Хрещатик

Позначка: зниження мобілізаційного віку

  • Україна готова на радикальні кроки, щоб мати змогу протистояти ворогу

    Україна готова на радикальні кроки, щоб мати змогу протистояти ворогу

    Згідно з інформацією наших джерел у Офісі Президента, українська влада готова зробити кілька радикальних кроків у своїй політиці, серед яких зниження мобілізаційного віку до 18 років і націоналізація підприємств, що належать олігархам. Ці заходи пов’язані з прагненням продовжити боротьбу на полі бою, не йдучи на поступки у переговорах з Кремлем.

    На фоні тривалої війни з Росією, українська влада, очевидно, готова піти на серйозні зміни в економічній і військовій політиці. Зниження мобілізаційного віку до 18 років дозволить збільшити людський ресурс для боротьби на фронті, що може стати важливим фактором у протистоянні агресії з боку Росії. Одночасно, націоналізація підприємств олігархів дозволить зменшити вплив фінансових еліт на внутрішню політику та мобілізувати економіку на потреби війни.

    Ці заходи на перший погляд здаються радикальними, але вони підкреслюють рішучість України не тільки продовжити боротьбу, а й змінити внутрішню структуру країни для посилення національної безпеки.

    У той час, як Україна готується до серйозних змін, переговори між Заходом і Росією залишаються темою активних дискусій. Переговори, які активно просуває Дональд Трамп, натякають на можливість мирного вирішення конфлікту, але позиція британського прем’єр-міністра та лідера Лейбористської партії, Кіра Стармера, підтримує принципову лінію президента Зеленського.

    Обидва політики підтримали позицію Києва, що будь-які угоди з Кремлем, які б не включали суттєвих поступок, можуть бути розцінені як “боягузливий мир”, який лише зміцнить агресивні настрої в Росії. Вони вважають, що тільки продовження боротьби дозволить Україні досягти справедливого миру.

    Українська влада та частина міжнародної спільноти обирають варіант тривалої боротьби, який може включати продовження мобілізації та зміни в економічній політиці. Втім, питання, чи буде це правильним курсом на довгострокову перспективу, залишається відкритим. Вибір між миром за будь-яку ціну і тривалою війною з високими витратами може мати далекосяжні наслідки не тільки для України, а й для глобальної політики.

  • Чи погодиться Україна на мобілізацію з 18 років: які кулуарні домовленості з США

    Чи погодиться Україна на мобілізацію з 18 років: які кулуарні домовленості з США

    Чутки про можливе зниження віку мобілізації до 18 років активно ширяться в інформаційному просторі. Джейк Салліван, радник президента США з національної безпеки, заявив, що Україні, можливо, доведеться ухвалити таке рішення. Це, за словами джерел в Офісі Президента (ОП), стало одним із ключових питань у переговорах із Вашингтоном.

    Наші джерела повідомляють, що президент України Володимир Зеленський ще восени обговорював це питання з президентом США Джо Байденом, коли було потрібно вирішити питання про новий пакет військової допомоги. Тоді, за даними інсайдерів, Зеленський нібито погодився на це рішення, але вирішив поки відкласти його для більш вагомих торгів із новою адміністрацією Білого дому, яка може прийти до влади після виборів у США.

    Україна веде виснажливу війну з Росією, яка потребує значних людських ресурсів. Зниження віку мобілізації дозволить розширити кількість осіб, придатних до військової служби. Однак таке рішення викликає значний суспільний резонанс і породжує запитання:

    • Чи готове суспільство до такого кроку?
    • Чи є інші способи поповнення армії без залучення наймолодших?

    На сьогодні мінімальний вік мобілізації в Україні становить 20 років. Водночас 18-річні можуть вступати до лав Збройних сил України лише на добровільній основі.

    Сполучені Штати залишаються ключовим партнером України у війні проти російської агресії. Однак будь-яка фінансова чи військова підтримка супроводжується певними умовами. В ОП наголошують, що питання зниження віку мобілізації обговорюється у контексті стратегічного партнерства, але остаточного рішення ще немає.

    Ідея залучення 18-річних до мобілізації викликає неоднозначну реакцію. Критики вказують на психологічну і фізичну незрілість цієї вікової групи, тоді як прихильники вважають це вимушеним заходом в умовах війни.

    Як зазначають експерти, зниження віку мобілізації може стати політичною “червоною лінією” для президента Зеленського. З одного боку, це потенційно посилить обороноздатність країни, з іншого – може підірвати довіру серед виборців.

    Питання залишається відкритим. Але очевидно одне: у боротьбі за незалежність і підтримку західних партнерів Україна вимушена ухвалювати складні та непопулярні рішення.

  • Стефанішина пояснила, чому не можна знижувати вік мобілізації

    Стефанішина пояснила, чому не можна знижувати вік мобілізації

    Віцепрем’єрка України Ольга Стефанішина висловилася щодо вимог адміністрації Байдена знизити вік мобілізації в Україні. За її словами, такі заяви є спробою зняти відповідальність з США за недопостачання зброї.

    “Зниження віку мобілізації в Україні не може бути продиктоване заявами чиновників Білого дому або будь-ким іншим”, – заявила Стефанішина. Вона додала, що мобілізація — це реальність, яку не можна підлаштовувати під політичні вимоги, і що воїни мають бути забезпечені всім необхідним для ефективного виконання своїх обов’язків.

    Стефанішина також висловила думку, що заклики знизити мобілізаційний вік до 18 років можуть бути частиною політичних маневрів. “Я особисто сприймаю це як бажання зняти відповідальність за домовленості, які були раніше”, – зазначила вона.

    Українська влада вже неодноразово заявляла, що відкидає заклики США знизити вік мобілізації, зокрема до 18 років, і має намір використовувати альтернативні методи, такі як добровільні набори з виплатами. Нещодавно стало відомо, що Україна планує виплачувати півмільйона гривень тим молодим хлопцям, які добровільно приєднаються до лав армії.

    Водночас, за даними джерел, Банкова не хоче знижувати мінімальний вік мобілізації, який наразі становить 25 років, з огляду на ймовірність завершення війни в найближчі роки, після інавгурації Дональда Трампа. Влада хоче використовувати свою позицію як елемент передвиборчої кампанії, заявляючи, що не дозволить знищити “генофонд” нації. Однак, якщо війна продовжиться ще довго, Україна може змінити свою політику і знизити мобілізаційний вік.

  • Зниження мобілізаційного віку може вплинути на демографію в Україні

    Зниження мобілізаційного віку може вплинути на демографію в Україні

    Питання зниження мобілізаційного віку викликає значні дискусії в суспільстві, але, на думку експертів, рішення мають ухвалювати військові структури. Про це заявив Олександр Гладун, доктор економічних наук та заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, в інтерв’ю “Радіо Свобода”.

    “Це питання не для демографів чи політиків, а для Міністерства оборони та Генерального штабу, які повинні оцінювати свою потребу у військовослужбовцях і на основі цього приймати рішення”, — наголосив Гладун.

    Водночас експерт звернув увагу на демографічний контекст. Найнижчий рівень народжуваності в Україні був зафіксований у 2001 році, і саме це покоління сьогодні потрапляє до вікової категорії мобілізації. Проблема ускладнюється тим, що середній вік батьків під час народження дітей в Україні становить 28-31 рік. Загибель чи поранення молодих батьків напряму впливають на демографічну ситуацію.

    Однак, як підкреслив Гладун, першочерговим є питання національної безпеки:
    “Якщо ми не вистоїмо, то про яку демографію ми будемо говорити? Тим більше, що на окупованих територіях молодь примусово мобілізують до російської армії”.

    В умовах війни Україна вже зазнає значних демографічних втрат. Народжуваність скоротилася до критичного рівня, а прогнози виглядають невтішними. За словами першої заступниці міністра соціальної політики Дарії Марчак, до 2040 року чисельність населення України може зменшитися до 25 мільйонів.

    Заслужена лікарка України Ольга Богомолець попередила, що за незмінних умов українська нація може зникнути через 180 років. Членкиня Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації Вікторія Вагнєр також наголосила, що Україна має найнижчу народжуваність та найвищий рівень смертності у світі.

  • Відмова Зеленського знизити мобілізаційний вік зіпсувала його відносини з Байденом

    Відмова Зеленського знизити мобілізаційний вік зіпсувала його відносини з Байденом

    Українсько-американські відносини, які раніше демонстрували злагодженість на тлі спільної боротьби з російською агресією, знову переживають кризу. За інформацією The Telegraph, відмова президента Володимира Зеленського знизити мобілізаційний вік стала черговим подразником у його відносинах із президентом США Джо Байденом.

    Видання зазначає, що між двома лідерами й раніше виникали суперечності, однак теперішній конфлікт може стати переломним моментом. Приводом стала заява представника Держдепартаменту США про готовність підтримати створення та навчання нових українських бригад. Для Зеленського це, ймовірно, виявилося викликом, який не можна залишити без відповіді.

    Український лідер вирішив діяти рішуче: його публічна реакція, за даними джерел, стала “прощальним ударом” у бік Байдена, який залишається одним із ключових союзників України.

    Американська сторона очікувала більшого залучення від України, зокрема через можливе зниження мобілізаційного віку, що могло б забезпечити додатковий людський ресурс для ЗСУ. Але ця ідея наразилася на опір Києва. Зеленський, з огляду на соціальні ризики, очевидно, не готовий піти на такий крок, вважаючи його небезпечним для внутрішньої стабільності.

    Напруга у відносинах між Байденом і Зеленським може вплинути на майбутнє військової допомоги Україні. США залишаються найбільшим донором оборонних ресурсів, але будь-яке загострення між лідерами може змінити динаміку цього партнерства.

    За словами аналітиків, рішення Зеленського викликає розуміння серед частини українського суспільства, однак ставить під питання довгострокову підтримку Вашингтона. Натомість Байден, якому залишилося 42 дні до завершення президентського терміну, може шукати способи посилення впливу, що створює додаткові ризики для України.

  • Чи справді потрібно мобілізувати 18-річних

    Чи справді потрібно мобілізувати 18-річних

    Майор Збройних сил України Віктор Трегубов в ефірі каналу “Еспресо” поділився своєю думкою щодо ситуації з мобілізацією в Україні. Він наголосив, що наразі існують різні варіанти для збільшення мобілізаційного ресурсу, але чомусь в пріоритеті лише один — зниження мобілізаційного віку. Трегубов зазначає, що, попри важкість ситуації, до питання мобілізації слід підходити комплексно і враховувати різноманітні демографічні категорії.

    За словами Трегубова, в умовах війни і безперервних бойових дій потреба в додаткових людях очевидна, проте ставити питання лише про мобілізацію 18-річних, на його думку, є політично непопулярним кроком. Він підкреслив, що можна розглянути альтернативні варіанти, зокрема, мобілізацію жінок на тилові посади або ретельнішу перевірку реєстрів.

    “Ми не можемо дозволити собі витрачати людські ресурси так, як це робить противник. Він може закидувати війська великою кількістю, але ми маємо підходити до мобілізації більш обережно та зважено”, — додав Трегубов.

    Зниження мобілізаційного віку також підтримує і колишній командувач Сухопутними військами США в Європі Бен Ходжес, який вважає, що в Україні встановлений занадто високий призовний вік. Він наголошує на важливості залучення молоді та жінок до військової служби, стверджуючи, що для них у армії знайдеться достатньо роботи.

    Як зауважує Трегубов, зниження мобілізаційного віку не є єдиним варіантом для вирішення проблеми. Україна повинна активно використовувати всі наявні ресурси, щоб забезпечити свої Збройні сили. Водночас важливо пам’ятати, що кожен крок потребує стратегічного підходу і аналізу.

  • Питання зниження мобілізаційного віку обговорюється – МЗС

    Питання зниження мобілізаційного віку обговорюється – МЗС

    Україна веде переговори зі своїми міжнародними партнерами про можливе зниження мобілізаційного віку, однак це питання не викликає напруженості або розбіжностей. Як заявив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий, основна увага зосереджена на забезпеченні вже мобілізованих військовослужбовців необхідною зброєю та технікою, а не на додатковій мобілізації.

    Георгій Тихий підтвердив, що питання зниження мобілізаційного віку обговорюється в рамках загальних переговорів з міжнародними партнерами, зокрема зі США та країнами ЄС. Водночас він наголосив:

    “Це не є критичним або напруженим питанням. Ми ініціюємо це обговорення, інформуємо партнерів про динаміку мобілізації та чисельність армії, але це лише одна з багатьох тем поряд із санкціями, оборонними стратегіями та стримуванням агресора.”

    Речник МЗС підкреслив, що головним викликом залишається забезпечення армії сучасною технікою. За його словами:

    “Нам не вистачає достатньої кількості зброї та обладнання для вже мобілізованих. Існує потреба в прискоренні постачань оголошеної допомоги.”

    Україна не вважає збільшення чисельності мобілізованих головною проблемою. Натомість пріоритетом є ефективне оснащення наявних сил.

    Обговорення можливого зниження мобілізаційного віку до 18 років викликало певний резонанс, однак українські дипломати запевняють, що це питання не спричиняє конфліктів із партнерами. Головним залишається координація з міжнародною спільнотою для швидшого постачання необхідних ресурсів.

  • Новий законопроект пропонує зменшити граничний вік мобілізації

    Новий законопроект пропонує зменшити граничний вік мобілізації

    Фізичне здоров’я більшості чоловіків віком від 55 до 60 років виявляється незадовільним для активної військової служби. З цієї причини група народних депутатів ініціювала законопроект №12222, який пропонує зменшити граничний вік перебування у запасі та на військовій службі з 60 до 55 років.

    Що передбачає законопроект?

    Проект закону пропонує внести зміни до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», встановивши граничний вік для військовослужбовців:

    • Рядовий, сержантський і старшинський склад, а також молодший і старший офіцерський склад – до 55 років.

    Водночас громадянам, які бажають продовжувати службу після досягнення граничного віку, дозволяється залишитися в строю.

    Законодавці аргументують свою ініціативу низкою причин:

    1. Стан здоров’я. У віці 55–60 років більшість чоловіків уже мають серйозні проблеми зі здоров’ям. Це підтверджують дані військово-лікарських комісій (ВЛК).
    2. Перевантаження досвідчених воїнів. З початку повномасштабної війни багато військових старшого віку безперервно перебувають у строю. Спілка ветеранів АТО закликає дозволити таким людям повернутися до цивільного життя.
    3. “Старіння армії”. У Збройних силах визнають, що в окремих випадках люди старшого віку не можуть ефективно виконувати бойові завдання. Командири на передовій наголошують, що військові віком 50+ можуть приносити користь, але їх слід задіювати в тих сферах, де фізичні навантаження є менш критичними.

    Питання скорочення мобілізаційного віку викликало значний суспільний резонанс. На офіційному сайті Президента зареєстровано кілька петицій із вимогою знизити граничний вік мобілізації. Одна з таких петицій за два місяці набрала понад 25 тисяч підписів, що свідчить про високий рівень підтримки ініціативи.

    Попри очевидну логіку пропозиції, експерти вказують на важливість продуманого підходу до питання.

    • Сфера застосування людей старшого віку. Замість повного виключення людей 50+ із бойових завдань, варто створювати спеціалізовані підрозділи чи перевчати їх для виконання логістичних, штабних або інженерних завдань.
    • Комплексна медична оцінка. Не всі люди у віці 55–60 років мають однаковий стан здоров’я. Це означає, що індивідуальний підхід може бути ефективнішим.

    Зменшення граничного віку мобілізації може стати першим кроком до більш гнучкої моделі комплектування ЗСУ. Водночас держава має посилити роботу з навчання молодших вікових категорій та створити умови для повернення військових до цивільного життя.

  • В ОП переглянуть політику бронювання і знизять мобілізаційний вік

    В ОП переглянуть політику бронювання і знизять мобілізаційний вік

    Офіс Президента України змушений переглянути політику бронювання працівників через провал мобілізаційних кампаній. За інформацією нашого джерела в ОП, керівництво країни вирішило відкласти питання зі зниженням мобілізаційного віку на 2025 рік і зосередитися на радикальному перегляді бронювання працівників українських підприємств.

    Зокрема, до 15 листопада зупинено можливість бронювання через додаток «Дія». Водночас Кабінет Міністрів ухвалив постанову про перегляд підприємств, які мають право на бронювання. Їхні критерії «критичності» перевірять, і статус багатьох з них може бути скасований. Як наслідок, працівники таких підприємств втратять право на бронь, що відкриє можливість для їхньої мобілізації.

    Відзначимо, що перегляд бронювань розпочався після того, як президент Володимир Зеленський ознайомився з даними, згідно з якими кількість заброньованих громадян різко зросла і досягла 1,5 мільйона осіб. Це викликало занепокоєння, що частина цієї кількості може приховувати ухиляння від мобілізації. За результатами перевірок, поставлено завдання скоротити кількість заброньованих на мільйон осіб, а тих, хто втратить броню, відправити до територіальних центрів комплектування (ТЦК).

    «План полягає в тому, щоб фірми позбавили права на бронь, після чого ТЦК отримає списки працівників і випише їм повістки», — зазначає джерело. Однак у реальності цей процес може наштовхнутися на кілька проблем.

    На думку експертів, підприємства, які втратять статус «критичних», можуть намагатися уникнути втрат за допомогою корупційних схем. Деякі з них можуть спробувати «вирішити питання», щоб зберегти свій статус і, відповідно, право на бронювання своїх працівників. Це призведе до підвищеного тиску на підприємців і створення нових корупційних ризиків.

    Крім того, очікується, що багато працівників, які втратять бронь, просто звільняться або перестануть виходити на роботу. Це може завдати серйозного удару по українській економіці, яка вже страждає від браку робочої сили через війну.

    «Попри намагання мобілізувати мільйон осіб, у реальності цифра буде набагато меншою через системне коло вимагання. Однак економічні наслідки для країни будуть значними», — прогнозує джерело.