В Україні готуються суттєві зміни у підходах до мобілізації. У Міністерстві оборони України повідомили про розробку комплексного рішення, яке має усунути проблеми, що виникали під час проходження військово-лікарських комісій, а також підвищити якість формування мобілізаційного ресурсу. Йдеться не лише про вдосконалення медичних оглядів, а й про ширшу трансформацію системи — з акцентом на цифровізацію, прозорість і більш точний відбір військовозобов’язаних.
Як зазначили у відповіді відомства на запит hromadske, процедура військово-лікарської експертизи вже поступово змінюється. Зокрема, триває активна цифровізація процесів і оновлення правил медичних оглядів, що має зробити систему більш об’єктивною та зрозумілою як для громадян, так і для держави. У Міноборони визнають, що раніше під час роботи військово-лікарських комісій виникали помилки та непорозуміння, і саме їхній аналіз зараз лежить в основі майбутніх змін.
У відомстві наголошують, що нині триває системна робота з виявлення похибок, які мали місце під час проведення медичних оглядів військово-лікарськими комісіями при ТЦК та СП, а також розробляються механізми, які дозволять не лише виправити допущені помилки, а й запобігти їх повторенню в майбутньому. При цьому підкреслюється, що військово-лікарська комісія визначає виключно придатність особи до військової служби. Якщо людина не має скарг або документально підтверджених захворювань, огляд може обмежуватися базовими процедурами та стандартними аналізами.
Водночас у випадках, коли висновок комісії не відповідає реальному стану здоров’я, його можна оскаржити — як у регіональних або Центральній військово-лікарській комісії, так і в судовому порядку. У Збройних силах України визнають, що окремої статистики щодо успішності таких оскаржень наразі не ведуть, однак запевняють, що якість роботи комісій контролюється через регулярні перевірки та діяльність спеціальних наглядових груп.
Зокрема, лише за 2025 рік було проведено 318 перевірок діяльності військово-лікарських комісій при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. За їхніми результатами було змінено або перепризначено понад 130 голів комісій, що свідчить про намагання підвищити рівень відповідальності та професійності у цій сфері.
Окремий блок змін стосується цифровізації та інтеграції державних реєстрів. У Міністерстві оборони України повідомляють, що планується вдосконалити обмін даними між системою «Оберіг», базами Національної поліції України та Державної прикордонної служби України. Це дозволить значно швидше перевіряти статус громадян на блокпостах і пунктах пропуску, а також зменшить кількість помилок, пов’язаних із людським фактором.
Крім того, передбачено повноцінний запуск електронного кабінету у застосунку «Резерв+», який дасть змогу військовозобов’язаним оновлювати свої персональні дані дистанційно, без необхідності відвідування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Це має не лише спростити взаємодію громадян із системою, а й знизити навантаження на адміністративні органи.
Суттєвим нововведенням стане також надання лікарям військово-лікарських комісій доступу до цифрових медичних історій пацієнтів у цивільних медичних закладах. Такий крок дозволить отримувати більш повну та об’єктивну інформацію про стан здоров’я людини, що, своєю чергою, зменшить ризик помилкових рішень щодо придатності до служби.
Однією з ключових змін, які плануються, є перехід від масового оповіщення до принципу професійного відбору. Це означає, що акцент буде зроблено на залученні спеціалістів, які дійсно потрібні конкретним підрозділам. Такий підхід, за оцінками Міністерства оборони України, дозволить підвищити ефективність використання людського ресурсу та зробити мобілізацію більш цільовою.
У межах цієї реформи також передбачено інтеграцію різних державних реєстрів, щоб у системі «Оберіг» відображалася розширена інформація про військовозобов’язаних — зокрема їхня цивільна професія, рівень освіти та медичний стан. Це має забезпечити більш точне планування та розподіл ресурсів.
Окремо у відомстві наголошують на необхідності створення чіткого механізму взаємодії між територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Національною поліцією України та органами військового управління. Така координація має підвищити ефективність мобілізаційних заходів і зменшити кількість конфліктних ситуацій.
У Міністерстві оборони України підкреслюють, що всі ці кроки спрямовані на впровадження системи таргетованого оповіщення військовозобов’язаних. Це означає, що виклики до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки будуть більш адресними та обґрунтованими, що, як очікується, дозволить не лише підвищити ефективність мобілізації, а й знизити соціальну напругу в суспільстві.
Загалом запропоновані зміни свідчать про спробу перейти від екстрених рішень воєнного часу до більш системної та технологічно розвиненої моделі мобілізації. Якщо ці ініціативи буде реалізовано, вони можуть суттєво змінити як сам процес призову, так і рівень довіри громадян до нього.
