Заборгованість держави перед банками з компенсації частини процентних ставок за кредитами, виданими в межах програми «Доступні кредити 5-7-9%», досягла 8,8 млрд грн. Лише за перше півріччя 2026 року сума невиплачених компенсацій збільшилася на 1,6 млрд грн, а порівняно з липнем минулого року — більш ніж у шість разів.
На початку 2026 року борг становив близько 7,2 млрд грн, тоді як станом на початок липня він зріс до 8,8 млрд грн. Роком раніше показник перебував на рівні лише 1,4 млрд грн. Таким чином, за 12 місяців заборгованість збільшилася на 7,4 млрд грн, або приблизно у 6,3 раза. Відповідні дані Національна установа розвитку надала у відповідь на інформаційний запит «Економічної правди».
Особливістю нинішньої ситуації стало те, що борг не зменшився після надходження бюджетного фінансування у першій половині року. Раніше держава могла накопичувати прострочені компенсації наприкінці бюджетного періоду, а після отримання нових асигнувань частково погашати їх. У 2026 році заборгованість продовжила зростати навіть у середині року, що свідчить про невідповідність між масштабами програми та коштами, передбаченими на її фінансування.
Кредитний портфель зростає разом із боргом
Одночасно з накопиченням невиплачених компенсацій продовжує швидко збільшуватися загальний портфель пільгових кредитів. На початку року його обсяг становив 150,1 млрд грн, а на початок липня — вже 189,3 млрд грн. Отже, лише за шість місяців портфель зріс на 39,2 млрд грн, або приблизно на 26%.
Такий приріст означає, що держава має компенсувати банкам відсотки за дедалі більшою кількістю активних кредитів. Якщо обсяг бюджетного фінансування не зростає пропорційно до кредитного портфеля, розрив між нарахованими та фактично виплаченими компенсаціями неминуче збільшується.
Програма «Доступні кредити 5-7-9%» працює з 2020 року та передбачає, що банк видає підприємцю позику за своєю базовою ставкою, а держава компенсує частину відсотків. Завдяки цьому фактична ставка для позичальника може становити 5%, 7%, 9% або інший пільговий рівень залежно від напряму кредитування, розміру підприємства, регіону та умов конкретної програми.
Станом на лютий 2026 року за шість років дії програми українські підприємства отримали близько 137 тисяч пільгових кредитів на загальну суму 471,4 млрд грн. У квітні загальний обсяг виданого фінансування вже перевищив 500 млрд грн, що демонструє масштаб програми та її значну роль у банківському кредитуванні бізнесу.
Що означає борг держави перед банками
Йдеться не про неповернення підприємцями тіла кредиту. Позичальники, як і раніше, повинні своєчасно погашати основну суму позики та сплачувати визначену договором пільгову частину процентної ставки. Заборгованість виникає у відносинах між державою та уповноваженими банками, яким бюджет має компенсувати різницю між ринковою та пільговою ставками.
У документах Міністерства фінансів такі невиплачені суми також називають квазізаборгованістю. Формально вони можуть не обліковуватися як класичне боргове зобов’язання держави, однак фактично створюють фінансові та репутаційні ризики. Мінфін раніше попереджав, що тривале накопичення компенсацій може знизити зацікавленість банків у подальшій участі в програмі.
Банк під час затримки бюджетних платежів продовжує обслуговувати кредит, фінансувати позичальника та чекати на належну йому частину відсотків. Чим довше триває затримка, тим більший обсяг власних ресурсів фінансова установа фактично заморожує.
Особливо відчутною така проблема може бути для невеликих приватних банків, які мають менший запас ліквідності, ніж найбільші державні установи. У перспективі це може впливати на готовність банків видавати нові пільгові позики, на внутрішні ліміти кредитування або на жорсткість оцінювання потенційних клієнтів.
Чи перекладають затримки на підприємців
Національна установа розвитку заявила, що не виявила випадків, коли банки стягували з позичальників додаткові платежі або збільшували комісії для компенсації затримок державного фінансування.
За правилами програми загальний розмір комісій, пов’язаних із видачею та обслуговуванням кредиту, не може перевищувати 1,5% від його суми. Дотримання цієї вимоги перевіряють Національна установа розвитку та Державна аудиторська служба. За інформацією установи, під час проведених перевірок порушень не зафіксували.
Водночас відсутність додаткових комісій не означає, що накопичення боргу не впливає на ринок. Банки можуть обережніше погоджувати нові заявки, віддавати перевагу фінансово стійкішим клієнтам або активніше пропонувати звичайні ринкові кредити, за якими не потрібно очікувати бюджетної компенсації.
Національний банк раніше зазначав, що гривневе кредитування бізнесу швидко зростає не лише завдяки державним програмам. У 2025 році кредити на ринкових умовах збільшувалися швидше, ніж субсидоване фінансування. Це може поступово зменшувати залежність банківського сектору від програми «5-7-9%», однак для малого бізнесу пільгові позики все ще залишаються одним із найдоступніших джерел довгострокового фінансування.
НБУ прогнозує подальше збільшення заборгованості
У червні Національний банк попереджав, що до кінця 2026 року заборгованість держави за програмою може зрости приблизно до 10 млрд грн. З огляду на те, що вже на початку липня сума досягла 8,8 млрд грн, для реалізації цього прогнозу достатньо додаткового приросту лише на 1,2 млрд грн.
Фактичний показник залежатиме від обсягу нових кредитів, швидкості виділення коштів із бюджету та можливого перерозподілу фінансування програми. Якщо темпи зростання портфеля збережуться, а бюджетні виплати не прискоряться, борг може перевищити прогнозований рівень.
Проблема полягає у тому, що програма постійно розширюється. У 2026 році уряд збільшив максимальний розмір окремих інвестиційних кредитів на енергетичні проєкти зі 150 млн грн до 250 млн грн. Також було запроваджено фінансування енергетичного обладнання під 0%, розширено підтримку підприємств у прифронтових регіонах та додано окремий напрям відновлення зруйнованого або пошкодженого майна.
Для підприємств, які працюють у зонах високого воєнного ризику, передбачена ставка 1% річних за інвестиційними кредитами протягом перших п’яти років та 5% надалі. Подібні умови роблять фінансування доступнішим для бізнесу, однак водночас збільшують частину процентів, яку повинен компенсувати бюджет.
Чому програма залишається важливою
Попри проблеми з фінансуванням, «5-7-9%» відіграє значну роль у підтримці підприємств під час війни. Позики використовують для придбання обладнання, поповнення оборотного капіталу, відновлення виробництва, енергетичної автономності та реалізації інвестиційних проєктів.
Для компаній у прифронтових областях пільговий кредит часто є єдиною можливістю залучити кошти за прийнятною ставкою. Звичайне банківське фінансування для таких підприємств може бути надто дорогим або недоступним через високі воєнні ризики, пошкодження майна та нестабільні доходи.
Водночас масштаб програми дедалі частіше викликає питання щодо її фінансової стійкості та правильного визначення пріоритетів. Спочатку «5-7-9%» створювали для мікро- та малого бізнесу, але після початку повномасштабної війни її суттєво розширили. У результаті держава почала компенсувати ставки за великим обсягом кредитів, а навантаження на бюджет різко зросло.
Зростання заборгованості до 8,8 млрд грн поки не означає припинення програми або автоматичного погіршення умов для підприємців. Проте воно демонструє, що чинна модель потребує додаткового фінансування або перегляду критеріїв підтримки.
Без скорочення розриву між бюджетними можливостями та обсягом нових кредитів держава ризикує й надалі накопичувати борги перед банками. Це може послабити довіру фінансових установ до програми, обмежити видачу нових позик та зрештою ускладнити доступ малого і середнього бізнесу до фінансування, заради якого «5-7-9%» і була створена.
