Російські спецслужби готували один із найрезонансніших терактів останніх місяців — замах на представника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрія Юсова. За даними слідства, за вбивство високопосадовця ГУР виконавцю пообіцяли 100 тисяч доларів винагороди, а сам злочин планували здійснити за допомогою FPV-дрона. Українські правоохоронці заявляють, що операцію вдалося зірвати буквально на стадії підготовки.
Про викриття та затримання підозрюваного повідомили Національна поліція України та Офіс Генерального прокурора. Правоохоронці офіційно не називали ім’я потенційної жертви, однак українські ЗМІ з посиланням на джерела у силових структурах повідомили, що йдеться саме про представника ГУР МОУ та заступника голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрія Юсова. Згодом цю інформацію підтвердили й інші медіа.
За версією слідства, організатором замаху став 38-річний мешканець Києва, колишній військовослужбовець із бойовим досвідом та навичками розвідувальної діяльності. Російські спецслужби завербували його для виконання особливо важливого завдання — ліквідації одного з керівників структурного підрозділу української військової розвідки. За виконання операції куратори пообіцяли 100 тисяч доларів США, а для підтвердження серйозності намірів одразу перерахували 10 тисяч доларів авансу.
Слідство встановило, що після отримання завдання підозрюваний розпочав тривалу підготовку. Він детально вивчав маршрути пересування посадовця, його графік, місце проживання, транспортні засоби та навколишню інфраструктуру. Окрему увагу приділяв аналізу системи охорони та можливих шляхів відходу після виконання злочину. Для цього неодноразово виїжджав у райони, де регулярно перебував Юсов, та проводив приховане спостереження.
Після збору інформації агент визначив спосіб ліквідації цілі. За даними правоохоронців, він вирішив використати FPV-дрон із вибуховим пристроєм. Надалі чоловік почав шукати окремого виконавця, який мав професійні навички керування безпілотниками та міг безпосередньо здійснити атаку.
Правоохоронці оприлюднили фрагменти оперативних матеріалів, які демонструють рівень конспірації, до якого вдавався підозрюваний. Для приховування справжнього змісту переговорів він використовував умовні кодові слова. Вбивство називалося «будівництвом» або «роботою», замовника називали «прорабом», виконавця — «роботягою» чи «будівельником», а безпілотник або зброю — «інструментом» чи «цементом».
У перехоплених розмовах також згадувався спосіб здійснення замаху, який співрозмовники називали «повітряно-крапельним шляхом через повітря». Саме так вони завуальовано описували використання FPV-дрона для атаки.
Однією з найдивніших деталей справи стала інформація про те, що фігурант звертався до ворожки. За даними слідства, він просив її допомогти, щоб виконавці успішно завершили «будівництво» та безпечно залишили місце злочину. Цей епізод також зафіксований у матеріалах кримінального провадження.
Українські спецслужби та поліція, за словами заступника голови Нацполіції Андрія Нєбитова, документували дії підозрюваного практично на всіх етапах підготовки. Правоохоронці контролювали процес збору інформації, контакти з російськими кураторами та спроби знайти виконавця. Завдяки цьому вдалося не лише запобігти злочину, а й отримати додаткові докази діяльності агентурної мережі РФ.
Затримання відбулося 4 червня. Під час обшуків у помешканні підозрюваного правоохоронці вилучили мобільні телефони, GPS-трекер, автомобіль та інші речові докази, які можуть свідчити про підготовку замаху.
Слідчі повідомили затриманому про підозру за статтями, пов’язаними з підготовкою умисного вбивства на замовлення з корисливих мотивів. Суд уже обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативи застави. У разі доведення вини чоловікові загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.
Цей випадок став черговим підтвердженням того, що російські спецслужби продовжують полювання на представників українських сил безпеки, військових та громадських діячів. Лише за останні місяці правоохоронці повідомляли про підготовку замахів на командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького, високопосадовця ВМС ЗСУ, а також про діяльність агентурних груп, які планували серію диверсій та вбивств на території України.
Експерти звертають увагу й на нову тенденцію — дедалі частіше для підготовки замахів розглядається використання FPV-дронів. Такі безпілотники є відносно дешевими, можуть діяти на значній відстані та ускладнюють виявлення виконавців. Саме тому протидія таким загрозам стає одним із пріоритетів українських спецслужб.
Слідство триває. Правоохоронці встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до організації замаху, а також перевіряють канали зв’язку затриманого з російськими спецслужбами та можливими співучасниками на території України.
