Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш виступив із резонансною заявою щодо українських громадян, які перебувають у Польщі. Він заявив, що всі молоді українці, придатні до військової служби, мають повернутися до України та долучитися до її оборони від російської агресії. Крім того, глава польського оборонного відомства закликав видворяти з країни українців, які порушують громадський порядок, зокрема тих, хто демонстративно поводиться в публічних місцях або стає учасником резонансних інцидентів.
Заяву Косіняка-Камиша було зроблено 13 липня в ефірі польського телеканалу TVP Info. Коментуючи ситуацію з українськими біженцями, він наголосив, що Польща з початку повномасштабної війни відкрила свої кордони для мільйонів українців, однак це не означає, що будь-яка поведінка гостей країни є прийнятною.
За словами міністра, польське суспільство проявило безпрецедентну солідарність після російського вторгнення, прийнявши близько трьох мільйонів українців без створення таборів для біженців. Водночас він висловив занепокоєння тим, що останнім часом у суспільстві посилюється напруга, яку, на його думку, підживлюють як радикальні політичні сили, так і окремі резонансні випадки за участю українців.
«Усі молоді, придатні до бойових дій українці мають бути в Україні»
Найбільший резонанс викликала саме частина виступу, присвячена українцям призовного віку.
«Чи все гаразд з українцями? Ні, не все гаразд. Чи нормально розбивати автомобілі за мільйони злотих і заїжджати на “Морське Око”? Ні, це ненормально, і таких треба виганяти. Усі молоді, придатні до бойових дій українці мають бути в Україні й там служити своїй батьківщині», — заявив Косіняк-Камиш.
Водночас важливо зазначити, що міністр не оголошував про ухвалення рішення щодо масової депортації всіх українців призовного віку. Його слова є політичною позицією, висловленою під час телевізійного ефіру. Наразі польський уряд не повідомляв про запровадження нового механізму примусового повернення українських чоловіків до України.
Чому міністр згадав дорогі автомобілі
Під час виступу Косіняк-Камиш навів приклад українців, які їздять дорогими автомобілями та потрапляють у гучні історії.
Він згадав інциденти в районі озера Морське Око в Татрах, де окремі водії на дорогих автомобілях порушували правила дорожнього руху та громадський порядок. Міністр використав ці випадки як приклад поведінки, яка, на його думку, викликає обурення серед польського суспільства.
Подібну позицію Косіняк-Камиш висловлював і раніше. Ще у 2024 році він заявляв, що багатьох поляків дратує, коли вони бачать молодих українських чоловіків у дорогих автомобілях, готелях чи ресторанах, тоді як Польща витрачає значні кошти на підтримку України та прийом біженців. Тоді він також говорив про готовність Варшави допомогти Україні, якщо Київ звернеться із запитом щодо повернення чоловіків мобілізаційного віку.
На тлі дискусії про майбутнє тимчасового захисту
Заява польського міністра пролунала в момент, коли в Європейському Союзі триває обговорення подальшої долі механізму тимчасового захисту для українців.
Наприкінці червня Європейська комісія запропонувала продовжити дію Директиви про тимчасовий захист ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Водночас у ЄС обговорюються різні сценарії поступового переходу від режиму тимчасового захисту до інших правових механізмів перебування українців у країнах Союзу. Однією з тем дискусії є статус осіб, які можуть ухилятися від військової служби в Україні. Остаточне рішення держави-члени ЄС планують ухвалити найближчими місяцями.
Польща залишається одним із головних центрів прийому українців
Від початку повномасштабного вторгнення Росії Польща стала країною, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців. Мільйони громадян України отримали доступ до тимчасового захисту, медичних послуг, освіти та ринку праці.
За офіційними даними польської влади, значна частина українців працює легально, сплачує податки та інтегрувалася в місцеву економіку. Українці сьогодні є найбільшою іноземною громадою в Польщі та відіграють важливу роль у багатьох галузях — від промисловості до сфери послуг.
Водночас останніми місяцями тема українських біженців дедалі частіше стає предметом політичних дискусій у Польщі. На тлі президентських виборів та активізації правих сил питання міграції, соціальної підтримки та історичної пам’яті регулярно використовуються у внутрішньополітичній боротьбі.
Польща не змінює підтримки України
Попри жорсткі висловлювання щодо окремих категорій українців, Косіняк-Камиш одночасно розкритикував політиків, які розпалюють антиукраїнські настрої.
Він заявив, що Польща зробила безпрецедентний внесок у допомогу Україні та не повинна допустити перетворення цієї підтримки на ненависть до українців. Міністр також наголосив, що радикалізація суспільних настроїв є небезпечним явищем, яке може зашкодити польсько-українським відносинам.
Крім того, нещодавно Міністерство оборони Польщі оголосило про розсекречення інформації щодо військової допомоги Україні за 2022–2026 роки. За словами Косіняка-Камиша, загальна вартість польських поставок озброєння обчислюється мільярдами злотих, а Варшава залишається одним із ключових союзників Києва.
Чи можливі масові депортації
Станом на 13 липня жодного рішення польського уряду про автоматичну депортацію всіх українців призовного віку не існує.
Юридично питання повернення українських чоловіків залишається складним і пов’язане як із польським законодавством, так і з нормами Європейського Союзу щодо тимчасового захисту біженців. Будь-які зміни вимагатимуть окремих рішень польської влади та, у низці випадків, узгодження з європейським законодавством.
Тому нинішня заява Владислава Косіняка-Камиша є насамперед політичним сигналом і відображає його особисту позицію як міністра оборони. Водночас вона демонструє, що тема українців призовного віку дедалі активніше обговорюється не лише в Україні, а й серед європейських партнерів, які вже понад чотири роки приймають мільйони українських громадян.
