Ізольований російський інтернет і боротьба Москви за контроль над українською мережею

30 квітня 2022 року, трохи після 16:00 за всесвітнім часом, окупований Херсон зник з інтернету. Місто, у якому жили близько 280 тисяч людей, залишалося без зв’язку до 4 травня. Коли трафік почав повертатися, інженери Cloudflare побачили, що шлях даних однієї з херсонських мереж тепер пролягав через російського провайдера «Миранда» і далі через «Ростелеком», який, як зазначила компанія, сам себе називає найбільшим постачальником цифрових послуг у Росії.

Голова Держспецзв’язку Юрій Щиголь пояснив, що сталося. Окупанти обстрілами перебили волоконно-оптичну мережу, знеструмили станції комутації в Херсоні, а потім почали під’єднувати українських користувачів до російської мережі: для цього вони, за його словами, перекомутовують волоконно-оптичні лінії та станції зв’язку. «Це грубе порушення міжнародного законодавства», – наголосив Щиголь і повідомив, що Україна звернулася до Міжнародного союзу електрозв’язку з вимогою позбавити Росію членства.

Трафік херсонців опинився під російськими обмеженнями, зокрема під фільтрацією контенту, і так тривало з червня до жовтня 2022 року, підсумувала Cloudflare у звіті за рік війни.

Боротьбу за український інтернет Москва почала з перемикання кабелів у захоплених містах, і саме там вона відпрацювала модель, яку тепер намагається застосувати до всієї країни.

Перемкнуті на Крим кабелі півдня за сценарієм анексії 2014 року

До Херсона таке вже було в Криму. Аналітик Kentik Даґ Мадорі показав, що з початку червня 2022 року інтернет окупованого Херсона пустили через Крим, і цей сценарій повторював те, що Росія зробила після анексії півострова у 2014 році. Тоді кримська філія «Ростелекому» почала працювати під назвою «Миранда-медіа», і кримський інтернет перевели на російські мережі. Мадорі нагадує, що під час візиту до Криму в 2014 році тодішній прем’єр Росії Дмитро Медведєв вимагав від «Ростелекому» негайно протягнути до півострова власний кабель, і кримський трафік зрештою пустили оптоволокном, прокладеним по дну Керченської протоки.

До вторгнення сигнал із Києва до Херсона долітав лише за 11 мілісекунд. Під окупацією він мусив покинути Україну і пройти через Відень, Франкфурт, Москву та окупований Сімферополь, а затримка зросла до понад 70 мілісекунд, показав Мадорі в аналізі, підготованому разом з The Wall Street Journal. «Утім, проблема збільшеної затримки блідне порівняно з безпековими ризиками», – застеріг аналітик.

«Перше, що роблять росіяни, коли окуповують українську територію, – відрізають мережі», – розповів The Kyiv Independent у вересні 2022 року Станіслав Прибитько, який тоді очолював у Мінцифри напрям розвитку мобільного зв’язку. За його словами, окупанти викрадали і переналаштовували українське обладнання та під’єднували його до власної мережі. За даними Держспецзв’язку, які наводило видання, станом на ту осінь російські війська знищили або захопили понад 4 тисячі базових станцій і пошкодили понад 60 тисяч кілометрів оптичних ліній.

Київська телевежа в момент російського ракетного удару 1 березня 2022 року, що пошкодив телекомунікаційні антени столиці. Фото: МВС України, CC BY 4.0

Частина провайдерів на захоплених територіях свідомо знищувала або відключала обладнання, щоб воно не дісталося окупантам, пише The Kyiv Independent. А там, де мережі вдавалося зберегти, людям допомагали місцеві мешканці. «В одному селі місцеві збудували над нашим обладнанням новий дах, щоб захистити його від дощу», – розповіла виданню речниця Vodafone Україна Вікторія Павловська.

Згодом захоплену техніку почали використовувати для стеження за людьми. «Коли окупанти захопили ці території, вони просто викрали все обладнання та приміщення і перепрограмували їх», – пояснив у жовтні 2024 року представник Головного управління розвідки Андрій Черняк. Мета, за його словами, одна: тотальний контроль і прослуховування мешканців окупованих територій. Росіяни фіксують спроби зайти на заборонені ресурси, а людей, які ними скористалися, затримують і допитують.

Зв’язок за паспорт країни-агресора і Telegram як остання ниточка до рідних

У листопаді 2025 року ГУР повідомило, що ватажки окупаційних адміністрацій Донеччини й Луганщини підписали укази про заборону продажу, встановлення та використання супутникового обладнання, яке може «ловити» українські телеканали, а Кремль зобов’язав блокувати російські SIM-картки цивільних, не прив’язані до паспортних даних. Мета, за оцінкою воєнної розвідки, прискорити примусову «паспортизацію»: хто відмовиться від російського паспорта, той залишиться без мобільного зв’язку.

Окуповані території готують і до повного відключення. У серпні 2025 року Служба зовнішньої розвідки повідомила, що окупаційна влада Криму почала попереджати місцевих жителів про відключення мобільного інтернету. Формально це пояснювали «безпековими міркуваннями», а насправді, за оцінкою СЗР, ідеться про ізоляцію Криму і від українського, і від світового інформаційного простору. Розвідка фіксувала й численні штучні обмеження інтернету на окупованих територіях Запорізької, Луганської, Донецької та Херсонської областей.

У 2022 році журналісти The Kyiv Independent описали, як виглядає цей перехід на практиці. Інженер Євген з окупованого містечка неподалік Маріуполя залишився без домашнього інтернету і виходив у мережу через публічні точки Wi-Fi місцевого провайдера, який тепер працював через російську інфраструктуру, а за доступ брали 50 рублів на день готівкою. Facebook, Instagram і українські новинні сайти були заблоковані, обійти блокування можна було лише через VPN. «Навіть російський провайдер «Фенікс» у Маріуполі працює погано», – розповів Євген. Підконтрольні Кремлю оператори «Фенікс» і «Лугаком», що працюють на окупованих частинах Донеччини й Луганщини, до великого вторгнення мали менш ніж 1,5 мільйона абонентів і не могли дзвонити на номери за межами Росії. А в червні 2022 року на окупованих Херсонщині й Запоріжжі з’явилися оператори, що продавали SIM-картки з кодом +7 замість +380.

У 2026 році та сама редакція поговорила з людьми, чиї рідні живуть в окупації. «Це був фактично єдиний канал зв’язку з рідними», – сказала Марія, чия родина живе в окупованому Донецьку, про Telegram, який дедалі частіше дає збої. Олена, батьки якої залишилися в окупованному Запоріжжі, пояснила, як змінилися розмови: «Ми говоримо лише про побутове. Нічого політичного, бо все контролюється». Фахівець з кібербезпеки Микита Книш описав механізм одним реченням: «Вони не міняють кабелі, вони міняють маршрутизацію». Якщо VPN не потрапив до дозволеного списку, додав він, «він просто не підключиться».

На окупованих територіях Москва вже досягла того, чого прагне по всій Україні: інтернет там іде російськими каналами, вимикається за наказом, а телефон перетворюється на інструмент стеження.

IP-адреси Донбасу і Севастополя, які в міжнародному реєстрі переписали на Росію

Окупація змінює навіть записи про інтернет-адреси. Кожен блок IP-адрес у Європі зареєстрований у реєстрі RIPE NCC, і в цьому записі є поле з кодом країни. Мадорі виявив, що в 2022 році десятки записів про блоки адрес мереж Донецька і Луганська змінили країну з України на Росію, зокрема в липні та у вересні, напередодні псевдореферендуму. Так само це відбувалося і в Криму: адреси севастопольського провайдера «Ланком» перереєстрували на Росію 18 березня 2014 року, того самого дня, коли Москва підписала так званий договір про приєднання півострова. Сервіси геолокації переважно вірять таким записам, тож користувачі з цими адресами для світу «переїжджають» до Росії і можуть натрапити на блокування, які західні сервіси застосовують до російських адрес.

У топ-100 українських провайдерів обсяг оголошених IPv4-адрес між лютим 2022 року і травнем 2025 року скоротився на 18,5%. Частину адрес Україна втратила разом із захопленими містами: маріупольський провайдер Trinity зник з мережі на початку березня 2022 року, під час облоги міста, а його адресний простір згодом опинився в чужих мережах.

Зміна нічного освітлення України між 2012 і 2023 роками за даними NASA Black Marble: помаранчевим позначено території, де світла поменшало, фіолетовим – де його побільшало. Зображення: NASA Scientific Visualization Studio, суспільне надбання

Окупація забирає в України навіть цифрову територію: частина її інтернет-адрес сьогодні значиться за Росією.

Суверенний Рунет і «білі списки», на яких Кремль тренується вимикати інтернет

Ту саму модель Росія застосовує і всередині країни. Ключовою віхою аналітики польського Центру східних студій називають закон про «суверенний Рунет» 2019 року. Він зобов’язав операторів встановити «технічні засоби протидії загрозам», які фільтрують і централізовано блокують трафік.

Влітку 2025 року ці засоби запрацювали масово. За даними СЗР, лише в липні 2025 року в Росії зафіксували 2099 відключень інтернету, абсолютний російський рекорд. А в березні 2026 року без мобільного інтернету майже на три тижні залишилися центральні райони Москви. Замість звичного інтернету росіяни отримали «білі списки» дозволених сервісів, а блокувати навіть стаціонарний інтернет на запит ФСБ можна без рішення суду, задокументувала Human Rights Watch. Відключення в Росії і на окупованих територіях України, наголошують правозахисники, не мають виправдання з погляду міжнародного права.

У Росії вимкнути зв’язок цілому регіону можна одним розпорядженням. На вільній частині України такого вимикача в Москви немає, тому вона атакує ззовні.

Хакери Sandworm, які місяцями готували найруйнівнішу кібератаку на мобільного оператора

24 лютого 2022 року, за годину до початку повномасштабного вторгнення, Росія атакувала супутникову мережу KA-SAT американської компанії Viasat. Лише 10 травня 2022 року ЄС офіційно поклав відповідальність на Росію і заявив, що ця кібератака полегшила військову агресію.

28 березня 2022 року по «Укртелекому» пройшла масована кібератака, яку, за повідомленням Юрія Щиголя, нейтралізували того ж дня, після чого почалося відновлення послуг.

12 грудня 2023 року найбільший мобільний оператор країни на кілька днів залишив без зв’язку близько 24 мільйонів абонентів. Керівник департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк розповів Reuters, що за атакою стоїть Sandworm, підрозділ російської воєнної розвідки. «Наразі можемо впевнено сказати, що вони перебували в системі щонайменше з травня 2023 року», – сказав Вітюк. Хакери знищили «майже все», зокрема тисячі віртуальних серверів і комп’ютерів, і це був, імовірно, перший приклад кібератаки, яка повністю зруйнувала ядро телеком-оператора. Про вибір дати Вітюк висловився з іронією: «Може, якийсь полковник захотів стати генералом».

У звіті за перше півріччя 2025 року Держспецзв’язку зазначає, що хакерське угруповання ГРУ оприлюднило дані про злам одразу восьми місцевих інтернет-провайдерів, а постачальників телекомунікаційних послуг називає серед своїх пріоритетних цілей. Звіт фіксує й інше: частину кібероперацій російські хакери проводили під час масованих ракетно-дронових атак, а іноді після таких кібератак у тому самому регіоні били ракетами. «Отже, існує кореляція між кібер- та кінетичними атаками», – констатують аналітики.

Загалом за 2025 рік в Україні зафіксували понад 5900 кіберінцидентів, на 37% більше, ніж роком раніше, повідомила РНБО.

У вересні 2025 року СБУ затримала на Київщині двох агентів ФСБ, які купували українські SIM-картки і через спільників у країнах ЄС переправляли їх у Татарстан, до міст Набережні Челни та Єлабуга, де виробляють ударні дрони. Ці картки, за даними СБУ, покращували зв’язок і навігацію російських дронів, які атакують Україну. Агенти мали ще одне завдання: вербувати працівників українських мобільних операторів, щоб отримувати розвідувальні дані зсередини компаній.

Кібератаки на українських операторів стали частиною тієї самої військової операції, що й ракетні удари: хакери і ракети б’ють по одних регіонах і в той самий час, а українські SIM-картки Росія намагається вбудувати у власні дрони.

Ракети по дата-центрах і дрони, що полюють на ремонтні бригади біля фронту

На початку березня 2022 року «Київстар» повідомляв про близько 500 базових станцій, виведених з ладу через пошкодження електромереж та інфраструктури, зафіксувала організація NetBlocks, яка відстежує збої інтернету у світі. Того ж місяця обложений Маріуполь практично повністю зник з мережі.

У вересні 2026 року удари по вузлах зв’язку в Києві стали серійними. 23 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Росія вдарила по великих українських дата-центрах, «намагаючись порушити потік інформації». «Це критична цивільна інфраструктура, яка забезпечує людям доступ до життєво важливої інформації. Це не військова ціль», – наголосив він.

Наслідки російської атаки на Київ 24 травня 2026 року: рятувальники гасять пожежу у зруйнованому будинку. Фото: ДСНС України, CC BY 4.0

Наступного дня засновник хостинг-провайдера MiroHost Олександр Ольшанськийпідтвердив Euromaidan Press, що дата-центр, де стояли потужності компанії, знищено. «Знищити весь інтернет простим способом неможливо», – пояснив Ольшанський, додавши, що для цього довелося б застосувати ядерну або хімічну зброю. Мета ворога, на його думку, інша: «завдати шкоди, розпалити паніку і посилити нервозність».

Аварійно-відновлювальні роботи в Києві на місцях, які постраждали від російської атаки, 31 липня 2025 року. Фото: Офіс Президента України / Flickr, CC0

25 вересня тема дата-центрів стала окремим питанням на засіданні Ставки. «Особливу увагу під час засідання Ставки приділили захисту й гарантуванню безперервної роботи інфраструктури дата-центрів та інших об’єктів, які мають критичне значення у сфері зв’язку. Були ухвалені додаткові рішення», – повідомив Президент. Уряд відповів розосередженням. «Щось має бути під землею, щось повинно бути в хмарі, щось повинно бути за кордоном», – пояснив в інтерв’ю «ТСН.Тиждень» прем’єр-міністр Сергій Корецький.

Переносити дані в хмару Україна почала ще в перші дні вторгнення. До війни закон вимагав зберігати частину державних даних на серверах фізично в Україні, але за тиждень до вторгнення парламент дозволив переносити державні та приватні дані в хмару, розповіла Amazon Web Services. 24 лютого 2022 року, в день вторгнення, команда AWS зустрілася з представниками українського уряду, і вже в суботу захищені пристрої для перенесення даних Snowball прибули до Кракова, а в ніч на неділю дісталися місць призначення в Україні. За чотири місяці в хмару перенесли понад 10 петабайт даних 42 органів влади, 24 університетів і найбільшої онлайн-школи. Згодом цей обсяг перевищив 15 петабайт даних понад 60 державних організацій. Частина державних даних, отже, зберігається там, куди російські ракети не дістають.

Засідання Ставки Верховного Головнокомандувача 25 вересня 2026 року, на якому ухвалили рішення щодо захисту дата-центрів. Фото: Офіс Президента України, CC BY-NC-ND 4.0

У серпні 2026 року Мінцифри розповіло про провайдерів прифронтового Краматорська: російські дрони регулярно полюють на телеком-інфраструктуру, а ремонтні бригади потрапляють під удари просто дорогою на об’єкт. Один дрон-камікадзе влетів у службову машину бригади, люди встигли вибратися. «Технології не працюють самі по собі – їх тримають українці», – наголосили в міністерстві. У листопаді Мінцифри оголосило конкурс, за яким до 50 провайдерів із семи прифронтових областей безкоштовно отримають кабель, муфти, генератори й акумулятори, бо провайдери там щомісяця відновлюють десятки пошкоджених оптичних ліній.

Рятувальники гасять пожежу на київському енергооб’єкті після російських ракетних ударів по енергосистемі 10 жовтня 2022 року: такі удари знеструмлюють і мережі зв’язку. Фото: Головне управління ДСНС України у м. Києві, CC BY 4.0

Мережа на акумуляторах, оптиці й супутниках, яку не змогли покласти сотні ударів

Чи може Москва відрізати від інтернету цілі регіони вільної України? Сергій Бескрестнов «Флеш», нині радник міністра оборони, відповів на це просто: «Україна є країною з максимально розподіленими інтернет-каналами». За його словами, можливі лише локальні перебої, а страх «зникнення інтернету» він вважає частиною інформаційної атаки.

Радіоприймач і ліхтарик під час тривалого блекауту у Вінниці, коли зникли інтернет і мобільний зв’язок, грудень 2022 року. Фото: George Chernilevsky / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0

13 березня 2022 року Vodafone, «Київстар» і lifecell разом з Мінцифри, Держспецзв’язку і регулятором запустили національний роумінг: якщо мережа твого оператора зникла, телефон можна перемкнути на мережу конкурента, а тарифікація залишається за власним тарифом. Лише за 2024 рік в Україні проклали близько 50 тисяч кілометрів оптики, а 4,2 мільйона абонентів фіксованого інтернету перейшли на технологію xPON, яка за наявності резервного живлення тримає зв’язок до 72 годин без світла.

Знімок України з космосу вночі 24 листопада 2022 року, після масованих ударів по енергосистемі: темні області без світла показують, від чого залежить і зв’язок. Фото: NASA, суспільне надбання

Найчутливіше для мережі – відключення світла. Коли 7 січня 2026 року російські атаки на енергетику знеструмили Дніпропетровщину, інтернет-трафік з регіону впав майже на 50% порівняно з попереднім тижнем, зафіксувала Cloudflare. Перед кожною зимою оператори додають резерв. За даними, які оператори надали DOU у листопаді 2026 року, «Київстар» забезпечив акумуляторами всю мобільну мережу і має понад 265 тисяч батарей та 10 тисяч генераторів, а у Vodafone 96% станцій можуть працювати на акумуляторах до 10 годин. Міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук хоче піти далі. «Хотілося б, щоб базові станції могли працювати автономно не кілька годин, а кілька діб», – сказала вона в інтерв’ю «Економічній правді».

Знак «Пункту незламності»: у таких місцях під час блекаутів можна знайти інтернет, світло, тепло і воду. Зображення: ДСНС України, CC BY 4.0

Уже 27 лютого 2022 року, на четвертий день вторгнення, Ілон Маск відповів на прохання міністра цифрової трансформації Михайла Федорова про доступ до супутникового інтернету, а станції Starlink поїхали до України, повідомляла тоді АрміяInform з посиланням на Держспецзв’язку. Відтоді завдяки міжнародним партнерам Україна отримала понад 50 тисяч терміналів Starlink, з них 29,5 тисячі від Польщі, а в серпні 2025 року «Київстар» уперше в Україні випробував технологію Starlink Direct to Cell, коли повідомлення надходять зі смартфона напряму на супутник.

Віталій і Володимир Клички з терміналом супутникового інтернету Starlink у Києві, 2022 рік. Фото: Київська міська державна адміністрація, CC BY 4.0

Російські військові використовували Starlink для керування дронами, тож у лютому 2026 року Україна запровадила верифікацію терміналів. «Єдиним технічним рішенням для протидії є запровадження «білого списку» та авторизація всіх терміналів», – пояснив міністр оборони Михайло Федоров. Після того як SpaceX відрізала російську армію від Starlink, просування українських сил на початку 2026 року незмінно супроводжувалося повідомленнями про проблеми зі зв’язком у росіян, пише для Atlantic Council дослідник Інституту Центральної Європи Міро Седлак. Росіянам довелося імпровізувати: підрозділи почали встановлювати великі антени на дахах багатоповерхівок, які було видно за кілометри і які самі ставали мішенями, пише Седлак.

Москва тим часом будує власну супутникову систему «Рассвет». Росія хоче використовувати її, щоб керувати військами, наводити й контролювати ударні дрони, зокрема «шахеди», і ракети в реальному часі, йдеться в повідомленні про українські санкції. 30 жовтня 2026 року Україна запровадила обмеження проти 10 компаній і 19 пов’язаних із ними росіян, серед яких розробник і системний інтегратор проєкту «Бюро 1440». Проєкт залежить від іноземних технологій, обладнання й компонентів, тому Україна б’є по цих ланцюгах постачання ще на етапі розробки і закликає партнерів синхронізувати санкції, наголосив уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.

Військовий Сил підтримки ЗСУ встановлює термінал супутникового зв’язку Starlink, липень 2022 року. Фото: Командування Сил підтримки ЗСУ, CC BY 4.0

Українські санкції проти окупаційних операторів і диверсійний слід від Балтики до Польщі

13 червня 2026 року Президент увів у дію санкції проти десяти російських мобільних операторів та інтернет-провайдерів, які забезпечують зв’язок окупантам і доступ до інтернету на тимчасово окупованих територіях. Серед них «Луганські комунікації» та «Мобільні комунікаційні системи», через які Росія поширює свої наративи про Україну. Уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк наголосив, що будь-яка діяльність на окупованих територіях незаконна, а компанії, які там працюють на окупаційну владу, стають «токсичними для міжнародного бізнесу». Інформацію про них Україна передає партнерам.

Атака на KA-SAT 2022 року, за даними ЄС, зачепила кілька країн-членів. 25 грудня 2024 року танкер Eagle S пошкодив енергетичний кабель Estlink 2 між Фінляндією та Естонією і чотири телекомунікаційні кабелі, нагадують аналітики Центру східних студій, і НАТО у відповідь запустило операцію Baltic Sentry. А кіберпідрозділ ГРУ 29155, який із січня 2022 року атакував українські організації, за оцінкою ФБР, CISA і АНБ, веде операції проти численних членів НАТО.

Танкер Eagle S, затриманий Фінляндією після пошкодження кабелю Estlink 2 і телекомунікаційних кабелів, на якірній стоянці біля Порвоо, 31 грудня 2024 року. Фото: Htm / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0

Увечері 23 вересня 2026 року, того самого дня, коли під ударами опинилися київські дата-центри, спалахнула наземна станція Starlink у польській Волі-Кробовській під Варшавою, яка забезпечує зв’язком регіон, зокрема й Україну. «Очевидно, що цей акт диверсії був навмисно спланований, щоб вивести станцію з ладу», – сказав Reuters віцепрем’єр і міністр цифрових справ Польщі Кшиштоф Гавковський.

Американські військові керують безпілотником RQ-20 Puma під час операції НАТО Baltic Sentry на півдні Фінляндії, 21 лютого 2025 року. Фото: U.S. Marine Corps / DVIDS, суспільне надбання

Удари по київських дата-центрах і пожежа на польській станції Starlink в один і той самий день показали, що український інтернет тепер захищають і за кордоном.

Патрульний літак P-8A Poseidon ВМС США злітає з авіабази Кефлавік в Ісландії для участі в операції НАТО Baltic Sentry, яку запустили після пошкодження Estlink 2, 24 липня 2025 року. Фото: LT Sara Wedemeyer / U.S. Navy / DVIDS, суспільне надбання

Звільнений Херсон і 68 базових станцій, що запрацювали за три тижні

Херсон звільнили 11 листопада 2022 року, а 14 листопада, коли туди приїхав Президент, ситуація з електропостачанням і зв’язком у місті була складною: окупанти зруйнували всю мережу електропостачання. «Усе повернеться», – сказав тоді Володимир Зеленський. До 1 грудня оператори відновили на деокупованій Херсонщині роботу 68 базових і трьох пересувних станцій.

Херсонці на центральній площі звільненого міста в день підняття Державного прапора України, 14 листопада 2022 року. Фото: Офіс Президента України / Flickr, CC0

Херсон був не єдиним містом, куди зв’язок довелося повертати майже з нуля. Понад 300 населених пунктів біля Харкова місяцями залишалися без зв’язку, а компанія Datagroup витратила 1,3 мільйона доларів, щоб відновити понад 100 кілометрів оптичних ліній, писало The Kyiv Independent.

Цифрово ізолювати цілий регіон Росія може лише там, де фізично контролює кабелі й вишки, і робить це разом з окупацією: перемикає трафік на Крим, прив’язує телефони до паспортів, слухає і фільтрує. На вільній території такого вимикача немає. Там Москва б’є ззовні, хакерами ГРУ, ракетами і дронами, а українська мережа щоразу перебудовується: в обхід зруйнованих вузлів, на акумуляторах, через супутники і роумінг з Європою.

Російський інтернет можна вимкнути одним наказом. Українську мережу не вдалося вимкнути навіть сотнями ударів, і кожне звільнене місто знову підключають до неї.

Пов’язані статті

Цікаве