Росія різко посилила риторику щодо України та пригрозила новими ударами по Києву. У Кремлі заявили про підготовку «послідовних і систематичних ударів» по українській столиці, а російське МЗС навіть закликало іноземних дипломатів та громадян залишити Київ. На тлі масованих атак останніх тижнів такі заяви викликали нову хвилю тривоги, однак українські та західні експерти вважають: за гучними погрозами можуть стояти не лише військові плани Москви, а й дедалі глибші проблеми самої Росії.
Про нову хвилю російських погроз повідомило BBC із посиланням на офіційні заяви представників Кремля та російського зовнішньополітичного відомства. У Москві заявляють, що нібито готують удари по підприємствах українського військово-промислового комплексу, командних пунктах і «центрах ухвалення рішень».
При цьому у Кремлі намагаються подати свої заяви як «відповідь» на удари по окупованих територіях. Зокрема, Росія згадує атаку по Старобільську на тимчасово окупованій Луганщині. Російська сторона стверджує, що там загинули цивільні, хоча українська сторона наголошує: ціллю був військовий об’єкт окупантів.
Попри різку риторику, у Міністерстві закордонних справ України заявили, що рівень загрози для Києва та інших міст не змінився принципово. Росія й без того регулярно атакує українські регіони ракетами, дронами та авіабомбами від початку повномасштабного вторгнення.
Водночас нинішня хвиля заяв Кремля має помітно інший інформаційний характер. Якщо раніше Москва переважно здійснювала атаки без додаткового інформаційного супроводу, то зараз російська влада активно намагається психологічно тиснути як на українське суспільство, так і на міжнародних партнерів Києва.
Військовий аналітик та колишній співробітник української розвідки Іван Ступак вважає, що Кремль намагається повернути собі контроль над інформаційним порядком денним. За його словами, на тлі внутрішніх економічних труднощів і проблем на фронті російська влада дедалі частіше використовує тему «помсти» та погроз новими ударами.
Подібну позицію озвучують і в Раді національної безпеки та оборони України. Представник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що Росія не має стратегічних проривів на фронті, тому робить ставку на психологічний тиск і залякування.
На думку Коваленка, Кремль переслідує одразу кілька цілей. По-перше, Москва намагається деморалізувати українців після серії масованих обстрілів. По-друге — вплинути на західних партнерів України та посилити дискусії щодо ризиків подальшої підтримки Києва. Саме цим може пояснюватися заклик російського МЗС до дипломатів залишити столицю України.
Крім того, у Києві вважають, що Росія намагається відвернути увагу від власних проблем. Останніми місяцями Україна значно активізувала удари по російській території, зокрема по військових аеродромах, складах боєприпасів, нафтобазах та підприємствах ВПК. Під ударом регулярно опиняються й об’єкти поблизу Москви.
На цьому тлі західні аналітики все частіше говорять про поступову зміну характеру війни не на користь Кремля. Інститут вивчення війни (ISW) у своїх останніх оцінках наголошує, що Росія зазнає значних втрат у живій силі та техніці, а темпи просування окупаційних військ залишаються мінімальними.
Британська розвідка також нещодавно заявила, що втрати РФ у війні проти України вже наближаються до пів мільйона військових. Глава служби GCHQ Енн Кіст-Батлер повідомила, що Росія фактично змушена компенсувати величезні втрати постійною мобілізацією та дедалі агресивнішою інформаційною кампанією.
Водночас експерти застерігають: попри ознаки виснаження Росії, небезпека для України залишається надзвичайно високою. Лише останніми днями РФ здійснила одну з наймасованіших атак за весь час повномасштабної війни. Росіяни випустили сотні дронів та десятки ракет різних типів.
Президент Володимир Зеленський у листі до президента США Дональда Трампа та Конгресу заявив, що під час атаки 24 травня Росія, серед іншого, застосувала дві балістичні ракети середньої дальності типу «Орєшнік». За словами президента, одна ракета влучила по Київщині, інша — по окупованій території Донеччини.
Раніше Повітряні сили ЗСУ офіційно не підтверджували інформацію про дві такі ракети, однак про це повідомляли моніторингові канали. Саме використання «Орєшніка» викликало особливе занепокоєння, оскільки цей тип озброєння надзвичайно складно перехоплювати наявними системами ППО.
На цьому тлі Україна продовжує закликати союзників посилити постачання систем Patriot та ракет до них. У Києві визнають: головною проблемою залишається дефіцит засобів для перехоплення балістичних цілей.
Західні медіа також звертають увагу, що Кремль дедалі частіше використовує риторику «ударів по центрах ухвалення рішень» саме в моменти, коли Україна активізує далекобійні атаки по території РФ або коли Росія стикається із внутрішніми труднощами.
Аналітики наголошують: нинішня хвиля погроз може бути частиною ширшої інформаційної кампанії, спрямованої на формування атмосфери страху та невизначеності. Водночас у військовому сенсі Росія вже давно атакує українські міста практично безперервно, а тому нові заяви Кремля радше свідчать про спробу інформаційного тиску, ніж про принципово новий етап війни.
Українська влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, однак водночас не піддаватися паніці через інформаційні вкиди та погрози Москви. У Києві переконані: Кремль намагається компенсувати відсутність великих перемог на фронті психологічним тиском і демонстративною агресивною риторикою.
