У Києві заявили про суттєве коригування робіт під час будівництва резервної тепломережі для житлових масивів Теремки-1 і Теремки-2. Після кількох тижнів протестів, зустрічей із мешканцями, консультацій з інженерами та науковцями місто сформувало оптимізовану схему, за якою на нинішній ділянці робіт планують видалити лише 10 дерев, тоді як 160 дерев мають зберегти, а частині з них проведуть кронування.
Це фактично стало компромісним рішенням у конфлікті, який розгорівся в Голосіївському районі ще влітку. З одного боку, місто наполягає, що нова магістраль критично потрібна перед опалювальним сезоном, адже повинна стати резервним каналом теплопостачання для Теремків у разі пошкодження ТЕЦ-5. З іншого — місцеві мешканці виступили проти масштабної вирубки зеленої зони та вимагали змінити технічні рішення.
Після підсумкової зустрічі представників міста, громадськості та фахівців Департамент житлово-комунальної інфраструктури КМДА представив оновлений підхід. За словами міської влади, основний інженерний коридор тепломережі залишається незмінним, однак безпосередньо всередині нього вдалося скоригувати проведення робіт так, щоб максимально обійти дерева.
Саме тут важливе уточнення. Цифра «10 дерев» не означає, що початковий проєкт від самого початку передбачав видалення лише десяти насаджень. Навесні ситуація виглядала принципово інакше.
Державна екологічна інспекція Столичного округу повідомляла, що за результатами комісійного обстеження від 18 березня 2026 року в межах усього будівельного коридору під видалення потрапляли 662 дерева, з яких 56 планували пересадити, а також 70 кущів, 16 із яких мали пересадити. Йшлося також про понад гектар газону та невелику площу квітників.
Саме ці цифри і спричинили хвилю обурення серед місцевих жителів.
У серпні на Теремках відбулося кілька акцій протесту. Люди виходили до зеленої зони, а згодом і під будівлю КМДА з вимогою зупинити вирубку та знайти інший варіант прокладання мережі. Учасники акцій наголошували, що серед дерев є старі дуби, а сам парк має значення для всього мікрорайону. За повідомленнями медіа, на одну з акцій 8 серпня прийшли сотні людей.
Після цього представники міської влади та мешканці 11 серпня домовилися призупинити видалення дерев та протягом двох тижнів додатково вивчити запропоновані альтернативи. До обговорення залучили не лише фахівців КМДА і «Київтеплоенерго», а й експертів, яких запропонувала сама громада.
Один із варіантів передбачав прокладання мережі вулицею Теремківською. На перший погляд він дозволяв би значно менше втручатися в зелену зону. Однак експерти встановили, що під вулицею вже проходить велика кількість інженерних комунікацій — зливова каналізація, газопровід середнього тиску, водопровід, електричні кабелі та лінії зв’язку.
За оцінкою КМДА, для такого маршруту довелося б окремо проєктувати перенесення кількох мереж, проходити нові погодження і державну експертизу. Крім того, вулицю Теремківську, яка є важливим транспортним сполученням для району, могли б перекрити приблизно на рік.
Другий альтернативний варіант пропонували вздовж дублера проспекту Академіка Глушкова. Але тоді протяжність тепломережі збільшувалася приблизно на 50%. Місто заявило, що частина запропонованих технічних рішень не відповідала державним будівельним нормам, а весь маршрут потребував би нових інженерних вишукувань, документації та експертизи.
У результаті фахівці дійшли висновку, що повністю змінювати маршрут перед зимою надто ризиковано. Натомість вирішили залишити чинний інженерний коридор, але змінити організацію робіт усередині нього.
Саме це й дозволило суттєво скоротити втручання у зелені насадження на ділянці, яку опрацьовували додатково: із приблизно 170 дерев 160 планують залишити, а ще 10 — видалити. Частину збережених дерев доведеться кронувати, тобто обрізати частину гілок, щоб забезпечити необхідний технологічний простір для техніки та трубопроводу.
Такий підхід фактично повторює одну з головних вимог громади: не відмовлятися від резервного теплопостачання, але мінімізувати вирубку там, де дерева можна технічно обійти.
Чому ж місто так поспішає з теплотрасою?
Резервна магістраль потрібна для мікрорайонів Теремки-1 і Теремки-2 на випадок аварійної або вимушеної зупинки ТЕЦ-5. За даними «Київтеплоенерго», нова схема має забезпечити можливість альтернативного теплопостачання 183 житлових будинків, трьох медичних закладів та 18 шкіл і дитсадків. Загалом йдеться приблизно про 200 тисяч мешканців Голосіївського району.
КМДА пояснює проєкт воєнними ризиками. ТЕЦ та інша велика енергетична інфраструктура Києва протягом повномасштабної війни неодноразово ставала цілями російських атак. Якщо основне джерело тепла буде серйозно пошкоджене взимку, резервна магістраль має дозволити переключити споживачів на інший тепловий контур і не залишити великий житловий масив без опалення.
Будівництво ведеться в межах міського плану енергетичної стійкості. Київрада ухвалила відповідне рішення 10 березня 2026 року, а сам проєкт пройшов державну експертизу. КМДА неодноразово заявляла, що саме чинний маршрут дає змогу завершити роботи в прийнятні строки перед складним опалювальним сезоном.
Водночас історія із Теремками показала іншу проблему — наскільки складно реалізовувати великі інфраструктурні проєкти в уже сформованій міській забудові.
Початковий акт із сотнями дерев спричинив настільки сильну реакцію громади, що місту довелося фактично повторно пройти значну частину технічного обговорення вже публічно. Інженери перевіряли альтернативні траси, активісти приводили власних фахівців, а міська влада кілька разів зустрічалася з мешканцями.
До конфлікту долучилася й Державна екологічна інспекція. Вона повідомляла, що тримає питання знесення зелених насаджень на контролі. За її даними, відновна вартість насаджень, які первинно планували видаляти в межах проєкту, перевищувала 20 млн грн.
Окреме питання — що буде із зеленою зоною після завершення робіт.
У «Київтеплоенерго» раніше обіцяли рекультивацію території, благоустрій та нове озеленення. Водночас повністю відновити лісосмугу саме над тепломережею не всюди можливо: великі дерева не можна висаджувати безпосередньо над трубами через технічні та безпекові обмеження. Тому частину компенсаційних насаджень доведеться розміщувати поруч або в інших зелених зонах.
Міська влада також заявляла про можливість використання крупномірних дерев із комунальних розсадників, щоб відновлена територія не виглядала як повністю нова посадка з маленьких саджанців.
Ще одна суперечлива тема стосується вже зрізаної деревини. КМДА повідомляла, що її передали районному зеленбуду й планують використовувати для елементів благоустрою — зокрема в зелених зонах і громадських просторах. Уся деревина, за твердженням міста, обліковується за відповідними актами.
Отже, остаточна модель виглядає так: від самого проєкту резервної тепломережі Київ не відмовляється, оскільки влада вважає його критичним для проходження зими. Так само не змінюється базовий інженерний коридор. Але після протестів і роботи з експертами схему безпосереднього проходження трубопроводу вдалося оптимізувати так, щоб обійти значно більше зелених насаджень.
Саме тому нова цифра — 10 дерев — виглядає разюче на тлі початкових планів із сотнями насаджень. При цьому коректніше говорити не про те, що весь старий проєкт із 662 дерев просто «скасували», а про суттєве коригування подальших робіт і максимальне збереження дерев, які ще можна врятувати в межах чинного маршруту.
Історія Теремків у цьому сенсі стала рідкісним прикладом, коли громадський конфлікт не зупинив інфраструктурний проєкт, але змусив місто переглянути його деталі. Тепер ключове питання — чи вдасться реалізувати оновлену схему без нових втрат зелених насаджень і водночас завершити резервну тепломережу до моменту, коли вона справді може знадобитися місту.
