Північна Корея вкотре дала зрозуміти міжнародній спільноті, що не розглядає можливість відмови від своєї ядерної програми та не має наміру повертатися до переговорів про повну денуклеаризацію. Про це заявила Кім Йо Чжон — сестра лідера КНДР Кім Чен Ина та одна з найвпливовіших осіб у керівництві країни. Її слова стали черговим сигналом про те, що Пхеньян не лише зберігатиме свій ядерний потенціал, а й продовжуватиме його активно нарощувати.
Заява пролунала у надзвичайно важливий для Північної Кореї дипломатичний момент. Уже найближчим часом до країни має прибути голова Китаю Сі Цзіньпін. У Міністерстві закордонних справ КНР офіційно підтвердили майбутній візит китайського лідера та його переговори з Кім Чен Ином. Очікується, що ця зустріч стане першою особистою зустріччю двох керівників за останні сім років і матиме особливе значення для подальшого розвитку відносин між двома сусідніми державами.
На цьому тлі міжнародні медіа повідомляли про можливі неформальні домовленості між Китаєм та Сполученими Штатами щодо майбутнього ядерної програми КНДР. Зокрема, з’являлися припущення, що питання денуклеаризації могло обговорюватися під час контактів між президентом США Дональдом Трампом та китайським лідером Сі Цзіньпіном. Однак Кім Йо Чжон категорично відкинула подібні твердження.
За її словами, керівництво Північної Кореї володіє повною інформацією щодо будь-яких міжнародних переговорів, які можуть стосуватися країни. Вона наголосила, що поширені повідомлення про можливі домовленості не відповідають дійсності. При цьому представниця північнокорейської влади не стала уточнювати, якою саме інформацією володіє Пхеньян, обмежившись лише запевненням, що твердження про майбутню денуклеаризацію є безпідставними.
Ця заява фактично підтверджує курс КНДР, який формується протягом останніх років. Якщо раніше Північна Корея хоча б формально залишала можливість для переговорів щодо скорочення свого ядерного арсеналу в обмін на економічні поступки та зняття санкцій, то нині риторика керівництва країни змінилася кардинально. Пхеньян дедалі частіше заявляє, що статус ядерної держави є остаточним і не підлягає перегляду.
Влада КНДР переконана, що саме ядерна зброя гарантує виживання держави та захищає її від зовнішнього втручання. Після багатьох років санкцій, міжнародного тиску та військових навчань США і їхніх союзників біля кордонів країни північнокорейське керівництво розглядає свій атомний арсенал як головний інструмент стримування потенційних противників. Саме тому будь-які заклики до роззброєння в Пхеньяні сприймають як загрозу національній безпеці.
Особливого значення нинішнім заявам додає те, що вони пролунали практично одночасно з демонстрацією нових елементів ядерної інфраструктури країни. На початку цього тижня державні засоби масової інформації КНДР показали кадри нового підприємства, яке займається виробництвом ядерних матеріалів. Поява таких матеріалів стала рідкісною подією, адже зазвичай Північна Корея приховує деталі своїх ядерних об’єктів від міжнародної спільноти.
Під час відвідування заводу Кім Чен Ин виступив із промовою, у якій закликав до “експоненціального” збільшення ядерного потенціалу країни. За його словами, міжнародна ситуація вимагає від КНДР ще активнішого розвитку стратегічних сил стримування. Лідер країни наголосив на необхідності нарощувати виробництво матеріалів для створення нових боєголовок та модернізувати існуючі ядерні можливості.
Аналітики вважають, що демонстрація нового підприємства була ретельно спланованим політичним сигналом. На їхню думку, Пхеньян прагне показати як союзникам, так і потенційним суперникам, що його ядерна програма продовжує розвиватися незалежно від санкцій, міжнародного тиску чи дипломатичних зусиль. Багато експертів також пов’язують появу цих кадрів із підготовкою до переговорів із Китаєм.
Фахівці зазначають, що напередодні візиту Сі Цзіньпіна Північна Корея намагається максимально посилити свої переговорні позиції. Демонструючи успіхи у сфері ядерних технологій, керівництво країни нагадує Пекіну про власну стратегічну вагу та показує, що не збирається змінювати курс навіть під впливом свого головного союзника.
Китай залишається ключовим партнером КНДР у політичній та економічній сферах. Саме через китайську територію проходить значна частина зовнішньої торгівлі Північної Кореї. Крім того, Пекін традиційно виступає проти надмірного міжнародного тиску на Пхеньян, побоюючись дестабілізації режиму біля власних кордонів. Водночас Китай також зацікавлений у тому, щоб ядерна криза на Корейському півострові не переросла у відкритий конфлікт.
Попри дипломатичні зусилля, КНДР продовжує активно модернізувати свої збройні сили. Останніми роками країна здійснила десятки запусків балістичних і крилатих ракет різної дальності. Пхеньян регулярно повідомляє про створення нових систем озброєнь, здатних нести ядерні боєголовки. Лише нещодавно влада країни оголосила про випробування нової системи запуску багатоцільових легких ракет та тактичних крилатих ракет залпового вогню, які, за твердженням північнокорейської сторони, використовують технології штучного інтелекту.
Такі кроки викликають серйозне занепокоєння у США, Південній Кореї та Японії. Вашингтон продовжує наполягати на необхідності денуклеаризації Корейського півострова, однак останні заяви КНДР свідчать про те, що перспективи досягнення такої мети стають дедалі примарнішими. Більше того, багато експертів уже вважають, що міжнародній спільноті доведеться будувати нову політику щодо Північної Кореї, виходячи з факту її існування як повноцінної ядерної держави.
Заява Кім Йо Чжон демонструє, що керівництво КНДР більше не намагається використовувати ядерну програму як предмет торгу. Навпаки, Пхеньян прагне закріпити сприйняття свого ядерного статусу як незворотної реальності. Напередодні візиту Сі Цзіньпіна це можна розглядати як чіткий сигнал не лише Сполученим Штатам та їхнім союзникам, а й самому Китаю: Північна Корея готова обговорювати економічну співпрацю, політичні відносини та питання безпеки, але не має наміру ставити під сумнів власний ядерний арсенал.
У результаті світ може опинитися перед новим етапом розвитку кризи на Корейському півострові, коли міжнародні гравці будуть змушені шукати механізми співіснування з державою, яка не лише володіє ядерною зброєю, а й відкрито заявляє про намір і надалі збільшувати свій атомний потенціал.
