Окупований Крим дедалі більше втрачає статус надійного тилу для російської армії та перетворюється на одну з найуразливіших ділянок війни. Дефіцит пального, перебої з логістикою, регулярні удари по військових об’єктах та наростання панічних настроїв серед населення можуть стати передумовами для подій, які ще недавно здавалися малоймовірними. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в інтерв’ю РБК-Україна заявив, що подальше посилення блокади Криму здатне поставити російське угруповання на півострові перед вибором: або шукати способи виживання в умовах ізоляції, або починати евакуацію військ.
За словами Чубарова, процес перетворення Криму з тилового регіону на прифронтову територію триває вже не перший рік. Одним із переломних моментів стали удари по військовому аеродрому в Новофедорівці у серпні 2022 року. Відтоді атаки на російські військові об’єкти на півострові стали регулярними.
Сьогодні під ударами опиняються аеродроми Саки, Кача, Бельбек, військові частини в Сімферополі та інші об’єкти, які використовуються російською армією для ведення війни проти України. За оцінками експертів, у Криму розташовані понад дві сотні військових об’єктів різного призначення, а сам півострів фактично повністю мілітаризований.
Одним із найболючіших наслідків для окупаційної адміністрації стала логістична криза. Через пошкодження Керченського мосту та вогневий контроль Збройних сил України над сухопутним коридором через окуповані території Запорізької та Херсонської областей російська сторона стикається зі зростаючими труднощами у постачанні ресурсів.
Особливо відчутною стала нестача пального. На окремих автозаправних станціях уже фіксуються обмеження на продаж бензину та дизельного пального, а серед місцевих жителів зростає занепокоєння щодо подальшого розвитку ситуації.
Чубаров зазначає, що ця криза впливає не лише на військових, а й на цивільне населення. Водночас серед мешканців Криму існують різні настрої. Частина людей звинувачує Україну у створенні труднощів, однак багато кримчан, які залишаються проукраїнськи налаштованими, готові терпіти нинішні проблеми, якщо це наблизить деокупацію півострова.
За словами голови Меджлісу, сотні тисяч жителів Криму, серед яких кримські татари, етнічні українці та представники інших національностей, продовжують вважати себе громадянами України та очікують на повернення півострова під контроль Києва.
Ключовим фактором, який може змінити ситуацію, Чубаров називає подальше посилення блокади. На його думку, якщо ЗСУ вдасться встановити повний контроль над сухопутними маршрутами постачання, а Керченський міст остаточно втратить здатність виконувати логістичні функції, російське військове угруповання зіткнеться з критичними проблемами забезпечення.
Експерти, на яких посилається Чубаров, вважають, що в такому разі Москва буде змушена або суттєво скорочувати присутність своїх сил на півострові, або шукати шляхи евакуації окремих підрозділів. Водночас морський шлях уже не гарантує Росії безпечного постачання, оскільки її можливості в Чорному морі значно обмежені.
Окрему увагу Чубаров звернув на психологічний аспект можливої деокупації. За його словами, перші ознаки підготовки окупаційної адміністрації до відступу можуть викликати ланцюгову реакцію серед населення.
Він навів інформацію про підготовку до евакуації архівів, музейних цінностей та інших об’єктів, які російська влада вважає стратегічно важливими. Навіть такі непрямі сигнали, на його думку, можуть бути сприйняті як ознака того, що окупаційна влада не впевнена у своєму майбутньому.
Особливо це може вплинути на росіян, які переїхали до Криму після окупації півострова. За оцінками Чубарова, таких людей уже близько мільйона. Якщо вони почнуть масово залишати Крим через побоювання втратити майно або опинитися в зоні бойових дій, це може спровокувати серйозний психологічний злам серед прихильників окупаційної влади.
Разом із тим Чубаров не вважає реалістичним сценарій масових народних повстань проти окупаційної адміністрації. Він наголошує, що сучасні технології контролю, тотальне стеження та робота російських силових структур практично унеможливлюють відкритий спротив на території півострова.
Натомість вирішальним фактором він називає саме військовий та логістичний тиск. Якщо російські війська втратять можливість повноцінно забезпечувати свої підрозділи пальним, боєприпасами та продовольством, ситуація може змінитися значно швидше, ніж очікують навіть деякі аналітики.
На переконання Чубарова, втрата Криму матиме для Росії не лише військові, а й потужні політичні наслідки. Він нагадав, що в історії саме зміна контролю над півостровом неодноразово ставала переломним моментом для сторін конфлікту.
Саме тому деокупація Криму, незалежно від того, відбудеться вона внаслідок військової операції чи через вимушений відступ окупаційних сил, може стати подією, яка кардинально змінить подальший перебіг російсько-української війни.
