У варшавському аеропорту імені Фридерика Шопена стався резонансний інцидент з молодою українкою, яку під час проходження контролю нібито змусили роздягнутися до бюстгальтера та шортів просто в загальній залі. Про випадок публічно заявила мати дівчини — українська дизайнерка та художниця-постановниця Анастасія Снісаренко-Єржиковська.
За її словами, співробітники, які проводили перевірку, не запросили пасажирку до окремого закритого приміщення, а вимагали знімати одяг у місці, доступному для інших людей. Жінка назвала те, що сталося, приниженням людської гідності та можливим порушенням прав її доньки. Історію вже поширили кілька українських медіа, однак станом на момент підготовки матеріалу публічної офіційної версії польської Прикордонної служби або адміністрації аеропорту щодо конкретного випадку не оприлюднювали.
Інцидент, як стверджує Снісаренко-Єржиковська, стався з її донькою Поліною. Дівчина є акторкою театру, однак сама не захотіла детально коментувати ситуацію журналістам. За словами матері, спочатку Поліна взагалі не планувала розповідати про пережите публічно.
У дописі в соціальній мережі мисткиня поставила питання, чи можна вважати нормальною ситуацію, коли молоду жінку під час паспортного контролю залишають у білизні та шортах не в спеціально відведеному приміщенні, а фактично на очах у сторонніх. Вона наголосила, що родина не могла залишити цей випадок без розголосу.
У розмові з ТСН.ua мати дівчини повідомила, що під час перевірки її донька розгубилася і почала плакати. За її версією, працівники аеропорту або прикордонники пояснювали свої дії необхідністю проведення обшуку. Водночас точна причина поглибленої перевірки, її юридична підстава, а також те, яка саме служба її проводила, у повідомленнях родини не деталізовані.
Це важлива обставина, оскільки в аеропортах різні процедури можуть виконувати різні служби. Паспортний контроль і перевірку документів здійснюють прикордонники, тоді як контроль авіаційної безпеки може належати до компетенції служби безпеки аеропорту. Без офіційного пояснення наразі неможливо достеменно встановити, хто саме віддав наказ роздягнутися і чому до пасажирки застосували таку процедуру.
Що передбачають польські правила
Польське законодавство дозволяє співробітникам Прикордонної служби проводити особисті огляди за наявності відповідних підстав. Водночас закон встановлює окремі вимоги до таких процедур.
Зокрема, особистий огляд має проводити співробітник тієї самої статі, що й особа, яку перевіряють. Крім того, перевірка повинна відбуватися в місці, недоступному для сторонніх осіб. Винятки можливі у невідкладних ситуаціях, наприклад за наявності загрози життю, здоров’ю людей або майну.
Таким чином, якщо опис родини відповідає дійсності й дівчину справді змусили частково роздягнутися перед іншими пасажирами без невідкладної безпекової необхідності, це може стати підставою для офіційного розгляду дій співробітників.
Остаточну правову оцінку, однак, може надати лише польський компетентний орган після перевірки відеозаписів, службової документації, пояснень співробітників та самої пасажирки. Поки таких результатів немає, коректно говорити саме про заяву родини, а не про вже доведене порушення.
Після публікації допису користувачі соцмереж почали радити родині подати офіційні звернення до керівництва аеропорту та польської Прикордонної служби. На сайті Прикордонної служби Польщі зазначено, що скарги можна подавати письмово, електронною поштою, через державну електронну систему або усно до протоколу. Аеропорт Шопена також має окрему процедуру для подання скарг пасажирів.
Офіційне звернення дозволило б з’ясувати, чи зафіксована перевірка в журналах служби, чи існувала конкретна підстава для поглибленого огляду та чи дотрималися співробітники процедури захисту приватності.
Історія викликала ширшу дискусію
Інцидент в аеропорту швидко вийшов за межі обговорення конкретної перевірки. У соціальних мережах його почали пов’язувати із загальним погіршенням ставлення до українців у Польщі та низкою конфліктів, про які останнім часом повідомляли медіа.
Політолог Максим Несвітайлов у коментарі ТСН.ua заявив, що нинішні проблеми у польсько-українських відносинах, на його думку, ще не досягли піка. Він пов’язав напруження з активністю окремих польських політиків, які використовують історичну тематику та антимігрантську риторику у внутрішній політичній боротьбі. Це є оцінкою експерта, а не офіційною позицією польської держави чи підтвердженим прогнозом подальшого розвитку подій.
Несвітайлов також висловив побоювання, що подальша ескалація може призвести до збільшення кількості побутових конфліктів і вдарити по стратегічному партнерству України та Польщі. Водночас він сподівається на деескалацію і вважає, що обидві країни зацікавлені у збереженні безпекової, економічної та політичної співпраці.
Політолог припустив, що українцям, які користуються польськими аеропортами як транзитними вузлами, варто уважно стежити за ситуацією та за потреби розглядати альтернативні маршрути. Проте поодинокий, ще офіційно не розслідуваний випадок не є доказом системної небезпеки для всіх українських пасажирів у Польщі.
Чому не варто змішувати окремий випадок із політикою
Історія в аеропорту Шопена потребує прозорої перевірки, однак поспішні висновки можуть лише посилити напруження. Поки польські органи не надали пояснення, невідомо, що стало причиною перевірки, чи існували безпекові ризики та чи була процедура проведена відповідно до закону.
Так само немає підтвердження, що ставлення до пасажирки було пов’язане саме з її українським громадянством. Родина розцінює ситуацію як принизливу, проте для встановлення можливого дискримінаційного мотиву потрібні додаткові докази.
Водночас навіть за наявності законної підстави для особистого огляду працівники служб повинні поважати людську гідність, приватність і процесуальні права пасажира. Саме тому ключовим питанням у цій історії є не лише те, навіщо проводилася перевірка, а й те, де та в який спосіб вона відбувалася.
Розголос навколо випадку може змусити польські служби перевірити дії персоналу та пояснити алгоритм поглиблених оглядів у міжнародних аеропортах. Для самої родини найважливішим кроком залишається офіційна скарга із зазначенням дати, часу, номера рейсу, місця проведення контролю та максимально точного опису співробітників.
До завершення такої перевірки історію слід сприймати як серйозне публічне звинувачення, яке потребує відповіді польської сторони. Родина українки заявляє про приниження в одному з найбільших аеропортів країни, тоді як офіційні органи поки не оприлюднили власної версії подій.
