Світова дипломатія готується до події, яка вже отримала в кулуарах промовисту і водночас тривожну назву «Ялта 2.0». За офіційним підтвердженням зовнішньополітичних відомств, 19 листопада 2026 року на полях масштабного саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у китайському місті Шеньчжень відбудеться безпрецедентна тристороння зустріч за участю президента США Дональда Трампа, російського диктатора Володимира Путіна та лідера КНР Сі Цзіньпіна. За інформацією авторитетного видання Financial Times, Вашингтон, Москва та Пекін після тривалих консультацій ухвалили доволі нестандартне дипломатичне рішення: переговори відбудуться у форматі вільної дискусії без заздалегідь узгодженого порядку денного. Для китайського лідера, який традиційно віддає перевагу жорстко регламентованим та вивіреним сценаріям міжнародних контактів, такий формат є винятковим відступом від правил. Сам саміт, що збере представників двадцяти однієї економіки світу для обговорення торгівлі та штучного інтелекту, стане майданчиком для спроби геополітичного перерозподілу. Історична аналогія з Ялтинською конференцією 1945 року виникла невипадково: як і тоді, лідери найбільших потуг прагнуть обговорити контури нового світоустрою. Москва відкрито домагається ревізії міжнародного порядку, тоді як Пекін намагається використати цей саміт для максимальної демонстрації власної дипломатичної ваги на глобальній арені.
Найбільш болючим аспектом цієї геополітичної конфігурації є показова відсутність серед учасників зустрічі Президента України Володимира Зеленського. Питання про те, чи стане російсько-українська війна ключовою темою розмови лідерів США, РФ та Китаю, досі залишається без офіційної публічної відповіді сторін. Проте джерела, наближені до Кремля, зазначають, що детальне обговорення українського питання в такому складі є вкрай малоймовірним. Головною причиною аналітики називають категоричне небажання Пекіна брати на себе активну роль і безпосередню відповідальність у процесі мирного врегулювання конфлікту. Ця ситуація створює небезпечний прецедент гіпотетичного обговорення долі європейської безпеки без самої Європи та України. Варто нагадати, що сам Володимир Зеленський після нещодавньої зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном чітко наголосив: Київ категорично наполягає на максимально широкому залученні європейських країн до будь-яких дипломатичних процесів, пов’язаних із завершенням війни.
Замість українського питання Дональд Трамп окреслив власні пріоритети для цієї зустрічі. Ще до офіційного анонсу американський президент заявив пресі, що планує порушити питання глобального ядерного роззброєння та остаточного припинення збройного конфлікту в Ірані. Актуальність ядерної теми зумовлена тим, що в лютому поточного року закінчився термін дії Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО), який десятиліттями обмежував стратегічні арсенали США та Росії. Тепер Вашингтон має амбітний намір залучити до нового формату контролю над озброєннями і Китай, хоча ядерний потенціал Пекіна поки що суттєво поступається російському та американському. Втім, жодних юридично зобов’язуючих угод чи підписання історичних документів за підсумками цих тристоронніх переговорів в адміністрації США наразі не очікують.
Окрім питань глобальної безпеки, на столі переговорів лежатимуть надзвичайно гострі двосторонні економічні суперечки між Вашингтоном та Пекіном. У центрі уваги опиниться виконання угоди щодо експорту рідкісноземельних металів, укладеної між лідерами ще восени 2025 року. Тоді Китай погодився призупинити експортні обмеження на критично важливі матеріали, проте зараз Білий дім жорстко звинувачує Пекін у постачанні лише двох третин від обіцяного обсягу. Термін дії цього крихкого торговельного перемир’я спливає вже 10 січня, що додає переговорам особливої напруженості. Показовою деталлю є те, що в цій поїздці Трампа супроводжуватиме технологічний мільярдер Ілон Маск, бізнес-імперія якого глибоко інтегрована в економіки обох країн: від американської космічної програми SpaceX до гігантського заводу Tesla в Шанхаї. Водночас, щоб не погіршувати атмосферу, Трамп вирішив не порушувати скандальне питання навколо компанії Nvidia та її колишнього очільника Дженсена Хуанга.
Азійське турне американського лідера не обмежується лише Китаєм і має глибокий стратегічний підтекст. Напередодні саміту АТЕС Дональд Трамп відвідає Манілу для участі в заходах Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Там він розраховує підписати важливу торговельну угоду з Таїландом та провести безпекові консультації з представниками Японії, Індії та Австралії в рамках формату Quad. Цей маневр покликаний зміцнити американські альянси в регіоні на тлі гострих територіальних суперечок Філіппін із Китаєм у Південно-Китайському морі. Шеньчжень також стане ареною для інших непростих зустрічей, зокрема переговорів прем’єра Канади Марка Карні з Сі Цзіньпіном та надзвичайно складних контактів японської прем’єрки Санае Такаїті, відносини якої з Пекіном залишаються холодними через її заяви щодо Тайваню.

