Казахстан відмовився виконувати рішення суду, яке дозволяло стягнути з російської компанії Газпром понад 1,4 млрд доларів на користь українського Нафтогаз України. Про це заявив міністр юстиції Казахстану Ерлан Сарсембаєв в інтерв’ю казахстанському виданню Zakon.kz.
Йдеться про тривалий юридичний спір між “Нафтогазом” і “Газпромом”, пов’язаний із контрактом на транзит російського газу через територію України. Після початку повномасштабної війни та припинення транзиту через газовимірювальну станцію “Сохрановка” у 2022 році українська компанія заявила про порушення умов контракту з боку російського монополіста та звернулася до міжнародного арбітражу з вимогою компенсації.
У червні 2025 року міжнародний арбітраж ухвалив рішення на користь української сторони, зобов’язавши “Газпром” виплатити понад 1,4 млрд доларів. Пізніше, у березні 2026 року, Федеральний верховний суд Швейцарії відхилив апеляцію російської компанії та залишив це рішення чинним. Після цього “Нафтогаз” почав шукати можливості для примусового виконання арбітражного рішення у різних країнах, де можуть перебувати активи “Газпрому”.
Одним із таких кроків стало рішення суду Міжнародного фінансового центру “Астана”, який функціонує за принципами британського права. Суд дозволив виконання арбітражного рішення на території Казахстану, що потенційно відкривало шлях до стягнення коштів або арешту активів російської компанії в цій юрисдикції.
Однак казахстанська влада фактично заблокувала можливість реалізації цього рішення. Міністр юстиції Ерлан Сарсембаєв заявив, що справа не належить до юрисдикції Казахстану, а саме рішення, за його словами, не може автоматично виконуватися на території країни.
Він також наголосив, що рішення ухвалювалося без участі російської сторони та наразі не є остаточним. За словами міністра, сам факт звернення до суду не означає автоматичного визнання відповідної юрисдикції чи обов’язкового виконання рішення державою.
Заява казахстанської влади може суттєво ускладнити спроби “Нафтогазу” домогтися реального стягнення коштів із “Газпрому”. Водночас ситуація демонструє, наскільки складним є механізм виконання міжнародних арбітражних рішень, особливо коли йдеться про великі державні компанії та країни, які мають тісні економічні зв’язки з Росією.
Казахстан формально підтримує нейтральну позицію щодо війни Росії проти України, однак водночас залишається одним із ключових економічних партнерів Москви у регіоні. Через це будь-які судові або фінансові рішення, які можуть завдати збитків російським державним компаніям, часто мають не лише юридичний, а й політичний вимір.
На цьому тлі “Нафтогаз” продовжує юридичну кампанію з пошуку та арешту російських активів у різних країнах. Українська сторона раніше заявляла, що має намір використовувати всі міжнародні механізми для стягнення компенсацій із Росії та пов’язаних із нею державних компаній за порушення контрактних зобов’язань і збитки, завдані Україні внаслідок війни.
Ситуація навколо рішення казахстанської влади також може стати важливим сигналом для інших юрисдикцій, де Україна намагається домогтися виконання арбітражних рішень проти російських компаній.
