Німеччина заявила, що не має наміру змінювати роботу свого посольства в Києві, попри погрози з боку Росії та інформаційні заклики про можливу небезпеку для іноземних дипломатичних місій в українській столиці. Про це повідомив федеральний міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, коментуючи останні заяви російського керівництва, які супроводжуються риторикою про загострення ситуації навколо Києва.
За словами глави німецького МЗС, Берлін уважно стежить за розвитком безпекової ситуації в Україні та перебуває у постійному контакті з союзниками, чиї дипломатичні представництва також продовжують роботу в Києві. Водночас він підкреслив, що Німеччина не розглядає сценарії евакуації чи скорочення своєї присутності, оскільки це розцінюється як політичний сигнал, на який Кремль, за його словами, і розраховує.
Вадефуль наголосив, що Німеччина не піддається тиску і не дозволить залякати себе погрозами. Він прямо вказав, що добре розуміє методи, які використовує Росія у своїй зовнішній політиці, включно з інформаційними кампаніями, психологічним тиском і спробами впливу на рішення західних урядів. За його словами, такі дії є частиною ширшої стратегії Москви, спрямованої на послаблення підтримки України з боку міжнародних партнерів.
У Берліні вважають, що нинішня риторика Росії щодо можливих ударів по Києву та заклики до евакуації іноземних представництв не є випадковими, а вписуються у модель гібридного впливу, яка поєднує військові дії, інформаційний тиск і дипломатичні сигнали. Метою таких заяв, на думку німецької сторони, є створення атмосфери невизначеності та страху, що мало б вплинути на рівень підтримки України з боку її союзників.
Попри це, у МЗС Німеччини підкреслюють, що дипломатична присутність у Києві має принципове значення і є важливою складовою підтримки України в умовах повномасштабної війни. Робота посольства розглядається не лише як інституційна взаємодія між державами, а й як політичний сигнал про довгострокову солідарність з Україною.
Окремо Йоганн Вадефуль прокоментував можливість потенційних контактів із російською стороною. Він не виключив, що у майбутньому такі переговори можуть відбутися, однак наголосив, що будь-які дипломатичні кроки можливі лише за умови реальних змін у поведінці Москви. Йдеться насамперед про припинення бойових дій та готовність до конструктивного діалогу щодо завершення війни проти України.
На цьому тлі позиція Європейського Союзу залишається узгодженою: країни-члени не планують згортати діяльність своїх дипломатичних місій у Києві, попри періодичні заклики з боку Росії про необхідність евакуації іноземного персоналу. У Брюсселі та столицях держав ЄС розглядають такі заяви як елемент політичного та інформаційного тиску, який не має впливати на реальні рішення щодо присутності дипломатів в Україні.
Таким чином, реакція Німеччини фактично підтверджує спільну позицію західних партнерів України, які продовжують підтримувати роботу своїх дипломатичних представництв у Києві навіть в умовах війни та регулярних російських погроз. У Берліні наголошують, що така присутність є важливою не лише з практичної точки зору, а й як демонстрація довіри до української держави та її здатності функціонувати попри воєнні виклики.
