Країни НАТО заявили про посилення занепокоєння ядерною політикою Росії та Китаю, звинувативши обидві держави у дестабілізації глобальної системи безпеки та недостатній прозорості у сфері озброєнь. Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяву Північноатлантичної ради напередодні конференції ООН з контролю над озброєннями.
В Альянсі наголосили, що держави-члени НАТО залишаються повністю відданими Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), який з 1970 року є ключовою основою міжнародної системи ядерної безпеки. Водночас у заяві підкреслюється, що сучасні дії Росії та Китаю створюють додаткові виклики для збереження стратегічної стабільності у світі.
Окремо НАТО звинуватило Російську Федерацію у порушенні низки зобов’язань у сфері контролю над озброєннями. У заяві зазначається, що Москва вийшла з низки ключових міжнародних угод, які обмежували розробку та розміщення стратегічних озброєнь, а також активно використовує ядерну риторику як інструмент політичного тиску.
Заступник генерального секретаря НАТО Борис Руге заявив, що Росія продовжує розвивати нові системи доставки ядерної зброї та одночасно веде найбільшу військову кампанію в Європі з часів Другої світової війни. Окрему увагу він звернув на застосування Росією балістичної ракети середньої дальності «Орешник», яка, за оцінками, може бути носієм ядерного заряду.
«Ми маємо справу з державою, яка не лише вийшла з ключових угод про контроль над озброєннями, а й активно нарощує свій військовий потенціал», — зазначив Руге, підкресливши, що такі дії підвищують ризики ескалації.
У НАТО також заявили, що Альянс залишається виключно оборонною організацією і не використовує ядерні загрози як інструмент політичного впливу. Там наголосили на важливості збереження міжнародних механізмів контролю над озброєннями навіть в умовах зростання напруженості.
Водночас Китай також став об’єктом критики з боку Альянсу. У НАТО зазначили, що Пекін стрімко розширює та модернізує свій ядерний арсенал, не забезпечуючи належного рівня прозорості щодо масштабів і темпів цього процесу. Це, на думку Альянсу, ускладнює оцінку глобального балансу сил і підвищує рівень невизначеності у сфері безпеки.
Китайська сторона у відповідь відкинула ці звинувачення. Речник Міністерства закордонних справ КНР заявив, що країна дотримується оборонної ядерної стратегії та утримує свій потенціал на мінімальному рівні, необхідному для забезпечення національної безпеки. Пекін також підкреслив, що не має наміру брати участь у новій гонці ядерних озброєнь.
«Китай завжди підтримує свою ядерну потужність на мінімальному рівні, необхідному для самозахисту», — заявили в МЗС КНР.
За оцінками міжнародних експертів, найбільші ядерні арсенали у світі залишаються у Росії та США. Далі за потужністю йдуть Китай, Франція та Велика Британія. Аналітики при цьому застерігають, що модернізація ядерних програм провідними державами може призвести до нового витка стратегічної конкуренції.
У НАТО висловили сподівання, що майбутня конференція ООН дозволить досягти прогресу у питаннях прозорості, зниження ризиків та стратегічної стабільності. Водночас в Альянсі визнали, що попередні спроби ухвалити узгоджені рішення щодо контролю над озброєннями завершувалися безрезультатно через політичні розбіжності між ключовими гравцями.
Окремо наголошується, що збереження чинності ДНЯЗ залишається критично важливим для глобальної безпеки, особливо в умовах зростання геополітичної напруги та технологічного оновлення ядерних арсеналів у світі.
