Голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький опинився серед головних претендентів на посаду нового прем’єр-міністра після оголошеного Володимиром Зеленським перезавантаження Кабінету Міністрів. У західних та українських медіа його називають одним із фаворитів кадрової гонки, однак остаточного рішення президента та офіційного подання кандидатури до Верховної Ради поки немає.
Корецький майже всю професійну кар’єру працював у паливно-енергетичній галузі. Він пройшов шлях від рядової посади у приватній компанії до керівництва однією з найбільших мереж автозаправних станцій, а згодом очолив державні «Укрнафту», «Укртатнафту» і всю групу «Нафтогаз».
Його можливе призначення прем’єром може означати, що Банкова робить ставку на технократичного керівника з досвідом антикризового управління великими підприємствами. Водночас робота на чолі уряду значно ширша за управління енергетичними активами: новому прем’єру доведеться відповідати за оборону, фінанси, соціальну політику, відбудову, євроінтеграцію та підготовку країни до зими.
Чому Корецького назвали фаворитом
12 липня Зеленський заявив, що Україні потрібне оновлення уряду відповідно до нової політичної стратегії. Після розмови з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко президент окремо зустрівся із Сергієм Корецьким.
Глава держави повідомив, що обговорив із керівником «Нафтогазу» кроки, необхідні для зміцнення стійкості України та досягнення результатів у межах оновленого державного курсу. Зеленський також позитивно оцінив роботу Корецького у складному енергетичному секторі.
Саме послідовність зустрічей та окрема публічна увага президента до керівника державної компанії спричинили припущення про його можливий перехід до Кабміну.
Reuters повідомило, що депутати та джерела у владі називають Корецького одним із можливих наступників Свириденко, а частина співрозмовників агентства вважає його головним претендентом. Financial Times також віднесла керівника «Нафтогазу» до провідних кандидатів поряд із Денисом Шмигалем і Михайлом Федоровим. Водночас сам Зеленський прізвища майбутнього глави уряду не оголошував.
Від охоронця до керівника WOG
Сергій Корецький народився у Луцьку. Він здобув освіту за напрямами машинобудування, економіки бізнесу та видобування нафти і газу, а згодом навчався за програмою Executive MBA.
Його кар’єра у паливній галузі розпочалася наприкінці 1990-х років у групі Continuum, пов’язаній із бізнесменом Ігорем Єремеєвим. Українські медіа пишуть, що однією з перших посад Корецького була робота охоронцем. Цей епізод не зазначений в офіційній біографії «Нафтогазу», тому його варто подавати саме як інформацію журналістських профайлів, а не підтверджену компанією деталь.
Надалі Корецький швидко просувався всередині бізнес-групи. Він працював на різних управлінських посадах, став генеральним директором керівної компанії Continuum, а у 2013 році очолив мережу автозаправних комплексів WOG.
Офіційна біографія «Нафтогазу» підтверджує, що Корецький має понад 20 років досвіду у видобуванні та переробленні нафти, роздрібній і гуртовій торгівлі енергоресурсами та міжнародному фінансуванні. Також компанія вказує, що він очолював Western Oil Group, Continuum Group і WOG.
Під його керівництвом мережа WOG розвивала не лише торгівлю пальним, а й супутні сервіси, зокрема магазини та кавові зони на автозаправках. Саме досвід створення роздрібної моделі пізніше допоміг Корецькому запустити власний кавовий бізнес.
Власний бізнес і швейцарський енерготрейдер
Після звільнення з WOG у 2018 році Корецький заснував бренд Idealist Coffee Co. Компанія розвивала мережу кав’ярень і виробництво кави, однак пізніше менеджер вийшов зі складу її власників.
Також Корецький був співзасновником і керівником швейцарського енерготрейдера Centurion Group SA. Цей етап дав йому досвід міжнародної торгівлі, залучення фінансування та роботи на європейському енергетичному ринку.
На відміну від багатьох українських державних менеджерів, він прийшов у держсектор не з політики чи міністерства, а з приватного паливного бізнесу. Саме це прихильники Корецького називають його перевагою — він має практичний досвід управління великими структурами, роздрібними мережами та фінансовими потоками.
Критики водночас наголошують, що тривала робота у великому паливному бізнесі потребує особливо ретельного аналізу можливих конфліктів інтересів і зв’язків із колишніми партнерами. Публічних офіційних звинувачень у незаконній діяльності проти Корецького в контексті його кандидатури на прем’єра не оголошували.
Як Корецький очолив «Укрнафту»
Восени 2022 року держава примусово відчужила у власність акції низки стратегічних компаній для потреб оборони. Після зміни управління Сергія Корецького призначили директором «Укрнафти» та «Укртатнафти».
На той момент перед новим менеджментом стояло кілька складних завдань: відновити контроль над фінансовими потоками, змінити систему закупівель, забезпечити стабільне виробництво пального та підвищити ефективність державних активів.
Корецький заявляв, що компанія відмовилася від непрозорих посередницьких схем, перевела закупівлі на Prozorro, переглянула контракти та посилила внутрішній контроль.
Уже за перший рік нового управління «Укрнафта» повідомила про різке покращення результатів. За підсумками 2023 року чистий прибуток компанії після міжнародного аудиту становив 23,6 млрд грн. За 2024 рік підприємство задекларувало ще 16,38 млрд грн чистого прибутку. Сукупно це майже 40 млрд грн за два роки.
Для порівняння, за перше півріччя 2023-го чистий прибуток уже сягав 14,1 млрд грн, а до листопада перевищив 20 млрд грн. Ці цифри компанія наводила у звіті про перші 12 місяців роботи нового керівництва.
Водночас фінансові результати потрібно оцінювати з урахуванням високих світових цін, зміни контролю над підприємством, податкових факторів та особливих умов воєнної економіки. Прибуток не є виключно особистим здобутком одного керівника, а залежить від роботи всієї команди й ринкової кон’юнктури.
Що змінилося в «Укрнафті»
Під керівництвом Корецького «Укрнафта» почала активніше бурити нові свердловини, оновлювати автозаправну мережу та розвивати власні паливні потужності. Підприємство також розширювало співпрацю з військовими й передавало транспорт та обладнання Силам оборони.
Компанія заявляла про збільшення видобутку нафти й газу, зростання доходів та скорочення залежності від сторонніх постачальників.
Окремим напрямком стало оновлення мережі АЗС, яку держава отримала після переходу активів до нового управління. «Укрнафта» прагнула стати повноцінним національним оператором паливного ринку та збільшити свою частку в роздрібній торгівлі.
У 2023 році дохід компанії зріс до 95,17 млрд грн, що було більш ніж удвічі вище за попередній рік. У самій «Укрнафті» пов’язували цей результат зі зміною управління, ринковою моделлю продажів і відмовою від частини старих схем.
Як він став головою «Нафтогазу»
У квітні 2025 року наглядова рада НАК «Нафтогаз України» обрала Сергія Корецького головою правління компанії. До виконання обов’язків він офіційно приступив 14 травня.
«Нафтогаз» повідомляв, що Корецький перейшов на нову посаду зсередини групи, адже до цього керував «Укрнафтою» та «Укртатнафтою». Компанія не називала його політичним призначенцем, наголошуючи на професійному досвіді у галузі.
Одним із головних завдань нового керівника стало збільшення українського видобутку газу, накопичення запасів до опалювального сезону та відновлення інфраструктури після російських ударів.
Корецький очолив групу у надзвичайно складний період. Росія продовжувала атакувати газовидобувні об’єкти, сховища, компресорні станції та іншу енергетичну інфраструктуру. Україні доводилося витрачати значні кошти на імпорт газу, аварійні ремонти та захист підприємств.
«Нафтогаз» є не просто комерційною компанією. Від його роботи залежать опалення мільйонів домогосподарств, функціонування промисловості, газопостачання громад і загальна енергетична безпека держави.
Прибуток «Нафтогазу» різко скоротився
За даними, наведеними у матеріалі «Главкома», виторг групи «Нафтогаз» за підсумками 2025 року зріс до 270,9 млрд грн, однак чистий прибуток скоротився з 37,9 млрд до 5,83 млрд грн.
Основною причиною називали збільшення витрат, зокрема на закупівлю імпортного природного газу. Така динаміка не обов’язково свідчить про погіршення управління: під час війни державна енергетична компанія виконує соціальні та стратегічні функції, які можуть бути важливішими за максимізацію прибутку.
Водночас ці показники, ймовірно, стануть одним із питань до Корецького у разі його висунення на посаду прем’єр-міністра. Парламент і суспільство захочуть почути, наскільки ефективно компанія витрачала кошти, як формувалися ціни імпортного газу та чи достатньо Україна підготовлена до наступного опалювального сезону.
Сам Зеленський після зустрічі з Корецьким зазначив, що той працює в «надзвичайно складному секторі» та забезпечував захист національних інтересів України. Ця оцінка посилила припущення, що президент розглядає менеджера для значно ширшої державної ролі.
Що може сподобатися Зеленському
Обрання Корецького може відповідати кільком завданням, які Зеленський поставив перед майбутнім урядом.
Насамперед це підготовка до зими. Президент прямо назвав енергетичну стійкість одним із головних внутрішніх пріоритетів. Корецький уже відповідає за видобуток газу, імпорт, роботу сховищ і значну частину енергетичної інфраструктури.
Другий напрямок — трансформація державних компаній. Зеленський заявив, що реформа таких підприємств має бути прискорена. Корецький має досвід переведення великого активу під нову модель управління та демонструє вимірювані фінансові результати «Укрнафти».
Третій фактор — відсутність тривалої партійної кар’єри. На тлі запиту на технократичне управління Корецький може позиціонуватися як менеджер, а не традиційний політик.
Нарешті, він має досвід роботи з міжнародними кредиторами, енергетичними компаніями та західними партнерами, що важливо для залучення коштів на відновлення.
Які слабкі місця має кандидатура
Головним недоліком Корецького є обмежений досвід роботи безпосередньо в центральних органах влади.
Керівництво компанією, навіть надзвичайно великою, відрізняється від управління Кабінетом Міністрів. Прем’єр має координувати десятки міністерств, домовлятися з парламентом, вести переговори з МВФ та ЄС, відповідати за бюджет, оборонні видатки, соціальні виплати, мобілізаційні процеси й регіональну політику.
Корецький ніколи не був народним депутатом чи міністром. Йому довелося б швидко вибудовувати відносини з Верховною Радою та формувати власну політичну команду.
Інше питання — можливе поєднання посади глави уряду з необхідністю завершити підготовку «Нафтогазу» до зими. У разі призначення Корецького компанії терміново знадобиться новий керівник, а зміна менеджменту перед опалювальним сезоном може створити додаткові ризики.
Також його критики можуть звертати увагу на багаторічну роботу у великому приватному паливному бізнесі. Сам по собі такий досвід не є порушенням, але вимагатиме прозорого пояснення всіх потенційних конфліктів інтересів.
Хто ще претендує на посаду
Корецький не є єдиним кандидатом. Reuters та Financial Times називають серед можливих претендентів колишнього прем’єра і чинного першого віцепрем’єра Дениса Шмигаля та міністра оборони Михайла Федорова. В українських медіа також фігурує мер Харкова Ігор Терехов.
Шмигаль має найбільший досвід роботи главою уряду й може стати компромісним варіантом. Федоров асоціюється з цифровізацією, безпілотними технологіями та реформою оборонного сектору. Терехов має досвід управління великим прифронтовим містом.
Перевагою Корецького є саме енергетичний і корпоративний досвід. На тлі російських ударів, підготовки до зими та необхідності реформувати державні підприємства цей профіль може виявитися вирішальним.
Що буде далі
Остаточна кандидатура нового прем’єр-міністра має бути внесена президентом до Верховної Ради. Для призначення необхідно щонайменше 226 голосів народних депутатів.
Відставка Свириденко означає відставку всього уряду, однак міністри продовжуватимуть виконувати обов’язки до формування нового складу Кабміну. Reuters повідомляє, що Зеленський поки не назвав наступника прем’єрки, хоча консультації вже тривають.
Тому називати Корецького майбутнім прем’єром як доконаний факт зарано. Наразі він лише один із головних кандидатів, якого підтримує частина президентської команди та про якого позитивно висловився Зеленський.
Проте сам факт того, що колишній менеджер мережі АЗС і керівник державної нафтогазової групи опинився за крок від найвищої посади у виконавчій владі, робить його кар’єру однією з найпомітніших в українському державному менеджменті.
У разі призначення Сергій Корецький пройде шлях від роботи у приватній паливній компанії до керівництва урядом воюючої держави. Його головним випробуванням стане вже не прибутковість окремого підприємства, а здатність забезпечити стійкість усієї країни.
