Попри війну, окремі українські бізнесмени продовжують мати справи з громадянами РФ, розвивати сумнівні проєкти та зберігати політичну недоторканність. У центрі уваги — Валерій Хорошковський, колишній очільник СБУ, віцепрем’єр та співвласник телеканалу «Інтер», який свого часу просував ідеї зближення з Росією.
У 2014 році під час дебатів на національному телебаченні Хорошковський заявив: «Росія на сьогоднішній день не є і не визнана агресором». Ці слова прозвучали вже після анексії Криму. А в 2016-му він був помічений у російському фансекторі під час матчу Євроліги в Мадриді — на відстані кількох крісел від впливового силовика РФ Сергія Іванова, колишнього голови адміністрації Путіна та члена Радбезу РФ.
Співпадіння? Навряд. Хорошковський у 2000-х був гендиректором Євраз-холдингу — компанії, пов’язаної з Романом Абрамовичем, близьким соратником Іванова.
Після повернення в Україну ексчиновник зайнявся нерухомістю — і не без скандалів:
-
ТОВ «МАЯК-ВЕСТДОМ» — фірма, яка отримала 17,6 тис. кв. м державної нерухомості на Почайній (завод «Маяк», Укроборонпром). Справи порушувались, але не дали результатів. У фірмі працювала цивільна дружина зрадника Андрія Наумова, а сам Наумов отримав квартиру від директора компанії.
-
ТОВ «СЕСІЛЬ» — спільно з суддею Артуром Ємельяновим Хорошковський заволодів 7,5 га заповідного лісу на Жуковому острові. Судові спори програні державою.
-
«СІТКО-ПОДІЛ-КИЇВ» та «БІЗНЕС-ЦЕНТР САГА» — компанії, які знесли пам’ятку архітектури на Поштовій площі. Наслідки забудови загрожували навіть пам’ятнику князю Володимиру.
Паралельно з Хорошковським активно розвиває бізнес його партнер Вадим Григор’єв. За останній час він скупив низку об’єктів у центрі Києва, зокрема:
-
БЦ на Прорізній, штаб-квартиру ВТБ на Шевченка/Пушкінській;
-
готель «Ермітаж»;
-
БЦ «Ренесанс» на Бульварно-Кудрявській.
При цьому Григор’єв не уникає зв’язків із російськими бізнесменами. Зокрема, разом із громадянином РФ Євгенієм Шамаєвим він є власником ТОВ «АМПЛЕКС-ГРУП» та пов’язаний із компаніями «БУДКОНСАЛТ», «ІННОКОМ МЕНЕДЖМЕНТ», «БЮРО ПРОЕКТ».
Крім того, теща Григор’єва, Саяпіна Надія Василівна, має російське громадянство і володіє нерухомістю в Криму — віллою в смт Масандра біля Нікітського ботанічного саду.
На цьому тлі викликає запитання відсутність реакції з боку СБУ та РНБО. Чому ці особи не потрапляють під санкції? Чому українська влада закриває очі на зв’язки з Росією під час війни? І чи не залишилося в когось у владі політичних чи бізнесових зобов’язань перед ексвласником телеканалу «Інтер»?
З огляду на міжнародний контекст, не виключено, що російський вплив зберігається навіть через нібито «український» бізнес. Іспанія, де неодноразово фіксували активність спецслужб РФ, — лише один з можливих осередків цих тіньових контактів.
