Україна зробила ще один крок на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі. Постійні представники держав-членів ЄС погодили відкриття для України шостого переговорного кластера під назвою «Зовнішні відносини», який охоплює питання зовнішньої політики, безпеки, оборони, міжнародної торгівлі, гуманітарної допомоги та співпраці у сфері розвитку. Остаточне рішення мають ухвалити міністри країн ЄС вже 14 липня під час засідання Ради Європейського Союзу із загальних питань у Брюсселі.
Про це повідомив віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка на своїй сторінці у соціальній мережі Х.
За словами урядовця, погодження відкриття нового переговорного кластера є черговим підтвердженням того, що Україна продовжує успішно просуватися шляхом європейської інтеграції, незважаючи на повномасштабну війну та складну безпекову ситуацію.
Він зазначив, що рішення постійних представників країн Європейського Союзу є надзвичайно важливим етапом переговорного процесу, однак остаточно його мають затвердити держави-члени під час засідання Ради ЄС із загальних питань, яке відбудеться 14 липня у Брюсселі.
Тарас Качка наголосив, що саме шостий кластер має особливе значення для України в сучасних геополітичних умовах.
«Кластер 6 особливо важливий у сучасному глобальному середовищі безпеки. Спільна політика безпеки та оборони, торгівля, гуманітарна допомога та співпраця у сфері розвитку, наближення України до спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС», – зазначив він.
За словами віцепрем’єра, відкриття цього напряму означає початок детальної роботи над імплементацією європейських норм у сфері міжнародної політики, зовнішньої торгівлі, безпеки та оборони.
Кластер «Зовнішні відносини» є одним із ключових у структурі переговорів про вступ до Європейського Союзу.
Він охоплює питання узгодження української зовнішньої політики із зовнішньополітичним курсом Європейського Союзу, приєднання до спільної політики безпеки та оборони, участі у санкційній політиці ЄС, розвитку міжнародної торгівлі відповідно до європейських правил, а також взаємодії у сфері гуманітарної допомоги та міжнародного розвитку.
Для України відкриття цього переговорного напряму має особливе значення ще й тому, що країна вже сьогодні активно співпрацює з Європейським Союзом у сфері безпеки та оборони на тлі повномасштабної російської агресії.
Київ поступово гармонізує свою зовнішню політику з позиціями ЄС, підтримує санкційний режим проти Росії, бере участь у міжнародних гуманітарних програмах та поглиблює взаємодію з європейськими інституціями.
Саме тому відкриття шостого кластера вважається логічним продовженням переговорного процесу.
Рішення про його відкриття стало можливим після тривалих дипломатичних консультацій між країнами-членами Європейського Союзу.
Однією з головних перешкод протягом останніх місяців залишалася позиція Угорщини.
Як повідомляла раніше «Європейська правда», 3 липня Будапешт погодився підтримати відкриття шостого переговорного кластера як для України, так і для Молдови.
До цього угорська сторона блокувала схвалення результатів скринінгу переговорних кластерів №2–6 у межах роботи Ради ЄС з питань розширення.
Через це переговорний процес фактично залишався заблокованим, попри позитивні висновки Європейської комісії щодо готовності України рухатися далі.
Після зміни позиції Угорщини держави-члени отримали можливість погодити відкриття нового переговорного напряму.
У Києві неодноразово заявляли, що виконали всі необхідні умови для відкриття переговорних кластерів.
Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що Україна навіть в умовах повномасштабної війни продовжує виконувати свої євроінтеграційні зобов’язання, проводить необхідні реформи та адаптує законодавство до стандартів Європейського Союзу.
Під час саміту НАТО в Анкарі Зеленський заявив, що розраховує на відсутність політичних блокувань з боку окремих держав-членів ЄС.
За словами президента, Україна виконала всі необхідні вимоги для відкриття переговорних кластерів, тому очікує відповідних рішень від європейських партнерів.
Він висловив сподівання, що Польща та Угорщина не перешкоджатимуть подальшому просуванню переговорного процесу.
Процес вступу України до Європейського Союзу офіційно стартував після рішення Європейської ради про початок переговорів.
У червні 2024 року відбулася перша міжурядова конференція між Україною та ЄС, яка офіційно дала старт переговорам про членство.
Перед цим Україна виконала низку рекомендацій Європейської комісії, які стосувалися боротьби з корупцією, судової реформи, посилення антикорупційної інфраструктури, захисту прав національних меншин, реформування державного управління та зміцнення демократичних інституцій.
Переговорний процес із країнами-кандидатами складається з кількох тематичних кластерів, кожен із яких об’єднує окремі розділи законодавства Європейського Союзу.
Перед відкриттям кожного кластера Європейська комісія проводить детальний скринінг українського законодавства, оцінюючи його відповідність праву ЄС.
Лише після завершення цього етапу та одностайної підтримки всіх держав-членів можливе офіційне відкриття переговорного напряму.
Надалі Україна має виконати визначені критерії, гармонізувати своє законодавство із законодавством ЄС та впровадити відповідні реформи.
Лише після успішного завершення переговорів за всіма кластерами країна-кандидат може розраховувати на підписання договору про вступ до Європейського Союзу.
Українська влада неодноразово наголошувала, що інтеграція до ЄС залишається одним із головних стратегічних пріоритетів держави навіть під час війни.
Уряд продовжує реалізацію реформ, спрямованих на зміцнення верховенства права, реформування економіки, державного управління, судової системи, боротьбу з корупцією та приведення українського законодавства у відповідність до європейських стандартів.
У Києві розраховують, що офіційне відкриття шостого переговорного кластера вже 14 липня дозволить надати новий імпульс усьому переговорному процесу та підтвердить незмінну політичну підтримку України з боку Європейського Союзу на шляху до майбутнього членства.
