У вищих колах Європейського Союзу посилюється невдоволення президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Частина європейських чиновників, дипломатів і навіть єврокомісарів вважає, що глава Єврокомісії дедалі більше концентрує владу у власних руках, обмежуючи доступ до ухвалення рішень навіть для членів своєї команди. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з внутрішньою роботою Брюсселя.
За інформацією агентства, критика стилю керівництва фон дер Ляєн накопичувалася роками, однак останні місяці стали переломними. Низка посадовців ЄС стверджує, що президентка Єврокомісії дедалі більше покладається на вузьке коло довірених радників, а ключові рішення ухвалюються фактично в ручному режимі. У результаті, як вважають критики, гальмується реалізація стратегічних економічних ініціатив, сповільнюються реформи та зростає напруга між Брюсселем і державами-членами ЄС.
Особливе невдоволення викликає ситуація навколо формування нової економічної стратегії Євросоюзу. У Брюсселі дедалі гостріше обговорюють питання конкурентоспроможності ЄС на тлі посилення економічного тиску з боку Китаю та США, а також проблем європейської промисловості після енергетичної кризи та війни Росії проти України. Однак, за словами співрозмовників Bloomberg, процес погодження рішень став надто централізованим.
Одним із прикладів називають затримку стратегії щодо завершення формування внутрішнього ринку ЄС. Документ, який мав стати одним із ключових економічних планів Союзу, був готовий ще наприкінці минулого року, однак його офіційно представили лише у квітні 2026-го. Усередині Єврокомісії це пояснюють тим, що фінальні рішення надто довго погоджувалися особисто з кабінетом фон дер Ляєн.
Подібна ситуація, за даними Bloomberg, виникла й навколо підготовки нового довгострокового бюджету ЄС. Представники держав-членів були незадоволені тим, що консультації проводилися в обмеженому форматі, а проєкти документів надходили в останній момент. Частина дипломатів вважає, що це ускладнює пошук компромісів між країнами Союзу, особливо в питаннях фінансування оборони, підтримки України та нових промислових програм.
Критика звучить не лише всередині інституцій ЄС. За даними Bloomberg, минулого місяця представники німецької партії ХДС, із якою раніше була пов’язана фон дер Ляєн, під час закритої зустрічі в Берліні обговорювали необхідність обмеження впливу Єврокомісії. Це особливо показово, адже саме політичне середовище ХДС свого часу підтримувало її стрімке сходження в європейській політиці.
Крім політиків, невдоволення дедалі активніше висловлює і великий бізнес. Керівники європейських технологічних компаній скаржаться, що Брюссель надто повільно ухвалює критично важливі рішення у сфері штучного інтелекту, цифрових ринків та промислової політики. У приватних розмовах, як пише Bloomberg, бізнес-лідери звинувачують Єврокомісію в надмірній бюрократизації та постійних затримках.
Окреме роздратування всередині ЄС викликає стиль комунікації фон дер Ляєн. Деякі єврокомісари, за інформацією агентства, почуваються фактично усуненими від реального впливу на ключові рішення. Джерела Bloomberg стверджують, що президентка Єврокомісії прагне максимально контролювати всі процеси особисто — від стратегічних заяв до деталей підготовки документів.
На цьому тлі в європейських медіа знову згадали повідомлення про напружені відносини між фон дер Ляєн та главою європейської дипломатії Каєю Каллас. Раніше низка ЗМІ писала, що у приватних розмовах Каллас нібито називала президентку Єврокомісії “диктаторкою”. Офіційного підтвердження цих слів немає, однак сама поява таких повідомлень демонструє рівень внутрішньої напруги у Брюсселі.
Втім, у фон дер Ляєн залишається і чимало прихильників. Її союзники нагадують, що саме за час її керівництва ЄС пережив пандемію COVID-19, енергетичну кризу та повномасштабну війну Росії проти України. Вони вважають, що жорсткий стиль управління дозволив Брюсселю діяти швидше у критичні моменти та посилити міжнародний вплив Євросоюзу.
Особливо активно фон дер Ляєн підтримує курс на допомогу Україні. Вона неодноразово заявляла, що безпека України напряму пов’язана з безпекою всієї Європи. Під час відкриття головування Кіпру в Раді ЄС президентка Єврокомісії наголосила, що Брюссель продовжить працювати над “справедливим і тривалим миром” для України та підтримуватиме її вступ до ЄС.
Саме війна в Україні частково змінила баланс сил усередині Євросоюзу. Через кризу безпеки Єврокомісія отримала більше впливу на питання оборони, санкцій та економічної політики. Однак тепер дедалі більше політиків у ЄС ставлять питання: чи не стала ця концентрація влади надмірною.
Попри критику, позиції фон дер Ляєн поки залишаються достатньо сильними. Вона була переобрана на другий термін у 2024 році й зберігає підтримку значної частини європейських лідерів. Але нинішній скандал показує: всередині Брюсселя назріває серйозна дискусія про те, яким має бути управління Євросоюзом у часи глобальних криз — централізованим і жорстким чи більш колективним і компромісним.
