Кабінет Міністрів України повторно схвалив проєкт нового Митного кодексу та направив його на розгляд Верховної Ради. Документ має повністю перебудувати українське митне законодавство за правилами Європейського Союзу, уніфікувати процедури для бізнесу та наблизити Україну до єдиного європейського митного простору.
Про повторне подання законопроєкту повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, уряд відновлює предметний діалог із народними депутатами щодо майбутнього митної системи та розраховує на детальне опрацювання кожної норми документа в парламенті.
Глава уряду назвав новий кодекс одним із ключових законопроєктів на шляху європейської інтеграції України. Очікується, що після його ухвалення українська митниця поступово перетвориться на сучасний безпековий кордон європейського зразка, де діятимуть зрозумілі та однакові з ЄС правила.
Повторне схвалення документа не означає, що Кабмін розробив іншу версію реформи. Міністерство фінансів пояснило, що новий законопроєкт повністю тотожний попередньому за змістом. Формально повторно подати його довелося через зміну складу уряду.
Попередній проєкт Кабінет Міністрів схвалив наприкінці травня 2026 року та направив до Верховної Ради. Однак відповідно до законодавчої процедури після формування нового складу Кабміну внесені попереднім урядом законопроєкти вважаються відкликаними. Саме тому документ необхідно було знову затвердити на урядовому засіданні та повторно передати парламенту.
У Мінфіні наголосили, що ця юридична процедура не зупинила фактичну роботу над кодексом. Профільні комітети Верховної Ради продовжували готувати документ до першого читання, проводити консультації та аналізувати запропоновані норми. Після офіційної реєстрації нового законопроєкту ця робота продовжиться вже в межах оновленої парламентської процедури.
Новий Митний кодекс є частиною виконання зобов’язань України в межах переговорного розділу 29 «Митний союз», який належить до кластера «Внутрішній ринок». Гармонізація митного законодавства з нормами ЄС є однією з необхідних умов подальшого просування України в переговорах про вступ до Європейського Союзу.
Документ фактично пропонує перейти від часткового внесення змін до чинного законодавства до повного переписування правил роботи митниці. Його структура побудована за логікою Митного кодексу Європейського Союзу. Розділи з першого по дев’ятий відповідають структурі європейського кодексу на рівні глав, наступні частини імплементують окремі регламенти ЄС, а завершальні розділи містять національні та перехідні положення.
Загалом проєкт налічує 781 статтю. Він передбачає повний перехід на митну термінологію Європейського Союзу, перегляд системи авторизацій, процедур декларування, правил визначення митного боргу, надання гарантій та звільнення від сплати мита. Окремо запроваджується європейський підхід до ухвалення митними органами рішень та взаємодії з підприємствами.
Для бізнесу це має означати поступове вирівнювання українських митних правил із тими, за якими вже працюють компанії в Польщі, Румунії, Словаччині та інших державах ЄС. Підприємці, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, повинні отримати більш передбачувані процедури, уніфіковані документи та зрозуміліші вимоги до проходження митного оформлення.
Уряд запевняє, що різкого обнулення вже виданих дозволів не буде. Безстрокові авторизації після набрання чинності кодексом мають продовжити діяти, а строкові залишатимуться чинними до завершення встановленого терміну або відповідних митних операцій. Це має дозволити компаніям адаптувати логістику та внутрішні процеси без раптового блокування діяльності.
Без змін планують зберегти й функціонування цифрової системи «єдиного вікна». Водночас подальша реформа передбачає розвиток електронного декларування та інтеграцію українських митних інформаційних систем з європейськими платформами.
Над проєктом кодексу працювали близько двох років. До підготовки документа залучили 15 експертних команд із представників Міністерства фінансів, Державної митної служби, Проєктного офісу реформ при Мінфіні та європейської програми EU4PFM.
Після передання тексту Європейській комісії українська сторона провела 14 робочих зустрічей із європейськими експертами. Окремий блок консультацій відбувся з бізнесом. Із жовтня 2025 року до березня 2026 року робоча група за участю представників 15 великих ділових об’єднань провела понад 60 консультацій. У Мінфіні заявляють, що значну частину пропозицій підприємців було враховано в остаточній редакції.
Україна протягом останніх років уже ухвалила низку законів, спрямованих на зближення митного законодавства з нормами ЄС. За даними профільного парламентського комітету, Верховна Рада дев’ятого скликання прийняла 11 таких законів. Новий кодекс у парламенті називають наступним масштабним етапом, який має завершити основну адаптацію українських правил до митного права Євросоюзу.
Важливими складовими реформи залишаються розвиток інституту авторизованого економічного оператора та використання системи спільного транзиту NCTS. Статус АЕО дає надійним компаніям можливість отримувати митні спрощення, а NCTS дозволяє перевозити товари за єдиною транзитною процедурою між країнами-учасницями Конвенції про спільний транзит.
Водночас у Верховній Раді раніше звертали увагу на практичні проблеми, які ще потрібно вирішити. Зокрема, йшлося про забезпечення пріоритетного пропуску компаній зі статусом АЕО та користувачів NCTS через кордон у системі електронної черги. Саме від узгодженості таких технічних рішень залежатиме, чи відчують підприємці переваги нового законодавства не лише на папері, а й безпосередньо у пунктах пропуску.
Після повторного подання законопроєкт має пройти розгляд у профільному комітеті, перше читання, підготовку поправок і голосування в другому читанні. Точні строки ухвалення поки не називаються. Прем’єр-міністр висловив сподівання на продуктивну співпрацю уряду з парламентом щодо кожної норми документа.
Повторне схвалення нового Митного кодексу є переважно процедурним кроком, викликаним зміною складу Кабінету Міністрів. Проте сам документ залишається однією з найбільших реформ у сфері зовнішньої торгівлі та євроінтеграції. Від його остаточної редакції залежатимуть правила роботи імпортерів, експортерів, митних брокерів і самої Державної митної служби на наступні роки.
