Українська музична сцена цього тижня видала одразу кілька дуже різних прем’єр — від відвертого танцювального повернення Michelle Andrade і нової частини кінематографічної історії MONATIK до грайливого експерименту KOLA, зіркового кліпу Анни Трінчер та сучасного прочитання класики «Два кольори». Спільною темою багатьох релізів несподівано стало право нарешті обирати себе: не повертатися до токсичних стосунків, не просити вибачення за власну сексуальність і не вимірювати повноцінність життя наявністю романтичної історії.
Найгучніше повернення тижня, ймовірно, належить Michelle Andrade. Після приблизно року паузи в сольній музиці артистка випустила SORRY — танцювальний трек, у якому саме слово «sorry» звучить уже не як вибачення, а майже як іронічна відмова підлаштовуватися під чужі очікування.
Для співачки це не просто нова композиція, а початок іншого етапу кар’єри. За час паузи Andrade перебудувала робочі процеси, сформувала нову команду та повернулася до роботи як незалежна артистка. У пісні вона свідомо робить акцент на впевненості, амбіційності та сексуальності, від яких жінок, за її словами, часто привчають відмовлятися заради образу «зручної» людини.
Візуальна частина вийшла не менш прямолінійною. Кліп зняв режисер Інді Хаїт, а основою відео стала провокативна хореографія. Хореографом виступив Іван Петрушевський, який раніше працював із DOROFEEVA та POSITIFF. Andrade пояснює, що зараз сприймає власну сексуальність інакше, ніж кілька років тому, і називає цей реліз відкриттям своєї «темної сторони».
Зовсім іншу емоцію цього тижня пропонує MONATIK із синглом «НуМо». Трек офіційно вийшов 9 вересня і став другою частиною його концептуальної відеотрилогії.
У сюжеті відео глядач знову потрапляє на весілля KOLA і DANTES, але цього разу в центрі уваги опиняється MONATIK, який виголошує тост і фактично перетворює його на музичний номер. Важливо: йдеться саме про сюжет концептуального відеопроєкту, а не повідомлення про реальне весілля артистів.
Пісню MONATIK написав ще на початку 2026 року, коли, за його словами, було особливо складно емоційно переживати події навколо. Сам артист описує «НуМо» як свідому спробу не відмовлятися від мрій і живих емоцій навіть у час війни та стрімкого розвитку штучного інтелекту. Якщо перша частина триптиха «Тому що…» була побудована як драма, то другу автори називають фантастикою. Попереду залишається ще третій акт.
Ще один великий попреліз — «Піт-стоп» KOLA. Тут артистка різко відходить від образу виконавиці виключно емоційних балад і показує значно легшу, фліртуючу сторону. Композиція побудована навколо метафори короткої зупинки, яка потрібна не тому, що почуття закінчилися, а навпаки — через їхню надмірну інтенсивність.
Музично KOLA теж експериментує: в основі залишається сучасний поп, але до нього додали елементи соулу, госпелу та попджазу. Артистка говорить, що саме можливість змінювати характер і жанр вважає однією зі своїх сильних сторін. Цікаво, що «Піт-стоп» має стати першою частиною нової музичної трилогії про різні стадії кохання.
Одна з найбільш зіркових відеопрем’єр тижня — «О, Господи!» Анни Трінчер. Це історія про момент, коли колишній партнер раптом знову з’являється в повідомленнях, але замість колишньої драми викликає лише здивовану посмішку.
Трінчер описує пісню як історію про самоповагу і здатність не повертатися туди, де стосунки вже завершені. А кліп перетворили на майже окремий шоу-проєкт: у ньому з’явилися MELOVIN, Тімур Мірошниченко, Слава Дьомін, Олег Машуковський, Єва Коршик і TANYA LI. Режисером відео став Дмитро Шмурак.
До того ж «О, Господи!» створювався не лише як стримінговий сингл. Трінчер уже готує його для великого шоу «Зірочка Палац», запланованого на 20 листопада у київському Палаці спорту. За словами артистки, під час роботи над композицією вона від початку уявляла, як приспів співатиме багатотисячний зал.
На протилежному емоційному полюсі — RONY із «Двома кольорами». Артист узяв одну з найвідоміших українських пісень ХХ століття, створену на слова Дмитра Павличка та музику Олександра Білаша, і запропонував власне сучасне прочитання.
Візуально реліз максимально прив’язали до українського ландшафту: кліп знімали у заповіднику Тустань. Для RONY ця композиція — насамперед про дім, сім’ю, пам’ять і тугу за своїм. За словами виконавця, під час зйомок до команди несподівано приєдналися відвідувачі заповідника, які почали співати разом із музикантами.
Цікавий дует цього тижня представили KLER та OTOY. Їхній трек «Повільне диско» став продовженням спільної пісні «На двох», причому спочатку музиканти взагалі не планували створювати другу частину.
За словами артистів, усе народилося після завершення роботи над попереднім треком: замість поставити фінальний акорд музикант продовжив імпровізувати, решта підхопили — і звичайний студійний джем перетворився на основу нової композиції.
Ще цікавіше те, що OTOY тут відходить від очікуваного реп-формату і співає, а не читає. KLER описує «Повільне диско» як одночасно ніжну, ритмічну і танцювальну композицію. Якщо «На двох» була про брак часу на близьку людину, то продовження — вже про той момент, коли цей час нарешті вдалося знайти. Пісня також увійде до майбутнього альбому KLER, реліз якого артистка анонсувала на жовтень.
SOWA у композиції «До безкінечності» заходить на територію, яку українська попмузика використовує не так часто: вона співає не про пошуки кохання, а про комфортне життя без романтичних стосунків.
Почалася ця історія з музичного архіву самої артистки. Вона повернулася до старої англомовної авторської пісні й передала її музиканту Антону Борзенку, який запропонував зробити українську версію.
Для SOWA головна думка проста: відсутність закоханості не робить життя неповним. За її словами, після тривалого періоду без романтичних стосунків вона зрозуміла, що внутрішній спокій може бути не менш цінним, ніж емоційна буря від кохання. Анонс нового треку з’явився ще на початку вересня.
Натомість Андрій Князь цього тижня повернувся не до архівного демо, а до власного хіта. Співак оновив «Ні, то не я», пісню, якій уже 21 рік. За цей час під композицію встигло вирости фактично ціле покоління слухачів, а сам Князь каже, що давно хотів освіжити аранжування, оскільки на концертах пісню досі регулярно просять виконати.
Замикає добірку MARSHA з «Більше не буду» — першим треком артистки після участі в оновленій «Фабриці зірок». Композиція присвячена моменту, коли людина перестає виправдовувати поведінку партнера, яка завдає їй болю, і нарешті ставить власні межі вище за необхідність зберегти стосунки.
За словами MARSHA, попередній роман сильно змінив її сприйняття себе, любові та довіри. Тому «Більше не буду» вона називає не піснею про помсту, а історією внутрішнього перелому — рішенням більше не втрачати власну ідентичність у чужих очікуваннях. Реліз позиціонують як старт нового етапу її кар’єри після телевізійного проєкту.
У результаті музичний тиждень вийшов майже показовим зрізом сучасної української попсцени. MONATIK продовжує будувати великі відеоісторії замість традиційних кліпів, KOLA і OTOY експериментують зі звичними жанровими ролями, RONY повертає до життя класику, а Michelle Andrade, Анна Трінчер, SOWA та MARSHA кожна по-своєму говорять про особисті кордони й право жити без необхідності комусь щось доводити.
І якщо обирати одну тему, яка об’єднала більшість цих прем’єр, то цього разу це навіть не кохання. Це свобода бути собою — у стосунках, поза ними, на сцені й у власній музиці.
