та залишила значний слід у біографії  Івана Федорова.

    Нагадаємо, РФ існує практика, коли “гадалки”, які консультують політиків та ТОП чиновників контролюються ФСБ. Тим паче, що Олена Лоран публічно озвучувала проросійські наративи про перемогу російської армії і розпад України, та фіксувала усе спілкування з Федоровим.

    Але нас в даному кейсі зацікавила інша деталь: Федоров допоміг виїхати Олені Лоран разом з дітьми до Криму, “як до безпечного місця”. Чому саме Крим, а не Київ чи Львів для Івана Федорова “безпечне місце” важко уявити.

    При цьому, Олена Лоран стверджує, що після виїзду з окупованого Мелітополя саме вона допомогла Івану Федорову отримати пост глави Запорізької ОВА, за що він з нею до кінця не розплатився.

    Також нагадуємо, що в процесі конфлікту між Іваном Федоровим та Оленою Лоран, остання через свої соцмережі та запорізький ТГ канал Вазенін злила в мережу їх особисту переписку, де вона давала йому прямі вказівки щодо спілкування та манери поведінки з іншими топовими українськими чиновниками.

     

    Що цікаво, на фоні конфлікту Федорова з Лоран, остання не тільки “злила” скріни переписки зі своїм уже колишнім “клієнтом” в мережу, а й дістала з мелітопольського наркодиспансера медичну карту Івана Федорова.

    Згідно опублікованих документів, вперше в поле зору наркологів Іван Федоров потрапив 2010 року, коли проходив стаціонарне лікування у відділенні наркології Бердянського психоневрологічного диспансеру. Тоді лікарем майбутнього мера-наркомана був завідувач наркологічного відділення Герцен Дмитро Володимирович. Пізніше, через тісні зв’язки з СБУ, Герцен став головним лікарем Бердянського диспансеру, а одразу після початку війни залишив Україну і виїхав до Канади, де, за чутками, донині працює звичайним санітаром у лікарні.

    За інформацією з медичної карти, у 2013 році Федоров у черговий раз попадається з амфетамінами, але вже в Мелітополі.

    У 2017 році Федоров починає замітати сліди своєї “бурхливої молодості” і підписує відмову від диспансерного спостереження.

    Наступна “зустріч” Івана Федорова та наркологів відбулася в серпні 2020 року. Співробітники бердянського ДАІ доставили Федорова на експертизу, за результатами якої в сечі було виявлено амфетаміни. Лікарем, який проводив експертизу, був Яковенко Владислав Сергійович.

    Як Іван Федоров, будучи главою Запорізької ОВА забув задекларувати рахунок у російському банку та таємно відвідував Стамбул

    Як вияснили журналісти нашого видання, Іван Федоров має картковий рахунок у російському АТ “МОСКОМБАНК”, не відображений у його деклараціях.

    Цікавий також вибір банківської установи в РФ для відкриття рахунку. Так, російський “МОСКОМБАНК” – досить специфічна фінансова установа, з центральним офісом неподалік Кремля. Разом з тим, широкому загалу банк практично невідомий: про кінцевих бенефіціарів не так багато інформації, ак сам банк має лише 4 банкомати.

    За інформацією нашого видання, рідний дядько очільника ЗОВА Івана Федорова, працював у силових структурах РФ, а після виходу на пенсію перейшов до служби безпеки одного із російських банків. Можливо саме цим фактом обумовлений вибір Федоровим банку для відкриття рахунку.

    Варто відзначити, що Іван Федоров частий гість в РФ та на тимчасово окупованій території АР Крим, тож відкриття рахунку в російському банку виглядає логічно.

    Згідно даних наших джерел в Державній прикордонній службі, в період з 2014 по 2019 роки Іван Федоров тринадцять разів перетинав кордон з ТОТ АР Крим автотранспортом через КП “Чонгар”, тричі літав до Москви та двічі відвідав Мінськ. Погодьтесь, досить дивна “географія”, для українського чиновника.

    Також в даних Держприкордонної служби нашу увагу привернули часті поїздки Івана Федорова до Стамбулу, традиційного місця зустрічі російських спецслужбістів зі своїми агентами. Так, за період з 2007 по 2022 роки ми нарахували 16 поїздок Федорова до Стамбулу.

    В Запоріжжі кілер застрелив чиновника, який критикував Івана Федорова

    Розглядаючи бекграунд Івана Федорова варто нагадати історію, коли в Запоріжжі кілер застрелив відстороненого від виконання обов’язків директора департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Максима Денщика, якому Іван Федоров раніше погрожував вбивством.

    На початку травня Максим Денщик заявив про тиск з боку голови Запорізької ОВА Івана Федорова та погрози «розправи» (на скріншоті), а незабаром його усунули з посади.

    Напад стався за місцем проживання чиновника біля під’їзду, вистрілили щонайменше 4 рази. Усі кулі влучили в живіт. Максим Денщик помер у реанімації.

    Варто відзначити, що незважаючи на суспільний резонанс, безпосередні виконавці вбивства  Максима Денщика до цього часу перебувають на волі. Всі вони родом із рідного міста Михайла Федорова – Мелітополя.

  • «еАкциз» знову відклали: чому уряд дав бізнесу ще вісім місяців

    «еАкциз» знову відклали: чому уряд дав бізнесу ще вісім місяців

    Кабінет Міністрів України переніс повноцінний запуск електронної системи контролю за обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет. Замість 1 листопада 2026 року обов’язкове використання «еАкцизу» розпочнеться 1 липня 2027-го. До цього часу підприємства зможуть продовжувати працювати з паперовими акцизними марками.

    Про це повідомило Міністерство фінансів України. Відповідне рішення уряд ухвалив для приведення нормативних актів у відповідність до закону №5013-IX.

    У відомстві пояснили, що додатковий перехідний період необхідний для завершення технічного налаштування державної електронної системи та підготовки підприємств до нових правил обліку підакцизної продукції.

    «еАкциз» передбачає поступову заміну традиційних паперових марок електронними ідентифікаторами, які дозволять відстежувати переміщення відповідних товарів від виробника або імпортера до кінцевого продавця.

    За задумом розробників, система має забезпечити прозоріший контроль за обігом алкоголю, сигарет та рідин для електронних сигарет, спростити адміністрування акцизного податку й допомогти державі виявляти нелегальну продукцію.

    Нові правила передбачають застосування унікальних електронних ідентифікаторів, зокрема двовимірних кодів DataMatrix, які міститимуть інформацію, необхідну для простежуваності товарів.

    Однак для переходу на цифрову модель необхідно модернізувати виробничі лінії, касове обладнання, програмне забезпечення та системи товарного обліку.

    Саме технічна складність впровадження стала однією з головних причин чергового перенесення запуску.

    Згідно з рішенням уряду, до 30 червня 2027 року включно триватиме тестування програмного забезпечення електронної системи.

    У цей період підприємства зможуть перевіряти інтеграцію власних інформаційних систем із державними сервісами, відпрацьовувати процедури маркування та обліку продукції й усувати технічні помилки.

    Водночас до 1 липня 2027 року зберігатиметься можливість замовляти та використовувати паперові марки акцизного податку.

    Таким чином, виробники, імпортери та продавці зможуть продовжувати діяльність за чинними правилами без необхідності негайно переходити на нову електронну модель.

    Крім того, уряд змінив терміни повернення невикористаних паперових марок. Граничну дату перенесено на 1 січня 2028 року.

    У Міністерстві фінансів наголошують, що відтермінування має забезпечити безперервність виробництва й торгівлі та зменшити ризики для легального бізнесу.

    Водночас перенесення обов’язкового запуску не означає повного припинення підготовки.

    За інформацією Державної податкової служби, підприємства, які станом на 1 січня 2027 року матимуть ліцензії на виробництво або обіг відповідної підакцизної продукції, повинні зареєструватися в електронній системі як економічні оператори до 1 квітня 2027 року.

    Такий самий граничний строк встановлено для підприємств, які отримають відповідні ліцензії з 1 січня до 20 березня 2027 року.

    Для тих, хто отримає ліцензії починаючи з 21 березня, реєстрація має відбутися до початку відповідної діяльності.

    Складнощі з підготовкою «еАкцизу» виникли ще під час попередніх етапів упровадження реформи.

    Упродовж 2025–2026 років представники бізнесу неодноразово попереджали уряд про недостатню готовність системи та можливі збої в роботі підприємств після її обов’язкового запуску.

    Зокрема, Європейська Бізнес Асоціація, Американська торговельна палата в Україні та асоціація «Укртютюн» звертали увагу на потребу додаткового тестування й інтеграції програмних рішень.

    Підприємства наголошували, що без завершення технічної підготовки нові вимоги можуть спричинити затримки у виробництві та постачанні товарів, а також проблеми з оформленням акцизних операцій.

    У липні 2026 року Forbes Ukraine повідомляв про скарги компаній на затримки тестування, неповну інтеграцію з податковими органами та недостатнє залучення малого й середнього бізнесу.

    Після консультацій із представниками ринку Міністерство цифрової трансформації підтримало пропозицію відтермінувати обов’язковий запуск системи.

    13 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15532, яким перенесла початок роботи «еАкцизу» в повному обсязі на липень 2027 року.

    Згодом відповідний закон підписав президент, а Кабінет Міністрів привів урядові нормативні акти у відповідність до нових строків.

    Постанова Кабміну набирає чинності 1 листопада 2026 року — саме тоді, коли раніше мала розпочатися обов’язкова експлуатація електронної системи.

    Уряд розраховує, що додаткові вісім місяців дозволять державним органам і підприємствам завершити підготовку без ризику масштабних збоїв у виробництві та торгівлі підакцизними товарами.

    Отже, до 30 червня 2027 року «еАкциз» залишатиметься в тестовому режимі, а з 1 липня нова система електронного маркування має стати обов’язковою. Паперові марки поки продовжать використовувати за чинними правилами, але бізнесу вже необхідно готуватися до цифрового переходу.

  • Велике злиття в українському ритейлі: що буде з Maudau та «Сільпо» після 20 листопада

    Велике злиття в українському ритейлі: що буде з Maudau та «Сільпо» після 20 листопада

    Одна з найбільших торговельно-промислових груп України Fozzy Group, яка належить бізнесмену Володимиру Костельману та його партнерам, оголосила про масштабні зміни у своєму онлайн-бізнесі. Із 20 листопада маркетплейс Maudau та підрозділ E-commerce & Ecosystem мережі «Сільпо» об’єднають в єдину структуру зі спільним керівництвом і ресурсами. Реорганізація передбачає скорочення частини посад, однак обидва бренди продовжать працювати для покупців.

    Про це 30 жовтня повідомило Forbes Ukraine з посиланням на пресслужбу Fozzy Group.

    За інформацією компанії, об’єднання має допомогти ефективніше використовувати технології, персонал та інфраструктуру двох онлайн-напрямів. Водночас і Maudau, і «Сільпо» залишаться окремими брендами, до яких звикли українські покупці.

    Фактично йдеться не про закриття одного з бізнесів або повне поглинання маркетплейсу мережею супермаркетів, а про створення спільної управлінської структури.

    Компанії зможуть координувати розвиток електронної комерції, оптимізувати витрати та спільно використовувати частину технологічних і операційних ресурсів.

    Як пояснили у Fozzy Group, зміни відбуватимуться поступово, щоб не порушити роботу сервісів у період підвищеного сезонного попиту.

    Для покупців це означає, що доставка продуктів із «Сільпо» та замовлення на Maudau залишатимуться доступними у звичному режимі. Чинні домовленості з партнерами також продовжать діяти.

    Водночас компанія не повідомляла про об’єднання застосунків, програм лояльності або клієнтських акаунтів. Тому стверджувати, що покупці зможуть користуватися єдиним кошиком чи бонусною системою, наразі передчасно.

    Найвідчутніші зміни на першому етапі стосуватимуться внутрішньої організації роботи.

    Інтеграція двох підрозділів передбачає скорочення частини посад. За інформацією Forbes Ukraine, працівників, яких це стосується, вже повідомили особисто.

    Водночас точну кількість співробітників, які можуть втратити роботу внаслідок реорганізації, Fozzy Group не розголошує.

    Безпосередню інтеграцію маркетплейсу Maudau забезпечуватиме його генеральний директор Артем Домбровський.

    Об’єднання онлайн-напрямів відбувається на тлі складного періоду для всієї групи. Протягом 2026 року компанія зазнала значних втрат через російські удари по торговельних, виробничих і логістичних об’єктах.

    За даними Fozzy Group, лише з 1 серпня до 25 вересня внаслідок російських атак було зруйновано або пошкоджено понад 20 об’єктів компанії.

    Йдеться про розподільчі центри, супермаркети та виробничі потужності, необхідні для забезпечення роботи торговельних мереж.

    Особливо відчутними стали удари по складській інфраструктурі. У серпні компанія повідомляла про пошкодження десяти розподільчих центрів, які забезпечували постачання товарів до магазинів «Сільпо», «Фора», Thrash! Траш! та Fozzy.

    Через втрату частини складських приміщень і товарних запасів група була змушена перебудовувати логістичні маршрути, шукати альтернативні рішення для зберігання продукції та збільшувати витрати на підтримання безперебійної роботи.

    У компанії пояснювали, що наслідки російських атак змушують її переглядати структуру витрат і відмовлятися від частини проєктів.

    Ще наприкінці серпня Fozzy Group призупинила виплати квартальних премій, осінній перегляд зарплат для частини офісних працівників, програму добровільного медичного страхування та найм на окремі офісні вакансії.

    Згодом скорочення торкнулися працівників Maudau, IT-команд Temabit та E-commerce & Ecosystem «Сільпо».

    25 вересня група оголосила про наступний етап змін, який передбачає скорочення частини офісного персоналу холдингу, торговельної мережі «Сільпо» та логістичного напряму з 1 листопада.

    Водночас Fozzy Group продовжує наймати працівників на операційні посади, зокрема в супермаркетах, на складах і виробництвах.

    На початку вересня компанія повідомляла про понад 1600 відкритих вакансій у цих напрямах, що свідчить про різний підхід до оптимізації офісного персоналу та забезпечення поточної роботи магазинів.

    Нинішнє об’єднання Maudau та електронної комерції «Сільпо» стане ще одним етапом перебудови бізнесу.

    Водночас така реорганізація може мати й довгострокове значення для позицій групи на ринку онлайн-торгівлі.

    Maudau розвивається як маркетплейс із широким асортиментом товарів, тоді як онлайн-напрям «Сільпо» зосереджений передусім на продажу продуктів харчування та їх доставці.

    Спільне управління може дозволити групі ефективніше координувати ці напрями, обмінюватися технологічним досвідом і скорочувати дублювання окремих функцій.

    На думку співзасновника DYB Ігоря Гута, яку наводить Forbes Ukraine, об’єднання може посилити конкурентні позиції Fozzy Group у боротьбі з іншими українськими маркетплейсами.

    При цьому фактичний економічний результат реорганізації стане зрозумілим лише після її впровадження. Компанія поки не оприлюднила прогнозованих обсягів економії чи фінансового ефекту від об’єднання підрозділів.

    Це не перший випадок інтеграції цифрових бізнесів Fozzy Group. Наприкінці 2025 року компанія вже об’єднала інтернет-магазин дитячих товарів Pampik із маркетплейсом Maudau, намагаючись побудувати більш стійку фінансову модель.

    Тепер група робить наступний крок, об’єднуючи значно більші напрями своєї електронної комерції.

    Таким чином, із 20 листопада Maudau та онлайн-бізнес «Сільпо» працюватимуть у межах спільного підрозділу, але збережуть окремі бренди й сервіси для покупців. Реорганізація супроводжуватиметься скороченням частини посад, а її головною метою називають підвищення ефективності та адаптацію бізнесу до умов війни.

  • США попросили Європу менше критикувати Путіна

    США попросили Європу менше критикувати Путіна

    Американські військові посадовці протягом останніх тижнів приватно закликали низку європейських союзників по НАТО пом’якшити публічні заяви щодо Росії. У Пентагоні вважають, що надто різка риторика окремих європейських політиків може негативно впливати на безпекову ситуацію на континенті. Такі рекомендації здивували представників країн Балтії, які безпосередньо відчувають загрозу з боку Москви.

    Про це 30 жовтня повідомило агентство Reuters із посиланням на чотирьох співрозмовників, обізнаних із перебігом закритих переговорів між американськими та європейськими посадовцями.

    За інформацією журналістів, відповідні сигнали отримали щонайменше Литва, Латвія та Естонія. Вони пролунали під час двосторонніх зустрічей представників Пентагону з європейськими союзниками.

    Чи передавали аналогічні рекомендації іншим державам НАТО, наразі невідомо.

    Одним із головних американських посадовців, які порушували це питання, став заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі. Він також відіграє важливу роль у перегляді чисельності та розміщення американських військ у Європі.

    За словами одного зі співрозмовників Reuters, Колбі під час розмови з представником балтійської держави закликав уникати заяв, які можуть сприйматися як провокування Росії.

    Особливу увагу американський посадовець звернув на висловлювання європейських політиків про те, що Москва опинилася в безвихідному становищі через затяжну війну проти України.

    Зокрема, він згадав порівняння російського керівництва із загнаним у кут щуром.

    Reuters зазначає, що наприкінці вересня прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал використав подібний вислів щодо Володимира Путіна. Естонський політик тоді пов’язував активізацію російських диверсій у Європі з труднощами, яких Москва зазнає під час війни в Україні.

    Водночас журналістам не вдалося встановити, чи мав Колбі на увазі саме заяву естонського прем’єра.

    За словами джерел агентства, американська сторона намагалася донести думку, що публічне загострення риторики може збільшувати напруженість між Росією та західними державами.

    Один із європейських посадовців, який розповів про зміст консультацій, передав їхній загальний сенс: Вашингтон продовжує підтримувати союзників, але просить їх поводитися стриманіше в публічному просторі.

    Під час іншої зустрічі представники Пентагону окремо закликали делегацію Естонії до більш виважених висловлювань.

    При цьому співрозмовники Reuters наголосили, що рекомендації американців були висловлені без відкритої конфронтації. Йшлося про приватні консультації між союзниками, а не про офіційний ультиматум.

    Однак навіть така форма звернення спричинила подив серед частини європейських чиновників.

    Один із них зазначив, що розвідувальні служби балтійських держав останнім часом досить обережно оцінювали ймовірність прямого військового нападу Росії на країни НАТО.

    Водночас спецслужби інших держав Альянсу попереджали про ризик посилення російських диверсій, кібератак та інших прихованих операцій на території Європи.

    Саме тому представники країн Балтії вважають важливим відкрито пояснювати населенню характер загроз, які можуть виникати з боку Москви.

    Усередині НАТО триває дискусія про те, якою має бути публічна реакція на російську політику.

    Частина західних посадовців переконана, що надмірне наголошування на небезпеці може допомагати Кремлю поширювати страх серед європейського населення та послаблювати суспільну підтримку України.

    Інші представники Альянсу вважають, що громадяни мають отримувати відверту інформацію про ризики, адже від цього залежить готовність суспільства підтримувати збільшення оборонних витрат і посилення військової інфраструктури.

    Рекомендації Пентагону пролунали на тлі нових дипломатичних зусиль адміністрації президента США Дональда Трампа, спрямованих на завершення російсько-української війни.

    За інформацією Reuters, Вашингтон розглядає можливість поєднання тиску на сторони з певними економічними стимулами для Москви.

    Серед обговорюваних підходів — потенційне пом’якшення санкцій проти Росії, а також вимоги до України обмежити удари по російській енергетичній інфраструктурі.

    Водночас ці пропозиції залишаються предметом переговорів. Інформації про досягнення остаточних домовленостей щодо таких поступок немає.

    За даними агентства, американські посадовці також обговорюють потенційні економічні угоди з Росією в межах ширшого дипломатичного процесу.

    Такі перспективи викликають неоднозначну реакцію в Європі, де частина урядів наполягає на збереженні економічного тиску на Кремль до досягнення прийнятних умов миру.

    Паралельно Пентагон переглядає американську військову присутність на європейському континенті.

    Цей процес може призвести до скорочення чисельності військ США в окремих країнах, хоча конкретні масштаби та остаточні рішення ще не визначені.

    Американська сторона неодноразово наголошувала, що європейські члени НАТО повинні брати на себе більшу відповідальність за власну оборону, оскільки Вашингтон зосереджує дедалі більше уваги на інших регіонах світу.

    Водночас західні спецслужби повідомляють про посилення російської диверсійної активності проти європейських держав.

    Зокрема, німецька прокуратура нещодавно оголосила про затримання двох громадян Білорусі, яких підозрюють у підготовці підпалу будівлі або об’єкта критичної інфраструктури поблизу Нюрнберга.

    Раніше німецька влада також звинувачувала Росію у спробі атаки безпілотників на аеропорт Лейпциг/Галле. Москва заперечувала свою причетність до подібних операцій.

    На прохання Reuters прокоментувати повідомлення про рекомендації європейським союзникам представник Пентагону не підтвердив і не спростував їхнього змісту. У відомстві заявили, що приватні розмови між союзниками залишаються конфіденційними.

    Міністерства оборони Литви, Латвії та Естонії не відповіли на запити агентства, а НАТО відмовилося від коментарів.

    Таким чином, за даними Reuters, Пентагон справді міг закликати країни Балтії пом’якшити публічну риторику щодо Росії, однак офіційно Вашингтон ці повідомлення не підтвердив.

    Ситуація демонструє відмінності в підходах союзників до дипломатії та стримування Москви. Поки адміністрація Трампа намагається активізувати переговорний процес, європейські країни продовжують обговорювати, як реагувати на російські загрози й водночас зберігати єдність НАТО.

  • Балістика вночі, повторний удар зранку: РФ атакувала підприємство під Кременчуком

    Балістика вночі, повторний удар зранку: РФ атакувала підприємство під Кременчуком

    Російські війська в ніч проти 30 жовтня завдали ракетного удару по промисловому підприємству в Кременчуцькому районі Полтавської області. Уже вранці окупанти повторно атакували об’єкт. За попередньою інформацією, люди не постраждали, однак масштаби пошкоджень наразі встановлюють.

    Про це повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.

    Першу інформацію про атаку на промислове підприємство керівник ОВА оприлюднив близько 03:24. Перед цим Повітряні сили ЗСУ попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння та рух ракет у напрямку Кременчука.

    За повідомленнями військових, протягом ночі російська армія здійснила декілька пусків балістичних ракет. Зокрема, відповідні попередження з’являлися близько 03:00–03:30.

    Згодом, приблизно о 06:00, Повітряні сили повідомляли також про рух крилатих ракет у напрямку міста.

    Близько 07:45 Полтавська ОВА підтвердила повторну атаку на промислове підприємство Кременчуцького району.

    За попередніми даними обласної влади, внаслідок ударів ніхто не постраждав. Водночас інформацію про можливі руйнування виробничих приміщень, пошкодження обладнання та інші наслідки обстрілу ще уточнюють.

    Назву підприємства, яке опинилося під російським ударом, офіційно не розголошують.

    Нова атака стала продовженням серії російських обстрілів Полтавщини. Напередодні, 29 жовтня, російські війська атакували Кременчук, спричинивши загибель і поранення цивільних людей.

    За уточненими даними, внаслідок попередньої атаки загинули троє людей, ще 28 постраждали. Пошкоджень зазнали житлові будинки та інші цивільні об’єкти.

    Російська армія продовжує завдавати ударів по промисловій, транспортній та енергетичній інфраструктурі України, створюючи додаткові ризики для роботи підприємств і безпеки цивільного населення.

    Станом на ранок 30 жовтня підтверджено дві атаки на промисловий об’єкт у Кременчуцькому районі. За попередньою інформацією, обійшлося без постраждалих. Остаточні наслідки ракетних ударів встановлюють відповідні служби.

  • Масштабне знеструмлення на Дніпропетровщині: понад 190 тисяч споживачів без світла, графіки не діють

    Масштабне знеструмлення на Дніпропетровщині: понад 190 тисяч споживачів без світла, графіки не діють

    У Дніпропетровській області після масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі без електропостачання залишаються понад 190 тисяч споживачів. Через серйозні пошкодження обладнання енергетики змушені застосовувати аварійні відключення, а раніше оприлюднені графіки тимчасово не діють. Відновлювальні роботи тривають, однак ситуація в регіоні залишається складною.

    Про це 30 жовтня під час брифінгу повідомив перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов, передає Міністерство енергетики.

    За його словами, російські атаки спричинили значні пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури Дніпропетровщини. Через це частина населених пунктів залишилася без електроенергії, а енергосистема працює в умовах підвищеного навантаження.

    Енергетикам уже вдалося відновити електропостачання об’єктів критичної інфраструктури та частини побутових споживачів. Однак для повноцінного повернення світла необхідно завершити ремонт пошкодженого обладнання й стабілізувати роботу електромереж.

    Найскладніша ситуація склалася у Дніпрі та прилеглих населених пунктах. Після російських ударів увечері 29 жовтня без електрики залишилися понад 350 тисяч абонентів.

    Протягом ночі аварійні бригади працювали над відновленням живлення. Частині споживачів вдалося повернути електроенергію, однак уже вранці 30 жовтня в місті знову виникли масштабні знеструмлення.

    Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що енергетики працювали всю ніч, проте через наслідки атак система не витримує навантаження.

    На тлі складної ситуації мер закликав жителів за можливості залишатися вдома та враховувати перебої з електропостачанням під час планування пересувань містом.

    У Міненерго пояснили, що через пошкодження енергетичного обладнання в Дніпропетровській області застосовуються саме аварійні, а не планові відключення.

    Це означає, що попередньо оприлюднені графіки можуть не відповідати фактичній ситуації. Електроенергія може зникати поза встановленими часовими проміжками, а тривалість відключень залежить від технічного стану мереж.

    Повернення до прогнозованих графіків стане можливим лише після стабілізації роботи енергосистеми.

    Водночас проблеми з електропостачанням 30 жовтня зафіксували не лише на Дніпропетровщині.

    За інформацією Міністерства енергетики, внаслідок російських атак нові знеструмлення виникли в Києві, Київській, Запорізькій та Харківській областях.

    У всіх регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація, аварійно-відновлювальні бригади працюють над поверненням електроенергії споживачам.

    Для підтримання стабільної роботи об’єднаної енергосистеми в окремих областях також застосовують обмеження споживання електроенергії. Такі заходи необхідні, щоб уникнути перевантажень та додаткових аварій після пошкодження ключових елементів мережі.

    У Міненерго попередили, що за подальшого погіршення ситуації в окремих регіонах можуть запроваджувати додаткові аварійні відключення.

    Масштабні проблеми з електропостачанням виникли після серії російських ударів по Дніпру 29 жовтня. Того дня під атакою опинилися не лише енергетичні об’єкти, а й цивільна інфраструктура міста.

    Зокрема, російський реактивний безпілотник влучив у платформу залізничного вокзалу, де перебували пасажири. Внаслідок удару загинули люди, десятки інших дістали поранення.

    За повідомленнями медіа, 30 жовтня кількість загиблих унаслідок цієї атаки зросла до 15 після смерті одного з поранених у лікарні.

    У Дніпрі 30 жовтня оголосили Днем жалоби за жертвами російських атак.

    На тлі ударів по енергетичній інфраструктурі жителям області рекомендують перевіряти актуальну інформацію про електропостачання на офіційних ресурсах операторів електромереж, зокрема ДТЕК «Дніпровські електромережі».

    Важливо враховувати, що під час аварійних відключень прогнозувати точний час повернення світла складно, оскільки енергетики можуть змінювати схеми живлення залежно від результатів ремонтних робіт.

    Також варто за можливості зарядити телефони, павербанки та інші необхідні пристрої, забезпечити запас питної води й підготувати автономні джерела освітлення.

    Станом на ранок 30 жовтня понад 190 тисяч споживачів Дніпропетровщини залишаються без електроенергії. Енергетики продовжують відновлення пошкоджених об’єктів, а повернення до планових графіків відключень залежатиме від стабілізації роботи мереж.

  • Кремлю перекривають доступ до технологій: під санкції потрапили розробники системи «Рассвєт»

    Кремлю перекривають доступ до технологій: під санкції потрапили розробники системи «Рассвєт»

    Україна запровадила нові санкції проти компаній та фізичних осіб, залучених до створення російської супутникової системи «Рассвєт», яку Москва планує використовувати для військового зв’язку та управління безпілотниками. Окремий пакет обмежень стосується 39 морських суден так званого тіньового флоту РФ, за допомогою яких Росія експортує нафту та інші енергоносії.

    Про нові санкційні рішення 30 жовтня повідомили в Офісі президента України.

    Президент Володимир Зеленський підписав укази про введення в дію відповідних рішень Ради національної безпеки і оборони. До санкційного переліку, пов’язаного з російським супутниковим проєктом, увійшли 10 компаній та 19 громадян РФ.

    Йдеться про підприємства й фахівців, які беруть участь у розробці, виробництві компонентів і підготовці запуску низькоорбітальної супутникової мережі «Рассвєт».

    Цю систему Росія створює як власну альтернативу американському Starlink. За задумом розробників, вона має забезпечувати високошвидкісний супутниковий зв’язок на значних територіях, зокрема там, де немає стабільного доступу до наземної телекомунікаційної інфраструктури.

    Однак українська сторона наголошує, що потенційне застосування такої технології виходить далеко за межі цивільного зв’язку.

    За оцінкою Офісу президента, після розгортання мережа може використовуватися російськими військами для передачі даних, координації підрозділів, управління ударними безпілотниками та наведення засобів ураження.

    Зокрема, йдеться про можливість забезпечення зв’язку з дронами типу «Шахед» і ракетними системами в режимі реального часу. Такі можливості потенційно можуть підвищити ефективність російських ударів і ускладнити протидію їм.

    Водночас повноцінне розгортання подібної системи потребує значної кількості супутників, наземної інфраструктури, абонентських терміналів і технологічного обладнання. Саме ці виробничі ланцюги Україна намагається обмежити санкціями.

    Серед підсанкційних підприємств — російське «Бюро 1440», яке виступає одним із ключових розробників та інтеграторів проєкту «Рассвєт».

    До переліку також внесли «Лабс 1440», що займається виробництвом сонячних батарей для космічної техніки, та «ФАБ Рассвєт», яка працює над створенням низькоорбітальних супутників зв’язку й абонентського обладнання.

    Окремо санкції застосували до білоруського підприємства «АероКосмічні прилади», залученого до розробки компонентів для аерокосмічних систем.

    До списку потрапили й постачальники промислового обладнання, електроніки та високоточних деталей.

    Зокрема, компанія «5С Групп» забезпечує російські підприємства промисловими комп’ютерами та іноземним обладнанням. За даними української сторони, її продукцію використовували в розробках, пов’язаних із «Бюро 1440».

    Санкційні обмеження також торкнулися виробничого об’єднання «Аквамаш», постачальника оптичного та телекомунікаційного обладнання «Ел-Оптікс», компанії «Елєсар-Групп» і підприємства «Малі космічні апарати».

    Радник — уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк пояснив, що російський супутниковий проєкт значною мірою залежить від іноземних технологій, обладнання та комплектувальних деталей.

    За його словами, українська сторона прагне обмежити ці поставки ще до повноцінного розгортання системи.

    В Офісі президента також закликали міжнародних партнерів синхронізувати санкційні рішення, щоб російські виробники не могли продовжувати закупівлі через компанії-посередники та треті країни.

    Другий напрям нових обмежень стосується російського тіньового флоту.

    До санкційного списку внесли 39 суден, які, за інформацією української влади, використовуються для перевезення російської нафти, нафтопродуктів і газового конденсату.

    Особливістю цього флоту є використання суден під прапорами різних держав і територій, що може ускладнювати встановлення реальних власників, контроль за перевезеннями та застосування міжнародних санкцій.

    Із 39 суден 17 ходять під прапором Росії. Ще по три використовують прапори Барбадосу, Ліберії, Маршаллових Островів і Панами.

    Два судна зареєстровані під прапором Гонконгу, ще два — Джибуті. Решта використовують прапори Багамських Островів, Екваторіальної Гвінеї, Зімбабве, Камеруну, Палау та Сьєрра-Леоне.

    За даними Офісу президента, ці танкери та інші судна перевозять російські енергоносії до портів Китаю, Індії, Туреччини, Єгипту та інших країн.

    Для Кремля експорт нафти й нафтопродуктів залишається одним із важливих джерел бюджетних надходжень, які забезпечують фінансування державних видатків, зокрема військових.

    Українська влада розглядає боротьбу з тіньовим флотом як інструмент скорочення доходів Росії від міжнародної торгівлі енергоносіями.

    Водночас запровадження українських санкцій саме по собі не означає автоматичної заборони цим суднам заходити до портів усіх інших держав. Для посилення ефективності обмежень Київ домагається відповідних рішень від Європейського Союзу, США, Великої Британії та інших партнерів.

    Україна вже неодноразово застосовувала санкції проти суден, компаній і фізичних осіб, пов’язаних із російською нафтовою логістикою та військово-промисловим комплексом.

    Нинішні обмеження поєднують два напрями економічного тиску: перешкоджання розвитку нових військових технологій Росії та скорочення можливостей фінансувати війну за рахунок експорту енергоносіїв.

    Таким чином, нові санкційні рішення спрямовані одночасно проти 29 компаній та осіб, залучених до супутникового проєкту «Рассвєт», і 39 суден російського тіньового флоту.

    Подальша ефективність цих заходів значною мірою залежатиме від того, чи підтримають обмеження міжнародні партнери та наскільки вдасться перекрити Росії доступ до необхідного обладнання й зовнішніх ринків.

  • Путін хоче залишити Європу за дверима переговорів: ISW розкрив дипломатичну гру Кремля

    Путін хоче залишити Європу за дверима переговорів: ISW розкрив дипломатичну гру Кремля

    Кремль намагається використати суперечності між європейськими державами, щоб послабити їхню спільну позицію щодо України та обмежити вплив Європи на можливі мирні переговори. Російські посадовці дедалі активніше просувають ідею переговорного формату за участю лише України, США та Росії, одночасно повертаючись до давніх вимог Москви щодо обмеження присутності НАТО в Європі.

    Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW), який проаналізував заяви представників Кремля та дипломатичні контакти Володимира Путіна з європейськими лідерами.

    Приводом для нової хвилі заяв стала телефонна розмова російського президента з президентом Фінляндії Александром Стуббом та прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре, яка відбулася 27 жовтня.

    Переговори тривали приблизно півтори години. Європейські лідери закликали Путіна припинити війну проти України та перейти до змістовного дипломатичного процесу.

    Після розмови Стубб і Стьоре зв’язалися з президентом України Володимиром Зеленським. Українська сторона підтвердила, що відповідні контакти були узгоджені з Києвом.

    Однак ініціатива викликала неоднозначну реакцію серед європейських союзників України.

    Зокрема, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала окремі дипломатичні контакти з Москвою без достатньої координації між державами. Прем’єр Швеції Ульф Крістерссон також висловив сумніви щодо результативності таких розмов.

    Натомість президент Фінляндії та глава норвезького уряду пояснили свій крок необхідністю донести до російського керівництва європейську позицію напередодні можливих мирних переговорів.

    Саме ці розбіжності, за оцінкою аналітиків ISW, Москва намагається використати у власних інтересах.

    29 жовтня помічник російського президента Юрій Ушаков заявив, що Кремль нібито не очікував критики телефонної розмови з боку інших європейських держав. Він наголосив на відсутності єдиної позиції в Європі щодо контактів із Росією.

    Водночас Ушаков заявив, що запланований переговорний процес між Україною, Сполученими Штатами та Росією не передбачає участі представників європейських країн.

    Йдеться про можливу тристоронню зустріч в Абу-Дабі у листопаді. Остаточний склад учасників і результати підготовки переговорів залишаються предметом дипломатичних обговорень.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков також висловлювався щодо перспектив європейської участі. З одного боку, Москва допускає контакти з окремими представниками Європи, а з іншого — ставить під сумнів конструктивність їхньої позиції.

    В ISW вважають, що така риторика дозволяє російському керівництву намагатися розділити європейські держави на тих, кого Кремль називає готовими до діалогу, і тих, хто наполягає на збереженні жорсткого тиску на Росію.

    Водночас суперечка щодо участі Європи в переговорах має значно ширший контекст.

    Аналітики нагадали, що Москва продовжує просувати вимоги, висунуті ще у грудні 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення в Україну.

    Тоді російська влада вимагала від НАТО суттєвого перегляду системи європейської безпеки. Зокрема, йшлося про обмеження військової присутності Альянсу в країнах, які приєдналися після 1997 року.

    Фактично такі умови могли б обмежити оборонні можливості держав Центральної та Східної Європи, включно з Польщею та країнами Балтії.

    В ISW наголошують, що реалізація подібних вимог означала б надання Москві значного впливу на внутрішні рішення НАТО та право європейських держав самостійно визначати власну безпекову політику.

    Саме тому аналітики пов’язують спроби відсторонити Європу від мирного процесу з ширшим прагненням Кремля домогтися поступок не лише щодо України, а й щодо всієї європейської архітектури безпеки.

    При цьому європейські держави мають безпосередній інтерес до результатів можливих переговорів. Вони підтримують Україну військовою та фінансовою допомогою, запроваджують санкції проти Росії й обговорюють майбутні гарантії безпеки.

    Частина європейських лідерів побоюється, що домовленості, ухвалені без їхньої участі, можуть безпосередньо вплинути на оборонну політику континенту.

    Водночас відмінності в підходах до дипломатичних контактів із Путіним не означають, що європейські країни відмовилися від підтримки України. Ключові союзники Києва продовжують виступати за захист українського суверенітету та участь Європи в обговоренні питань її безпеки.

    На думку ISW, Кремль намагається перетворити дипломатичні розбіжності на інструмент тиску, щоб послабити переговорні позиції України та її європейських партнерів.

    Поки що не йдеться про підтверджене рішення усунути Європу від усіх мирних переговорів. Однак заяви російських посадовців свідчать про прагнення Москви обмежити її роль у можливих домовленостях щодо завершення війни.

  • 25 автобусів і гуманітарний конвой: Лубінець розкрив план порятунку жителів Олешок

    25 автобусів і гуманітарний конвой: Лубінець розкрив план порятунку жителів Олешок

    У тимчасово окупованих Олешках Херсонської області 30 жовтня має відбутися основний етап гуманітарної операції, яка передбачає доставку продовольства, медикаментів та евакуацію цивільного населення. Для виїзду людей підготували 25 автобусів загальною місткістю близько 750 місць, а також автомобілі швидкої допомоги для маломобільних громадян. Український омбудсман Дмитро Лубінець особисто бере участь у координації місії, яка проходить за домовленостями між Україною та Росією за посередництва першої леді США Меланії Трамп.

    Про підготовку гуманітарної операції повідомили уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець та російська уповноважена з прав людини Яна Лантратова.

    Станом на ранок п’ятниці українська делегація перебувала в Армянську на півночі тимчасово окупованого Криму. Звідти учасники місії координували подальше пересування до Олешок.

    За словами Лубінця, він підтримує безпосередній зв’язок із російською уповноваженою для узгодження наступних етапів операції. До висвітлення місії також долучилися представники міжнародних медіа.

    Головним завданням залишається забезпечення гуманітарною допомогою людей, які тривалий час перебувають в окупації, та створення умов для добровільного й безпечного виїзду всіх охочих.

    Напередодні сторони завершили розмінування визначених маршрутів, необхідних для пересування гуманітарного конвою. За інформацією омбудсмана, транспорт із допомогою сформовано та підготовлено до відправлення.

    Очікується, що колона прибуде до центральної лікарні Олешок. Гуманітарний вантаж міститиме продукти харчування, питну воду, медикаменти, засоби особистої гігієни та пальне для генераторів.

    За повідомленнями російських медіа, йдеться про десятки тонн необхідних товарів. Водночас остаточний обсяг фактично доставленої допомоги стане відомим після завершення відповідного етапу місії.

    Особливу увагу організатори приділяють людям похилого віку, особам з інвалідністю та мешканцям, які через стан здоров’я не можуть самостійно залишити місто.

    Для їхнього перевезення передбачено спеціалізований медичний транспорт.

    За озвученим планом, евакуація жителів Олешок, які добровільно погодилися на виїзд, має відбутися 30 жовтня до 14:00.

    Після цього, орієнтовно з 14:30, організатори планують розпочати роздачу гуманітарної допомоги мешканцям, які вирішили залишитися.

    При цьому виїзд не є обов’язковим. Як наголосив Лубінець, люди повинні мати можливість самостійно визначити, чи залишатися в місті, чи виїжджати.

    Для тих, хто вирішить евакуюватися, передбачено два напрямки: повернення на підконтрольну Україні територію або виїзд до Росії.

    Маршрут для громадян, які хочуть повернутися до України, проходитиме через російську територію та Білорусь.

    Спочатку мешканців планують автобусами доправити з Олешок до Анапи. Звідти вони мають вилетіти до білоруського Гомеля, а потім продовжити шлях до підконтрольної українському уряду території.

    Саме цим маршрутом напередодні до району гуманітарної місії вирушила українська делегація.

    В Офісі омбудсмана пояснювали, що прямий шлях через лінію фронту наразі становить серйозну небезпеку через мінування території та обмеження, пов’язані з бойовими діями.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про встановлення режиму тиші в Олешках та підготовку масштабної гуманітарної операції.

    Локальне припинення вогню розпочалося 27 жовтня о 03:00 за київським часом. Станом на ранок 30 жовтня, за інформацією Лубінця, воно тривало вже понад 75 годин без зафіксованих порушень.

    Домовленості передбачають збереження режиму тиші до 22:59 1 листопада.

    За словами українського омбудсмана, це один із найтриваліших періодів припинення бойових дій на відповідній ділянці від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Водночас фактична безпека гуманітарного коридору залежатиме від дотримання домовленостей усіма сторонами протягом усієї операції.

    Олешки перебувають під російською окупацією з початку повномасштабної війни. Після звільнення Херсона в листопаді 2022 року місто залишилося під контролем російських військ на лівому березі Дніпра.

    Гуманітарна ситуація там значно погіршилася після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року. Згодом регулярне постачання продуктів і медикаментів стало дедалі складнішим, а населення зіткнулося з нестачею електроенергії, води та опалення.

    За різними оцінками, в Олешках і навколишніх населених пунктах можуть залишатися від двох до шести тисяч цивільних. Точна кількість мешканців невідома через тривалу окупацію та обмежений доступ незалежних спостерігачів.

    Російська сторона заявила, що безпосередньо в місті перебувають близько двох тисяч людей, однак незалежно підтвердити ці дані неможливо.

    Підготовлена транспортна колона розрахована приблизно на 750 пасажирів. Це не означає, що саме стільки людей уже погодилися на евакуацію або що всіх їх вдасться вивезти протягом одного дня.

    Водночас організатори сподіваються, що успішне проведення місії дозволить не лише допомогти цивільним, а й створити механізм для подальших гуманітарних операцій.

    За повідомленнями медіа, Україна та Росія також обговорювали можливість регулярного постачання гуманітарної допомоги до населених пунктів Херсонщини після завершення нинішньої місії.

    Посередницьку роль у досягненні домовленостей відіграла перша леді США Меланія Трамп. Український омбудсман неодноразово дякував їй за сприяння переговорам і координацію гуманітарної ініціативи.

    За наявною інформацією, безпосередньо до Олешок Меланія Трамп 30 жовтня не приїде.

    Станом на ранок 30 жовтня розмінування визначених маршрутів завершено, гуманітарний конвой підготовлено, а для евакуації передбачено 25 автобусів. Однак фактичне прибуття всієї допомоги, кількість евакуйованих людей та завершення операції ще потребують підтвердження.

    Для мешканців окупованих Олешок сьогоднішній день може стати першою реальною можливістю отримати масштабну гуманітарну підтримку або залишити місто за погодженим маршрутом після тривалого періоду ізоляції.

  • Мобілізація з 31 жовтня: чи втратять українці відстрочки та кого торкнуться зміни

    Мобілізація з 31 жовтня: чи втратять українці відстрочки та кого торкнуться зміни

    В Україні 30 жовтня завершується черговий етап автоматичного продовження відстрочок від мобілізації. Міністерство оборони повідомило, що понад 90% чинних відстрочок можуть оновитися без повторного подання заяв та особистого звернення до державних установ. Водночас частині військовозобов’язаних доведеться самостійно перевірити свої дані або повторно подати документи, якщо система не зможе підтвердити підстави для відстрочки.

    Про це повідомляє Міністерство оборони України.

    За інформацією відомства, автоматичне продовження відстрочок розпочалося 17 жовтня і триватиме до 30 жовтня включно. Процес відбувається поступово, тому сповіщення в застосунку «Резерв+» надходять користувачам у різний час.

    У Міноборони наголосили, що відсутність повідомлення станом на ранок 30 жовтня не означає автоматичної втрати права на відстрочку. Система продовжує перевіряти інформацію в державних реєстрах, після чого громадянин має отримати сповіщення про результат.

    Головне — після 30 жовтня чинні відстрочки не скасовуються автоматично. Якщо військовозобов’язаний зберігає законні підстави для їх отримання, а державні реєстри містять необхідні відомості, строк дії відстрочки може бути продовжений без додаткових заяв.

    Автоматичне продовження працює незалежно від того, де людина раніше оформлювала відстрочку — через застосунок «Резерв+» чи центр надання адміністративних послуг.

    При цьому сам застосунок не ухвалює рішення про продовження. Він лише відображає актуальну інформацію з державного реєстру військовозобов’язаних.

    У Міноборони пояснили, що для перевірки статусу потрібно відкрити «Резерв+», натиснути символ «+» і вибрати функцію «Оновити документ». Після оновлення необхідно знову відкрити додаткове меню та перейти до розділу «Переглянути документ».

    Саме там зазначатиметься актуальний строк дії відстрочки.

    Якщо в документі відображається формулювання «до завершення мобілізації», це означає, що відстрочка діє до кінця поточного періоду мобілізації. Конкретну дату можна переглянути в розширених відомостях.

    У разі подальшого продовження мобілізації відстрочка для визначених категорій громадян також може оновитися автоматично, якщо законні підстави для неї залишатимуться чинними.

    Загалом автоматичне продовження доступне для 22 категорій військовозобов’язаних.

    До них належать люди з інвалідністю, тимчасово непридатні до військової служби за станом здоров’я, батьки трьох і більше дітей, одинокі батьки, а також особи, які виховують дітей з інвалідністю або тяжкими захворюваннями.

    Автоматичне продовження також передбачене для громадян, які здійснюють догляд за близькими родичами за визначених законом обставин, опікунів недієздатних осіб та людей, які мають чоловіка, дружину або батьків з інвалідністю відповідних груп.

    Окремо до переліку входять студенти, аспіранти, науковці, викладачі закладів вищої та професійної освіти, а також педагогічні працівники загальноосвітніх закладів.

    Крім того, автоматично можуть продовжуватися відстрочки громадян, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час війни, осіб, які були незаконно позбавлені свободи через російську агресію, звільнених із полону військовослужбовців та деяких інших визначених законодавством категорій.

    Однак належність до відповідної категорії ще не гарантує успішного автоматичного продовження.

    Ключовою умовою є наявність актуальних відомостей у державних реєстрах. Якщо інформація про сімейний стан, інвалідність, навчання чи інші підстави відсутня або застаріла, система може не підтвердити право на відстрочку.

    У такому разі «Резерв+» має повідомити користувача про неможливість автоматичного продовження.

    У Міноборони підкреслили, що таке повідомлення не обов’язково означає втрату законного права на відстрочку. Найчастіше проблема може бути пов’язана саме з невідповідністю або відсутністю необхідних даних.

    Якщо відстрочка не продовжилася, військовозобов’язаному рекомендують перевірити інформацію у відповідних державних реєстрах та за потреби оновити її.

    Після цього можна повторно подати запит через «Резерв+», якщо для відповідної категорії передбачена електронна послуга. Альтернативний варіант — звернутися з необхідними документами до будь-якого зручного ЦНАП.

    При цьому подавати заяву безпосередньо до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не потрібно.

    Важливо, що вже оформлена відстрочка залишається чинною до завершення строку, на який її було надано. Сам факт відсутності автоматичного оновлення не означає, що вона припинила діяти раніше зазначеної дати.

    У Міноборони також звернули увагу на різницю між автоматичним продовженням чинної відстрочки та оформленням нової.

    Якщо перша процедура доступна для 22 категорій громадян, то нову відстрочку через «Резерв+» наразі можуть отримати представники лише 12 категорій.

    Серед них — люди з інвалідністю, тимчасово непридатні до служби, багатодітні батьки, одинокі батьки, студенти, аспіранти, педагоги та науковці, а також окремі категорії громадян, які мають родичів з інвалідністю або дітей військовослужбовців.

    Для решти категорій оформлення здійснюється через ЦНАП із поданням необхідних документів.

    У Міністерстві оборони зазначили, що поступово розширюватимуть перелік послуг, доступних у «Резерв+», у міру вдосконалення обміну інформацією між державними реєстрами.

    Таким чином, 31 жовтня не стане датою масового скасування відстрочок від мобілізації. Для більшості громадян із підтвердженими підставами їхню дію мають продовжити автоматично.

    Водночас військовозобов’язаним варто перевірити інформацію у своєму електронному військово-обліковому документі та переконатися, що відстрочка має актуальний строк дії. Якщо система не змогла підтвердити право на неї, необхідно оновити відомості та скористатися передбаченою процедурою оформлення.