Хрещатик

Позначка: кібервійна

  • Кіберудар із глобальним ефектом: Нетаньягу заявив про обвал антиізраїльської дезінформації після атак України по серверах «Яндекса»

    Кіберудар із глобальним ефектом: Нетаньягу заявив про обвал антиізраїльської дезінформації після атак України по серверах «Яндекса»

    Високоточні удари українських сил по дата-центрах підсанкційного російського технологічного гіганта «Яндекс» призвели до різкого падіння активності кремлівських ботоферм, які генерували ворожу дезінформацію проти Ізраїлю. Про це офіційно заявив прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, підкресливши несподіваний стратегічний ефект українських операцій на глобальний інформаційний простір. За словами очільника ізраїльського уряду, після успішного вогневого ураження інфраструктури компанії на території РФ близько 60% онлайн-активності підконтрольних агресору користувачів та автоматизованих мереж, спрямованих проти єврейської держави, просто припинили своє існування. Нетаньягу відзначив високу результативність подібних дій та наголосив, що Ізраїль також повинен активніше переймати цей досвід і діяти в цьому напрямку, попри певні юридичні обмеження демократичного устрою, додавши, що відповідні кроки спецслужбами вже розпочато.

    Синхронне зменшення потоку токсичної пропаганди та скоординованих інформаційно-психологічних атак раніше публічно підтвердив і президент України Володимир Зеленський. Глава української держави звернув увагу на те, що після виведення з ладу серверних потужностей у мережі суттєво поменшало мови ворожнечі, розбрату та штучних провокацій, оскільки технічна база ботів зазнала фізичного руйнування. Рейди українських далекобійних засобів по ключових російських дата-центрах стали прямою асиметричною відповіддю на спроби Москви атакувати критичну цифрову та IT-інфраструктуру України, які особливо активізувалися наприкінці вересня.

     

  • Українці проти НАТО в кібернавчаннях: перемогу визначив мінімальний розрив

    Українці проти НАТО в кібернавчаннях: перемогу визначив мінімальний розрив

    Під час масштабних багатоденних навчань із моделювання гібридних загроз, які включали кібератаки, інформаційні операції та кризове управління, команда НАТО з невеликим відривом здобула перемогу над українськими учасниками, які в межах сценарію виступали у ролі держави-агресора. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на організаторів і учасників симуляції.

    Навчання були частиною серії тестувань готовності країн-членів Альянсу до протидії сучасним формам дезінформації та гібридних атак, які дедалі частіше використовуються у реальних конфліктах. Особливістю цього сценарію стало те, що українська команда брала участь не в традиційній оборонній ролі, а моделювала дії сторони, яка веде кібератаки та інформаційний тиск на іншу державу.

    Симуляція проходила у Центрі кібербезпеки НАТО в польському Бидгощі — унікальній структурі, де спільно працюють представники Альянсу та українські фахівці. Саме там було розгорнуто складний сценарій вигаданої геополітичної кризи, у якій держава Перанца зіткнулася з серією взаємопов’язаних атак і катастроф.

    За умовами моделі, Перанца опинилася в умовах повного енергетичного блекауту після масштабної кібератаки на її критичну інфраструктуру. Вимкнення електроенергії спричинило ланцюгову кризу: збої у транспорті, комунікаціях і роботі державних установ. На цьому тлі паралельно розгорталися інші кризові події, включно з великою повінню та атакою хакерів на фінансову систему, що дозволило протестувати здатність сторін одночасно управляти кількома надзвичайними ситуаціями.

    Українська команда, яка в рамках сценарію представляла умовну державу Карті, зосередилася на інформаційних операціях і масованому впливі через цифрові платформи. Учасники активно використовували інструменти штучного інтелекту для створення великої кількості контенту, спрямованого на формування суспільних настроїв у країні-супротивнику, посилення недовіри до влади та розкручування тем неефективності державного управління.

    У межах симуляції в соціальних мережах поширювалися повідомлення, які апелювали до емоцій населення, підкреслювали слабкість урядових структур і водночас пропонували альтернативні джерела допомоги. В одному з таких змодельованих повідомлень фігурувала теза про те, що “Перанца не може допомогти, а Карті — може”, що відображало класичну логіку інформаційного протистояння в умовах кризи.

    Команда Перанци, у свою чергу, будувала комунікацію навколо теми національної єдності, стабільності та контролю ситуації. Основний акцент робився на запобіганні паніці, протидії чуткам і дезінформації, а також збереженні довіри до державних інституцій у момент одночасного виникнення кількох криз.

    За підсумками триденного моделювання міжнародне журі, до складу якого увійшли експерти з кібербезпеки, науковці та фахівці з інформаційних операцій, оцінило дії обох команд як надзвичайно близькі за ефективністю. НАТО у підсумку отримало перемогу, однак із мінімальною різницею в балах, а в окремих сценаріях відрив між сторонами був практично відсутній.

    Окремо експерти відзначили, що українська команда продемонструвала високий рівень адаптивності, швидкість реагування та креативний підхід до використання сучасних цифрових інструментів, зокрема технологій штучного інтелекту. Водночас представники журі звернули увагу на те, що в деяких етапах симуляції українські учасники змінювали інформаційні акценти надто динамічно, що ускладнювало формування єдиної довгострокової комунікаційної стратегії.

    У відповідь українські учасники зазначили, що у реальних умовах гібридної війни інформаційне середовище змінюється надзвичайно швидко, а здатність оперативно коригувати повідомлення є ключовою перевагою. Вони наголосили, що сучасні інформаційні операції не можуть будуватися за статичними правилами, оскільки суспільні настрої та інформаційні потоки перебувають у постійній динаміці.

    Симуляція в Бидгощі стала черговим етапом поглиблення співпраці між Україною та НАТО у сфері кібербезпеки та протидії гібридним загрозам. Вона також продемонструвала, що інформаційні війни сьогодні є повноцінним фронтом сучасних конфліктів, де боротьба ведеться не лише за території, а й за суспільну свідомість, довіру та контроль над інформаційним простором.

    Нагадаємо, раніше міжнародні ЗМІ повідомляли про інші навчання з участю українських військових, під час яких вони демонстрували високу ефективність у використанні безпілотних технологій, зокрема у змодельованих бойових сценаріях проти сил НАТО.

  • Санкції штовхають Росію до масштабного технологічного шпигунства — AP

    Санкції штовхають Росію до масштабного технологічного шпигунства — AP

    Санкції проти Росії спровокували нову хвилю активізації її розвідувальних і кібершпигунських операцій, спрямованих на крадіжку західних технологій та оборонних розробок. Про це повідомляє Associated Press із посиланням на західні спецслужби та експертів у сфері безпеки.

    За даними співрозмовників агентства, російські структури останнім часом значно розширили масштаби операцій із незаконного отримання технологій. Йдеться про створення мереж фіктивних компаній у різних юрисдикціях, використання посередників, а також залучення кіберзлочинців і хакерських угруповань, які працюють над викраденням технічної документації, промислових даних і оборонних секретів західних країн. Частина цієї інформації, за оцінками спецслужб, може надалі використовуватися не лише для розвитку російського військово-промислового комплексу, а й для потенційних атак на критичну інфраструктуру.

    Західні аналітики пов’язують зростання такої активності з багаторічним санкційним тиском, який суттєво обмежив доступ Росії до сучасного обладнання, високотехнологічних компонентів і наукових розробок у США та Європі. Після початку повномасштабної війни проти України ці обмеження стали ще жорсткішими, що змусило Москву шукати альтернативні, часто нелегальні канали отримання технологій.

    Представники спецслужб країн Північної Європи підтверджують, що Росія діє дедалі більш цілеспрямовано і системно. Зокрема, за словами заступника керівника операцій Служби безпеки Швеції Крістоффера Веделіна, російські агенти «чітко розуміють свої потреби» і докладають значних зусиль для отримання передових промислових технологій, включно з високоточними верстатами, обладнанням для виробництва та дослідженнями у сфері подвійного призначення.

    Окрему увагу Москва приділяє оборонній промисловості. У Швеції, за даними розвідки, російські структури намагаються отримати доступ до технологій сучасного озброєння, включно з розробками винищувачів типу Gripen. Крім того, фіксуються спроби придбати або викрасти камери, лазерні системи та інші високотехнологічні компоненти цивільного призначення, які можуть бути адаптовані для використання у військових системах.

    Директор Служби безпеки та розвідки Фінляндії Юха Мартеліус зазначив, що стратегічна мета Росії полягає в тому, щоб не допустити технологічного відставання від Заходу в найближчі десятиліття. За його словами, Москва активно полює на широкий спектр розробок — від космічних і квантових технологій до арктичних і морських інновацій, які мають критичне значення для військових і стратегічних програм.

    Окремо він підкреслив, що Росія потребує не лише нових технологій, а й оновлення програмного забезпечення та доступу до сучасних комп’ютерних систем, зокрема для промислового обладнання та оборонного виробництва. Усе це, за його словами, свідчить про глибоку технологічну залежність російської економіки від зовнішніх ресурсів, яку Москва намагається компенсувати будь-якими доступними методами.

    Паралельно з промисловим шпигунством Росія активно розвиває кібератаки проти європейських компаній і об’єктів критичної інфраструктури. За словами Крістоффера Веделіна, мета таких операцій полягає не лише у викраденні даних, а й у створенні потенціалу для майбутніх деструктивних дій у момент, коли це буде політично або стратегічно вигідно.

    Як приклад він навів атаку на шведську електростанцію, під час якої, за даними розвідки, пов’язані з Росією структури намагалися вивести об’єкт з ладу. Хоча спробу було виявлено і зупинено, інцидент розглядається як сигнал про ескалацію диверсійної активності. За оцінками шведських спецслужб, цей випадок також мав на меті вплинути на політичні настрої в Європі, зокрема щодо підтримки України.

    Водночас у розвідспільноті країн Балтії та Північної Європи зазначають, що санкційний тиск уже створює серйозні внутрішні проблеми для російської економіки. Голова Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін заявив, що дедалі агресивніша поведінка Москви може бути ознакою зростаючого економічного тиску та занепокоєння щодо стабільності фінансової системи РФ.

    За оцінками фінських та естонських спецслужб, приблизно третина внутрішнього валового продукту Росії нині спрямовується на військові потреби, що суттєво обмежує інвестиції в інші сектори економіки. Паралельно бюджетний дефіцит продовжує зростати значно швидшими темпами, ніж очікувалося під час планування.

    Розвіддані також свідчать про погіршення настроїв у російському державному апараті: чиновники стають більш обережними та менш впевненими в довгостроковій економічній стабільності. Це, за оцінками аналітиків, може свідчити про поступове накопичення системних ризиків усередині російської економіки.

    Водночас значна частина критичних технологій продовжує надходити до Росії через треті країни, попри санкційні обмеження. За даними західних структур, Китай відіграє ключову роль як транзитний центр для постачання напівпровідників, електроніки та обладнання подвійного призначення, необхідного для військової промисловості РФ.

    Окремі розслідування в Європі, зокрема в Німеччині, вже викрили масштабні схеми нелегального постачання технологій до Росії. Йдеться про тисячі відправлень на десятки мільйонів євро, які могли використовуватися для підтримки російського оборонного сектору.

    Таким чином, за оцінками Associated Press і західних розвідувальних служб, санкційний тиск не лише обмежує доступ Росії до технологій, а й підштовхує її до дедалі більш агресивних, ризикованих і системних спроб їх отримання через шпигунство, кібероперації та глобальні схеми обходу обмежень.

  • Іран пригрозив узяти під контроль підводні інтернет-кабелі між Європою та Азією

    Іран пригрозив узяти під контроль підводні інтернет-кабелі між Європою та Азією

    Іран заявив про намір посилити контроль над підводною інтернет-інфраструктурою, яка проходить через Ормузьку протоку та Перську затоку, і фактично пригрозив світу масштабними наслідками у разі конфронтації навколо цього питання. У Тегерані хочуть запровадити нові правила для міжнародних технологічних компаній та операторів кабельних систем, а також отримати фінансовий і технічний контроль над частиною глобального цифрового трафіку.

    Про це повідомляє CNN. За інформацією телеканалу, іранська влада планує змусити найбільші світові IT-компанії, серед яких Google, Microsoft, Meta та Amazon, сплачувати кошти за використання підводних кабелів, що проходять через регіон Перської затоки та поблизу іранських територіальних вод.

    Ініціатива прозвучала на тлі різкого загострення відносин між Іраном і Заходом та зростання напруги навколо Ормузької протоки — одного з ключових стратегічних вузлів не лише для світової енергетики, а й для глобальної цифрової інфраструктури. Через цей регіон проходять важливі підводні комунікаційні системи, які забезпечують передачу інтернет-трафіку, фінансових даних, хмарних сервісів та міжнародних телекомунікацій між Європою, Азією і країнами Близького Сходу.

    Речник іранських військових сил Ібрагім Зольфагарі раніше прямо заявив, що Тегеран “введе плату за інтернет-кабелі”. За його словами, міжнародні компанії мають підкорятися іранському законодавству, якщо використовують кабельну інфраструктуру, що проходить через регіон. Крім того, Іран планує вимагати ліцензійні збори від операторів кабелів та фактично монополізувати роботи з ремонту й технічного обслуговування таких систем, передавши ці повноваження виключно місцевим компаніям.

    Аналітики зазначають, що подібний підхід означає спробу Ірану отримати політичний та економічний важіль впливу на міжнародні цифрові комунікації. Фактично йдеться не лише про фінансові претензії, а й про прагнення встановити частковий контроль над стратегічною інтернет-інфраструктурою, через яку проходить значна частина світового трафіку.

    За даними CNN, у регіоні Перської затоки розташовано десятки підводних кабелів, однак безпосередньо через територіальні води Ірану проходять щонайменше два великі канали зв’язку — Falcon та Gulf Bridge International (GBI). Водночас навіть непрямий вплив на інші лінії зв’язку або загроза їх пошкодження може спричинити серйозні глобальні наслідки.

    Експерти наголошують, що сучасна світова економіка критично залежить від підводної кабельної мережі. Саме через такі кабелі проходить переважна більшість міжнародного інтернет-трафіку, банківських операцій, біржових угод, корпоративних даних та роботи глобальних хмарних сервісів. Пошкодження навіть кількох ключових ліній може призвести до масштабних перебоїв у роботі цифрової економіки.

    Особливу тривогу викликає той факт, що країни Перської затоки останніми роками стали важливими центрами розміщення датацентрів та серверної інфраструктури міжнародних корпорацій. Зокрема, у регіоні активно розвиває свою цифрову інфраструктуру Amazon. У разі порушення роботи кабелів значна частина цих датацентрів може втратити стабільний зв’язок із глобальною мережею.

    За оцінками експертів, наслідки можуть зачепити не лише Близький Схід. Одним із найбільш уразливих напрямків називають Індію, яка є одним із найбільших світових центрів IT-аутсорсингу та обробки цифрових даних. Перебої у передачі трафіку між Азією та Європою можуть паралізувати роботу міжнародних сервісів, кол-центрів, фінансових платформ та технологічних компаній, які працюють через індійську інфраструктуру.

    Крім того, серйозний удар може бути завданий світовій фінансовій системі. Підводні кабелі забезпечують роботу міжнародних банківських мереж, біржових майданчиків і платіжних систем. Навіть короткочасне порушення зв’язку здатне вплинути на швидкість транзакцій, фінансову торгівлю та роботу глобальних ринків.

    У матеріалі CNN також згадується ризик можливого залучення союзників Ірану — єменських хуситів. На Заході побоюються, що вони можуть повторити сценарій атак на кабельну інфраструктуру в Червоному морі. У 2024 році подібні диверсії вже призвели до пошкодження кількох кабелів, через що, за оцінками операторів, постраждало близько 25% світового інтернет-трафіку.

    Тоді наслідки відчули користувачі та компанії в Європі, Азії та Африці, а міжнародні телекомунікаційні оператори були змушені екстрено перенаправляти трафік через резервні маршрути. Цей інцидент став одним із найбільших попереджень про вразливість глобальної цифрової інфраструктури перед геополітичними конфліктами.

    Попри жорсткі заяви Тегерана, експерти зазначають, що реалізація плану з примусовими виплатами для міжнародних корпорацій виглядає складною через американські санкції проти Ірану. Більшість західних компаній не мають права здійснювати фінансові операції з іранськими структурами. Водночас аналітики побоюються, що у разі подальшої ескалації Тегеран може використати загрозу фізичного пошкодження кабелів як елемент політичного тиску на Захід і глобальний бізнес.

    На цьому тлі міжнародні експерти дедалі частіше говорять про необхідність посилення захисту підводної інфраструктури, адже сучасна цифрова економіка дедалі більше залежить від мережі кабелів, прокладених на дні океанів і морів, які залишаються однією з найменш захищених критичних систем світу.

  • Дрони, ШІ і нова тактика: як Іран аналізував війну в Україні перед загостренням

    Дрони, ШІ і нова тактика: як Іран аналізував війну в Україні перед загостренням

    Іран системно аналізував війну Росії проти України, щоб підготувати власну армію до сучасних конфліктів, зокрема протистояння із США та союзниками. Йдеться не лише про загальні спостереження, а про глибоке вивчення тактики, технологій і організації бойових дій, що вже вплинуло на трансформацію іранських збройних сил. Про це свідчить масштабне дослідження Financial Times, яке проаналізувало понад 300 публікацій у спеціалізованих іранських військових виданнях.

    За даними аналізу, іранські військові теоретики та командири протягом останніх п’яти років уважно стежили за розвитком війни в Україні, розглядаючи її як один із ключових прикладів сучасного конфлікту. Особливу увагу приділяли застосуванню безпілотників, штучного інтелекту, кібероперацій та нових методів ведення бою.

    У центрі цих досліджень — ідея асиметричної війни, де слабша сторона може ефективно протистояти сильнішому противнику за рахунок технологій і гнучкої тактики. Саме цей аспект, за оцінками аналітиків, найбільше зацікавив іранське військове керівництво.

    Однією з ключових фігур у цьому процесі став керівник іранського військового училища Хоссейн Дадванд. У своїх наукових та аналітичних статтях він детально розглядав український досвід, зокрема стійкість оборонної промисловості, швидке масштабування виробництва дронів та використання 3D-принтерів для створення дешевих безпілотників. Ці підходи він пропонував інтегрувати в іранську військову систему.

    Згідно з матеріалами, опублікованими в іранських оборонних журналах, Дадванд закликав до масштабних інвестицій у безпілотні технології, створення мобільних бойових підрозділів і модернізації системи підготовки військових. Окремий акцент робився на впровадженні штучного інтелекту у військову сферу — як у процеси ухвалення рішень, так і в системи озброєння.

    Згодом ці рекомендації частково були реалізовані. Сам Дадванд у публічних коментарях підтверджував, що Іран переглянув навчальні програми, підручники та підходи до підготовки військ, врахувавши досвід війни в Україні. Він наголошував, що одним із ключових уроків стало масове використання дешевих дронів і інтеграція цифрових технологій у бойові операції.

    Аналітики Financial Times підкреслюють, що іранські військові не лише вивчали дії України, а й аналізували тактику Росії. Зокрема, увага приділялася тому, як українські сили змогли адаптуватися до умов війни проти значно сильнішого противника, використовуючи безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та кіберінструменти.

    У ширшому контексті це вписується в глобальну трансформацію військових конфліктів. Як показують сучасні війни, зокрема і конфлікт навколо Ірану, дешеві технології — такі як дрони — можуть суттєво змінювати баланс сил. Наприклад, масоване використання безпілотників у різних регіонах вже створює виклики для традиційних систем ППО, які часто є значно дорожчими.

    Водночас у проаналізованих матеріалах іранських авторів містяться й критичні оцінки власної армії. Високопоставлені командири, зокрема Кіумарас Хейдарі та Абдолалі Пуршасб, визнавали, що Іран недостатньо готовий до нових типів загроз. Вони наголошували на необхідності реформування військової освіти, залучення фахівців і оновлення оборонних закупівель із фокусом на новітні технології — дрони, лазерні системи та космічні платформи.

    Окремий блок досліджень стосується стратегічних сценаріїв майбутніх конфліктів. Зокрема, іранські військові аналізували можливість блокування Ормузької протоки — одного з ключових енергетичних маршрутів світу — шляхом мінування акваторії або захоплення суден. Такі сценарії розглядаються як частина асиметричної відповіді на військовий тиск із боку США та союзників.

    Контекстом цих досліджень стала ескалація конфлікту між Іраном і Заходом у 2026 році. Після ударів США та Ізраїлю по іранських об’єктах Тегеран відповів серією атак із використанням ракет і дронів, а також спробами блокувати стратегічні морські маршрути.

    У цьому протистоянні технологічний фактор відіграє ключову роль. Сучасні війни дедалі більше залежать від штучного інтелекту, автоматизації та швидкого аналізу даних. Деякі аналітики навіть називають конфлікт навколо Ірану «першою війною ШІ», де цифрові системи значно прискорюють ухвалення рішень і ведення бойових дій.

    Водночас досвід України став важливим не лише для Ірану, а й для інших країн. Українська армія за роки війни перетворилася на одного з лідерів у сфері використання дронів і недорогих технологій, які дозволяють ефективно протистояти більш потужним арміям. Цей досвід зараз активно вивчається і впроваджується в різних частинах світу.

    Таким чином, розслідування Financial Times демонструє, що війна в Україні стала глобальним каталізатором змін у військовій сфері. Для Ірану вона стала джерелом практичних уроків, які вже впливають на підготовку військ, розвиток технологій і формування нової військової доктрини. І це свідчить про ширший тренд: сучасні конфлікти дедалі більше визначаються не кількістю техніки чи військ, а здатністю швидко адаптуватися до нових технологічних реалій.

  • Російські хакери активізували кібератаки: Україна зазнала понад 4300 атак у 2024 році

    Російські хакери активізували кібератаки: Україна зазнала понад 4300 атак у 2024 році

    У 2024 році Україна зазнала понад 4300 кібератак, що стало черговим етапом посилення кібервійни, яку активно веде Росія. За даними Держспецзв’язку, кількість кібератак зросла на 70% порівняно з попереднім роком, що свідчить про активізацію зловмисників у кіберпросторі.

    Головними мішенями хакерів стали критично важлива інфраструктура, зокрема енергетика, урядові установи, органи безпеки та телекомунікації. Метою атак є викрадення чутливої інформації та знищення даних, що мають стратегічне значення для обороноздатності країни.

    Особливу увагу хакери приділяють інформації про плани сил оборони України, даним оборонно-промислового комплексу, урядовим рішенням і операціям, що сприяють підтримці ЗСУ. Основними методами атаки є масові розсилки шкідливого програмного забезпечення та фішингові листи.

    За прогнозами CERT-UA, урядової команди реагування на кіберінциденти, загроза кібератак лише посилиться в 2025 році. Росія продовжує використовувати кібервійни як інструмент дестабілізації України.

    Зазначимо, що 19 грудня 2024 року Україна зазнала однієї з наймасштабніших кібератак на державні реєстри. Російські хакери, які взяли на себе відповідальність за напад, заявили про знищення всіх даних, до яких змогли отримати доступ, зокрема резервних копій на серверах у Польщі. Це тимчасово призупинило роботу ключових систем Міністерства юстиції, створивши суттєві проблеми для функціонування державних органів.