Іран запропонував оновлений план завершення війни зі США, який передбачає поетапне врегулювання конфлікту із чітко визначеними часовими рамками та прив’язкою ключових рішень до відновлення судноплавства в Перській затоці. Про це повідомив журналіст Барак Равід, посилаючись на джерела, ознайомлені зі змістом пропозицій Тегерана.
За інформацією співрозмовників, іранський план передбачає запуск двоетапного переговорного процесу. Перший етап має тривати 30 днів і бути зосередженим на досягненні базових домовленостей щодо деескалації конфлікту та відновлення ключових економічних і логістичних процесів.
Центральним пунктом першої фази переговорів є відкриття Ормузької протоки — критично важливого маршруту для глобальної торгівлі нафтою. Іран наполягає, що розблокування цього морського коридору має стати одним із першочергових кроків на шляху до припинення війни.
Паралельно Тегеран вимагає припинення військово-морської блокади своїх портів, яку здійснюють США. Йдеться про обмеження, що суттєво впливають на здатність Ірану експортувати нафту та інші ресурси, а також на загальний стан його економіки.
Крім того, у межах першого етапу пропонується погодити загальні принципи припинення бойових дій не лише між Іраном і США, а й у ширшому регіональному контексті, зокрема з урахуванням ситуації в Лівані.
Лише після досягнення попередніх домовленостей Іран пропонує перейти до другого етапу переговорів, який також має тривати близько місяця. На цьому етапі сторони повинні обговорити більш складні та чутливі питання, передусім іранську ядерну програму.
Таким чином Тегеран фактично пропонує розділити переговори на «економічно-безпекову» та «стратегічну» частини. Такий підхід дозволяє спочатку знизити рівень напруги та стабілізувати ситуацію, відклавши найбільш конфліктні питання на пізніший етап.
За даними джерел, оновлений план був переданий американській стороні через посередників із Пакистан. Використання непрямих каналів комунікації пов’язане з відсутністю прямих дипломатичних контактів між Іраном і США на тлі війни.
Посередництво третіх країн у подібних ситуаціях є типовою практикою і дозволяє підтримувати переговорний процес навіть за умов відкритого конфлікту.
Президент Дональд Трамп заявив, що очікує на офіційно оформлені пропозиції Ірану, однак уже висловив сумніви щодо їхньої прийнятності.
За його словами, США не готові погоджуватися на умови, які можуть виглядати як поступки під тиском або послаблювати позиції Вашингтона в регіоні. Водночас американська сторона не відкидає можливість подальших переговорів, якщо вони відповідатимуть стратегічним інтересам країни.
Оновлений план розвиває попередні пропозиції Ірану, які також передбачали проміжні домовленості щодо відкриття Ормузької протоки в обмін на припинення блокади портів. Однак нова ініціатива містить більш чіткі часові рамки та структурований підхід до переговорів.
Конфлікт між США та Іраном, що загострився наприкінці лютого, вже призвів до серйозних наслідків для регіону та світових ринків. Зокрема, обмеження судноплавства в Перській затоці спричинило перебої в постачанні нафти, зростання цін та посилення економічної нестабільності.
Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних коридорів у світі. Через неї проходить значна частина глобального експорту нафти з країн Перської затоки. Її блокування має прямий вплив на світові ціни на енергоносії та стабільність постачання.
Саме тому питання її відкриття стало ключовим елементом іранської пропозиції. Відновлення судноплавства могло б не лише знизити напругу на ринку, але й створити передумови для ширшого політичного врегулювання.
Попри наявність чіткої структури, експерти оцінюють перспективи реалізації іранського плану як невизначені. Глибокі розбіжності між сторонами, особливо щодо ядерної програми та ролі Ірану в регіоні, можуть ускладнити досягнення домовленостей навіть на першому етапі.
Водночас сам факт передачі оновленої пропозиції свідчить про готовність Тегерана до переговорів і може стати відправною точкою для дипломатичного процесу.
Станом на зараз офіційної відповіді США на цей план немає, однак його обговорення вже привертає увагу міжнародної спільноти як потенційний крок до деескалації одного з найнебезпечніших конфліктів у світі.
