Світові ціни на нафту різко зросли та перевищили позначку у 100 доларів за барель після заяви президента США Дональда Трампа про намір запровадити морську блокаду Ормузької протоки. Як повідомляє Axios, тригером для ринку став провал переговорів між США та Іраном щодо ядерної програми, які відбулися 11 квітня в Пакистані та завершилися безрезультатно.
Реакція енергетичних ринків була миттєвою. Нафта марки Brent подорожчала більш ніж на 7 доларів і досягла 102,29 долара за барель. Американська WTI зросла майже на 8 доларів — до 104,56 долара. Це один із найрізкіших стрибків за короткий період, що свідчить про високу чутливість ринку до геополітичних ризиків у регіоні Перської затоки.
Трейдери практично проігнорували попередні сигнали про можливу деескалацію, зокрема домовленості про припинення вогню. Інвестори не вірять, що ці кроки здатні гарантувати відновлення безпечного судноплавства через Ормузьку протоку — один із найважливіших енергетичних коридорів світу.
Ормузька протока має критичне значення для глобального ринку нафти. Через неї проходить значна частина світового експорту енергоносіїв із країн Перської затоки, включно з Саудівською Аравією, Іраком, Кувейтом та Об’єднаними Арабськими Еміратами. Будь-які перебої в цьому регіоні миттєво впливають на глобальні ціни, оскільки альтернативні маршрути транспортування обмежені.
На цьому тлі Іран вже фактично використовує протоку як інструмент геополітичного тиску. Тегеран встановив додаткові збори для суден і обмежив транзит, що вже знизило обсяги перевезень. У відповідь на це Дональд Трамп оголосив про намір встановити морську блокаду, в межах якої американські військові кораблі перехоплюватимуть судна, що сплатили Ірану мито за прохід.
Такий крок різко підвищує ризики прямого військового зіткнення в регіоні. Сам Трамп заявив, що у разі атак з боку Ірану Сполучені Штати дадуть жорстку відповідь. Риторика Вашингтона стала значно жорсткішою після провалу переговорів, що лише посилило нервозність на ринках.
Аналітики Eurasia Group, яких цитує Axios, попереджають, що поєднання іранських обмежень та потенційної американської блокади може фактично паралізувати судноплавство через Ормузьку протоку. За їхніми оцінками, обсяги транспортування можуть впасти до менш ніж 10% від довоєнного рівня. Такий сценарій означає різке скорочення пропозиції на світовому ринку та тривалий тиск на ціни.
Експертка RBC Capital Markets Геліма Крофт звертає увагу на ще один важливий аспект. На її думку, дії США можуть бути спрямовані не лише проти Ірану, а й на Китай — одного з найбільших імпортерів іранської нафти. Якщо поставки будуть зірвані, китайські нафтопереробні заводи можуть зіткнутися з дефіцитом сировини, що змусить Пекін активніше включитися в дипломатичний процес.
На тлі цих подій ринок закладає не лише короткостроковий шок, а й ризик тривалої нестабільності. Навіть часткове обмеження транзиту через Ормузьку протоку може створити дефіцит нафти, який складно швидко компенсувати. Інші виробники, включно зі США чи країнами ОПЕК, не завжди мають можливість оперативно наростити видобуток у необхідних обсягах.
Зростання цін уже має прямі наслідки для споживачів. У США середня ціна бензину досягла приблизно 4,13 долара за галон (3,78 літра), і експерти не прогнозують швидкого зниження. Подорожчання енергоносіїв може вплинути на інфляцію, транспортні витрати та загальну економічну ситуацію, особливо в країнах, залежних від імпорту нафти.
У Тегерані різко відреагували на заяви Вашингтона. Спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф заявив, що нинішні ціни на пальне можуть здатися низькими в майбутньому, натякнувши на можливе подальше зростання вартості енергоресурсів у разі ескалації конфлікту.
Ситуація ускладнюється тим, що дипломатичний трек наразі фактично заблокований. Переговори між США та Іраном, які відбулися 11 квітня в Пакистані, завершилися без досягнення компромісу. Іран відмовився прийняти вимоги американської сторони щодо ядерної програми, що стало ключовим фактором подальшого загострення.
На цьому фоні Ормузька протока знову опинилася в центрі глобальної уваги як один із найвразливіших вузлів світової економіки. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи перейдуть заяви про блокаду у практичну площину, а також від реакції Ірану та інших гравців, включно з Китаєм і країнами Перської затоки.
Аналітики сходяться на думці, що навіть без повномасштабного конфлікту сама загроза обмеження судноплавства вже є достатнім фактором для утримання високих цін на нафту. Ринок увійшов у фазу підвищеної турбулентності, де будь-яка нова заява або інцидент у регіоні може спричинити новий стрибок котирувань.
