Сполучені Штати наближаються до підписання стратегічної угоди з Венесуелою, яка забезпечить американським виробникам довгостроковий доступ до багатющих нафтових родовищ країни. Предметом переговорів стали 17 перспективних ділянок у поясі Ориноко та поблизу озера Маракайбо, частина з яких раніше контролювалася китайськими компаніями.
Умови та механізми майбутньої угоди
У рамках підготовки до домовленостей венесуельська сторона вже надала американській нафтосервісній компанії SLB доступ до стратегічних геологічних даних щодо видобутку та характеристик пластів. Переговори ведуться на вищому рівні між адміністрацією президента США Дональда Трампа та перехідним керівництвом Венесуели. Як основний юридичний механізм розглядається модель «аренди», після чого родовища розподілять між американськими енергетичними корпораціями через відкриті аукціони чи тендери.
Головна мета Вашингтона – гарантувати стабільні постачання сирої нафти на американські НПЗ, збільшити загальні обсяги видобутку (наразі країна видобуває близько 1,25 мільйона барелів на добу) та знизити внутрішні ціни на пальне на тлі політичного тиску перед проміжними виборами. Крім того, США активно шукають шляхи поповнення власного Стратегічного нафтового резерву, який виснажився через наслідки повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році та конфлікт з Іраном у лютому 2026-го.
Конституційні перешкоди та політичний контекст
Експерти застерігають, що майбутня угода може зіткнутися з серйозними юридичними перешкодами. Чинне законодавство та Конституція Венесуели закріплюють ключові сектори нафтової галузі за державою і прямо не передбачають оренди нафтових ділянок іноземцями, що загрожує перерости в судові суперечки.
Ситуація загострюється наслідками силової спецоперації США в січні 2026 року, в результаті якої було усунуто від влади колишнього лідера Ніколаса Мадуро. Попри те, що міністр енергетики США Крис Райт готується до нових візитів до Каракаса для реалізації енергетичної стратегії адміністрації Трампа, спроби Вашингтона повністю переформатувати ринок викликають чимало дискусій щодо правомірності й довгострокової стабільності таких домовленостей.
