Міжнародні групи геофізиків та сейсмологів презентували новітній підхід до оцінки сейсмічної загрози, який дає змогу з високою точністю визначати місця накопичення колосального напруження в земній корі — саме там, де зароджуються найбільш руйнівні мегаземлетруси. Замість спроб вгадати конкретну годину поштовхів, науковці зосередилися на 3D-електромагнітному зондуванні надра та ультрашвидких алгоритмах моделювання.
Ключові деталі та сутність наукового прориву
- 3D-електромагнітне картирування (магнітотеллуричне зондування): За допомогою вимірювання мікроколивань електричного та магнітного полів Землі вчені навчилися створювати тривимірні карти електричного опору гірських порід на глибині в десятки кілометрів.
- Визначення «заблокованих» зон напруження: Ділянки з низьким опором (де присутні підземні флюїди) є механічно слабшими, тоді як зони з високим опором є твердими та «закритими». Саме на межах цих зон накопичується максимальне тектонічне напруження і виникає первинний розрив кори.
- Прискорення математичних обчислень у 1 000 разів: Завдяки алгоритмам скорочення моделей (Model Order Reduction) симуляція поширення сейсмічних хвиль крізь складні підземні шари (граніт, глину чи пісок) тепер займає хвилини замість діб роботи суперкомп’ютерів.
- Практичне застосування: Метод вже випробували на найнебезпечніших ділянках планети — зокрема під Мармуровим морем вздовж Північно-Анатолійського розлому, а також у зонах субдукції в Тихому океані. Це дозволяє завчасно розрахувати силу руйнувань та цунамі для конкретних прибережних міст.
З роз’яснень дослідників геофізичних центрів:
«Ми більше не витрачаємо ресурси на спроби передбачити конкретну хвилину чи день землетрусу, адже це фізично неможливо на сучасному етапі. Натомість ми бачимо точну “топографію” підземного напруження — де саме розлом готовий розірватися і якої сили буде удар, що дає змогу цілеспрямовано готувати інфраструктуру».
