Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що після зміни керівництва Міністерства оборони України очікує збереження нинішнього оборонного курсу та послідовності у діях Києва. Коментуючи звільнення Михайла Федорова, глава Північноатлантичного альянсу наголосив, що мав із ним добрі робочі відносини, однак не вважає, що кадрове рішення має призвести до суттєвого перегляду української стратегії у війні проти Росії.
Заяву Рютте зробив у коментарі німецькому агентству dpa. За словами генсека НАТО, він очікує, що майбутній очільник українського оборонного відомства продовжить курс, який проводив Федоров. Рютте також побажав колишньому міністру успіхів і підкреслив, що заміна однієї посадової особи не повинна зруйнувати вже створені механізми співпраці між Україною та її союзниками.
«У мене були добрі робочі стосунки з Михайлом Федоровим. Я бажаю йому всього найкращого, і його наступник, без сумніву, продовжить цей курс», — заявив керівник Альянсу.
Фактично Рютте дав зрозуміти, що в НАТО розглядають українську оборонну політику як довгостроковий державний курс, а не як набір ініціатив, прив’язаних до конкретного міністра. Для партнерів важливо, щоб після кадрових перестановок не сповільнилися постачання озброєння, розвиток оборонного виробництва, впровадження безпілотних систем, координація допомоги та обмін інформацією.
Михайло Федоров очолив Міністерство оборони 14 січня 2026 року. Його призначення тоді підтримали 277 народних депутатів. До переходу в оборонне відомство він протягом кількох років відповідав за цифрову трансформацію держави, а після призначення міністром оборони мав перенести технологічний підхід у військове управління.
У липні Федоров підтвердив, що залишає посаду. Під час формування нового Кабінету Міністрів його кандидатуру повторно не внесли, а посада керівника Міноборони залишилася вакантною. Станом на момент заяви Рютте офіційного рішення Верховної Ради про призначення постійного наступника Федорова ще не було оприлюднено.
Саме тому слова генсека НАТО про «послідовність» стосуються не лише персоналії майбутнього міністра. Йдеться про збереження темпу реформ і військових операцій у момент, коли Україна одночасно протистоїть російському наступу, нарощує власне виробництво зброї та намагається переконати союзників у необхідності довгострокової підтримки.
Рютте побачив покращення на фронті
Коментуючи ситуацію на полі бою, Марк Рютте заявив, що українські військові нині діють значно краще, ніж на початку року. За його оцінкою, російські війська продовжують просування, але роблять це дуже повільно, тоді як українським силам вдалося провести контратаки на окремих напрямках.
Генсек НАТО не назвав конкретних ділянок фронту та не розкрив деталей операцій. Тому його слова слід сприймати як загальну політичну й військову оцінку, а не як офіційне повідомлення про масштабний контрнаступ.
Водночас ця заява має важливий сигнал для союзників: попри складну ситуацію, Україна зберігає здатність не лише оборонятися, а й проводити локальні наступальні дії. Рютте наголосив, що російська армія не змогла досягти швидкого прориву, хоча продовжує витрачати величезні людські та матеріальні ресурси.
Окремо глава НАТО відзначив спроможність України завдавати ударів на значній відстані від лінії фронту. За його словами, українські сили уражають об’єкти російської енергетичної інфраструктури та промислової бази, послаблюючи можливості Москви фінансувати й забезпечувати війну.
Такі операції останніми місяцями стали одним із ключових елементів української стратегії. Їхня мета полягає у зниженні спроможності Росії виробляти озброєння, ремонтувати військову техніку, постачати пальне армії та отримувати доходи від енергетичного сектору.
Росія втрачає до 35 тисяч військових щомісяця
Марк Рютте також навів оцінку російських втрат. За його словами, армія РФ щомісяця втрачає від 25 тисяч до 35 тисяч військовослужбовців. Генсек НАТО назвав такі показники жахливими для самих військових та їхніх родин.
Він звернувся до росіян, які лише розглядають можливість підписати контракт із військом, попередивши, що вони можуть опинитися серед приблизно 30 тисяч військових, яких Росія втратить цього або наступного місяця.
При цьому Рютте не представив методологію розрахунку й не уточнив у своїй заяві, чи йдеться виключно про загиблих, чи про сукупні втрати вбитими та тяжкопораненими. В інших повідомленнях із переказом його слів ці цифри трактуються саме як загальні бойові втрати. Тому називати всі 25–35 тисяч загиблими без додаткового підтвердження було б некоректно.
Український Генеральний штаб публікує власні щоденні оцінки втрат російських сил. Наприклад, лише за 14 липня українська сторона оцінювала втрати особового складу РФ у 1470 осіб. Ці дані є оцінками воєнного часу та не можуть бути незалежно перевірені в режимі реального часу.
Високі втрати, за логікою Рютте, демонструють ціну надзвичайно повільного просування російської армії. Москва продовжує поповнювати підрозділи контрактниками, пропонуючи значні виплати, однак водночас змушена компенсувати постійне вибуття людей на фронті.
Чому НАТО важлива наступність у Міноборони
Для союзників кадрова стабільність в українському оборонному секторі важлива через велику кількість довгострокових програм. Частина з них передбачає не одноразове передавання техніки, а спільне виробництво озброєння, підготовку військових, технічне обслуговування систем та інтеграцію українських структур зі стандартами Альянсу.
Зміна міністра сама по собі не означає припинення цих програм. Однак кожному новому керівникові необхідно швидко вибудувати робочі відносини з іноземними партнерами, військовим командуванням, українськими виробниками та парламентом.
Саме тому Рютте не став публічно втручатися у внутрішнє кадрове рішення України, але чітко озвучив очікування НАТО: нинішній напрям має бути збережений.
Для Альянсу значення має й те, що Україна продовжує розвивати технологічні спроможності. За час роботи Федорова у Міноборони акцент робився на цифровізації управління, застосуванні дронів, розвитку засобів перехоплення безпілотників і масштабуванні технологічних рішень. Партнери очікують, що новий міністр не відмовиться від цих напрямів і не допустить паузи в реалізації вже започаткованих проєктів.
Відставка викликала суперечки в Україні
Рішення не залишати Федорова на чолі Міноборони спричинило широку суспільну дискусію. Частина військових, волонтерів і представників технологічного сектору висловила занепокоєння, що кадрова зміна може загальмувати реформи й розвиток безпілотних систем.
Водночас офіційні причини непризначення Федорова до нового складу уряду вичерпно не пояснювалися. У медіа з’являлися версії про конфлікти навколо закупівель, мобілізаційної політики та взаємин із військовим командуванням, однак значна частина цих тверджень спирається на анонімні джерела і не підтверджена офіційними документами.
Через це позиція Рютте виглядає максимально обережною. Він не оцінював мотиви звільнення, не підтримував жодну зі сторін внутрішньої дискусії та не називав бажаного кандидата. Генсек лише відзначив роботу Федорова й висловив упевненість, що наступник продовжить обраний курс.
Головний сигнал НАТО полягає у тому, що кадрові перестановки в Києві не повинні вплинути на здатність України вести війну, розвивати власну оборонну промисловість і координувати допомогу із союзниками. На тлі повільного російського просування, високих втрат армії РФ та українських ударів по об’єктах у російському тилу Рютте очікує не зміни стратегії, а її послідовного продовження.
