Хрещатик

Позначка: здоров’я

  • Магнітні бурі 19–20 серпня 2025: прогноз для України

    Магнітні бурі 19–20 серпня 2025: прогноз для України

    Центр прогнозування космічної погоди Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) опублікував прогноз геомагнітної активності на 19 та 20 серпня 2025 року.

    Геомагнітні бурі оцінюються за шкалою К-індексу від 2 до 9. Чим вищий показник, тим сильніший вплив бурі на організм людини, зв’язок, техніку та інші системи.

    19 серпня в Україні очікується магнітна буря з К-індексом 5, що відповідає червоному рівню активності. Особливо її можуть відчути метеозалежні люди: можуть виникати головні болі, підвищена втома або коливання артеріального тиску.

    20 серпня бурі не прогнозуються, проте геомагнітні хвилювання залишатимуться на підвищеному рівні. Фахівці рекомендують бути уважними і дбати про власне здоров’я, особливо якщо ви відчуваєте підвищену чутливість до змін магнітного поля.

    Прогнози є орієнтовними та оновлюються кожні три години. Найточнішу інформацію вчені можуть надати за один день наперед.

    Для зменшення негативного впливу геомагнітних бур радять уникати перевтоми, більше відпочивати, стежити за самопочуттям і обережно поводитися на дорозі та під час роботи з технікою. Важливо прислухатися до свого організму і, за потреби, звертатися до лікаря.

  • Зелений чай, матча та інші способи підбадьоритися без кави

    Зелений чай, матча та інші способи підбадьоритися без кави

    Багато людей починають свій день з чашки кави, адже вона допомагає швидко прокинутися і налаштуватися на роботу. Однак кава може викликати побічні ефекти: прискорене серцебиття, тремтіння рук, тривожність або головний біль. На щастя, існують альтернативи, які дарують енергію без негативних наслідків.

    Матча – концентрований порошок зеленого чаю, популярний у всьому світі. Напій має антиоксидантні, протизапальні та заспокійливі властивості. Кофеїн у матчі стимулює мозок і тіло: у чашці міститься від 38 до 178 мг, що порівнянно з кавою.

    Зелений чай – класичний варіант для тих, хто хоче легку бадьорість. В одній чашці приблизно 25 мг кофеїну, а також антиоксиданти та протизапальні речовини, які допомагають уникнути тривожності, властивої каві.

    Чорний чай містить близько 47 мг кофеїну на чашку та має низку переваг для здоров’я: знижує ризик серцевих захворювань і деменції, а також допомагає заспокоїти нервову систему. На його основі також виготовляють комбучу – кислуватий напій із пробіотиками.

    Цикорій – відмінна безкофеїнова альтернатива. Напій із кореня цикорію має горіховий смак, схожий на каву, і не викликає тривожності. Схожі варіанти: декаф, золотое молоко, напій із кореня кульбаби та каштанова кава.

    Чай яупон – трав’яний напій з листя вічнозеленого куща з Америки. Він містить кофеїн, але не провокує тривожності, а також покращує самопочуття, травлення та розумові процеси.

    Мате – напій з листя парагвайського дуба, популярний у Південній Америці. В одній чашці міститься близько 80 мг кофеїну. Мате допомагає підвищити енергію і концентрацію без зайвої нервозності.

    Завдяки цим альтернативам можна почати день бадьорим, зберігаючи спокій і хороше самопочуття.

  • Вчені підтвердили: ягоди допомагають серцю працювати краще

    Вчені підтвердили: ягоди допомагають серцю працювати краще

    Дослідження вчених Королівського університету Белфасту показало, що регулярне вживання продуктів, багатих на флавоноїди, пов’язане з нижчим кров’яним тиском. Результати дослідження опубліковані в роботі British Heart Foundation.

    Особливу увагу вчені приділили полуниці та чорниці. Ці ягоди багаті на антоціани — природні рослинні сполуки, які надають ягодам яскравих червоних, синіх та пурпурових відтінків. Саме ці сполуки, як з’ясували дослідники, сприяють покращенню роботи серцево-судинної системи.

    У ході дослідження було виявлено, що жінки, які вживали понад три порції чорниці або полуниці на тиждень, мали на 34% нижчий ризик серцевого нападу порівняно з тими, хто споживав менше ягід.

    Вчені пояснюють, що антоціани підвищують еластичність кровоносних судин і допомагають нормалізувати артеріальний тиск, що є ключовим фактором ризику серцевого нападу. Крім того, дослідники припускають, що кишечник може частково відповідати за сприятливий вплив флавоноїдів на здоров’я серця.

    Регулярне включення ягід у раціон може стати ефективним природним способом підтримки серцево-судинної системи та зниження ризику серцевих хвороб.

  • Як розпізнати інфаркт міокарда та врятувати життя

    Як розпізнати інфаркт міокарда та врятувати життя

    Інфаркт міокарда – небезпечний стан, що виникає через раптове порушення кровопостачання серцевого м’яза. Він може призвести до тяжких наслідків або навіть смерті, якщо вчасно не надати медичну допомогу. Саме тому надзвичайно важливо знати його основні симптоми та алгоритм дій у разі підозри на інфаркт.

    За даними КМДА, характерними ознаками інфаркту є:

    • різкий біль у грудях;

    • утруднене дихання та відчуття нестачі повітря;

    • нудота, блювання, розлади травлення, печія чи біль у животі;

    • слабкість, рясне потовиділення, відчуття тривоги;

    • поширення болю чи дискомфорту на щелепу, зуби, шию, плечі, руки або верх живота;

    • нерівномірне серцебиття.

    Фактори ризику також відіграють ключову роль. Найбільше загрожують інфарктом: вік (після 45 років у чоловіків та 55 – у жінок), спадковість, високий тиск, діабет, підвищений рівень холестерину, ожиріння, стреси, малорухливий спосіб життя, шкідливі звички та неправильне харчування.

    У разі появи симптомів інфаркту слід:

    1. Негайно викликати бригаду екстреної медичної допомоги.

    2. Покласти людину на спину зі злегка піднятою головою.

    3. Забезпечити доступ свіжого повітря.

    4. Не залишати хворого без нагляду.

    5. Не давати жодних ліків без рекомендацій диспетчера швидкої.

    Вчасне розпізнавання симптомів і правильні дії до приїзду лікарів можуть врятувати життя.

  • Волонтерство уповільнює старіння мозку: нове дослідження

    Волонтерство уповільнює старіння мозку: нове дослідження

    Нове дослідження, опубліковане в журналі Social Science and Medicine, показало: люди середнього та старшого віку, які регулярно допомагають іншим, зберігають когнітивні функції значно довше, ніж ті, хто уникає такої діяльності.

    Вчені проаналізували дані понад 30 тисяч американців віком від 51 року, за якими спостерігали з 1998-го до 2020 року. Учасники розповідали, чи займаються вони волонтерством в організаціях або ж допомагають у побутових справах — наприклад, сусідам чи друзям.

    Результати виявилися промовистими: навіть кілька годин допомоги на тиждень — від двох до чотирьох — уповільнюють зниження когнітивних здібностей. Натомість відмова від участі в такій діяльності пов’язана з помітним погіршенням роботи мозку.

    Дослідження підтвердило, що як формальне волонтерство, так і неформальна допомога однаково позитивно впливають на когнітивне здоров’я. Водночас науковці визнають обмеження роботи: дані ґрунтуються на самозвітах і не дають змоги з абсолютною впевненістю довести причинно-наслідковий зв’язок.

    Цікаво, що переваги волонтерства для мозку можуть бути навіть більш відчутними для жінок — на це вказували попередні дослідження. Проте сучасні програми підтримки волонтерів здебільшого спрямовані на молодь. Наприклад, у ЄС діє Європейський корпус солідарності, доступний лише для людей від 18 до 30 років.

    Для старших людей подібних можливостей майже немає. Хоча ще у 2021 році Єврокомісія у Зеленій книзі з проблем старіння рекомендувала залучати літніх людей до волонтерства, однак акцент робився переважно на взаємодії між поколіннями та підвищенні самооцінки, а не на збереженні когнітивного здоров’я.

    Фахівці наголошують: навіть невеликі регулярні прояви допомоги можуть стати ефективним інструментом для підтримки ясності розуму у зрілому віці.

  • Укус кліща може спричинити небезпечну харчову алергію на продукти тваринного походження

    Укус кліща може спричинити небезпечну харчову алергію на продукти тваринного походження

    Після укусу деяких видів кліщів у людини може розвинутися небезпечна алергія на м’ясо, молочні та інші продукти тваринного походження. Це захворювання має назву синдром альфа-гал і останніми роками фіксується у все більшій кількості країн світу. Про це повідомило видання Sciencealert.

    Синдром альфа-гал — це алергічна реакція, яка виникає після потрапляння до організму молекули цукру галактоза-альфа-1,3-галактоза (альфа-гал). Ця речовина природно міститься у тканинах більшості ссавців — наприклад, корів, свиней, оленів та кроликів, але відсутня у людини.

    Найчастіше зараження відбувається після укусу кліща. Під час укусу кліщ впорскує слину з ферментами, анестетиками та, іноді, альфа-галом. Організм сприймає цю молекулу як небезпечну, і при подальшому вживанні продуктів, які її містять, може виникати сильна імунна відповідь.

    Симптоми зазвичай з’являються через 2–6 годин після вживання червоного м’яса або інших продуктів тваринного походження. Це може бути кропив’янка, свербіж, нудота, біль у животі, а в тяжких випадках — анафілактичний шок.

    Спершу вважалося, що синдром поширений лише на південному сході США, де мешкає кліщ-одинак (Amblyomma americanum). Однак нині відомо, що його можуть спричиняти й інші види кліщів, зокрема чорноногий кліщ (Ixodes scapularis), який також переносить хворобу Лайма. Ці види зафіксовані вже на шести континентах.

    Через зміну клімату, збільшення популяції оленів та розширення місць проживання кліщів, випадки синдрому альфа-гал реєструють у США, Європі, Австралії та Азії. Кліщі можуть зустрічатися не лише у лісах, а й у міських парках, на дачах чи у високій траві. Реакція після укусу може розвинутися не одразу, а навіть через кілька тижнів або місяців.

  • Поганий сон і смартфони підвищують ризик серцевих хвороб у дітей

    Поганий сон і смартфони підвищують ризик серцевих хвороб у дітей

    Дослідники з Данії виявили, що надмірний час, проведений перед екранами смартфонів, комп’ютерів і телевізорів, може серйозно впливати на серцево-судинне здоров’я дітей та підлітків. Результати їхнього дослідження опубліковані в Journal of the American Heart Association.

    У дослідженні взяли участь понад тисячу молодих людей у віці від 10 до 18 років. Аналіз показав, що кожна додаткова година екранного часу суттєво підвищує ризик розвитку високого кров’яного тиску та інсулінорезистентності — стану, що часто передує діабету.

    Якщо дитина або підліток проводить перед екранами 5–6 годин на день, ризик цих проблем зростає на 40–60%. Особливо небезпечним є поєднання тривалого користування гаджетами з порушеннями сну — пізнім засинанням і нестачею відпочинку. При цьому близько 12% впливу екранного часу на здоров’я серця виявлено саме через проблеми зі сном.

    Також вчені виявили у крові підлітків особливий «метаболічний відбиток», який може служити раннім сигналом майбутніх серцевих захворювань. Це відкриття підкреслює важливість формування здорових звичок ще в дитинстві.

    Фахівці радять обмежувати час перед екранами і слідкувати за режимом сну, щоб знизити ризики для здоров’я в дорослому житті.

    Раніше інші дослідження вже показали, що навіть одна страва з високим вмістом насичених жирів тимчасово погіршує кровообіг у мозку, що може збільшити ризик інсультів та деменції у старшому віці.

  • Продукти зі “склеєного” м’яса: ризик чи безпечна технологія для здоров’я

    Продукти зі “склеєного” м’яса: ризик чи безпечна технологія для здоров’я

    Асортимент їжі в супермаркетах може збити з пантелику: барвисті етикетки, смачні назви, знайомі з дитинства продукти. Та під привабливою обгорткою іноді ховається не зовсім очікуваний склад — зокрема, так званий “м’ясний клей”.

    Мова йде про харчову добавку під назвою трансглутаміназа — фермент, який активно використовують у харчовій промисловості. Він має здатність зв’язувати білки, тому часто використовується для створення «цілісного» шматка з різних обрізків м’яса чи риби.

    Трансглутаміназа — це природна речовина, яка присутня в організмах людей, тварин і навіть рослин. У людському тілі вона бере участь у важливих фізіологічних процесах: допомагає у загоєнні тканин, зміцненні волосся та шкіри, а також відповідає за згортання крові.

    У харчовому виробництві фермент використовують зовсім з іншою метою — як стабілізатор і зв’язувальний компонент. Його здатність «зшивати» білкові молекули дозволяє надавати продуктам однорідну, привабливу форму.

    Найчастіше трансглутаміназу додають у:

    • м’ясні вироби: шинку, ковбасу, сосиски, напівфабрикати;

    • рибні продукти: палички, котлети, філе зі шматочків;

    • молочну продукцію: сири, йогурти;

    • макаронні вироби, пасти, соуси;

    • безглютенову випічку як альтернативу глютену.

    Фермент дозволяє «зліпити» з окремих частин товарний продукт, який виглядає як цільний шматок. Це економічно вигідно для виробників, адже дозволяє мінімізувати втрати сировини. А для споживача — це привід бути уважним до складу продукту.

    За нинішніми даними, трансглутаміназа вважається безпечною для здорових людей і дозволена до використання в ЄС, США та Україні. Водночас деякі вчені застерігають: для осіб із порушенням роботи кишківника або з аутоімунними захворюваннями надмірне споживання ферменту може бути небажаним. Остаточних висновків про шкоду немає, але варто дотримуватися поміркованості в споживанні перероблених продуктів.

    Трансглутаміназа — не токсична речовина, але приклад того, як сучасна харчова промисловість змінює їжу для зручності виробника. Щоб зробити усвідомлений вибір, важливо читати етикетки та розуміти, що саме ви купуєте.

  • Горіхи як джерело білка: смачно, поживно та корисно

    Горіхи як джерело білка: смачно, поживно та корисно

    Горіхи – це не лише смачний перекус, а й потужне джерело поживних речовин. Особливо цінними вони є завдяки високому вмісту клітковини та білка. Саме ці два компоненти допомагають довше залишатися ситими, стабілізують рівень цукру в крові та забезпечують організм енергією протягом дня.

    Цікаво, що деякі види горіхів можуть містити стільки ж білка, скільки й звичне куряче яйце – орієнтир у світі білкових продуктів. Одне яйце містить близько 6 грамів білка, і деякі горіхи цілком конкурують з ним за цим показником.

    Арахіс: поживний і доступний

    На чверть чашки арахісу припадає приблизно 7 грамів білка. Хоча технічно арахіс вважається бобовою культурою, його часто сприймають як горіх через схожість за смаком і властивостями. Він є надзвичайно популярним у США, зокрема завдяки своїй поживності, доступності та довгому терміну зберігання. Арахіс добре смакує як сам по собі, так і в складі різних страв — від закусок до десертів.

    Мигдаль: джерело енергії та клітковини

    Приблизно 23 зерна мигдалю містять 6 грамів білка. Крім того, цей горіх багатий на вітаміни, антиоксиданти та мінерали. Мигдаль сприятливо впливає на серцево-судинну систему та забезпечує близько 10% добової потреби в клітковині. Його можна додавати до салатів, вживати як перекус або використовувати як інгредієнт для випічки.

    Фісташки: підтримка імунітету та здоров’я кишечника

    29 грамів фісташок містять майже 6 грамів білка. Ці горіхи також вирізняються багатим вмістом корисних мікроелементів, зокрема калію, вітаміну B6 та марганцю. Дослідження свідчать, що регулярне вживання фісташок позитивно впливає на кишковий мікробіом. Їх можна поєднувати з рибою, куркою або додавати до соусів.

    Горіхи — смачна альтернатива білковим продуктам

    Якщо ви шукаєте альтернативу м’ясу або яйцям, щоб урізноманітнити свій раціон, горіхи можуть стати чудовим вибором. Вони не тільки допомагають довше не відчувати голоду, а й додають стравам насиченого смаку та текстури. До того ж, їх легко взяти з собою як перекус, що особливо зручно у швидкому темпі життя.

  • Пісна яловичина покращує мікробіом краще за курятину – нове дослідження

    Пісна яловичина покращує мікробіом краще за курятину – нове дослідження

    Нове дослідження іспанських вчених поставило під сумнів поширену думку про те, що курятина є більш корисною і безпечною для здоров’я, ніж яловичина. Виявилось, що пісна яловичина може бути менш шкідливою для кишківника, а також позитивно впливати на склад корисних бактерій у мікробіомі.

    Вчені дослідили вплив яловичини породи Піренаїка та курятини на 16 здорових молодих людей віком від 18 до 22 років. Протягом 8 тижнів учасники дотримувалися двох різних дієт: одна група їла яловичину тричі на тиждень, інша — курятину. М’ясо готували традиційними способами — смажили, тушкували, запікали, при цьому харчова цінність раціонів була однаковою.

    Результати показали, що дієта з курятиною зменшувала різноманітність корисних бактерій та збільшувала кількість шкідливих мікроорганізмів у кишківнику. Крім того, курятина негативно впливала на засвоєння глюкози і знижувала виробництво амінокислот. Натомість яловичина сприяла зростанню бактерій роду Blautia, які захищають слизову кишківника.

    Водночас інші дослідження, зокрема італійських науковців, вказують, що споживання понад 300 грамів курятини на тиждень може підвищувати ризик смерті від ряду видів раку, зокрема раку шлунка. Причини такого ефекту поки що точно не встановлені, але можуть бути пов’язані з методами приготування або якістю кормів для птиці.

    За даними Cancer Research UK, близько 21% випадків раку кишківника пов’язані зі споживанням червоного або обробленого м’яса через утворення шкідливих хімічних сполук під час оброблення чи приготування.

    Національна служба охорони здоров’я Великобританії (NHS) наголошує, що м’ясо — важливе джерело білка, вітаміну B12 та інших поживних речовин, необхідних для розвитку м’язів і підтримки нервової системи. Водночас NHS радить обмежувати споживання червоного м’яса до 70 грамів на день, щоб мінімізувати ризики для здоров’я, зберігаючи при цьому користь продукту.

    Таким чином, пісна яловичина у помірних кількостях може бути кориснішою за курятину для підтримки здоров’я кишківника і загального стану організму.