У Європейському Союзі виникли серйозні розбіжності стосовно ідеї призначення єдиного спеціального представника для ведення переговорів з Росією. Деякі держави-члени вважають цю ініціативу важливою для збереження впливу ЄС у можливих мирних переговорах, в той час як інші вважають, що прямий діалог з Кремлем може призвести до легітимізації російської політики та послаблення санкцій.
Цю інформацію оприлюднило видання Politico, посилаючись на дипломатичні джерела та обговорення, які проходили напередодні неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС. Суперечки виникли на фоні невизначеності ролі ЄС у можливих переговорах для завершення війни Росії з Україною. Уряди деяких країн висловлюють побоювання, що без єдиного підходу ЄС може залишитися осторонь важливих рішень.
Прихильники призначення переговорника зазначають, що в умовах зменшення активності США як посередника Європі необхідно мати власного представника для ведення комунікації з Москвою. Але група країн, які дотримуються жорсткої позиції стосовно Росії, рішуче заперечує таку ініціативу. Вони переконані, що офіційний переговорник може бути використаний Кремлем для політичних маніпуляцій та ослаблення європейських санкцій.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підкреслив, що Європа не повинна створювати умови, за яких Україна може відчути тиск з боку союзників на компроміси з Росією. Схожі думки висловили й представники Балтійських країн, які попереджають про можливість використання переговорного формату Кремлем для затягування процесу без реальних зусиль щодо припинення агресії. Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас також дотримується скептичної позиції, закликаючи до збереження жорсткого підходу в стосунках з Москвою.
На противагу цьому, інша частина країн ЄС наголошує на необхідності мати єдиного переговорника, адже відсутність такого представника ослаблює позиції блоку на міжнародній арені. Вони вважають, що Європа повинна бути готовою до сценарію, в якому мирні переговори можуть відбуватися без участі США, і ризикує втратити вплив на ключові рішення.
У кулуарах вже розглядаються різноманітні кандидатури на цю роль, серед яких президент Європейської ради Антоніу Кошту, президент Фінляндії Александер Стубб, колишній голова Європейського центрального банку Маріо Драгі, колишній президент Фінляндії Саулі Нійністьо та експрезидент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Кожен з них має свій політичний досвід, що ускладнює досягнення компромісу.
Александер Стубб, один із потенційних кандидатів, підтвердив готовність розглянути цю роль за умови офіційного звернення лідерів ЄС та чітко визначеного мандата, а також після стабільного припинення вогню в Україні.
Питання про призначення переговорника та загальну стратегію ЄС у відносинах з Росією буде ключовою темою на найближчій зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу. Дипломати попереджають, що обговорення може ще більше підкреслити внутрішні розбіжності, які вже існують у підходах до санкційної політики, військової допомоги Україні та довгострокових відносин з Москвою.
На цьому фоні Україна продовжує наполягати на необхідності своєї участі в будь-яких переговорах щодо завершення війни та залученні європейських партнерів. Президент Володимир Зеленський акцентував, що Європа має мати "сильний голос" у мирному процесі, оскільки результати війни впливають на безпеку всього континенту.
