Після саміту НАТО, який відбувся 7–8 липня в Анкарі, Туреччина заявила про початок нового етапу розвитку Північноатлантичного альянсу. У турецькому керівництві переконані, що ухвалені під час зустрічі рішення стануть одними з найважливіших за останні роки та визначатимуть розвиток організації на десятиліття вперед. Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Альянс фактично переходить до нової моделі функціонування, яку він назвав «НАТО 3.0». За його словами, йдеться не лише про збільшення оборонних витрат держав-членів, а про комплексну трансформацію всієї системи безпеки, військового виробництва, логістики та взаємодії між союзниками.
Про це повідомляє Hürriyet Daily News.
Коментуючи підсумки саміту, глава турецького МЗС заявив, що зустріч в Анкарі стала історичною як за рівнем організації, так і за політичними результатами.
За словами Фідана, саміт проходив у період безпрецедентної геополітичної напруженості, коли міжнародна система безпеки переживає глибоку трансформацію, а держави дедалі частіше стикаються з новими військовими, економічними та технологічними викликами.
Попри це, країнам-членам НАТО вдалося досягти консенсусу щодо ключових напрямів розвитку Альянсу.
Міністр зазначив, що сьогодні світ переживає період масштабних змін, які супроводжуються війнами, економічною нестабільністю, загостренням боротьби між провідними світовими державами та швидким розвитком нових військових технологій.
У таких умовах, наголосив він, здатність тридцяти двох союзників виробити спільну позицію має особливе значення.
Фідан підкреслив, що саміт ще раз довів актуальність НАТО як головного оборонного союзу демократичних держав.
На його думку, Альянс продемонстрував, що навіть за наявності різних політичних інтересів держави-члени можуть знаходити компроміси та ухвалювати рішення, які відповідають спільним стратегічним цілям.
Одним із найважливіших результатів саміту турецький міністр назвав зміну підходу до фінансування оборони.
За його словами, питання справедливого розподілу оборонних витрат більше не є лише політичним гаслом.
Відтепер воно перетворюється на практичну основу функціонування НАТО.
Фідан нагадав, що протягом багатьох років Сполучені Штати вимагали від європейських союзників збільшення власних військових бюджетів і більшої відповідальності за безпеку континенту.
Раніше ця тема неодноразово ставала причиною суперечок усередині Альянсу.
Однак тепер, за словами турецького міністра, всі союзники погодилися із необхідністю суттєво нарощувати оборонні видатки та інвестувати у власний військово-промисловий потенціал.
На думку Фідана, це означає повернення НАТО до його первісної місії.
“Фактично це було повторне відкриття первісної ролі НАТО, яка не була наступальною, а ґрунтувалася переважно на обороні, збереженні миру та підвищенні добробуту й стабільності”, – заявив він.
Водночас турецький дипломат наголосив, що сучасні виклики суттєво відрізняються від тих, із якими Альянс стикався під час холодної війни.
Якщо раніше головним завданням була класична військова оборона, то тепер країнам НАТО доводиться одночасно реагувати на кібератаки, інформаційні кампанії, використання штучного інтелекту, масове застосування безпілотників, гібридні загрози та необхідність швидкого переозброєння.
Саме тому під час саміту значна увага приділялася розвитку оборонної промисловості.
За словами Фідана, Форум оборонної промисловості, який проходив паралельно із засіданнями глав держав та урядів, став одним із ключових елементів саміту.
Учасники домовилися про нову політичну рамкову угоду, яка має стимулювати масштабне розширення виробництва озброєнь, поглиблення співпраці між оборонними компаніями держав-членів та створення більш стійких виробничих і логістичних ланцюгів.
Фідан пояснив, що нова модель розвитку НАТО передбачає швидке нарощування виробничих можливостей оборонної промисловості.
Йдеться про збільшення випуску боєприпасів, систем протиповітряної оборони, ракетного озброєння, бронетехніки, безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та інших сучасних видів озброєння.
Крім того, союзники планують активніше координувати закупівлі озброєння, спільно фінансувати перспективні розробки та розширювати співробітництво між державними й приватними виробниками військової техніки.
Саме цей комплекс змін глава турецької дипломатії назвав переходом до «НАТО 3.0».
За його словами, новий формат Альянсу враховує всі уроки сучасних воєн, насамперед повномасштабної війни Росії проти України.
Тепер оборонне планування дедалі більше спиратиметься на швидке виробництво озброєнь, технологічні інновації, цифровізацію армій, розвиток штучного інтелекту, автономних систем і безпілотних платформ.
“У час таких геостратегічних і глобальних потрясінь, плутанини, розбіжностей у поглядах та розбіжних стратегічних цілей той факт, що країни-члени об’єдналися й дійшли консенсусу щодо певних концепцій та цілей, є історичним успіхом”, – підкреслив Фідан.
Окремо він повідомив, що під час саміту союзники оголосили про укладення оборонних контрактів загальною вартістю близько 50 мільярдів доларів.
Йдеться про десятки різних програм між країнами НАТО, спрямованих на модернізацію армій, спільне виробництво озброєнь, розвиток оборонної промисловості та зміцнення військово-технічної кооперації.
За словами турецького міністра, ці проєкти не обмежуються лише Туреччиною.
До них залучені різні країни-члени НАТО, а їх реалізація дозволить значно зміцнити обороноздатність усього Альянсу.
Саміт НАТО в Анкарі став одним із найважливіших міжнародних заходів року.
Протягом двох днів лідери держав-членів обговорювали питання колективної безпеки, війни Росії проти України, зміцнення східного флангу НАТО, розвитку військово-промислового комплексу та подальшого реформування Альянсу.
За підсумками зустрічі союзники погодили спільну декларацію, яка передбачає суттєве збільшення оборонних витрат, розширення оборонного виробництва, посилення військової мобільності та довгострокову підтримку України.
Однією з центральних подій саміту стали переговори президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа.
Після зустрічі Трамп заявив про «новий початок» у двосторонніх відносинах із Києвом та наголосив на готовності Вашингтона й надалі підтримувати Україну.
Президент США також повідомив, що переговори щодо можливого завершення війни тривають, хоча визнав, що процес залишається складним і потребує часу.
Крім того, Трамп заявив про готовність надати Україні право на ліцензійне виробництво американських систем протиповітряної оборони Patriot.
За його словами, це дозволить значно зміцнити українську систему ППО та прискорити постачання сучасних засобів захисту неба.
Американський президент також не виключив можливості свого майбутнього візиту до Києва.
Окрім цього, він висловив думку, що далекобійні удари України по військових об’єктах на території Росії можуть стати одним із факторів, які наблизять завершення війни.
В Анкарі переконані, що рішення, ухвалені під час саміту, матимуть стратегічний вплив не лише на діяльність НАТО, а й на всю систему євроатлантичної безпеки.
На думку турецького керівництва, Альянс фактично вступає в нову епоху свого розвитку, яка характеризуватиметься значно вищим рівнем оборонної інтеграції, масштабними інвестиціями у військові технології, модернізацією оборонної промисловості та підготовкою до нових викликів XXI століття.
