Хрещатик

Позначка: закупівля

  • «Золоті» бункери без конкуренції: транспортники Києва віддали мільйонний тендер на укриття єдиному учаснику

    «Золоті» бункери без конкуренції: транспортники Києва віддали мільйонний тендер на укриття єдиному учаснику

    Комунальне підприємство «Київпастранс» завершило скандальний тендер на закупівлю перших чотирнадцяти первинних мобільних укриттів для пасажирів столичного громадського транспорту. Торги, які офіційно завершилися 14 жовтня, пройшли за повної відсутності конкуренції: пропозицію подав лише один учасник – харківська будівельна компанія, яка й отримала ексклюзивне право на реалізацію багатомільйонного замовлення. Ця ситуація одразу викликала жорстку критику з боку громадськості та експертних кіл через беззаперечні ознаки штучного обмеження умов закупівлі та ймовірну колосальну переплату з міського бюджету.

    Згідно з жорсткими технічними вимогами замовника, нові захисні споруди виготовлятимуться із надміцних залізобетонних конструкцій і розміщуватимуться переважно біля найбільш завантажених зупинок наземного транспорту. Кожне таке приміщення матиме площу не менше тридцяти квадратних метрів та зможе одночасно вмістити до п’ятдесяти осіб із розрахунку відповідної площі на одну людину. Модулі повинні бути обов’язково обладнані двома входами із захисними тамбурами та металевими дверима, автономним освітленням, системою примусової вентиляції, вогнегасниками, місцями для сидіння, а також спеціальним майданчиком для безбар’єрного доступу людей на кріслах колісних і пасажирів із дитячими візочками.

    Початкова очікувана вартість цієї закупівлі була встановлена підприємством на рівні 54,2 мільйона гривень. Єдиний учасник торгів, товариство з обмеженою відповідальністю «Сітірейл технолоджі», запропонував виконати замовлення за 44,8 мільйона гривень. Незважаючи на це формальне зниження ціни, столичні активісти наголошують на тому, що підсумкова вартість залишається завищеною щонайменше на тридцять відсотків порівняно з ринковими реаліями. За одне укриття на п’ятдесят людей столиця фактично заплатить близько 3,2 мільйона гривень із доставкою та монтажем. Водночас інші державні структури та регіональні муніципалітети купували абсолютно аналогічні за місткістю споруди значно дешевше – у середньому за 2,4 або 2,5 мільйона гривень.

    Відсутність інших великих постачальників на торгах експерти пояснюють надто специфічними вимогами комунальників. Ще на етапі підготовки тендера потенційні учасники масово скаржилися на прописані розміри конструкцій. Зокрема, замовник вимагав суворих габаритів – вісімнадцять на чотири метри. Виробники офіційно просили дозволити трохи більшу довжину, аби безперешкодно адаптувати замовлення під власні готові серійні блоки, проте керівництво столичного підприємства категорично відхилило ці обґрунтовані прохання.

    Варто нагадати, що процес закупівлі розпочався на тлі тривалого судового тиску: нещодавно столична прокуратура через суд вимагала зобов’язати міську владу вжити реальних заходів для облаштування мобільних укриттів на вулицях міста. Проте внаслідок сумнівної тендерної політики ринок був штучно відрізаний від участі, а стратегічно важливе замовлення безальтернативно відійшло одній компанії. Поки перша подібна споруда монтується на Берестейському проспекті, практика підлаштування тендерної документації під конкретного виконавця продовжує спустошувати скарбницю столиці, залишаючи киян заручниками корупційних ризиків під час щоденних повітряних атак.

  • АМКУ оштрафував чотири компанії на понад 19 млн грн за змови у держзакупівлях

    АМКУ оштрафував чотири компанії на понад 19 млн грн за змови у держзакупівлях

    Антимонопольний комітет України оштрафував чотири компанії на понад 19 млн грн за змови під час державних торгів. Про це повідомили у пресслужбі відомства у п’ятницю, 3 жовтня.

    Як зазначається, 2 жовтня АМКУ ухвалив два окремі рішення щодо порушень конкурентного законодавства. Перша справа стосувалася компаній ТОВ Господар-2 та ПП Демсей, які брали участь у торгах на будівництво насосної станції в Первомайську та капітальний ремонт неврологічного відділення лікарні в Миколаївській області. Очікувана вартість цих торгів перевищувала 34 млн грн. Розслідування показало, що компанії узгоджували свої дії, обмінювалися інформацією та фактично усунули конкуренцію. За це їх оштрафували на понад 3 млн грн.

    Друге рішення стосувалося ТОВ Фармєдіс та ТОВ ДМ-Проект, які діяли узгоджено під час двох торгів щодо постачання медичних матеріалів для Державного агентства інфраструктурних проєктів України. Як встановив комітет, підприємства узгоджували свої пропозиції, що призвело до спотворення результатів закупівель. Сума штрафу для цих компаній склала понад 16 млн грн.

    У результаті загальна сума накладених штрафів за дві справи перевищила 19 млн грн. В АМКУ наголосили, що такі дії порушників призводять до обмеження конкуренції, що у підсумку шкодить державним інтересам і ефективному використанню бюджетних коштів.

  • Фігурант корупційної справи 2017 року знову під слідством через «дронові закупівлі»

    Фігурант корупційної справи 2017 року знову під слідством через «дронові закупівлі»

    Бізнесмена та колишнього заступника голови Запорізької облради Владислава Марченка затримали у справі про розкрадання бюджетних коштів, виділених на закупівлю дронів для української армії. Разом з ним підозрюваними стали чиновник Міноборони Віталій Кузнєцов та колишній голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.

    Для Марченка це вже друга гучна кримінальна справа. У 2017 році йому оголошували підозру за статтями «одержання неправомірної вигоди» та «розкрадання в особливо великих розмірах». Тоді він обіймав посаду заступника голови облради від партії «Самопоміч».

    Слідство встановило, що Марченко разом із нинішнім головою Запорізької ОВА Іваном Федоровим та директором КП «Мелітопольський міський парк» забезпечили перемогу компанії «Т.О.К.» у тендерах Мелітопольської міськради. За це, за даними матеріалів справи, вони отримали «відкат».

    Після того, як Федорову вже підписали підозру, втрутився тодішній прокурор Запорізької області Роман Романов — і документ скасували. Справу №646/8434/17 передали до Харківського райсуду, де вона розглядалася понад вісім років: 350 ухвал і жодного вироку. Постійні клопотання, експертизи, відводи суддів і затягування процесу фактично «поховали» провадження.

    Марченко — відомий у Запоріжжі підприємець, колишній керівник обласної організації «Самопоміч» і людина з впливовими зв’язками, зокрема з Веміром Давітяном. Його родина належить до протестантського руху в Україні, а брат Марк Марченко — девелопер і засновник SENSAR Development.

    Чи повторить нова справа долю скандалу 2017 року — залежатиме від ходу нинішнього розслідування і того, скільки «своїх» залишилося у Марченка у владних кабінетах.

  • Виконком Кременчука планує придбати мінівен за 1,8 млн грн — ДАСУ розпочала моніторинг

    Виконком Кременчука планує придбати мінівен за 1,8 млн грн — ДАСУ розпочала моніторинг

    Північно-східний офіс Державної аудиторської служби України розпочав моніторинг закупівлі мікроавтобуса для виконавчого комітету Кременчуцької міської ради. Йдеться про придбання автомобіля Citroën SpaceTourer, вартість якого може скласти 1 мільйон 798 тисяч гривень.

    Участь у тендері взяла лише одна компанія — ТОВ «Процесинговий центр», яка подала пропозицію вартістю 1 млн 796 тис. грн. За результатами конкурсу виконком оприлюднив протокол про намір укласти угоду саме з цим учасником.

    ТОВ «Процесинговий центр» зареєстровано у 2019 році в Кременчуці. Наразі директоркою компанії є Тетяна Урбанік, а засновницею — Ганна Крамаренко з Києва. Водночас, як повідомляють журналісти, раніше власниками цієї компанії були ексзаступник міністра з питань житлово-комунального господарства Руслан Крамаренко та колишній міністр інфраструктури України Олександр Кубраков.

    На сьогодні компанія офіційно не пов’язана з вказаними особами, однак минула структура власності привертає увагу громадськості та контрольних органів, зокрема в контексті публічних закупівель.

    Угода ще не підписана, а її остаточна реалізація може залежати від результатів моніторингу з боку Держаудитслужби.

  • В Івано-Франківську дві компанії узгодили дії під час закупівлі форми для медиків

    В Івано-Франківську дві компанії узгодили дії під час закупівлі форми для медиків

    Антимонопольний комітет України встановив факт змови між двома компаніями під час публічної закупівлі форменого одягу для Обласного клінічного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф в Івано-Франківській області. За результатами розслідування, ТОВ «Компанія Текстиль груп» і ТОВ «Спецторг трейд» були оштрафовані на 68 тисяч гривень кожна.

    Йдеться про тендер, який відбувся у 2023 році. У ньому взяли участь чотири учасники: ФОП Олег Мосійчук, ТОВ «УМТК Трейд», а також дві згадані компанії, які, як з’ясувалося, діяли узгоджено. Найвищу ціну в аукціоні запропонувала «Компанія Текстиль груп» — 1,1 мільйона гривень. Найнижча пропозиція надійшла від «Спецторг трейду» — 883 тисячі гривень. Саме з нею й уклали договір на постачання 718 комплектів літніх костюмів та флісових курток для медиків.

    Ціна одного літнього комплекту (штани та куртка) склала 1232 гривні, а флісова куртка обійшлася у 817 гривень за одиницю. Попри економічно вигідну пропозицію, розслідування АМКУ довело, що учасники заздалегідь координували свої дії, порушуючи правила чесної конкуренції.

    Згідно з даними Opendatabot, обидві компанії мають зв’язок з Івано-Франківськом. Засновниками є Оксана Кидик і Олександр Ширина. Попри виявлену змову, розмір штрафу — всього 68 тисяч гривень для кожної компанії — викликає питання щодо ефективності антимонопольного впливу на бізнес, який бере участь у державних закупівлях.

  • 20 мільйонів доларів на військову форму: скандал із закупівлею часів Резнікова

    20 мільйонів доларів на військову форму: скандал із закупівлею часів Резнікова

    У 2022 році Міністерство оборони України перерахувало $20 млн передоплати британській компанії “Sinclair & Wilde LTD”, що має зв’язки з франко-ізраїльським бізнесменом Філіпом Соломоном. Ці кошти були частиною угоди на постачання військового одягу на загальну суму $35 млн, який мав виготовити турецький виробник “Barer”. Про це повідомляє журналіст Юрій Ніколов.

    Із отриманих коштів $10 млн дійсно було переказано турецькому виробнику, який почав відвантаження форми. Ще $10 млн залишились на рахунках компанії-посередника “Sinclair & Wilde”. За версією журналістського розслідування, Міноборони очікувало отримати з цієї угоди «відкат» — через радника тодішнього міністра оборони Олексія Резнікова, Романа Баликіна.

    Однак, коли Соломон відмовився передати обіцяну суму, а “Barer” почав постачання форми без додаткових погоджень, українська сторона вирішила заблокувати її приймання. Це спричинило міжнародний скандал — не лише через затримку постачання, а й через викриття корупційної складової всередині оборонного відомства.

    На сьогодні невідомо, чи вдалося повернути хоча б частину авансу, або отримати решту форми. Ситуація знову демонструє слабкий контроль за військовими закупівлями і ризики співпраці з посередниками, які діють в інтересах окремих посадовців, а не держави.

  • Керівника Запорізького підрозділу Міноборони підозрюють у махінаціях із дровами

    Керівника Запорізького підрозділу Міноборони підозрюють у махінаціях із дровами

    Керівника Запорізького квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони Івана Максименка затримано через підозру в організації закупівель дров для потреб ЗСУ за завищеними цінами. Про це повідомили правоохоронці, які кваліфікували його дії як службову недбалість, що завдала державі багатомільйонних збитків.

    Слідство встановило, що посадовець систематично укладав прямі договори з фізичними особами, уникаючи передбачених законом процедур закупівель. Як наслідок, дрова купувалися за найвищими цінами серед усіх аналогічних підрозділів Міноборони.

    Особливу увагу привернуло те, що постачальниками були обрані київські компанії — незважаючи на те, що дрова закуповувались для регіону, де вони доступні за значно нижчими цінами.

    За попередніми підрахунками, такі закупівлі призвели до збитків державному бюджету в обсязі майже 20 мільйонів гривень.

    Івану Максименку вже оголошено підозру за статтею 425 Кримінального кодексу України — «Недбале ставлення до військової служби». Наразі триває розгляд питання щодо обрання йому запобіжного заходу. ЗМІ повідомляють, що посадовець може вийти на волю під заставу.

    Розслідування триває, і правоохоронці не виключають, що до схеми можуть бути причетні й інші особи.

  • Україна готується до радіаційних загроз: укладено угоду на постачання унікального препарату з Ізраїлю

    Україна готується до радіаційних загроз: укладено угоду на постачання унікального препарату з Ізраїлю

    Україна підписала стратегічну угоду з ізраїльською компанією Pluri, яка постачатиме препарат PLX-R18 — інноваційну клітинну терапію, здатну лікувати наслідки сильного опромінення. Партнером Pluri в Україні виступить біотехнологічна компанія Hemafund, яка спеціалізується на зберіганні та транспортуванні пуповинної крові та клітин.

    Про це повідомило видання The Times of Israel, зазначаючи, що обсяг угоди може перевищити $100 мільйонів.

    Компанія Pluri, що базується в ізраїльській Хайфі, використовує передову технологію 3D-розширення стовбурових клітин, отриманих з плаценти після кесаревих розтинів. Її препарат PLX-R18 розроблений спеціально для лікування гострого гемопоетичного променевого синдрому (H-ARS) — небезпечного стану, при якому радіація знищує кістковий мозок та порушує кровотворення.

    За умовами контракту, буде виготовлено стартову партію у 12 000 доз — цього вистачить для лікування близько 6 000 осіб. Зберігатимуться дози в Україні, що дозволить оперативно реагувати у випадку радіаційної надзвичайної ситуації.

    Pluri підкреслює, що її терапія є унікальною — це єдина у світі технологія, що базується на використанні плацентарних клітин для лікування впливу радіації.

    «Наші кріосховища та логістична мережа дозволяють зберігати і швидко впроваджувати PLX-R18 як критично важливий елемент готовності України до потенційних радіаційних катастроф. Ми сподіваємось, що цей препарат залишиться превентивним інструментом, але маємо бути готові до будь-якого сценарію», — заявив засновник Hemafund Ярослав Іссаков.

    Ця угода має не лише медичне, а й стратегічне значення. На тлі повномасштабної війни з Росією, радіаційна безпека знову стала пріоритетом — особливо після випадку 14 лютого, коли російський дрон із фугасною бойовою частиною влучив у захисну споруду “Укриття” над зруйнованим 4-м енергоблоком ЧАЕС. Вибух пошкодив зовнішній шар щита, що викликало занепокоєння через можливу корозію та підвищення ризиків радіаційного витоку.

    Хоча офіційні особи наголошують, що постачання PLX-R18 є запобіжним заходом, у нинішніх умовах це виглядає як частина нової стратегії національної безпеки. Україна стає першою країною у світі, яка не лише офіційно готується до потенційної радіаційної катастрофи, але й укладає договори на зберігання терапії, здатної реально рятувати життя у таких умовах.

    З огляду на геополітичну ситуацію, це партнерство може стати моделлю для інших країн, які розуміють, що у світі з ядерними загрозами готуватись потрібно не лише дипломатично, а й технологічно.

  • У Києві підрядник заробив майже 5 млн грн на тендері для “Київпастрансу”

    У Києві підрядник заробив майже 5 млн грн на тендері для “Київпастрансу”

    У тендерах “Київпастрансу” можна прокрутити не лише шини, а й схему. Саме так, за версією слідства, у 2022 році керівник приватної компанії разом із посадовцями комунального підприємства провернули схему на майже 5 мільйонів гривень — за рахунок бюджету міста.

    Сценарій простий: під одного “свого” учасника прописуються умови тендеру, інші відсіюються автоматично, договір підписується, шини завозяться — але за цінами, які дещо далекі від ринкових.

    Прокуратура Києва повідомила про підозру директору приватної компанії, яка перемогла у тендері. Формально — за поставку шин для комунального транспорту. Фактично — за спільне розпилювання тендеру з посадовцями “Київпастрансу”.

    За даними слідства, чиновники підприємства створили дискримінаційні умови — себто таке технічне завдання, яке могла виконати лише конкретна фірма. Збіг? Навряд. Потім із цією компанією уклали договір. І далі — все за сценарієм: цінники злетіли вгору, а якість і прозорість — кудись зникли.

    Експертиза показала: збитки бюджету — 4,9 мільйона гривень. А це, між іншим, приблизно ціна 5 нових тролейбусів для Києва (або 15 років безкоштовного проїзду для пенсіонера в столичному транспорті). Або ж — непоганий кешбек для того, хто вміє “готувати” тендери.

    Ще раніше по цій справі підозри отримали двоє посадовців “Київпастрансу” — колишній заступник директора з виробництва та начальник одного з відділів. Зараз лінія правоохоронців вийшла на безпосереднього виконавця — підприємця, який поставляв шини.

    Це — не перший тендер зі шинами, який тягне на кримінальну відповідальність. У попередні роки в Києві вже траплялись історії, коли резина виявлялась “золотішою” за золото, а документи про відповідність — фейковими. Але цього разу схема була оформлена “по класиці”: “підлаштований” тендер, свій переможець, завищена ціна, і — половина бюджету “вийшла” в бізнес-клас.

    “Київпастранс” щороку обслуговує мільйони пасажирів. Але, судячи з усього, найкраще він обслуговує не киян, а обраних постачальників, які чудово орієнтуються в тендерах. І навіть краще — в тому, як ці тендери обійти.

  • Корупційний скандал у Полтаві: чиновника підозрюють у завданні 5,1 млн грн збитків при закупівлі ліжок для ЗСУ

    Корупційний скандал у Полтаві: чиновника підозрюють у завданні 5,1 млн грн збитків при закупівлі ліжок для ЗСУ

    На Полтавщині викрито масштабну корупційну схему, пов’язану із закупівлею двоярусних армійських ліжок для Збройних сил України. За даними слідства, начальник квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) Полтави підозрюється у службовій недбалості, що завдала державному бюджету збитків на суму 5,1 мільйона гривень.

    Слідство встановило, що у 2023 році КЕВ уклав три договори з ТОВ «КМГ ГРУП» на постачання 3000 армійських ліжок без проведення відкритих торгів, посилаючись на постанову Кабміну від 12 жовтня 2022 року №1178.

    Загальна сума контрактів склала 16,8 млн гривень (по 5,6 млн грн за кожним договором від 14 квітня, 15 травня та 31 травня 2023 року). Проте, за висновками судової економічної експертизи від 27 грудня 2024 року, ринкова вартість ліжок була значно нижчою, а переплата за кожну партію склала 1,7 мільйона гривень. Таким чином, загальні збитки для держави оцінюються у 5,1 мільйона гривень.

    Підозрюваний, який обіймав посаду начальника КЕВ з 9 грудня 2021 року, не провів належного моніторингу ринкових цін та не шукав альтернативних постачальників, уклавши прямі договори з ТОВ «КМГ ГРУП» за завищеними цінами. Експертиза підтвердила, що такі дії були результатом недбалості 12 лютого 2025 року офіцеру було офіційно повідомлено про підозру за ч.4 ст.425 КК.