19-річна Злата Мітчелл, старша донька телеведучої Ольги Фреймут, розповіла, чому наразі не має наміру переїжджати на постійне проживання в Україну. За її словами, вона переїхала до США у підлітковому віці і свідомо обрала життя за океаном, де її приваблює клімат, океан і широкі можливості для самореалізації.
«Я живу в Штатах з 15 років. Це було моє свідоме рішення», — зазначає Злата. Вона підкреслює, що зараз знаходиться там, де хотіла б бути, і тому поки що не планує «пакувати валізи» до України на постійно. Водночас дівчина не забуває про рідний дім: вона прилітає до Києва двічі на рік, щоб побачити близьких і «підзарядитися енергією».
Злата додає, що для повноцінного відчуття дому їй необхідно проводити в Києві близько 2–3 місяців на рік. Попри віддалене проживання, вона зберігає зв’язок із сім’єю та регулярно повертається в Україну для відпочинку й спілкування.
Публічна зацікавленість до вибору місця проживання дітей відомих людей ускладнюється суспільним інтересом до їхніх позицій і публічних коментарів батьків, проте сама Злата наголошує на особистому виборі та прагненні до можливостей, які дає життя в Каліфорнії.
Багато українців, які виїхали за кордон під час повномасштабної війни, залишили свої квартири без нагляду. Однак навіть у відсутності мешканців нарахування комунальних послуг не зупиняється автоматично. Повернувшись додому через кілька років, власники житла можуть виявити неприємний «сюрприз» — рахунки з чималими боргами.
На сайті Верховної Ради нагадують: існують законні механізми, які дозволяють зменшити або навіть уникнути таких боргів — але лише за умови завчасного оформлення документів.
Згідно з українським законодавством, якщо у квартирі ніхто не проживає понад 30 днів, власник має право звернутися до комунальної організації з відповідною заявою. Разом із заявою потрібно надати документальне підтвердження своєї відсутності — це може бути довідка про тимчасове проживання або роботу за кордоном.
У такому випадку тимчасово можуть бути зупинені нарахування за споживання газу, електроенергії, холодної та гарячої води, а також за вивезення сміття.
Проте деякі платежі все одно залишаються обов’язковими, незалежно від факту проживання. Це стосується:
опалення;
управління багатоквартирним будинком.
Тобто навіть якщо ви довго не жили в помешканні, борг за ці послуги може накопичуватись.
Якщо борг уже накопичився, виникає інше логічне запитання: чи законно вимагати оплату за всі роки, поки житло стояло порожнім?
Тут варто згадати про строк позовної давності, закріплений у Цивільному кодексі України. Для більшості боргів за комунальні послуги він становить три роки. Це означає, що компанія може стягнути оплату тільки за останні три роки до моменту звернення до суду або пред’явлення претензії.
Однак це правило не діє, якщо людина визнавала борг. Наприклад, якщо вона:
частково оплачувала заборгованість;
підписувала угоду про реструктуризацію;
просила відтермінування платежу.
У таких випадках строк позовної давності переривається, і компанія має право вимагати оплату за довший період.
Тож важливо знати свої права та вчасно оформляти документи. Це допоможе уникнути не лише неприємних «сюрпризів» після повернення додому, але й зайвих витрат на оплату послуг, якими фактично ніхто не користувався.
Зірка культового серіалу “Альф” Тетяна Малкова, яка під час війни виїхала за кордон, розповіла, чи планує повернутися до України. Популярна акторка, що здобула визнання завдяки ролі в цьому відомому серіалі, поділилася своїми думками про життя між двома країнами та відносини з родиною.
Відома українська акторка Тетяна Малкова, яка на початку повномасштабного вторгнення виїхала з чоловіком за кордон, відповіла, чи планує назавжди повернутися в Україну. Артистка поділилася, наскільки складно їй ділити життя на дві країни.
Як відомо, у перші дні великої війни зірка з чоловіком та дітьми покинули батьківщину та наразі будують своє життя в Польщі. За кордоном і Тетяна, і її обранець – режисер Дмитро Малков – розвивають свої кар’єри. Водночас жінка продовжує зніматися здебільшого у українському кіно, через що часто буває на відстані з рідними.
В інтерв’ю Малкова зазначила, що їй складно жити на дві країни та вона рідко проводити часом з коханим і дітьми. Наразі знаменитість не може точно відповісти, чи повернеться її родина в Україну. Вона не виключає, що може бути і таке, що їй доведеться на зовсім перебратися до Польщі та жити там.
Однак, якщо на батьківщині завершиться велика війна, каже артистка, вони повернуться. Поки що через безпекову ситуацію вона не готова переїхати на зовсім до Києва і продовжує жити на дві країни та працює над зйомками серіалу “Пес Альф”.
Тетяна Малкова з чоловіком Дмитром / скріншот Instagram
“Це час покаже. Зараз я живу ось так. Зараз я знімаюся в серіалі “Пес Альф”. Я дуже рідко бачу свою родину, це мене дуже пригнічує, тому що я дуже за нею сумую. Я сподіваюся, що можна буде щось змінити, щоб або я до них частіше їздила, або закінчиться війна і ми переїдемо разом всі в Україну. Або буде як буде! Або я перестану зніматися в серіалі та повернутися до Польщі. Я не знаю, як воно буде. Поки що мені не треба приймати рішень, вони вже прийняті. А далі ми подивимося”, – поділилася акторка.
Згідно з даними соціологічного опитування, близько 32% громадян України віком від 16 до 35 років заявили про бажання виїхати за кордон для постійного проживання за умови наявності такої можливості. Водночас 45% молоді заявили, що мають намір залишитися жити в Україні.
Головними мотивами виїзду за кордон молодь називала безпеку, можливість більше заробляти, а також можливості для дитини. Про це свідчать результати опитування соціологічної групи «Рейтинг».
Згідно з даними соцопитування, частіше виїхати з України хочуть люди зі східних регіонів, малих міст, переселенці, чоловіки, а також молодь віком 22-25 років.
Окрім безпеки та можливості більше заробляти, молодь шукає за кордоном кращі умови проживання. Також деякі респонденти зазначили, що бажання виїзду з країни пов’язане з можливістю подорожувати.
Соціологи зазначили, що проблема міграції з сільської місцевості пов’язана з економічними чинниками. Мешканці сіл, які бажають виїхати за кордон, частіше пояснюють це можливістю більше заробляти та кращими перспективами працевлаштування за кордоном.
Порівняно з іншими віковими групами для молодих людей віком 16-21 мотивами для переїзду частіше слугують пошук кращих умов проживання, самореалізації, перспектив роботи та якісної освіти. При цьому в гендерному розрізі жінки частіше аргументують своє бажання виїхати за кордон факторами безпеки та можливостями для дітей, а чоловіки – можливостями подорожувати та перспективами самореалізації.
За результатами нового опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), 79% українців, навіть у разі отримання громадянства США чи країн Європейського Союзу, не планують залишати Україну. Серед молоді до 30 років цей показник ще вищий — 74%.
На запитання, чи переїхали б ви для постійного проживання до США або країн ЄС, якби без умов отримали громадянство, 79% українців відповіли, що залишилися б вдома. Водночас 19% – переїхали б до іншої країни.
Аналітики відзначили, що у вересні 2022 року лише 7% українців заявляли, що переїхали б до іншої країни.
У КМІС пояснюють, що зниження відбулося і через те, що частина людей, які бажали переїхати, зробили це на тлі вторгнення, а також через зростання патріотизму та оптимізму щодо майбутнього України.
Водночас у жовтні 2020 року 28% серед усіх дорослих українців готові були виїхати жити за кордон, а 69% – хотіли залишитися вдома.
Дані опитування свідчать, що серед українців віком від 18 до 29 років у 2020 році майже половина (46%) хотіли би переїхати за кордон. До вересня 2022 року показник знизився до 13%, далі до вересня 2024 року він зріс до 26%.
Хоча зростання відчутне, але все одно 74% українців у віці до 30 років хочуть лишатися в Україні. Подібний тренд характерний і для людей віком від 30 до 44 років, серед яких наразі 75% не хочуть переїжджати з України
У КМІС наголошують, що відтік населення, особливо молодих українців, є хронічною українською проблемою за всі роки Незалежності, яка особливо загострилася після повномасштабного вторгнення.
Демографічна ситуація в Україні є безумовно складною, про що говорять і провідні українські фахівці і закордонні інституції.
Результати опитування показують, що насправді більшість українців (зокрема, українських чоловіків мобілізаційного віку та жінок молодшого / середнього віку) хочуть попри всі наявні складнощі та ризики лишатися в Україні. Поширений у медіа образ молодого чоловіка, який перепливає Тису, чи молодої жінки, яка їде жити краще життя в Європу, не є репрезентативним для чоловіків і жінок України. Безумовно, проблеми існують, але українці зберігають віру в Україну, зберігають віру в краще майбутнє та демонструють готовність лишатися і працювати на досягнення омріяного майбутнього
