Хрещатик

Позначка: завищені ціни

  • Ремонт за 14 мільйонів у Східниці: ціни вдвічі вищі за ринкові

    Ремонт за 14 мільйонів у Східниці: ціни вдвічі вищі за ринкові

    Відділ ЖКГ, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради наприкінці січня уклав договір на капітальний ремонт нежитлової будівлі на вулиці Промисловій, 28. Вартість робіт — 14,26 мільйона гривень з місцевого бюджету. Підряд отримало львівське ТОВ «Неопалима купина».

    Що саме планують відремонтувати — офіційно не уточнюється. Водночас проєктування здійснювалося за кодом, який застосовують для музеїв і художніх галерей. Тобто йдеться не про технічне приміщення, а про об’єкт із претензією на публічний статус.

    Що передбачає ремонт

    До кінця 2027 року підрядник має повністю демонтувати старі вікна, сходи, підлоги та штукатурку. Далі — відновлення приміщень «з нуля»: чорнові дощаті підлоги, ДВП, паркет, дворазове лакування, підвісні стелі, нові стіни. Договірна ціна тверда і включає понад 1,4 мільйона гривень на покриття інфляції.

    Проєкт розробляла приватна проєктувальниця, експертизу проводила спеціалізована фірма. Формально всі документи наявні, однак саме кошторис викликає найбільше запитань.

    Ціни, які не пояснюють ринком

    У кошторисі зафіксовані позиції з цінами, що суттєво перевищують середні ринкові:

    – паркетний клей закладено більш ніж по тисячі гривень за кілограм, тоді як у роздрібних мережах аналогічний товар коштує у 2–3 рази дешевше;
    – фасадну силіконову фарбу врахували за ціною, яка мінімум удвічі перевищує пропозиції великих будівельних магазинів;
    – сталеві радіатори з боковим підключенням прописані майже по 27 тисяч гривень за одиницю, хоча ринок пропонує їх у діапазоні від 7 до 14 тисяч;
    – сухі штукатурні суміші та повнотіла цегла також закладені за цінами, які подекуди вдвічі вищі за роздрібні.

    Лише на цих позиціях потенційна переплата може сягати понад пів мільйона гривень.

    Розмиті позиції без конкретики

    Окрема проблема — великі суми без деталізації. Найдорожчою позицією у кошторисі став паркет із деревини майже по 3 тисячі гривень за квадратний метр без уточнення породи, виробника чи класу. Аналогічна ситуація з міжкімнатними дерев’яними дверима, які вписали за цінами, що значно перевищують навіть преміальні пропозиції масового ринку.

    Такі формулювання ускладнюють контроль за фактичним виконанням робіт і залишають простір для маніпуляцій із матеріалами.

    Конкуренції не було

    Підрядник отримав договір без жодного конкурента. На відкриті торги більше ніхто не прийшов. Вимоги до учасників виявилися надзвичайно жорсткими: обов’язкова наявність техніки з підтвердженими правами користування, щонайменше вісім штатних працівників, цілий перелік сертифікованих спеціалістів, а також не менше чотирьох аналогічних договорів саме з державними або комунальними замовниками, укладених не раніше 2024 року.

    Фінансовий бар’єр також був високим — чистий дохід за минулий рік мав становити не менше 90% очікуваної вартості закупівлі. За таких умов реальна конкуренція фактично зникла ще до початку аукціону.

    Хто замовник і хто підрядник

    Відділ ЖКГ Східницької селищної ради очолює Ігор Кеньо. Саме цей підрозділ виступив замовником ремонту.

    ТОВ «Неопалима купина» зареєстроване у 1995 році на Львівщині. Компанією керує Ольга Лукавецька, власником є Віталій Галинський із Дрогобича. За останні роки фірма активно працює з бюджетними замовленнями і з 2019 року отримала підрядів майже на 179 мільйонів гривень.

    При цьому компанія вже фігурувала в історіях, де реальне виконання робіт не відповідало укладеним договорам. Це лише підсилює питання до контролю за виконанням нинішнього проєкту у Східниці.

    Питання без відповідей

    Невідомо, яке саме приміщення ремонтують, для чого воно використовуватиметься і чому для цього обрано саме формат, характерний для музеїв. Водночас кошторисні ціни та відсутність конкуренції створюють ризик того, що значна частина бюджетних коштів піде не на якість, а на завищені витрати.

    Ремонт розтягнеться на кілька років, тож реальні обсяги робіт і матеріалів ще можна буде перевірити. Питання лише в тому, чи захоче це зробити місцева влада.

  • Сільрада Зазим’я замовила дитсадкове укриття за 36 млн грн із завищеними цінами

    Сільрада Зазим’я замовила дитсадкове укриття за 36 млн грн із завищеними цінами

    Зазимська сільська рада Броварського району замовила будівництво укриття для дитсадка «Академія дитинства» за 35,99 млн грн, що викликало підозри щодо значної націнки на матеріали та можливих «відкатів».

    Укриття розраховане на 80 осіб і має бути завершене до жовтня. Роботи включають загальнобудівельні та монтажні роботи, встановлення вертикальної підіймальної платформи для маломобільних груп населення та монтаж елементів доступності. Проєкт у 2024 році виконала компанія «Інжіндустрія», експертний звіт надало ТОВ «Укрекспертиза груп». Закупівля здійснюється коштом програми «Ukraine Facility».

    Аналіз кошторису показав завищені ціни на будівельні матеріали: бетон B25 у проєкті врахований по 5 050 грн/куб. м (на ринку 3 357–4 370 грн/куб. м), дрібнозернистий асфальтобетон по 7 481 грн/т (ринкова ціна близько 5 160 грн/т), сталева арматура А-ІІІ по 40 250 грн/т (на ринку 32 816–35 500 грн/т), пінополістирол по 669 грн/кв.м (на ринку 370–445 грн/кв.м) та піскоцементна суміш РЦГ-75 по 4 133 грн/куб. м (ринкова ціна 2 085–2 892 грн/куб. м). Лише на цих позиціях переплата може сягати мільйона гривень.

    Конкурент ТОВ «Еверест фемелі груп» пропонував ціну на 325 тис. грн меншу, але його відхилили через формальні невідповідності документів. Замовник вимагав підтвердження наявності техніки, кваліфікованого персоналу та досвіду виконання аналогічних робіт на суму не менше 60% очікуваної вартості закупівлі.

    Зазимською сільрадою керує Віталій Крупенко, який у 2023 році підозрювався у вимаганні та отриманні хабарів, а також привласненні бюджетних коштів через схеми з «відкатами». У медіа повідомляли й про інші можливі зловживання у громаді: незаконний видобуток піску, земельні оборудки та невідповідність стилю життя задекларованим доходам посадовця.

    ТОВ «Україно-європейська фірма «Діамант», що отримала підряд, заснована у 2018 році, належить Ігорю Платонову та Зоряні Жупан, а директором є Олександр Мальцев. За даними YouControl, власники мають частки в інших компаніях та отримали підрядів із 2023 року на 143,76 млн грн.

  • Сумнівні фірми та завищені ціни: як відбуваються будівельні тендери на Харківщині

    Сумнівні фірми та завищені ціни: як відбуваються будівельні тендери на Харківщині

    На Харківщині триває підготовка до будівництва захисних споруд у навчальних закладах Дергачів та Старого Салтова. Цього року для п’яти об’єктів було оголошено тендери загальною вартістю понад 826 млн грн. Як і раніше, переможцями стали компанії з сумнівною репутацією, новачки та фірми з політичним бекграундом.

    Найдешевший проект – протирадіаційне укриття в дитсадку №3 “Сонечко” у Дергачах, початкова вартість – 121,3 млн грн. Єдиним учасником тендеру стало ТОВ “Проектний альянс”, компанія з чотирирічною історією та зв’язками з колишніми харківськими посадовцями, серед яких експосадовець ОДА Андрій Колос. За час війни доходи фірми зросли з 15,5 млн грн у 2022 році до понад 2 млрд грн у 2025 році.

    У Старому Салтові будівництво укриття для ясел-садочку “Барвінок-100” оцінили у 137,1 млн грн. Перемогу здобуло ТОВ “Слобожанська будівельна компанія Саргон”, яке за три роки свого існування заробило понад 2,5 млрд грн на державних підрядах. Активісти та журналісти звертають увагу на завищені ціни та можливі зловживання у кошторисах, що наразі перевіряють правоохоронці.

    Ще два дитсадки в Дергачах отримають укриття за 176,5 млн грн і 187,4 млн грн. Переможцями стали ТОВ “ТТ 2006” та ТОВ “Дрогон Еко”, обидві компанії отримували критичні зауваження щодо завищення цін та мінімальної конкуренції на торгах.

    Найбільший об’єкт – захисна споруда на базі Дергачівського ліцею №2 – оцінено у 205,9 млн грн. Переможцем стало ТОВ “Інженер-БК”, новостворена фірма зі штатом лише 13 осіб та орендованим обладнанням. Попри малий досвід, компанія виконуватиме масштабні роботи, а тендерна документація не включала суворих вимог щодо кваліфікації працівників.

    Експерти наголошують, що останні торги на Харківщині демонструють повторювану практику: державні замовники віддають перевагу фірмам із сумнівними зв’язками, завищеними цінами або недостатнім досвідом, навіть під час фінансування за рахунок донорських коштів ЄС.

  • Тендер без торгів і матеріали з переплатою: хто і як заробляє на відновленні житла в Ізмаїлі

    Тендер без торгів і матеріали з переплатою: хто і як заробляє на відновленні житла в Ізмаїлі

    Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Одеської області уклало договір на відновлення двоповерхового житлового будинку за 35,85 млн грн. Підряд отримало приватне підприємство «Роднік» за результатами тендеру, який відбувся без реальної конкуренції.

    До грудня 2028 року на вулиці Топольна, 2 мають відремонтувати будинок на вісім квартир, зруйнований унаслідок атаки дронами-камікадзе. Фінансування здійснюється коштом місцевого бюджету, а договірна ціна визначена як динамічна.

    Якщо розділити загальну вартість робіт на кількість квартир, середня ціна відновлення однієї становитиме близько 104 тисяч доларів. Це рівень, за який на ринку нерухомості можна придбати повноцінну трикімнатну квартиру в центральній частині Києва поблизу станцій метро.

    Проєктну документацію для об’єкта виготовило приватне підприємство «Єленсан», а позитивний експертний звіт надала державна проєктно-дослідна установа у сфері реконструкції.

    Аналіз кошторису показує суттєві завищення вартості будівельних матеріалів. Зокрема, шпаклівку типу «Сатенгіпс» у документах врахували по 23 гривні за кілограм, тоді як на регіональному ринку аналогічна продукція продається майже вдвічі дешевше. Полівінілацетатну дисперсію заклали по 372 гривні за кілограм, хоча роздрібні ціни в Одесі коливаються в межах 146–148 гривень. Повнотілу керамічну цеглу врахували по 15 гривень за штуку, попри те що ринкова ціна становить близько 10 гривень.

    Найбільш показовою є позиція з кондиціонерами. У кошторисі їхня вартість становить 75 600 гривень за одиницю, тоді як офіційні продавці та великі торговельні майданчики пропонують аналогічні моделі за ціною від 28 до 33 тисяч гривень. За попередніми оцінками, лише на матеріалах потенційна переплата перевищує два мільйони гривень.

    Участь у тендері фактично була закритою для сторонніх компаній. Замовник висунув вимогу надати щонайменше три аналогічні договори саме з ремонту багатоквартирних будинків, пошкоджених унаслідок збройної агресії, причому з повним переліком конкретних робіт — від улаштування залізобетонних поясів до електромонтажу та покрівлі. Такі умови значно звузили коло потенційних учасників.

    ПП «Роднік» надало чотири договори, укладені раніше з тим самим Управлінням ЖКГ Ізмаїльської міськради. Йдеться про ремонти будинків на кількох вулицях міста, що фактично підтверджує сталу співпрацю між замовником і підрядником.

    Частину техніки для виконання робіт компанія планує залучати у товариства, власницею якого є дружина голови Ізмаїльської районної державної адміністрації. Таким чином, у проєкті з’являється ще один рівень потенційного конфлікту інтересів.

    Управління ЖКГ міськради очолює Олена Парамонова, а міським головою Ізмаїла є Андрій Абрамченко. Керівником і власником ПП «Роднік» є Ігор Дехтярьов — депутат міської ради від партії «Слуга народу» та багаторічний соратник мера. Їх пов’язують спільні проєкти ще з початку 2000-х років, зокрема у сфері місцевого спорту та громадських організацій. Обоє мають політичне минуле, пов’язане з Партією регіонів.

    З 2016 року підприємство «Роднік» отримало державних замовлень майже на 900 мільйонів гривень, причому найбільша частка контрактів припадає саме на нинішнього замовника — Управління ЖКГ Ізмаїльської міської ради.

    Історія з відновленням будинку в Ізмаїлі демонструє, як під прикриттям відбудови після обстрілів формується замкнене коло підрядників, завищених кошторисів і відсутності реальної конкуренції. У підсумку платником за «золотий ремонт» стає місцева громада.

  • Укриття за 84 мільйони: хто і як виграв торги в Березнегуватій

    Укриття за 84 мільйони: хто і як виграв торги в Березнегуватій

    Березнегуватська селищна рада Миколаївської області уклала контракт на будівництво підземного укриття для місцевої гімназії вартістю 84,6 мільйона гривень. Підрядником обрали компанію БК «Базіс», а сама процедура закупівлі вже привернула увагу контролюючих органів через низку нетипових обставин.

    Найбільше запитань викликала швидкість реакції підрядника. Документи для участі в торгах були завантажені до системи менш ніж за десять хвилин після публікації оголошення. Така оперативність стала предметом перевірки аудиторів Державної аудиторської служби, які намагаються з’ясувати, чи не мав власник компанії попередньої інформації про майбутню закупівлю. У селищній раді, яку очолює Світлана Тригуб, пояснюють ситуацію винятково «високою організованістю» учасника.

    Водночас аналіз кошторису свідчить про ймовірні переплати, що лише за базовими позиціями можуть перевищувати чотири мільйони гривень. Зокрема, арматуру діаметром 16 міліметрів у документах закладено за ціною понад 43 тисячі гривень за тонну, що суттєво перевищує середні ринкові показники в регіоні. Бетонні та асфальтобетонні суміші також враховані за цінами, вищими за пропозиції місцевих виробників.

    Окремої уваги заслуговує вартість захисно-герметичних дверей. За кошторисом їхня ціна сягає 191 тисячі гривень за квадратний метр — утричі більше, ніж середні ціни на аналогічну продукцію на ринку. Саме ця позиція стала однією з найбільш дискусійних під час аналізу закупівлі.

    Фігура власника БК «Базіс» Євгена Дахова додає історії додаткового контексту. Його пов’язують із низкою інших будівельних компаній, зокрема з «Укркепітал-Буд», яка раніше фігурувала у резонансних забудовах у Києві. Бізнес-партнери Дахова мають спільні інтереси з колишніми депутатами Миколаївської міської ради, а окремі з них у період воєнного стану отримували дозволи на виїзд за кордон.

    Попри відсутність реальної конкуренції на торгах, використання російськомовної документації щодо персоналу та сумнівні цінові показники, керівництво Березнегуватської громади не вбачає у ситуації ризиків. Селищний голова Сергій Бойко публічно не ставить під сумнів ані вибір підрядника, ані фінансові параметри контракту.

    У результаті громада отримала проєкт укриття з рекордною швидкістю проведення закупівлі, завищеними кошторисами та підрядником із неоднозначною діловою репутацією. Чи матиме ця історія продовження в межах аудиторських і правоохоронних перевірок — питання відкрите.

  • Держава знову переплачує: у кошторисі реставрації Бережанської ратуші знайшли завищені ціни

    Держава знову переплачує: у кошторисі реставрації Бережанської ратуші знайшли завищені ціни

    Реставрація Бережанської ратуші стала черговим прикладом того, як під гаслами збереження культурної спадщини бюджетні кошти витрачаються за сумнівними кошторисами. Державний історико-архітектурний заповідник у Бережанах уклав договір на коригування проєкту реставрації вартістю 12,35 мільйона гривень із компанією «Акант». Закупівлю провели без конкуренції — участь узяв лише один підрядник.

    До цього роботи на об’єкті виконувала майстерня «Україна-Реставрація», яка вже отримала понад 22 мільйони гривень. Після перевірки Держаудитслужби договір із попереднім виконавцем було розірвано через процедурні порушення. Втім, замість відкритого конкурсу на ринку з’явився новий підрядник, який, за даними з реєстрів, має ідентичну юридичну адресу з попереднім виконавцем.

    Аналіз оновленої кошторисної документації показує суттєві відхилення від ринкових цін. Зокрема, круглі лісоматеріали хвойних порід у кошторисі закладені по 18 тисяч гривень за кубічний метр. Для порівняння, середні ринкові ціни та закупівлі інших бюджетних замовників фіксують вартість сосни на рівні близько 4,5 тисячі гривень за куб. При цьому в проєктній документації відсутні пояснення щодо будь-якої спеціальної обробки деревини, яка могла б обґрунтувати таку різницю.

    Схожа ситуація спостерігається і з інертними матеріалами. Щебінь разом із доставкою коштує бюджету понад 2,3 тисячі гривень за кубічний метр, що приблизно вдвічі дорожче, ніж аналогічні закупівлі комунальних підприємств у регіоні для облаштування інфраструктурних та меморіальних об’єктів.

    Питання викликають і тендерні вимоги, які, за оцінками експертів, суттєво звузили коло потенційних учасників. Замовник передбачив обов’язкову наявність досвіду робіт із класом наслідків СС3. Компанія «Акант» підтвердила цей досвід через субпідрядні договори саме з попереднім виконавцем реставрації, що вказує на можливу пов’язаність між структурами.

    Крім того, у документації не було дотримано вимог щодо оприлюднення розрахунків у машинозчитувальному форматі — детальні кошториси опубліковані у PDF-файлах, що ускладнює громадський контроль. На тлі завищених цін на матеріали середня заробітна плата робітників у кошторисі виглядає заниженою, що може свідчити про формування додаткової непрозорої маржі.

    Ситуація з реставрацією Бережанської ратуші вкотре піднімає питання про ефективність контролю за витрачанням коштів на об’єктах культурної спадщини та реальну конкуренцію у сфері реставраційних робіт.

  • Завищення на мільйони: як фірма «Пантеон» заробляє на відновленні медзакладів Харківщини

    Завищення на мільйони: як фірма «Пантеон» заробляє на відновленні медзакладів Харківщини

    Відновлення медичної інфраструктури на деокупованих територіях Харківщини є питанням не лише гуманітарним, а й стратегічним. Ізюм, що й досі перебуває під постійною загрозою обстрілів, потребує лікарні, здатної рятувати життя. Проте черговий великий контракт, укладений Департаментом капітального будівництва Харківської ОДА, знову оголює стару проблему: замість прозорого відновлення — завищені кошториси, «свої» підрядники та сумніви у доцільності витрат.

    Департамент підписав договір на 110,06 млн грн із ТОВ «СК Пантеон», яке має відновити лікувально-діагностичний корпус Центральної міської лікарні Піщанської Богоматері. Медзаклад був суттєво пошкоджений та розграбований російськими окупантами у 2022 році. Попередні витрати лише від самої лікарні вже сягнули понад 148 млн грн, а торік ХОДА анонсувала масштабний тендер на 1,05 млрд грн, який зрештою так і не отримав казначейського фінансування. Тепер на ремонт виділяються нові кошти, і терміни завершення робіт відсунуті до кінця 2026 року.

    Однак саме зміст кошторису викликає найбільше запитань. На низці позицій вартість матеріалів штучно завищена до рівня, який важко пояснити ринковою логікою чи наближеністю об’єкта до фронту. Вартість фіброцементних фасадних панелей у документах становить майже 3,9 тисячі гривень за квадратний метр, хоча їхня реальна ринкова ціна — мінімум у півтора раза нижча. Аналогічна ситуація з внутрішніми алюмінієвими дверима, де закладена ціна перевищує середню ринкову приблизно на третину.

    Далі — більше. У кошторисі містяться суттєві переплати за шпаклівку, гіпсокартон та ґрунтовку. Ціни на деякі з цих матеріалів перевищують ринкові на 20–40%, що не може бути наслідком інфляції чи логістичних ускладнень. Разом потенційна переплата лише за п’ять перевірених позицій становить понад 5,2 млн грн. Це гроші, які мали би піти на зміцнення укриттів, закупівлю обладнання або підвищення стійкості об’єкта до обстрілів, а не на різницю в ціні, що осідає в кишенях посередників.

    Особливої уваги заслуговує й сам підрядник. ТОВ «СК Пантеон» давно відоме фахівцям у сфері закупівель через регулярні завищення у своїх кошторисах. Компанія, заснована й очолювана Олексієм Буряком, з 2020 року уклала контрактів більш ніж на 918 млн грн — і левова частка цих підрядів припадає саме на рішення Департаменту капітального будівництва Харківської ОДА. За часів керівництва Ігоря Лялюка фірма практично не знала відмов, отримуючи перемогу за перемогою на тендерах, які, за спостереженнями експертів, нерідко були сформовані під можливості конкретного підрядника.

    Цей епізод стає продовженням системного сценарію: критична інфраструктура відбудовується формально, об’єкти потребують повторних ремонтів, а кошти розчиняються у завищених цінах. І це в регіоні, де лікарні працюють під постійними обстрілами, а кожна гривня має реальну цінність для життя людей. Ізюмська лікарня, яка мала б бути символом відновлення та підтримки, перетворюється на черговий майданчик для заробітку фірм, що роками користуються прихильністю обласного департаменту.

    Поки що реальних пояснень від ХОДА чи самого підрядника немає. Залишається сподіватися, що ситуація не завершиться, як і багато попередніх тендерів, де завищення та формальні перевірки так і не привели до реальних висновків. І що цього разу відбудова медичного закладу, який стоїть на передовій гуманітарного фронту, не стане черговою статистичною угодою, а нарешті відповідатиме потребам людей, для яких ця лікарня може стати останнім шансом на порятунок.

  • Відновлення по-черкаськи: ОДА підписала угоду на 47,9 млн грн для будинку в Умані з цінами, завищеними вдвічі

    Відновлення по-черкаськи: ОДА підписала угоду на 47,9 млн грн для будинку в Умані з цінами, завищеними вдвічі

    Департамент будівництва Черкаської ОДА на чолі з Ігорем Табурцем 2 вересня уклав новий контракт на 47,89 млн грн із ТОВ «Буд Кепітал Групп» щодо реконструкції будинку в Умані на вул. Захисників України, 25 — того самого, в який у квітні 2023 року влучила ракета Х-101. Унаслідок того удару загинуло 23 людини, серед них шестеро дітей.

    Це вже друга угода на цей об’єкт. Перша була підписана у листопаді 2023 року з ПП «Уманьрембуд 2» на 67,82 млн грн, а пізніше додатково — ще на 23,5 млн грн без тендеру. Загалом компанія вже отримала 42,75 млн грн.

    З урахуванням нового контракту загальна вартість робіт перевищить 110 млн грн, тобто близько 1,1 млн грн за кожну з 99 квартир. Для порівняння, середня ціна двокімнатної квартири у пристойному стані на вторинному ринку Умані — 25–35 тисяч доларів, що в рази менше за кошторис «відновлення».

    Найбільше запитань викликають ціни матеріалів:

    • металопластикові вікна — 8 641 грн/м²
      (ринок — 4 386–5 220 грн/м²)

    • утеплювач Izovat Fasad 100 мм — 7 690 грн/м³
      (ринок — 3 140–3 783 грн/м³)

    • полівінілацетатна дисперсія — 379 грн/кг
      (ринок — 146–148 грн/кг)

    Лише на цих трьох позиціях потенційна переплата становить щонайменше 4 млн грн — і це без урахування десятків інших завищених у кошторисі матеріалів.

    У тендері брав участь також «Уманьрембуд 2», що вже працював на цьому ж об’єкті, однак його пропозицію відхилили через формальні недоліки у гарантійних документах та паперах на техніку.

    Натомість перемогу отримало «Буд Кепітал Групп» — компанія, у якій, судячи з кошторисів, вікна коштують удвічі дорожче від ринку, а утеплювач — майже вдвічі.

    Контракт підписали в.о. директора департаменту Олександр Мацко та уповноважений представник департаменту Євгеній Аладін. Фінансовий розподіл: 40,73 млн грн — державний бюджет, 8,64 млн грн — місцевий бюджет.

    Понад рік мешканці зруйнованого будинку в Умані чекають на обіцяне житло. Тим часом влада Черкащини укладає нові договори на будівництво із завищеними цінами, що шокують навіть будівельний ринок.

    Переплата у 4 млн грн — це:

    • 160 FPV-дронів, або

    • 8 автомобілів для ЗСУ, або

    • кілька повноцінних будинків у невеликих громадах.

    Проте, здається, для чиновників важливішими стали «вікна по 8,6 тисяч за метр».

  • В Умані викрили завищення цін під час відбудови житлового будинку після ракетного удару

    В Умані викрили завищення цін під час відбудови житлового будинку після ракетного удару

    У Черкаській області викрили значне завищення вартості будівельних матеріалів під час реконструкції житлового будинку в Умані, зруйнованого російською ракетою у квітні 2023 року. За даними експертів, ціни на окремі позиції в кошторисі виявилися вдвічі вищими за ринкові, а можлива переплата перевищує 4 млн грн.

    Департамент будівництва Черкаської ОДА 2 вересня провів тендер і замовив у ТОВ “Буд Кепітал Групп” відновлення житлового будинку на вулиці Захисників України, 25, на суму 47,89 млн грн. Роботи мають завершити до червня 2026 року. Будинок постраждав від ракети Х-101 у квітні 2023 року: тоді загинули 23 людини, серед яких шість дітей.

    Роботи з відбудови стартували ще в листопаді 2023 року: попередньому підряднику ПП “Уманьрембуд 2” виділили 67,82 млн грн, а згодом без торгів — ще 23,50 млн грн. З урахуванням нового договору загальна вартість відновлення 99 квартир перевищить 110 млн грн, тобто середня ціна відновлення однієї квартири становитиме близько 1 млн грн — значно дорожче за ринкову вартість житла в Умані.

    Аналіз кошторису показав суттєве завищення цін на низку матеріалів:

    • Полівінілацетатна дисперсія — 379 грн/кг, у постачальників — 146–148 грн/кг.

    • Металопластикові вікна — 8 641 грн/кв. м, аналогічні пропозиції — 4 386 грн/кв. м.

    • Гіпсова шпаклівка Ceresit CT 126 — 42 грн/кг, дешевше на 50%.

    • Мінераловатний утеплювач Izovat Fasad — 7 690 грн/куб. м, ринкова ціна 3 140–3 783 грн/куб. м.

    Загальна можлива переплата лише за ці позиції перевищує 4 млн грн.

    Дешевший конкурент ПП “Уманьрембуд 2” не пройшов тендер через формальні помилки в документації, зокрема неповні страхові гарантії та відсутність підтвердження права власності на обладнання.

    ТОВ “Буд Кепітал Групп”, зареєстроване у грудні 2022 року, має власників Романа Усатюка, Івана Гученка та Володимира Ткаченка. Компанія вже отримала державних підрядів на понад 210 млн грн, переважно від того ж замовника.

    Фінансування робіт здійснюється з державного бюджету — 40,73 млн грн, та місцевого — 8,64 млн грн. Проєкт реконструкції розробило ДП “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій”, а позитивний висновок дала філія ДП “Укрдержбудекспертиза”.

  • Обшуки в КМДА та лікарнях: чиновників підозрюють у розтраті бюджетних коштів при закупівлях медикаментів

    Обшуки в КМДА та лікарнях: чиновників підозрюють у розтраті бюджетних коштів при закупівлях медикаментів

    Правоохоронці розпочали розслідування ймовірних зловживань під час закупівель лікарських засобів і медичних виробів для столичних лікарень. За версією слідства, чиновники Департаменту охорони здоров’я КМДА могли лобіювати низку постачальників, внаслідок чого ціни на товари зростали у 3–5 разів. Провадження ведеться в рамках кримінальної справи №12025100000000988 від 31 липня 2025 року.

    Головне управління Нацполіції Києва проводить розслідування можливих масових бюджетних зловживань під час закупівель Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. Слідство відкрите за ч. 4 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах).

    За даними слідчих, посадовці департаменту організували «злочинний механізм» постачань ліків і медвиробів за завищеними цінами — при щорічних обсягах закупівель, що перевищують 2 млрд грн. У фокусі розслідування — низка постачальників, зокрема ТОВ «Медгарант», ТОВ «Протек солюшнз Україна», ТОВ «Артек медікал груп» та ПП «Науково-виробнича фірма «Като» — саме їх, за версією слідства, лобіювали у тендерах.

    Правоохоронці стверджують, що одна з ключових ролей у схемі належала раднику нині вже колишнього першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника. Нібито цей радник погоджував із постачальниками технічні завдання та надсилав їх до заступника директора Департаменту, який курирував робочу групу з підготовки вимог до закупівель. Далі робоча група, як стверджує слідство, «безперешкодно» затверджувала ці технічні вимоги — що фактично звужувало коло можливих учасників торгів і забезпечувало перемогу потрібним компаніям.

    У матеріалах кримінального провадження окремо названий кейс: закупівля ендопротезів та комплектів інструментарію навесні 2025 року (очікувана вартість — 123,3 млн грн). За даними слідства, техніко-медичні вимоги до цієї закупівлі розробляли представники ПП «Като», а документи потрапили до департаменту через посередників — зокрема лікарів відповідної лікарні. Переможцем у відповідному лоті стало саме це приватне підприємство.

    Під час розслідування правоохоронці провели низку обшуків — зокрема за місцем проживання уповноваженої особи з публічних закупівель Департаменту (с. Требухів Броварського району). Вилучені мобільні телефони та інші носії інформації визнані речовими доказами; на частину з них накладено арешт судовими ухвалами, на частину — відмовлено через недоведеність необхідності арешту.

    Слідство поки не оприлюднює оцінки загальних можливих втрат бюджету — у судових ухвалах немає орієнтовних цифр. Правоохоронці повідомляють, що активна фаза розслідування ще триває й набирає обертів.

    Із переліку фігурантів і структур, згаданих у матеріалах, видно, що увага правоохоронців зосереджена на періоді роботи Департаменту під керівництвом Валентини Гінзбург (директорка з 23 жовтня 2017 року по 13 жовтня 2025 року). Офіційно її звільнення / відхід на пенсію співпав у часі з початком активних слідчих дій. Також у тексті справи фігурує ім’я Миколи Поворозника — багаторічного першого заступника голови КМДА, якого називали куратором «медичного» напрямку у мерії; за даними слідства, радник Поворозника нібито координував роботу з постачальниками.

    Що відомо про компанії, згадані в розслідуванні:

    • ТОВ «Медгарант» — постачальник медобладнання, має значну кількість державних договорів; керівник — Артур Жулінський, бенефіціар — Олександр Островський.

    • ТОВ «Протек солюшнз Україна» та ТОВ «Артек медікал груп» — також активні учасники держтендерів; у медіа раніше пов’язували їх з оточенням бізнесмена Миколи Кузьми.

    • ПП «Науково-виробнича фірма «Като»» — постачальник, який, за версією слідства, підготував вимоги для тендеру на ендопротези.

    Інциденти та питання до роботи Департаменту охорони здоров’я Києва не є новиною: у 2020 році Валентину Гінзбург критикували за звітність щодо забезпечення медзакладів засобами захисту на початку пандемії; також у 2021 році окремі її заступники потрапляли під підозру у різних епізодах, пов’язаних із закупівлями. Проте до теперішнього моменту остаточних висновків у багатьох із попередніх випадків не було.

    Після відходу Гінзбург тимчасово очолила департамент Тетяна Мостепан; контроль за роботою департаменту після відходу Миколи Поворозника здійснює перший заступник голови КМДА Петро Пантелеєв (в.о.). Представники столичної мерії поки не надавали публічних детальних коментарів щодо ходу слідства та можливих фінансових втрат бюджету.

    Правоохоронні органи продовжують слідчі дії й документообіг: вилучають електронні носії, опитують фігурантів та з’ясовують обсяги й механізми ймовірних зловживань. Остаточні висновки та розмір можливих збитків міському бюджету будуть відомі після завершення експертиз і відповідних процесуальних кроків.