Хрещатик

Позначка: зима 2026

  • Дитсадки Києва закриють на зиму? У КМДА відповіли на тривожні повідомлення для батьків

    Дитсадки Києва закриють на зиму? У КМДА відповіли на тривожні повідомлення для батьків

    У Києві серед батьків дошкільнят почали поширюватися повідомлення про можливе закриття дитячих садків у зимовий період через відключення електроенергії, проблеми з опаленням та гарячим водопостачанням. У соціальних мережах з’явилися фотографії оголошення, в якому родинам нібито рекомендують за можливості не приводити дітей до дошкільних закладів узимку. Однак у Київській міській державній адміністрації заперечили існування відповідних розпоряджень.

    Про це 29 жовтня повідомляє ТСН з посиланням на коментар Департаменту освіти і науки КМДА.

    Приводом для занепокоєння стало оголошення, яке останніми днями поширювали в батьківських чатах та месенджерах. У ньому йдеться про можливі перебої з електропостачанням, відсутність гарячої води та проблеми з опаленням упродовж зимових місяців.

    Автори повідомлення нібито рекомендували батькам залишати дітей удома, якщо родини мають таку можливість. При цьому в оприлюдненому оголошенні не зазначено конкретного дитячого садка, від імені якого поширюється відповідна інформація.

    На тлі російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі такі повідомлення викликали значне занепокоєння серед киян. Для багатьох родин робота дитячих садків має вирішальне значення, адже батьки повинні поєднувати догляд за дітьми з роботою.

    Особливо гостро це питання постає в умовах війни, коли частина родин не має можливості залишити дитину з родичами або організувати постійний догляд удома.

    Однак у столичному Департаменті освіти і науки заявили, що жодних офіційних рішень про масове закриття дитячих садків узимку не ухвалювали.

    «Таких розпоряджень нема. Можливо, це черговий фейк, бо навіть не вказаний заклад освіти», — повідомили представники департаменту журналістам.

    Таким чином, інформація про нібито заплановане припинення роботи всіх київських дитсадків наразі не має офіційного підтвердження.

    Водночас це не означає, що проблеми з електропостачанням чи опаленням не можуть впливати на роботу окремих дошкільних закладів.

    Ще у вересні Міністерство освіти і науки України надало рекомендації щодо організації освітнього процесу в осінньо-зимовий період 2026–2027 років. Відповідно до них, роботу закладу можуть тимчасово скорочувати або призупиняти, якщо через відсутність тепла, електроенергії чи води неможливо забезпечити безпечні умови перебування дітей.

    Важливо, що такі рішення мають ухвалюватися з урахуванням конкретних обставин, а не на підставі непідтверджених повідомлень у соціальних мережах.

    У Києві підготовка закладів освіти до опалювального сезону тривала протягом останніх місяців. Столична влада повідомляла про перевірку систем теплопостачання, резервних джерел живлення та готовності об’єктів соціальної інфраструктури до можливих перебоїв.

    Раніше «Ненька інфо» писала про підготовку Києва до зими та плани КМДА на випадок російських ударів по системах тепло- й водопостачання.

    16 жовтня столиця розпочала опалювальний сезон. Першочергове підключення тепла передбачили для об’єктів соціальної сфери, зокрема лікарень, шкіл та дитячих садків.

    Водночас через пошкодження енергетичної інфраструктури після російських атак у частині Дніпровського та Дарницького районів на момент початку опалювального сезону зберігалися труднощі з підключенням окремих об’єктів.

    За інформацією КМДА, подача тепла до соціальних закладів здійснюється за індивідуальними заявками їхніх керівників.

    Крім проблем з опаленням, важливим залишається питання безпеки дітей під час повітряних тривог.

    У Департаменті освіти і науки КМДА раніше пояснювали, що незалежно від рівня повітряної загрози працівники дошкільних закладів повинні діяти відповідно до затверджених планів реагування та забезпечувати переміщення дітей в укриття.

    Тому можливість безпечного перебування вихованців у дитсадку залежить не лише від наявності опалення й електроенергії, а й від готовності закладу виконувати необхідні заходи безпеки.

    Наразі в міській адміністрації не повідомляли про запровадження загальноміського режиму закриття дитячих садків на зимовий період.

    Батькам рекомендується перевіряти інформацію безпосередньо в адміністрації свого дошкільного закладу або в районних управліннях освіти. Якщо йдеться про зміну графіка роботи, тимчасове припинення прийому дітей чи інші організаційні рішення, відповідна інформація має надходити через офіційні канали комунікації закладу.

    Також важливо розрізняти рекомендації для конкретного дитсадка, який може зіткнутися з технічними проблемами, та рішення про припинення роботи всієї системи дошкільної освіти столиці.

    Отже, станом на 29 жовтня КМДА не підтверджує інформацію про масове закриття дитячих садків Києва взимку. Поширені повідомлення про необхідність залишати дітей удома не мають статусу офіційного розпорядження міської влади.

    Водночас через воєнні ризики та можливі перебої з комунальними послугами робота окремих закладів може змінюватися залежно від безпекових і технічних умов.

  • Путін хоче вигнати українців із міст: The Guardian розкрила російський план блекаутів і комунального колапсу

    Путін хоче вигнати українців із міст: The Guardian розкрила російський план блекаутів і комунального колапсу

    Росія може реалізовувати заздалегідь розроблену стратегію руйнування української енергетичної та комунальної інфраструктури, головна мета якої — зробити великі міста непридатними для нормального життя й змусити їхніх мешканців залишати домівки. Британське видання The Guardian ознайомилося з документами, які, за інформацією української розвідки, були перехоплені в Росії. Вони описують можливі наслідки систематичного знищення електростанцій, систем водопостачання, опалення та каналізації. Найнебезпечніший сценарій для Києва передбачає відключення електроенергії тривалістю до 20 годин на добу. Однак це прогноз на випадок масштабних пошкоджень, а не підтверджений графік майбутніх відключень.

    Про зміст документів 16 жовтня повідомило британське видання The Guardian у матеріалі журналіста Ендрю Рота.

    За інформацією видання, українська розвідка отримала аналітичні матеріали російського походження, у яких розглядаються можливості завдання системної шкоди життєво важливій інфраструктурі України.

    Документ має назву «Аналіз енергетичного, житлового та комунального секторів України».

    Особливу увагу автори приділяють не лише знищенню електроенергії як ресурсу, а й подальшим наслідкам для життя цивільного населення.

    У документі, як повідомляє The Guardian, розглядаються ситуації, коли відсутність електроживлення призводить до зупинки водопостачання, порушення роботи каналізації, погіршення санітарних умов та вимушеного виїзду мешканців із міст.

    Саме такий послідовний розвиток гуманітарної кризи, за оцінкою британських журналістів, може відповідати нинішній тактиці російських ударів.

    Що відомо про перехоплені документи

    За даними The Guardian, документи українська розвідка отримала у вересні 2026 року.

    Вони містять оцінки стану української енергетики, можливих наслідків пошкодження критичної інфраструктури та використання різних видів озброєння.

    Журналісти зазначають, що матеріали підготовлені у формі технічного аналізу.

    У них розглядаються окремі сценарії виведення з ладу енергетичних і комунальних систем, а також можливий вплив цих руйнувань на великі населені пункти.

    Водночас достеменно невідомо, яка саме російська державна структура підготувала документ.

    Кілька європейських посадовців, ознайомлених із матеріалами, припустили, що автори можуть бути пов’язані з аналітичними підрозділами російської армії або спецслужб.

    Проте ці оцінки не є остаточним підтвердженням авторства.

    Також The Guardian не оприлюднила доказів того, що Володимир Путін особисто затверджував саме цей документ або підписував наказ про його реалізацію.

    Водночас український президент раніше заявляв, що українська розвідка отримала свідчення нової російської доктрини атак на ширше коло цивільних об’єктів.

    Про це The Guardian повідомляла ще 4 жовтня.

    За словами Зеленського, російська стратегія спрямована, зокрема, на те, щоб змусити українців залишати великі міста.

    Денис Шмигаль розповів про два російські документи

    Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль раніше повідомляв європейським партнерам про отримані аналітичні матеріали.

    За його словами, йдеться про два великі документи, які містять детальні технічні розрахунки.

    У них оцінюється можливе застосування різних типів ракет і ударних безпілотників проти української інфраструктури.

    Міністр наголосив, що українська сторона усвідомлює характер загроз і розуміє логіку можливих подальших атак.

    Водночас The Guardian не стала публікувати частину технічних подробиць на прохання українського Міністерства енергетики.

    У відомстві пояснили, що розголошення такої інформації могло б полегшити російським військовим планування подальших ударів.

    Це важлива деталь: журналісти ознайомилися з матеріалами, але вирішили не оприлюднювати дані, які можуть становити додаткову загрозу для енергетичної безпеки України.

    Чому головною ціллю залишається Київ

    Одним із найнебезпечніших напрямків російської кампанії аналітики називають спроби порушити електропостачання української столиці.

    Київ — великий центр споживання електроенергії, який залежить як від місцевої генерації, так і від передачі електроенергії з інших регіонів.

    Для забезпечення міста використовується складна система електростанцій, підстанцій і магістральних мереж.

    У разі одночасного пошкодження кількох важливих елементів цієї системи можливості стабільного електропостачання можуть істотно скоротитися.

    За інформацією The Guardian, російський документ містить оцінку сценарію, за якого під загрозою може опинитися понад 90% електроенергії, запланованої для забезпечення Києва протягом зими.

    Однак цей показник не означає, що Росія вже знищила 90% доступного електропостачання столиці.

    Йдеться про потенційні наслідки масштабного пошкодження критично важливих об’єктів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про оцінку Інституту вивчення війни (ISW), згідно з якою Росія може намагатися системно відрізати Київ від електропостачання.

    Аналітики звертали увагу на ризик комплексних ударів по генерації та системах передачі електроенергії.

    Після останніх атак Київ утратив основну електрогенерацію

    Особливо тривожними виглядають повідомлення про стан київських теплоелектроцентралей.

    Після масованих російських атак у жовтні основні великі ТЕЦ столиці припинили виробляти електроенергію.

    Як раніше повідомляли українські медіа з посиланням на представників енергетичного сектору, йдеться про ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницьку ТЕЦ.

    Водночас пошкоджені станції можуть зберігати окремі можливості виробництва теплової енергії.

    Це особливо важливо на початку опалювального сезону.

    Про небезпеку повторних ударів по столичних теплоелектроцентралях «Ненька інфо» розповідала ще 14 жовтня.

    Тоді зазначалося, що ураження великих об’єктів генерації не означає автоматичного повного припинення теплопостачання, але значно ускладнює забезпечення міста електроенергією.

    Крім того, теплові мережі, насосні станції та інше допоміжне обладнання також потребують стабільного електроживлення.

    Саме тому масштабний блекаут може вплинути не лише на освітлення квартир, а й на роботу систем опалення та водопостачання.

    До 20 годин без електрики: наскільки реальний такий сценарій

    У матеріалі The Guardian наведені експертні прогнози щодо проходження зимового періоду.

    Вони передбачають різні варіанти розвитку подій залежно від погоди, інтенсивності обстрілів та швидкості ремонтних робіт.

    За відносно сприятливого сценарію, коли температура залишається помірною, а пошкоджене обладнання вдається оперативно ремонтувати, тривалість відключень у Києві може становити до восьми годин на добу.

    Значно складнішим є сценарій тривалих морозів у поєднанні з новими масштабними атаками.

    У такому випадку, за оцінками експертів, перебої з електропостачанням можуть тривати до 20 годин на добу.

    Це не офіційний графік відключень і не гарантований прогноз. Це оцінка можливого розвитку подій за несприятливих умов.

    Реальна ситуація залежатиме від того, скільки енергетичного обладнання залишиться працездатним, як швидко проводитимуть ремонти та чи вдасться запобігти повторним руйнуванням.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала заяви про можливу катастрофічну зиму та пояснювала різницю між реальними ризиками і панічними прогнозами.

    Росія атакує не лише електростанції

    Особливістю описаної стратегії є можливе поєднання ударів по кількох системах життєзабезпечення.

    Енергетична інфраструктура тісно пов’язана з водопостачанням, каналізацією, тепловими мережами та роботою міського транспорту.

    Якщо електроенергії немає тривалий час, насосне обладнання може припинити роботу, а резервні джерела живлення мають обмежені ресурси.

    У разі серйозних пошкоджень це може спричинити перебої з подачею питної води та відведенням стічних вод.

    У холодний період виникають додаткові ризики для систем централізованого опалення.

    Особливо небезпечними можуть бути тривалі відключення за низьких температур, коли житлові будинки швидко втрачають тепло.

    У подібній ситуації найбільш уразливими залишаються люди похилого віку, маленькі діти, особи з інвалідністю та громадяни, які потребують постійного медичного догляду.

    Саме комплексний характер можливих руйнувань робить загрозу гуманітарної кризи значно серйознішою, ніж звичайні тимчасові відключення електроенергії.

    ООН попереджає про ризик нової хвилі переселенців

    Можливі наслідки російських ударів уже привернули увагу міжнародних гуманітарних організацій.

    16 жовтня агентство Reuters повідомило про попередження Міжнародної організації з міграції ООН щодо ризику нових переміщень населення.

    За оцінкою організації, пошкодження житла та критичної інфраструктури, подорожчання життя й наближення морозів можуть змусити частину українців знову залишити свої домівки.

    Нині мільйони людей залишаються внутрішньо переміщеними, а значна кількість українців, які раніше повернулися додому, продовжує жити в умовах нестабільного електро- та теплопостачання.

    У Міжнародній організації з міграції звернули увагу, що доступ до води безпосередньо залежить від функціонування енергетичних систем.

    Тому нові масовані удари можуть спричиняти вторинні гуманітарні наслідки навіть далеко від безпосередніх місць влучань.

    Чому Москва посилює тиск на цивільне населення

    Український політолог Володимир Фесенко в коментарі The Guardian пов’язав посилення енергетичних атак із ситуацією на фронті.

    За його оцінкою, Кремль може дедалі більше покладатися на руйнування цивільної інфраструктури як спосіб тиску на Україну.

    Йдеться про стратегію, за якої складні умови життя, економічні проблеми та суспільне невдоволення розглядаються як інструменти політичного впливу.

    Однак це аналітична оцінка, а не доведене свідчення того, що російське керівництво остаточно відмовилося від військових цілей.

    Міжнародне гуманітарне право забороняє навмисно атакувати цивільні об’єкти та використовувати терор проти цивільного населення як метод ведення війни.

    Водночас правова оцінка кожного конкретного удару залежить від характеру об’єкта, військової необхідності, пропорційності та інших установлених обставин.

    Що може допомогти Україні пройти зиму

    На тлі зростання загроз українська влада й місцеві громади працюють над підвищенням стійкості енергетичних систем.

    Серед основних напрямків — ремонт пошкодженого обладнання, створення резервної генерації, захист важливих об’єктів та забезпечення аварійного живлення для лікарень, водоканалів і теплопостачальних підприємств.

    Окреме значення має розвиток розподіленої генерації, яка дозволяє зменшувати залежність великих міст від окремих потужних електростанцій.

    Проте невеликі генератори та когенераційні установки не можуть миттєво замінити всі втрачені потужності.

    Також критично важливою залишається робота протиповітряної оборони, зокрема захист від балістичних ракет та ударних безпілотників.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону.

    Однак навіть за наявності резервного обладнання нові масштабні удари можуть суттєво ускладнювати роботу міських систем.

    Чи означає розслідування The Guardian, що гуманітарна катастрофа неминуча

    Ні. Документи, з якими ознайомилися британські журналісти, описують можливу російську стратегію та її очікувані наслідки.

    Вони не доводять, що всі передбачені сценарії обов’язково здійсняться.

    Також наразі не встановлено незалежно, який саме російський орган розробив документи та чи були всі запропоновані в них заходи затверджені на найвищому рівні.

    Водночас реальні атаки на українські електростанції та мережі підтверджують, що загроза масштабних комунальних перебоїв існує.

    Головний висновок розслідування The Guardian полягає в тому, що російські удари по енергетиці можуть бути частиною ширшої стратегії тиску на цивільне населення — із розрахунком на тривалі відключення, погіршення умов життя та вимушене переміщення людей.

    Напередодні зими 2026–2027 років питання захисту енергосистеми, резервного теплопостачання та стабільної роботи водоканалів залишається одним із найважливіших для українських міст.

    Подальша ситуація залежатиме від інтенсивності російських атак, можливостей протиповітряної оборони, відновлювальних робіт та міжнародної підтримки України.

  • «Вірити в добре, але готуватися до найгіршого»: Буданов відповів Трампу на прогноз про мир до зими

    «Вірити в добре, але готуватися до найгіршого»: Буданов відповів Трампу на прогноз про мир до зими

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов обережно відреагував на сподівання президента США Дональда Трампа щодо можливого завершення війни Росії проти України ще до настання суворої зими. За словами Буданова, Україна може сподіватися на позитивний сценарій, однак повинна одночасно готуватися до продовження бойових дій узимку.

    «Давайте вірити в щось добре, але ми маємо бути реалістами і готуватись до найгіршого варіанту», — сказав Буданов у коментарі Новини.LIVE. Він додав, що якщо завершити війну вдасться раніше, це буде позитивним результатом, однак будувати підготовку лише на такому сценарії не можна.

    Так Буданов прокоментував слова Дональда Трампа, який 26 вересня знову висловив сподівання, що Україна та Росія зможуть домовитися про припинення війни в найближчому майбутньому. Американський президент заявив, що хотів би побачити домовленість між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним ще до приходу суворої зими.

    Трамп аргументував необхідність якнайшвидшої угоди великими людськими втратами у війні. При цьому наведені ним цифри — 25 тисяч, 32 тисячі та 33 тисячі загиблих за окремі місяці — є саме заявою президента США; незалежного підтвердження такої помісячної статистики у відкритих джерелах немає.

    Обережна позиція Буданова збігається з його іншими останніми заявами. 26 вересня він наголошував, що Україна підтримує негайне припинення вогню, однак Росія наразі не демонструє готовності погодитися на нього. За його словами, вплив Вашингтона залишається одним із ключових факторів, який може допомогти зрушити переговорний процес.

    При цьому тема можливого результату ще до зими не нова. 22 вересня Зеленський зустрічався з Трампом у Нью-Йорку. Білий дім офіційно підтвердив проведення цієї двосторонньої зустрічі.

    Раніше «Ненька інфо» писала, що напередодні переговорів Київ розглядав серед ключових тем енергетичну деескалацію, зміцнення ППО, підготовку України до зими та можливі дипломатичні кроки.

    Енергетична деескалація та кулуарні компроміси: чого насправді очікує Київ від зустрічі Зеленського з Трампом

    Ще 7 вересня Зеленський після консультацій із представниками Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером заявляв, що українська сторона має розуміння кроків, які повинні «спрацювати до зими». Тоді серед тем також були дипломатія, ППО, гарантії безпеки та підготовка енергетики до холодного сезону.

    «Знаємо, що має спрацювати до зими»: Зеленський розкрив підсумки переговорів із посланцями Трампа

    Водночас нинішній переговорний порядок денний за останні тижні змінився. Зеленський 24 вересня заявив, що так звані «анкориджські домовленості» та частина попередніх російських територіальних вимог більше не розглядаються як основа нинішніх переговорів.

    Територіальні вимоги РФ прибрали з переговорного порядку денного — Зеленський

    Попри активізацію дипломатії, конкретної погодженої дати завершення війни або публічно підтвердженої домовленості між Україною та Росією наразі немає.

    Тому заява Буданова фактично зводиться до двох паралельних сценаріїв: Київ продовжує працювати над дипломатичним завершенням війни та припиненням вогню, але водночас військове й державне планування має виходити з того, що бойові дії можуть продовжитися і взимку.

    Саме цей підхід — сподіватися на дипломатичний результат, але не будувати оборонні плани виключно на оптимістичному прогнозі — Буданов і сформулював у відповіді на слова Трампа.

  • $2500 за будинок під Києвом: чому українці шукають автономне житло перед зимою

    $2500 за будинок під Києвом: чому українці шукають автономне житло перед зимою

    Ринок заміської оренди на Київщині напередодні зими 2026–2027 років знову змінює пріоритети. Якщо раніше орендарі насамперед оцінювали площу, ремонт, локацію та відстань до столиці, то тепер одним із головних критеріїв стала автономність — здатність будинку залишатися придатним для життя під час тривалих відключень електроенергії, тепла та води. На цьому тлі медіанна вартість оренди будинку в Київській області у серпні сягнула $2500 на місяць, що стало дворічним максимумом.

    За даними ЛУН, нинішній показник на 25% вищий, ніж у серпні 2025 року. Попередній помітний пік на ринку фіксували у лютому 2026-го, коли медіанна вартість оренди будинку становила приблизно $2200 на місяць. Після стабілізації ситуації в енергетиці ціни дещо знизилися, однак улітку знову пішли вгору.

    Однією з причин зростання попиту експерти називають досвід попередніх сезонів із критичними відключеннями. За словами керівниці ЛУН Статистики Людмили Кірюхіної, найбільші цінові аномалії на ринку заміського житла в останні роки спостерігалися саме під час масштабних проблем з електропостачанням — улітку 2023 року та взимку 2025-го.

    На початку 2026 року, коли морози та російські обстріли знову загострили ризики блекаутів, частина мешканців квартир почала шукати заміське житло із резервними джерелами електроенергії та тепла. Тепер цей досвід впливає і на підготовку до наступної зими.

    Втім, говорити про масову втечу українців із квартир у приватні будинки поки що не варто. Експерти ринку зазначають, що утримання великого будинку може бути значно дорожчим, ніж квартири, особливо взимку. Тому попит концентрується не на будь-яких заміських об’єктах, а на компактних, енергоефективних і справді автономних будинках.

    Фактично ринок дедалі сильніше ділиться на два сегменти. Перший — будинки з резервним живленням, автономним або альтернативним опаленням, власним джерелом води та іншими системами, які дозволяють пережити тривалий блекаут. Другий — звичайні будинки, де генератор або відсутній, або не забезпечує роботу всіх критично важливих систем.

    Саме перший сегмент, за оцінками експертів, може дорожчати далі. У разі нових перебоїв з електроенергією восени та взимку вартість оренди автономних будинків може зрости ще на 5–15%. Водночас об’єкти без резервного живлення та надійної системи опалення, навпаки, можуть втрачати попит і дешевшати.

    Особливо відчутним дефіцит може стати у жовтні–грудні. Експерти прогнозують, що за несприятливого сценарію найкращі автономні об’єкти в передмісті Києва можуть бути швидко орендовані, а на ринку залишаться переважно дорогі преміальні пропозиції.

    При цьому сам факт наявності генератора ще не означає, що будинок готовий до блекауту. Експерти радять перевіряти, яке саме обладнання він здатен живити. У приватному будинку від електроенергії часто залежать газовий котел, циркуляційні насоси, свердловина, каналізаційне обладнання, холодильник, освітлення, інтернет та інші системи.

    Одним із найважливіших елементів експерти називають систему автоматичного введення резерву — АВР. Вона дозволяє автоматично переключати будинок на резервне джерело живлення після зникнення електроенергії. Без такої системи навіть потужний генератор може потребувати постійного ручного запуску та підключення.

    Так само важливо перевіряти систему опалення. Навіть газовий котел часто потребує електрики для автоматики та насосів. Тому наявність газу сама по собі не гарантує тепла під час тривалого відключення. Додатковою перевагою стають твердопаливні котли, печі або каміни, які можуть працювати незалежно від електромережі.

    Окреме питання — вода. Якщо будинок має власну свердловину, насос також потребує електроживлення. Тому потенційним орендарям радять перевірити, чи підключена система водопостачання до резервного живлення і скільки часу вона зможе працювати автономно.

    Експерти рекомендують перед підписанням договору провести простий тест: повністю відключити будинок від зовнішньої електромережі приблизно на 20–30 хвилин і перевірити, чи запускається резервне живлення, чи працюють опалення, вода, каналізація, освітлення та інтернет. Такий тест може дати значно більше інформації, ніж сам перелік обладнання у рекламному оголошенні.

    Також варто враховувати додаткові витрати. Пальне та мастило для генератора зазвичай оплачує орендар, тоді як підготовка обладнання до сезону та його ремонт найчастіше залишаються відповідальністю власника. Через це дешевший на перший погляд будинок може виявитися дорожчим у щомісячному утриманні, якщо для обігріву та електроживлення доведеться постійно купувати пальне.

    Різниця між сегментами вже помітна в оголошеннях. За оцінками РБК-Україна, звичайні будинки в області можна знайти приблизно за 20–30 тисяч гривень на місяць, тоді як енергонезалежні об’єкти у передмісті часто пропонують за 40–100 тисяч гривень і більше.

    Водночас сам показник у $2500 не означає, що саме стільки коштує кожен будинок під Києвом. Йдеться про медіанну ціну пропозицій у Київській області за серпень, а фактична вартість конкретного житла суттєво залежить від району, площі, стану будинку, автономності та відстані до столиці.

    Таким чином, перед зимою на ринку фактично сформувався новий критерій вартості: орендарі платять не просто за комфорт і квадратні метри, а за можливість продовжувати нормальне життя навіть тоді, коли зникає електрика. І якщо проблеми в енергосистемі знову загостряться, саме автономні будинки можуть стати найбільш дефіцитним сегментом заміської оренди.

  • «Цього року буде інакше»: Прокудін розповів, чому зима в Херсоні може стати найважчою

    «Цього року буде інакше»: Прокудін розповів, чому зима в Херсоні може стати найважчою

    Херсон може зустріти одну з найважчих зим за весь час повномасштабної війни. Після посилення російських атак на ТЕЦ та інші об’єкти критичної інфраструктури місто вже не може розраховувати на звичний рівень тепло- й енергопостачання, а тривалі відключення можуть стати частиною повсякденного життя. Начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив, що зараз усе місто отримує електроенергію в обсязі, співставному з потребами одного великого супермаркету в Києві. Про це в інтерв’ю РБК-Україна.

    За його словами, за останній місяць ситуація суттєво погіршилася через масовані російські удари. Ворог атакує не лише енергетичну інфраструктуру, а й житлові райони, комунальні служби, транспорт та цивільних. Особливо небезпечними залишаються FPV-дрони, які, за словами Прокудіна, фактично «полюють» на людей на вулицях.

    Після ударів по Херсонській ТЕЦ керівник області почав активніше закликати жителів за можливості евакуюватися. Він наголосив, що йдеться не про спробу посіяти паніку, а про необхідність завчасно попередити людей про ризики.

    За оцінкою Прокудіна, Херсон може залишатися без електроенергії дуже тривалий час. У місті шукають альтернативні джерела живлення та опалення, однак повернення до звичного режиму роботи енергосистеми поки не гарантується.

    Особливо критичним є те, що місто розташоване лише за кілька кілометрів від російських позицій. Це робить об’єкти інфраструктури надзвичайно вразливими до артилерії, керованих авіабомб, ударних БпЛА та інших засобів ураження.

    За словами очільника ОВА, нині в Херсоні залишаються близько 60 тисяч людей — приблизно п’ята частина довоєнного населення міста. При цьому він наголошує: районів, які можна було б назвати повністю безпечними, фактично вже немає.

    Для проходження зими місто готує резервну систему життєзабезпечення. Насамперед йдеться про лікарні, насосні станції, об’єкти водопостачання та іншу критичну інфраструктуру. На них передбачені резервні джерела живлення.

    У Херсоні зараз постійно працюють 152 пункти незламності, ще 47 можуть бути оперативно розгорнуті у разі потреби. Також у місті є близько 400 укриттів різного рівня захисту. Їх мають забезпечувати можливістю зігрітися, зарядити телефон, отримати зв’язок та базову допомогу.

    Паралельно область готує газові обігрівачі, плитки для приготування їжі, спальні мішки та паливні матеріали для приватних будинків. До цієї роботи залучають міжнародних партнерів та державні компанії.

    Однак навіть така підготовка не може повністю компенсувати масштаби руйнувань. Прокудін прямо говорить, що нинішній опалювальний сезон відрізнятиметься від попередніх. Якщо раніше вдавалося захистити значну частину інфраструктури та швидко відновлювати пошкодження, то останні удари значно погіршили ситуацію.

    «Люди сподіваються, що так буде й далі. Але я кажу правду: так не буде», — заявив він в інтерв’ю.

    Окремою проблемою залишається дроновий терор. За словами Прокудіна, якщо на початку року фіксували приблизно 2,5 тисячі атак БпЛА на тиждень, то зараз їх кількість зросла до близько 6 тисяч.

    Він також заявив, що за перше півріччя по Херсонщині було застосовано близько 100 керованих авіабомб, тоді як лише за останній місяць — близько 200. Крім того, у регіоні почали регулярно фіксувати реактивні ударні дрони, які раніше використовувалися значно рідше.

    У відповідь на це в області посилили систему протидії БпЛА. За словами Прокудіна, понад 260 км маршрутів уже обладнані антидроновими сітками. Також використовуються РЕБ, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та інші засоби.

    Очільник ОВА стверджує, що українські військові щотижня знищують у регіоні близько 93–96% російських дронів. За його даними, минулого тижня із приблизно 5700 безпілотників було знищено близько 5300. Водночас навіть невеликий відсоток БпЛА, яким вдається прорвати систему захисту, залишається смертельно небезпечним для цивільних.

    Особливо вразливими є комунальники, медики, енергетики та працівники водоканалу. Через постійні атаки вони змушені працювати в бронежилетах і шоломах, використовувати детектори дронів та в окремих випадках виїжджати на ремонти під військовим прикриттям.

    Прокудін розповів, що в серпні внаслідок російських дронових атак загинули 30 людей, серед них одна дитина, ще 393 особи були травмовані. За його словами, атаки відбуваються щодня, а цілями стають люди на велосипедах, зупинках, у маршрутках і навіть працівники комунальних служб.

    Саме тому влада продовжує евакуацію населення. З 2023 року з області, за словами Прокудіна, вивезли майже 53 тисячі людей, серед них близько 7 тисяч дітей і 600 маломобільних осіб. Лише за останній тиждень евакуювали приблизно 250 людей.

    У самому Херсоні наразі залишаються близько 4800 дітей, а загалом в області — приблизно 10,6 тисячі. Обласний центр поки не оголошений зоною обов’язкової примусової евакуації дітей, однак батькам наполегливо рекомендують виїжджати.

    Причини відмови, за словами очільника ОВА, переважно побутові: люди бояться залишати житло, переживають через можливе мародерство, не розуміють, де житимуть після евакуації та як оплачуватимуть оренду.

    При цьому евакуація доступна залізничним та автомобільним транспортом. Херсонців приймають різні області України, зокрема Миколаївська, Одеська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Хмельницька, Тернопільська, Черкаська та Вінницька.

    Складною залишається й ситуація з освітою. За словами Прокудіна, на Херсонщині немає жодного навчального закладу, який не був би пошкоджений або повністю зруйнований. Водночас 162 школи та шість філій продовжують працювати дистанційно, а в онлайн-форматі навчаються близько 44 тисяч школярів.

    Частину навчання намагаються повернути в очний формат лише там, де є захищені укриття та достатня відстань від лінії фронту.

    Прокудін наголошує, що майбутня зима може стати для Херсона принципово іншою. Якщо раніше місто, попри постійні обстріли, здебільшого зберігало доступ до світла, води та тепла, то після останніх ударів гарантувати це вже неможливо.

    Його фраза про те, що весь Херсон зараз отримує стільки електроенергії, скільки споживає один київський супермаркет, фактично стала найбільш промовистою характеристикою стану міської енергосистеми напередодні холодів.

  • До зими бракує 650 млн євро: прем’єр попередив про серйозний виклик для енергетики України

    До зими бракує 650 млн євро: прем’єр попередив про серйозний виклик для енергетики України

    Українська енергетична галузь потребує ще близько 650 мільйонів євро міжнародної підтримки для належної підготовки до наступного опалювального сезону. Попри те, що партнери вже акумулювали понад 2 мільярди євро у Фонді підтримки енергетики України, уряд наголошує: темпи допомоги не можна знижувати, адже майбутня зима буде складною.

    Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

    За словами глави уряду, одним із головних пріоритетів держави залишається забезпечення енергетичної стійкості в умовах триваючої російської агресії. Він зазначив, що міжнародні партнери вже зробили вагомий внесок у підтримку української енергетики.

    “Фонд підтримки енергетики України вже акумулював понад 2 мільярди євро. Проте незабезпечена потреба галузі напередодні наступної зими — близько 650 мільйонів євро. Тому темп мобілізації підтримки не можна знижувати. Ця зима об’єктивно буде складна”, – наголосив Корецький.

    Прем’єр підкреслив, що нинішня відбудова енергетичної системи має стати не простим відновленням зруйнованих об’єктів, а можливістю для глибокої модернізації галузі. За його словами, значна частина енергетичної інфраструктури, яка була створена ще за радянських часів, є застарілою та менш ефективною за сучасні технологічні рішення.

    Корецький зазначив, що, попри масштабні руйнування, завдані російськими ударами, Україна отримала шанс перейти до створення сучасної розподіленої генерації. Така система є більш стійкою до атак, ефективніше забезпечує споживачів електроенергією та сприяє скороченню викидів парникових газів.

    “Те, що, на жаль, Росія її руйнує, на щастя, дає нам можливість з допомогою партнерів будувати нову розподілену генерацію, яка суттєво ефективніша. І паралельно з цим дає зменшення вуглецевого викиду. Тому на цьому шляху потрібно продовжувати”, – зазначив він.

    Окрему увагу прем’єр приділив підтримці транспортної інфраструктури, яка також регулярно стає мішенню російських атак. За його словами, Україні необхідна допомога міжнародних партнерів для забезпечення стабільної роботи залізниці.

    Йдеться насамперед про постачання вагонів і локомотивів, які можуть знадобитися для відновлення та підтримки перевезень в умовах постійних ударів по інфраструктурі.

    “Це і вагони, і локомотив. Тут є конкретне завдання, ми його обов’язково з вами проговоримо”, – додав глава уряду.

    Підготовка до нового опалювального сезону триває не лише на державному, а й на місцевому рівні. Зокрема, у Києві вже формують матеріальні резерви на випадок надзвичайних ситуацій, створюють запаси продовольчих наборів та оновлюють алгоритми роботи міських служб у разі нових атак на критичну інфраструктуру.

    Водночас президент України Володимир Зеленський раніше повідомив про проведення спеціального засідання Ради національної безпеки і оборони, присвяченого готовності регіонів до осінньо-зимового періоду. За його словами, області, які не виконають визначені плани стійкості, нестимуть відповідальність. Також глава держави висловив сподівання, що завдяки посиленню санкційного та дипломатичного тиску на Росію війну вдасться завершити ще до зими 2026 року.

  • «Наступна зима буде важкою». Ексчиновниця Пентагону попередила Україну про дефіцит ракет до Patriot і зміну настроїв у США

    «Наступна зима буде важкою». Ексчиновниця Пентагону попередила Україну про дефіцит ракет до Patriot і зміну настроїв у США

    Колишня високопосадовиця Пентагону Лора Купер заявила, що нарощування виробництва ракет до систем Patriot потребуватиме років, а Росія продовжує адаптовувати тактику ударів по Україні. Вона також попередила, що наступна зима може стати серйозним випробуванням для української енергетики та системи ППО.

    Про це Купер розповіла в інтерв’ю NV під час Київського безпекового форуму.

    Лора Купер понад вісім років відповідала у Пентагоні за напрямки Росії, України та Євразії, а після початку повномасштабної війни координувала військову допомогу США Україні.

    За її словами, однією з головних проблем для України та її союзників залишаються обмежені темпи виробництва ракет-перехоплювачів для Patriot, які використовують для знищення російських балістичних ракет.

    Купер наголосила, що швидко збільшити виробництво таких ракет неможливо через складність технологічного процесу та високий попит на системи ППО у світі.

    Вона зазначила, що Росія продовжує активно нарощувати виробництво ракет і дронів, тому Україна змушена постійно адаптовувати свою оборону.

    Окремо експосадовиця звернула увагу на майбутній осінньо-зимовий період. На її думку, Росія, ймовірно, знову намагатиметься масовано атакувати українську енергетичну інфраструктуру.

    Купер вважає, що Україні вже зараз необхідно посилювати захист енергетичних об’єктів, розвивати мобільні системи ППО та збільшувати кількість засобів для перехоплення дронів.

    Вона також прокоментувала настрої у США щодо війни Росії проти України. За словами Купер, підтримка України серед американців зберігається, однак дедалі більше громадян США хочуть бачити чітку стратегію завершення війни та розуміння довгострокових цілей Вашингтона.

    Водночас вона підкреслила, що в американському політикумі й надалі існує серйозне занепокоєння через агресивну політику Кремля та можливі наслідки перемоги Росії.

    «Одна з речей, про яку я завжди нагадую своїм американським колегам, — це те, наскільки погано раніше ми прогнозували майбутні рішення Росії», — зазначила Купер.

    Вона також визнала, що багатьох у США здивувала стійкість України та здатність ЗСУ не лише оборонятися, а й виснажувати російські сили.

    На думку Купер, війна дедалі більше переходить у фазу технологічного протистояння, де ключову роль відіграватимуть дрони, автоматизовані системи ППО, засоби радіоелектронної боротьби та швидкість адаптації оборонної промисловості.

    На цьому тлі Україна активно розвиває власні технології перехоплення повітряних цілей. Зокрема, 9 травня Міністерство оборони повідомило про перше бойове застосування української ШІ-турелі для автоматичного знищення дронів.

    Крім того, за даними української сторони, ефективність перехоплення російських «шахедів» навесні 2026 року досягла близько 90%.

    Аналітики зазначають, що саме системи ППО та здатність захищати енергетичну інфраструктуру можуть стати одним із ключових факторів під час наступної зими.

  • Підготовка Києва до наступної зими опинилася під загрозою через пошкодження Дарницької ТЕЦ

    Підготовка Києва до наступної зими опинилася під загрозою через пошкодження Дарницької ТЕЦ

    Підготовка Києва до наступного опалювального сезону опинилася під серйозною загрозою через критичний стан Дарницької теплоелектроцентралі, яка забезпечує теплом сотні тисяч мешканців столиці. Головна проблема полягає у тому, що об’єкт перебуває у приватній власності, що фактично блокує можливість оперативного фінансування відновлювальних робіт коштом міського бюджету.

    Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” заявив народний депутат України, перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП Олексій Кучеренко.

    За його словами, у зоні діяльності Дарницької ТЕЦ перебувають близько 1100 багатоквартирних будинків, у яких проживають приблизно 300 тисяч киян. Станція зазнала суттєвих пошкоджень і потребує масштабного відновлення.

    Як зазначив депутат, мінімальним завданням є запуск двох водогрійних котлів, що дозволило б забезпечити район теплопостачанням до початку зими. Технічно це можливо реалізувати у визначені строки, оскільки необхідне обладнання вже знайдено.

    Водночас ключова проблема має юридичний характер. Оскільки Дарницька ТЕЦ є приватною, Київська міська влада не має прямих підстав спрямовувати бюджетні кошти на її відбудову без окремого управлінського рішення, яке передбачатиме взяття політичної та юридичної відповідальності.

    Кучеренко наголосив, що відповідне рішення мають ухвалити керівництво КМДА та Київрада, адже без цього підготовка столиці до опалювального сезону може зірватися.

    За попередніми оцінками, повноцінне відновлення станції потребуватиме кількох мільярдів гривень. Окрім теплопостачання, важливо також повернути можливість виробництва електроенергії для власних потреб, щоб не створювати додаткове навантаження на енергосистему.

    Депутат також розкритикував пропозиції замінити потужності ТЕЦ мобільними котельнями. За його підрахунками, для цього довелося б встановити близько 40 котелень потужністю по 20 мегаватів кожна, що вимагало б повної перебудови газових, водних та електричних мереж району. Реалізувати такий проєкт упродовж кількох місяців фактично неможливо.

    Кучеренко повідомив, що ініціюватиме розгляд ситуації на засіданні профільного комітету Верховної Ради із залученням представників уряду та столичної влади для напрацювання реального плану підготовки до зими.

    За його словами, наразі у Києві відсутній публічний план відновлення теплопостачання у зоні роботи Дарницької ТЕЦ, що викликає серйозне занепокоєння напередодні нового опалювального сезону. Проблема, додав депутат, є показовою і для інших українських міст, енергетична інфраструктура яких постраждала внаслідок російських атак.

  • В Україну повертаються морози до -17 градусів: де буде найхолодніше 17 лютого

    В Україну повертаються морози до -17 градусів: де буде найхолодніше 17 лютого

    У вівторок, 17 лютого, в Україні посиляться морози. Найнижчі температури прогнозують у північних областях, де вночі стовпчики термометрів опустяться до -15…-17 градусів. Удень у більшості регіонів очікується 0…-5 градусів, на півночі буде холодніше, тоді як на півдні повітря прогріється до +1…+3.

    Переважно по країні буде сухо, із хмарністю та сонячними проясненнями. Водночас у південних і південно-східних областях синоптики прогнозують дощ зі снігом.

    У Києві очікується хмарна погода з проясненнями. Вночі температура знизиться до -16 градусів, удень буде близько -7.

    На заході країни також пануватиме мороз. У Львові вночі -9, удень -1. У Луцьку вночі -11, удень -1. У Рівному -11 вночі та -3 вдень. У Тернополі прогнозують -9 вночі та -1 вдень. В Івано-Франківську вночі -9, удень -1. В Ужгороді тепліше: -4 вночі та +3 вдень. У Чернівцях -9 вночі та -1 удень. У Хмельницькому вночі -9, удень -3.

    У центральних регіонах також збережеться холодна погода. У Вінниці температура коливатиметься від -11 вночі до -3 вдень. У Черкасах вночі -11, удень -3. У Кропивницькому -9 вночі та -1 удень. У Полтаві -9…-1.

    На півночі буде найхолодніше. У Житомирі вночі -15, удень -6. У Чернігові температура знизиться до -17 вночі та -8 удень. У Сумах очікується -16 вночі та -6 вдень.

    На сході країни збережеться морозна погода з проясненнями. У Харкові вночі -8, удень -1. У Краматорську та Сєвєродонецьку -5 вночі та близько 0 вдень. У Дніпрі вночі -4, удень +3, можливий сніг із дощем.

    Південні області зустрінуть день із опадами. В Одесі вночі -4, удень +3, дощ зі снігом. У Херсоні -4 вночі та +3 удень, очікується мокрий сніг. У Миколаєві -6 вночі та +3 удень із опадами. У Запоріжжі -4 вночі та +3 вдень, сніг із дощем. У Сімферополі прогнозують -4…+6 та мокрий сніг.

    Синоптики радять українцям одягатися тепліше та бути обережними на дорогах через можливу ожеледицю.