Адвокат українських інкасаторів звернувся з вимогою про арешт колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, а також низки колишніх високопосадовців країни у справі, що стосується ймовірного незаконного затримання українських громадян під час інциденту з так званим «золотим конвоєм». Ініціатива правозахисника вже викликала широкий резонанс в угорському та українському медіапросторі, оскільки вперше в межах цієї справи мова зайшла про можливу відповідальність політичного керівництва найвищого рівня.
Про це повідомляє угорське видання 24.hu.
Згідно з оприлюдненою інформацією, адвокат обґрунтовує своє клопотання матеріалами журналістських розслідувань, зокрема публікаціями видання 444.hu, у яких йдеться про необхідність перевірки можливих рішень, ухвалених на політичному рівні під час затримання українських інкасаторських автомобілів. У центрі справи опинився інцидент, що стався 6 березня 2026 року, коли на території Угорщини були зупинені два інкасаторські автомобілі «Ощадбанку», які перевозили значні суми готівкової валюти та близько дев’яти кілограмів золота, загальною вартістю десятки мільйонів доларів і євро.
Адвокат заявляє, що у діях фігурантів справи можуть міститися ознаки щонайменше семи епізодів незаконного позбавлення волі, а також можливі факти катування або жорсткого поводження. На його думку, ключовим питанням розслідування залишається встановлення того, чи було затримання українських інкасаторів здійснене в межах чинного законодавства та процесуальних норм, чи це було політично мотивоване рішення, ухвалене поза межами правового поля з метою реалізації державних або політичних інтересів.
Окремо правозахисник наголошує, що у разі підтвердження того, що рішення про затримання та подальші дії щодо українських громадян ухвалювалися не слідчими органами, а на політичному рівні, такі дії можуть бути кваліфіковані як незаконне позбавлення волі з обтяжуючими обставинами. Він також підкреслює, що існує реальний ризик впливу потенційних фігурантів справи на хід розслідування, що, на його переконання, робить арешт необхідним запобіжним заходом для забезпечення неупередженості слідства.
Журналісти зазначають, що наразі Генеральна прокуратура Угорщини не підтвердила і не спростувала інформацію щодо можливих підозрюваних, на яких посилається сторона захисту. У відомстві підкреслили, що слідство у справі триває, а будь-які публічні припущення щодо винуватості або статусу окремих осіб можуть негативно вплинути на процес збору доказів і встановлення об’єктивної картини подій.
Водночас головний прокурор Угорщини Габор Балінт Надь у коментарі наголосив, що з професійної точки зору підстави для формування обґрунтованої підозри щодо окремих посадових осіб могли існувати значно раніше, однак остаточні правові висновки має зробити слідство після повного аналізу всіх матеріалів справи.
Нагадаємо, що інцидент із затриманням українських інкасаторів стався під час транспортування валютних коштів та дорогоцінних металів через територію Угорщини. Тоді угорська сторона ініціювала розслідування за підозрою у відмиванні грошей, а парламент країни ухвалив рішення про арешт відповідних активів. Українська сторона розцінила ці дії як неправомірне вилучення майна та порушення міжнародних норм.
Згодом, після тривалого дипломатичного тиску та переговорів між Києвом і Будапештом, у травні 2026 року президент України Володимир Зеленський повідомив про повернення всіх затриманих цінностей українській стороні. Попри це, юридичні наслідки інциденту продовжують розглядатися в правовому полі, а справа поступово набуває ознак міжнародного резонансу, оскільки може торкатися не лише виконавців, а й політичного керівництва держави.
