Росія різко активізувала інформаційні операції у Польщі, намагаючись використати загострення історичних суперечок між Варшавою та Києвом для посилення антиукраїнських настроїв і послаблення підтримки України. Після останнього дипломатичного конфлікту кількість антиукраїнського контенту польською мовою в соціальних мережах зросла більш ніж на 250%.
Про це 14 серпня повідомило агентство Reuters, посилаючись на польських чиновників, експертів та аналіз інформаційного простору. За їхніми оцінками, російська кампанія охоплює одразу кілька найбільш чутливих для польського суспільства тем — Волинську трагедію, діяльність Української повстанської армії, присутність українських біженців у Польщі, соціальні витрати та політичні суперечки навколо підтримки Києва.
Заступник міністра цифровізації Польщі Павел Ольшевський заявив Reuters, що після загострення польсько-українського конфлікту російська дезінформація фактично «вибухнула». Спочатку відповідні повідомлення активно поширювалися у соціальних мережах та російських державних інформаційних ресурсах, після чого частина наративів почала проникати і в польський медіапростір.
Особливістю нинішньої кампанії експерти називають те, що Москва дедалі частіше не створює повністю вигадані історії, а бере реальні події, суспільні проблеми або заяви політиків і максимально загострює їхнє трактування. Це робить такі інформаційні операції складнішими для виявлення, оскільки пропагандистський наратив може містити фактичну основу, але подавати її у викривленому контексті.
Одночасно використовуються автоматизовані акаунти та ботоферми, завдання яких — створювати враження, що певна позиція має значно більшу підтримку серед польського суспільства, ніж насправді. За інформацією Reuters, антиукраїнські повідомлення активно поширюються через X, Facebook, Instagram, TikTok, YouTube і Telegram.
Історичний конфлікт став зручним інструментом
Новий сплеск інформаційної активності відбувається на тлі серйозного загострення відносин між Польщею та Україною через питання історичної пам’яті.
Наприкінці травня президент України Володимир Зеленський надав одному з українських військових підрозділів почесне найменування, пов’язане з Українською повстанською армією. Рішення викликало різку реакцію у Польщі через ставлення до УПА та Волинської трагедії 1943–1945 років. Reuters тоді називав суперечку одним із серйозних подразників у відносинах двох держав.
Для України УПА пов’язана передусім із боротьбою за незалежність та опором радянській владі. У Польщі натомість ключовим залишається питання відповідальності українських націоналістів за масові вбивства польського населення на Волині та в Галичині. Польська сторона оцінює кількість загиблих поляків приблизно у 100 тисяч осіб; водночас під час акцій у відповідь загинули тисячі українців.
Москва роками намагається використовувати саме цю історичну травму для погіршення польсько-українських відносин.
У липні польська Рада стійкості офіційно попереджала про збільшення кількості дезінформаційних і маніпулятивних матеріалів, спрямованих на поглиблення розколу між поляками та українцями через тему Волинської трагедії. Польська сторона окремо звернула увагу на активність ФСБ РФ, яка оприлюднювала нібито розсекречені документи про події 1943 року. Польські історики висловлювали сумніви щодо достовірності частини цих матеріалів.
Російська кампанія значно ширша за соцмережі
Додаткові дослідження показують, що йдеться не про поодинокі інформаційні вкиди.
Аналітики «Детектора медіа» дослідили 384 повідомлення, оприлюднені російськими та проросійськими Telegram-каналами лише протягом 1–6 липня. Дослідники зафіксували цілу мережу взаємопов’язаних наративів: від тверджень про нібито «культ Бандери» в Україні до спроб пов’язати історичну суперечку з можливістю блокування вступу України до ЄС.
Польський інститут міжнародних відносин раніше також попереджав, що створення напруженості між поляками та українцями є одним із постійних напрямів російських інформаційних операцій. Москва використовує не лише історичні питання, а й соціально-економічні проблеми, зокрема допомогу українським біженцям, щоб формувати враження, ніби підтримка України відбувається за рахунок польських громадян.
Подібна схема застосовувалася ще з початку повномасштабного вторгнення. Польські спецслужби у 2022 році попереджали, що російські інформаційні операції намагаються переконати поляків, ніби прийом українських біженців призводить до економічних проблем, погіршення безпеки та зростання злочинності. Для цього пропагандисти використовували навіть події, які взагалі не були пов’язані з громадянами України.
Не лише пропаганда: Польща викриває російські операції
Водночас діяльність російських спецслужб не обмежується інформаційним простором.
У липні 2026 року польське Агентство внутрішньої безпеки повідомило про завершення розслідування щодо 18-річного громадянина України, якого звинуватили у виконанні завдань на користь російських спецслужб. За матеріалами слідства, метою операції було саме розпалювання національної ворожнечі між поляками та українцями.
Польські слідчі пов’язують обвинуваченого з 47 епізодами, серед яких осквернення місць пам’яті, зокрема пов’язаних із польськими жертвами УПА. За даними ABW, виконавців вербували через інтернет-месенджери, а винагороду могли виплачувати криптовалютою через іноземні біржі.
Це демонструє ширшу модель: інформаційні повідомлення можуть підсилюватися реальними провокаціями, які потім самі стають приводом для нової хвилі антиукраїнського контенту.
Кремль намагається використати реальні проблеми
Найнебезпечнішою рисою нинішньої кампанії польські експерти вважають її здатність накладатися на вже наявні суспільні суперечності. Історичні питання, міграція, соціальна допомога та економічна конкуренція справді є предметами дискусії всередині Польщі. Російська інформаційна операція не обов’язково створює ці проблеми — вона намагається максимально їх загострити та перевести політичну дискусію у взаємну ворожість.
Reuters зазначає, що кампанія може мати й довгострокову політичну мету. Російські інформаційні операції спрямовані на посилення націоналістичних настроїв і можуть набувати додаткового значення напередодні польських виборів 2027 року.
Москва традиційно заперечує причетність до таких кампаній. Російське посольство у Варшаві назвало звинувачення безпідставними та заявило, що РФ нібито не втручається у відносини інших держав.
Проте польські державні структури та аналітичні центри фіксують російські спроби використовувати польсько-українські суперечності вже багато років. Нинішній стрибок антиукраїнського контенту більш ніж на 250% показує, наскільки швидко Москва здатна масштабувати інформаційну кампанію, коли у відносинах Варшави та Києва виникає реальний конфлікт.
