Європейський Союз готує найсуттєвішу від 2022 року зміну правил тимчасового захисту для громадян України. Єврокомісія пропонує продовжити дію спеціального режиму ще на рік — до 4 березня 2028 року, однак водночас обмежити його для нових заявників, які не зможуть довести, що залишили Україну законно та з дотриманням своїх військових обов’язків.
Нові правила не означають автоматичної втрати статусу для мільйонів українців, які вже живуть у країнах ЄС. Вони стосуватимуться насамперед тих, хто виїде з України та звернеться по тимчасовий захист після набрання майбутнім рішенням чинності.
Єврокомісія прямо пропонує не надавати статус, як правило, особам, які не можуть підтвердити, що українська влада дозволила їм залишити країну відповідно до законодавства про військовий обов’язок. Це формулювання ширше, ніж поширене в медіа твердження про «довідку про звільнення від мобілізації». Йдеться не лише про непридатність до служби, а загалом про законну підставу для виїзду.
Кого можуть не допустити до тимчасового захисту
Ключовий критерій у пропозиції Єврокомісії — не стать людини сама по собі, а її відповідність військовим обов’язкам за українським законодавством.
Якщо громадянин після набрання рішенням чинності виїде з України та не зможе надати доказ, що мав законний дозвіл на перетин кордону, країна ЄС зможе відмовити йому в автоматичному тимчасовому захисті.
Найбільш очевидно нововведення стосуватиметься військовозобов’язаних чоловіків, яким заборонений виїзд без спеціальної підстави. У повідомленнях міжнародних медіа фігурує вікова категорія від 23 до 60 років, однак у тексті офіційної пропозиції конкретну стать або єдиний віковий діапазон не прописано. Єврокомісія прив’язує перевірку до чинних правил самої України.
Польське видання Rzeczpospolita пише, що вимога може формально поширюватися як на чоловіків, так і на жінок. Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мацей Душчик заявив, що новий заявник повинен буде показати документ української влади, який підтверджує відсутність порушення мобілізаційних правил. Польща підтримує запропоновані зміни.
Водночас для більшості українських жінок, дітей, людей старшого віку та інших осіб, які можуть вільно залишати країну, така перевірка, найімовірніше, матиме формальний характер. Вони не повинні доводити «звільнення від мобілізації», якщо українське законодавство взагалі не обмежує їхній виїзд.
Який документ вимагатимуть
Єврокомісія не затвердила одну універсальну паперову довідку для всіх. У проєкті зазначено, що держави ЄС повинні мати можливість швидко перевіряти, чи була людина уповноважена українською владою на виїзд.
Як один із можливих інструментів згадується застосунок «Резерв+». Українська влада розробляє можливість завантажувати та друкувати через нього документи, що підтверджують звільнення від військового обов’язку або іншу законну підставу. Це може бути електронний військово-обліковий документ, дані про відстрочку, непридатність або інший статус, який дозволяє перетнути кордон.
Остаточний перелік документів залежатиме від того, як Рада ЄС затвердить пропозицію та як кожна держава впровадить її у власні адміністративні процедури.
Тому твердження, що всім українцям обов’язково знадобиться однакова «довідка про немобілізацію», поки є спрощенням. Реальна вимога звучить інакше: заявник повинен підтвердити законність виїзду з огляду на військові обов’язки, якщо вони до нього застосовуються.
Тих, хто вже живе в ЄС, не зачеплять
Найважливіше уточнення полягає в тому, що зміни не мають зворотної сили.
Українці, які вже отримали тимчасовий захист у Німеччині, Польщі, Чехії, Іспанії чи іншій державі ЄС, збережуть статус і пов’язані з ним права. Їм не доведеться заднім числом доводити законність виїзду або отримувати нові довідки лише через ухвалення рішення.
Єврокомісія пояснює це тим, що багато українців уже кілька років проживають у країнах ЄС, вивчили мову, знайшли роботу, навчаються та інтегрувалися в місцеві громади. Позбавлення їх статусу створило б масштабну юридичну та соціальну проблему.
За даними ЄС, тимчасовим захистом користуються понад 4,4 млн людей з України. Найбільше їх прийняли Німеччина та Польща. Лише в Німеччині проживає понад 1,3 млн українців, серед яких близько 266 тисяч чоловіків віком від 23 до 60 років.
Коли правила можуть запрацювати
У первинній публікації стверджується, що нововведення набудуть чинності лише в березні 2027 року. Однак це не зовсім точно.
Березень 2027 року — дата завершення нинішнього періоду тимчасового захисту. Єврокомісія пропонує продовжити його до 4 березня 2028 року. Водночас обмеження для новоприбулих може почати діяти раніше — з дня після публікації рішення в Офіційному журналі ЄС.
Associated Press повідомляє, що Єврокомісія розраховує на запровадження нової перевірки вже протягом кількох тижнів після схвалення документа всіма 27 державами-членами.
Станом на 13 липня це ще пропозиція, а не чинне правило. Її має затвердити Рада Європейського Союзу. До цього моменту українці продовжують отримувати захист за нинішнім порядком.
Чи справді про зміни попросила Україна
Єврокомісія офіційно пояснює рішення необхідністю поєднати гуманітарний захист із можливістю України оборонятися від російської агресії.
Єврокомісар з питань внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер заявив, що статус не повинен автоматично надаватися новоприбулим людям, яким українська влада забороняє виїжджати через військові обов’язки. За даними AP і польських медіа, Київ справді закликав ЄС посилити правила для нових заявників.
У Брюсселі наголошують, що йдеться не про примусове повернення людей, які вже перебувають у Європі, а про недопущення ситуації, коли автоматичний статус фактично заохочує незаконний виїзд з України.
Водночас польський аналітик Кшиштоф Нечипор вважає, що Київ таким способом намагається підтримати мобілізаційні потреби, не запроваджуючи додаткові непопулярні обмеження самостійно. Це експертна оцінка, а не офіційно підтверджений мотив української влади.
Чи зможуть отримати звичайний притулок
Відмова в тимчасовому захисті не означатиме автоматичну депортацію або повну заборону просити захист у Європі.
Людина зможе подати індивідуальну заяву про притулок за правилами Женевської конвенції та законодавства ЄС. Однак така процедура значно складніша, довша і не гарантує позитивного рішення.
Міграційні органи перевірятимуть особисті обставини заявника, причини страху повернення та ризики, які можуть виникнути в Україні. Німецьке відомство BAMF підтвердило, що заяви дезертирів і відмовників від військової служби також розглядатимуться індивідуально. Саме небажання служити не дає автоматичного права на притулок.
Захист може бути наданий, якщо людина доведе реальний ризик переслідування або примусу до участі у діях, які суперечать міжнародному праву. Проте звичайний військовий обов’язок демократичної держави, що захищається від агресії, сам по собі зазвичай не вважається переслідуванням.
Правозахисники попереджають про ризики
Рада Європи вже висловила занепокоєння можливими широкими обмеженнями для окремих категорій українців.
Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті наголосив, що ситуація в Україні досі не дозволяє говорити про повністю безпечне й гідне повернення. На його думку, різке припинення допомоги без належних гарантій може залишити людей без законного статусу, доходів і житла.
Правозахисники закликають уникати автоматичних відмов лише за віком або статтю та враховувати індивідуальні обставини. Людина може мати проблеми зі здоров’ям, сімейні обов’язки, право на відстрочку або інші підстави, які ще не відображені в електронних реєстрах.
У самій пропозиції Єврокомісії окремо зазначено, що всі рішення повинні відповідати праву ЄС і фундаментальним правам людини.
Що означає продовження захисту до 2028 року
Попри жорсткіші умови для нових заявників, Єврокомісія не планує згортати підтримку українців загалом.
Навпаки, пропонується продовжити тимчасовий захист з 5 березня 2027 року до 4 березня 2028 року. Він і надалі забезпечуватиме право на проживання, роботу, освіту, медичну допомогу та соціальну підтримку відповідно до правил конкретної країни.
Паралельно ЄС закликає держави активніше переводити українців, які планують залишитися надовго, на звичайні міграційні статуси — робочі дозволи, студентські посвідки, сімейне возз’єднання або довгострокове проживання.
Також Єврокомісія готує пілотну програму добровільного повернення та відновлення. Українцям, які захочуть повернутися, планують допомагати з працевлаштуванням, житлом та освітою.
Що варто зробити українцям
Людям, які вже мають тимчасовий захист, наразі не потрібно терміново оформлювати нові довідки або змінювати документи. Їхній статус зберігається.
Тим, хто лише планує виїзд і звернення по захист після ухвалення нових правил, варто заздалегідь перевірити:
- чи є підстава для законного перетину кордону;
- чи внесені актуальні відомості до військового обліку;
- чи відображається відстрочка або непридатність у державних реєстрах;
- який документ вимагатиме конкретна країна ЄС.
Головне — не покладатися на чутки про одну універсальну довідку. Остаточний порядок стане зрозумілим лише після рішення Ради ЄС і публікації національних правил.
Європа не скасовує тимчасовий захист для українців і не планує масово позбавляти статусу тих, хто вже перебуває за кордоном. Однак для нових заявників автоматичний доступ до європейських пільг може завершитися: ЄС хоче перевіряти, чи виїхала людина з України законно і чи не порушила вона своїх військових обов’язків.
