Масовані удари українських дронів по Москві та Московській області змусили російську систему протиповітряної оборони працювати у режимі постійного перевантаження. Українські виробники безпілотників та військові аналітики вже називають ці атаки переломним моментом у війні дронів.
Про це йдеться у матеріалі NV, присвяченому висновкам українських розробників БпЛА після нещодавніх ударів по найбільш захищеному регіону Росії.
За словами учасників ринку, головний висновок полягає у тому, що російська ППО не встигає адаптуватися до нової тактики атак. Попри концентрацію великої кількості комплексів «Панцир» та інших систем навколо столиці РФ, українські дрони продовжують прориватися до цілей.
Напередодні 9 травня російська влада значно посилила захист Москви. До регіону масово перекидали додаткові зенітно-ракетні комплекси, створюючи фактично ще одне кільце оборони навколо столиці.
Однак навіть це не зупинило атаки.
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним «Мадяр» після ударів заявив, що Москва втратила «односторонній абонемент» на спокійне життя.
За словами українських виробників БпЛА, ефективність атак забезпечує одразу кілька факторів.
Перший — масовість запусків. Російська ППО фізично не здатна одночасно реагувати на великі групи дронів, особливо якщо вони летять на різних висотах та маршрутах.
Другий фактор — постійна модернізація українських безпілотників. Розробники активно змінюють системи навігації, маршрути польоту, висоту проходження та алгоритми обходу зон ППО.
Окремо виробники звертають увагу на проблему для Росії із перенасиченням систем протиповітряної оборони. Для збиття дешевих дронів росіяни часто змушені використовувати дорогі ракети, що поступово виснажує запаси.
Також українська сторона дедалі активніше тестує комбіновані хвилі атак, коли одночасно використовуються різні типи дронів — від ударних до хибних цілей.
На думку експертів, це створює додатковий хаос у роботі російських розрахунків ППО.
Ще одним важливим висновком стала вразливість критичної інфраструктури навколо Москви. Попри багаторівневий захист, атаки регулярно досягають нафтобаз, підприємств ВПК, логістичних вузлів та енергетичних об’єктів.
У матеріалі наголошується, що Росія змушена витрачати дедалі більше ресурсів на захист тилових регіонів, відтягуючи системи ППО від фронту та стратегічних напрямків.
Українські виробники також зазначають, що дальність та автономність безпілотників продовжують зростати. Це дозволяє планувати удари не лише по прикордонних областях РФ, а й по глибокому тилу.
На думку військових аналітиків, головний психологічний ефект атак полягає у руйнуванні міфу про абсолютну недоторканність Москви.
Після серії ударів російська влада змушена постійно перекривати аеропорти, обмежувати роботу мобільного зв’язку та вводити додаткові заходи безпеки навіть у центрі столиці.
Водночас українські розробники визнають, що Росія також намагається вдосконалювати свої системи захисту, тому технологічне протистояння переходить у фазу постійної гонки адаптацій.
