Столиця держави-агресора зазнала чергової масованої атаки ударних безпілотників, що змусило місцеву владу публічно визнати масштаби нальоту. Мер Москви Сергій Собянін заявив, що протиповітряна оборона окупантів начебто знищила 16 дронів, які прямували безпосередньо в бік російської столиці. За його словами, на місцях падіння уламків збитих апаратів наразі працюють фахівці екстрених і спеціальних служб. Це вже не перша тривожна заява міського голови за останній час, адже лише напередодні ввечері він звітував про ліквідацію ще 21 безпілотного літального апарата на підльоті до головного адміністративного центру Росії.
Поки столичне керівництво рахує уламки, оборонне відомство держави-агресора оприлюднило значно масштабніші цифри, намагаючись продемонструвати тотальний контроль над повітряним простором. У Міністерстві оборони Російської Федерації заявили про нейтралізацію аж 151 безпілотника за одну ніч. За офіційною версією ворожого командування, нічна операція охопила понад десяток регіонів країни та тимчасово окуповані території. Російська сторона стверджує, що повітряні цілі начебто збивали над територіями Бєлгородської, Брянської, Калузької, Курської, Ростовської, Смоленської, Тверської, Тульської та Ярославської областей. Крім того, повітряну тривогу та роботу засобів перехоплення фіксували безпосередньо у Московському регіоні, над окупованим Кримом і над акваторією Чорного моря.
Реальний масштаб наслідків та пошкоджень на військових чи інфраструктурних об’єктах російські посадовці традиційно приховують, списуючи будь-яку шкоду виключно на падіння фрагментів ліквідованих апаратів. Спроби подати відбиття масованої повітряної хвилі як чергову перемогу контрастують із занепокоєнням місцевого населення та вимушеною мобілізацією аварійних бригад. Залучення значної кількості техніки екстрених служб і регулярні виклики рятувальників на місця інцидентів свідчать про те, що вибухи у житлових і промислових секторах завдають суттєвих збитків інфраструктурі, яку ворог намагається приховати від публічного простору.
Систематичне проникнення безпілотників углиб території противника та їхня поява над самою Москвою підтверджує критичну перевантаженість російської системи протиповітряної оборони. Географія нічних ударів, яка розтягнулася від південних кордонів до північно-західних регіонів РФ, свідчить про методичне розсіювання ворожих сил і засобів радіолокаційного стеження. Необхідність прикривати одночасно десятки об’єктів у глибині тилу, включаючи стратегічні аеродроми, нафтобази та столичні адміністративні будівлі, змушує військове керівництво Росії терміново перекидати дороговартісні протиповітряні комплекси з лінії фронту. Це оголює передові рубежі та суттєво послаблює позиції окупаційних військ, поки війна дедалі глибше повертається безпосередньо на територію агресора.
