За словами польського міністра, питання історичної пам’яті є одним із ключових факторів, які впливають на європейську інтеграцію України, і воно не може бути відокремлене від загального процесу переговорів про вступ до ЄС. Він наголосив, що Україна може “мати серйозні проблеми” на шляху до членства, якщо продовжить офіційно використовувати символіку та історичні наративи, пов’язані з ОУН та УПА як елементами національної політики пам’яті.
Косиняк-Камиш підкреслив, що Європейський Союз, як політичне та ціннісне об’єднання, базується на принципах взаємної поваги між державами-членами та кандидатами, і тому не може ігнорувати історичні конфлікти, які досі залишаються чутливими для частини європейських країн. Він заявив, що в європейському просторі не повинні героїзуватися постаті або рухи, які, за його словами, “руйнують основу європейської співпраці та взаємної довіри”.
Окремо міністр прямо згадав Степана Бандеру, заявивши, що подібні символічні постаті є неприйнятними в контексті європейської інтеграції України. “З Бандерою Україна не вступить до Європейського союзу. Ніхто не вказуватиме нам, як голосувати за вступ тієї чи іншої країни до Європейського союзу”, — сказав він, наголосивши також, що кожна країна-член ЄС має право формувати власну позицію щодо розширення блоку.
Під час інтерв’ю Косиняк-Камиш також погодився з припущенням ведучого, що всередині України нібито існують політичні сили, які не зацікавлені у швидкому вступі держави до Європейського Союзу. Водночас він наголосив, що незалежно від внутрішньополітичних процесів у Києві, шлях до ЄС передбачає виконання чітких критеріїв, включно з реформами, гармонізацією законодавства та дотриманням спільних європейських цінностей.
За словами польського міністра, особливу увагу слід приділяти питанням історичної пам’яті, оскільки вони безпосередньо впливають на рівень довіри між країнами. Він зазначив, що європейська інтеграція не може будуватися на ігноруванні болючих сторінок історії, а також на вшануванні постатей чи рухів, які викликають неприйняття в сусідніх державах.
Заява Косиняка-Камиша прозвучала на тлі загострення політичних дискусій між Україною та Польщею навколо історичної політики та взаємного сприйняття окремих подій минулого. Наприкінці травня президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким одному з підрозділів було присвоєно почесне найменування “імені Героїв УПА”. Це рішення викликало критику з боку частини польського політичного істеблішменту та стало новим елементом у тривалих дискусіях між двома країнами щодо трактування історії Другої світової війни та післявоєнного періоду.
У відповідь президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського Ордену Білого Орла, що стало безпрецедентним кроком у сучасній історії двосторонніх відносин. Після цього сторони розпочали взаємні кроки щодо перегляду раніше присуджених державних нагород, що ще більше ускладнило політичний діалог між Києвом і Варшавою.
На цьому тлі лідер польської партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський публічно закликав уряд Польщі заблокувати нові раунди переговорів щодо вступу України до ЄС до моменту врегулювання історичних суперечок. Його заява отримала широкий резонанс у польському політичному середовищі та стала частиною ширшої дискусії про темпи і умови розширення Європейського Союзу.
Додатково в польському суспільстві тривають обговорення результатів соціологічних опитувань, які фіксують зростання скептичних настроїв щодо перспектив членства України в ЄС. Аналітики пов’язують це як із внутрішньополітичними дебатами в Польщі, так і з впливом історичних суперечок, які періодично загострюються на рівні офіційних заяв.
Експерти відзначають, що подібні заяви польських посадовців можуть впливати на загальний темп євроінтеграції України, оскільки процес вступу до ЄС потребує одностайної підтримки всіх держав-членів. Водночас у Брюсселі неодноразово наголошували, що критерії вступу до Євросоюзу базуються насамперед на реформах, верховенстві права та економічній відповідності, хоча політичний контекст також відіграє важливу роль.
Таким чином, тема європейської інтеграції України дедалі більше виходить за межі суто технічного переговорного процесу та набуває вираженого політичного і історико-символічного виміру, який впливає на двосторонні відносини між Києвом і Варшавою та ширшу європейську дискусію щодо майбутнього розширення ЄС.
