Київ готується до наступного опалювального сезону в умовах суперечок між міською владою та центральними органами. Попри значний бюджет і допомогу від міжнародних партнерів, частина питань у сфері енергетичної стійкості столиці залишається невирішеною.
10 березня 2026 року Київрада з другої спроби затвердила План енергетичної стійкості столиці. Документ мав стати дорожньою картою підготовки міста до зими з урахуванням попереднього досвіду. Водночас його одразу розкритикували депутати, зазначивши, що частина їхніх пропозицій була фактично проігнорована.
Під час обговорень лунали зауваження щодо якості документа. Деякі представники Київради назвали план «сирим», вказуючи на відсутність чітких термінів, відповідальних осіб та етапів реалізації. Водночас, за словами депутатів, саме ці елементи є критично важливими для виконання стратегічних завдань.
Окремо наголошується, що раніше вже ухвалювалася стратегія енергетичної незалежності столиці у 2024 році, однак її практична реалізація не була завершена. Фактично документ залишився переважно на папері.
Журналісти, які аналізували ситуацію, відзначають, що попри заяви про підготовку до зими, значна частина інфраструктури досі має проблеми. Зокрема, понад 1100 будинків на Лівому березі, у Дарницькому та Дніпровському районах, залишаються без тепла після минулого опалювального сезону.
Дискусія також точиться навколо забезпечення міста ресурсами. Міський голова Віталій Кличко заявляє про недостатню підтримку з боку центральної влади. Водночас уряд наводить приклади співпраці з КМДА та передачі Києву допомоги, зокрема генераторів. Лише 12 лютого столиці було передано 234 одиниці такого обладнання.
Представники уряду також зазначають можливість додаткового фінансування з державного бюджету. Водночас у КМДА наголошують, що місто має значні власні ресурси: бюджет розвитку Києва становить близько 18 мільярдів гривень, які можуть бути спрямовані на модернізацію інфраструктури.
Разом із тим залишаються і практичні проблеми. Наприклад, п’ять генераторів, переданих у Деснянський район, не можуть підключити вже понад півтора місяця. Це викликає питання щодо ефективності управління на місцях.
Під час круглого столу наприкінці лютого 2026 року учасники обговорювали конкретні пропозиції та строки їх реалізації. Однак у затвердженому плані енергостійкості ці строки не були чітко визначені, що ускладнює контроль за виконанням.
Таким чином, попри наявність ресурсів і заявлені наміри, Київ стикається з низкою організаційних та управлінських викликів, які можуть вплинути на підготовку до наступного опалювального сезону.
